Рішення № 128891748, 03.07.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2025 рокусправа № 380/516/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Сидор Н.Т.,

за участю секретаря судового засідання Яськів В.Ю.,

представника позивача Шали Р.М.,

представника відповідача Коваленка С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якій позивач просить суд:

- визнати недійсним та скасувати виданий Департаментом поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » наказ «Про застосування дисциплінарних стягнень» №318 від 13.11.2024 в частині застосування до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції;

- визнати недійсним і скасувати виданий Департаментом поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » наказ «По особового складу» №1681 о/с від 20.12.2024 в частині звільнення із служби в поліції з 23.12.2024 майора поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 »;

- зобов`язати Департамент поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » видати наказ про поновлення майора поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку управління поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 23.12.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 13.10.2024 у місті Краматорську Донецької області заступником командира зведеного підрозділу УПОП №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » полковником поліції ОСОБА_2 до окремих поліцейських батальйону №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в тому числі до позивача, було доведено до відома наказ зведеного підрозділу УПОП №2 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 12.10.2024 №51дск/ВСЛ «Про виконання бойового (спеціального) завдання. Бойове (спеціальне) завдання полягало у наказі висунутися як штурмовому підрозділу на позицію « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у місті Торецьк Бахмутського району Донецької області для оборони від наступу збройних сил російської федерації. Позивач негайно після заслуховування наказу № 51дск/ВСЛ повідомив, що виконати передбачене наказом бойове (спеціальне) завдання не може за станом здоров`я, про що надав довідку №7363-МО військово-лікарської комісії від 01.07.2024. Відповідно до цієї довідки військово-лікарською комісією визнано позивача придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Зазначає, що міг бути відповідачем залучений до несення тільки тих видів служби, до несення яких його було визнано придатним військово-лікарською комісією та виключний перелік яких міститься у довідці №7363-МО військово-лікарської комісії від 01.07.2024. Жодних законних підстав для залучення позивача, без його добровільної згоди, до несення будь-яких інших видів служби, зокрема, до участі у штурмових діях, у відповідача станом на 13.10.2024 не було. За наведених обставин, позивач вважає, що не вчиняв жодного дисциплінарного проступку, тому у відповідача не було підстав застосовувати до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, де на спростування аргументів позивача зазначають, що оскаржувані накази прийняті з врахуванням обставин, які викладені у висновку службового розслідування. Уважають, що службовим розслідуванням повністю доведена вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку, що стало підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення. Враховуючи ступінь тяжкості дисциплінарного проступку, до позивача було застосовано співмірне його вини дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Таке рішення є дискреційними повноваженнями керівника. Звертають увагу, що відповідно до довідки ВЛК №7363-МО, що позивач пройшов медичний огляд ВЛК від 01.07.2024. В той же час вказаною ВЛК визначено придатність до військової служби, такі дії проводяться з метою постановки на військовий облік та/або оновлення необхідних даних. Однак свідоцтва про хворобу або ВЛК щодо придатності до служби в поліції /на посаді позивач до ДПОП «ОШБ «Лють» не надав. Вважає хибним покликання позивача на чинне законодавство щодо проходження саме військової ВЛК та водночас ігнорування чинного законодавства щодо проходження особами, які мають статус поліцейського. Тому за наведених обставин, на думку відповідача, спірні накази прийняті на підставі, в межах повноважень і у спосіб, визначений законодавством України.

Відносно процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.

Ухвалою судді від 20.01.2025 позовну заяву залишено без руху. Після усунення позивачем недоліків ухвалою судді від 03.02.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді від 10.02.2025 заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та постановлено, що підготовче судове засідання 20.02.2025 о 11:00 год та всі наступні підготовчі судові та судові засідання у справі №380/516/25 проводити в режимі відеоконференції з використанням комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon» (веб-посилання - https://vkz.court.gov.ua) за участю представника відповідача поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 24.04.2025 клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено частково та витребувано у Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ НОМЕР_1 ): скерування ОСОБА_1 для проходження медичного огляду військово-лікарською комісією, за результатами якого складено довідку №7363-МО військово-лікарської комісії від 01.07.2024, у випадку такого скерування за письмовим рапортом позивача, надати суду такий рапорт. У задоволенні решти клопотання відмовлено.

На виконання ухвали суду про витребування відповідачем надано письмову заяву із копією послужного списку ОСОБА_1 та копією листа управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Протокольною ухвалою суду від 05.06.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві, просив у задоволенні позову відмови повністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритому судовому засіданні 03.07.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши вступне слово сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Згідно наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 24.08.2023 №698 о/с, майора поліції ОСОБА_1 з 25.08.2023 призначено інспектором взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 »).

Як убачається із матеріалів службового розслідування, 16.10.2024 до управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (далі УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють») надійшла доповідна записка начальника відділу моніторингу УПОП №2 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » майора поліції ОСОБА_3 від 13.10.2024 № 294/59/13-2024/вн/ВСЛ за фактом можливого порушення службової дисципліни, у тому числі неналежного виконання службових обов`язків окремими поліцейськими батальйону №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють», які 13.10.2024 відмовились від виконання наказу командира зведеного підрозділу УПОП №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ДПОП «ОШБ «Лють» від 12.10.2024 № 51дск/ВСЛ «Про виконання бойового (спеціального) завдання».

З метою повного та об`єктивного дослідження обставин повноти виконання службових обов`язків, наказом від 22.10.2024 №522 призначено службове розслідування.

Під час службового розслідування дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що відомості, що стали підставою для призначення та проведення службового розслідування слід вважати такими, що знайшли своє об`єктивне підтвердження, зокрема, що у діях ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частин першої та другої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, що виразилось у відмові виконувати наказ в.о. командира зведеного підрозділу УПОП №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ДПОП «ОШБ «Лють» від 12.10.2024 №51дск/ВСЛ «Про виконання бойового (спеціального) завдання» та пропонує за вчинення дисциплінарного проступку застосувати до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Так, наказом відповідача від 13.11.2024 № 318 «Про застосування дисциплінарних стягнень» за вчинення дисциплінарного проступку порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, підпунктів 2, 4-5, 11, 20, 22 пункту 3 розділу ІІ Посадової інструкції інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 », затвердженої начальником командиром полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 15.05.2023, що виразилося у відмові виконувати наказ в.о. командира зведеного підрозділу УПОП №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 12.10.2024 №51дск/ВСЛ «Про виконання бойового (спеціального) завдання» застосовано до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом відповідача від 20.12.2024 №1681 о/с «По особовому складу» майора поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » звільнено зі служби з поліції відповідно до Закону «Про Національну поліцію» за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Підстава: наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 13.11.2024 №318.

Не погоджуючись із спірними наказами, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Зміст спірних правовідносин полягає у тому, що позивач вважає його притягнення до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції необґрунтованим, винесеним без відповідних на те правових підстав та таким, що не відповідає фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон №580-VIII).

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Обов`язки поліцейського передбачені ч.1 ст.18 цього ж Закону, зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Частиною першою ст.64 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові та усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

3 тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено Законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно. Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27.04.2021 у справі №160/6819/19.

Між тим інститут Присяги поліцейського вже сам по собі призначений імперативно забезпечити зразкове та бездоганне дотримання публічним службовцем - поліцейським Закону як у повсякденній службовій, так і позаслужбовій (приватній) діяльності. При цьому, у кореспонденції з ч.2 ст.18 Закону №580-VIII інститут Присяги поліцейського забезпечує необхідність виконання завдань поліції безперервно та незалежно від дії будь-яких факторів, адже жодних виключень із загального правила законом не передбачено.

Згідно з п.24 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» органи Національної поліції України беруть участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

Згідно з ч.2 ст.24 Закону України «Про Національну поліцію» у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Згідно з наказом Національної поліції України від 23.02.2022 № 171, який видано на підставі Указу Президента України «Про введення надзвичайного стану в Україні», особовий склад органів, підрозділів та установ поліції на час дії правового режиму надзвичайного стану переведено на посилений варіант службової діяльності.

Після введення правового режиму воєнного стану поліцейські фактично усіх територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції, усвідомлюючи свою високу відповідальність за виконання покладених на поліцію завдань із забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, які присягнули вірно служити Українському народові, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки, стали на захист Вітчизни та життя, здоров`я і благополуччя співвітчизників.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.2023 №30 «Про утворення територіального органу Національної поліції», яку зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 02.02.2023, утворено як юридичну особу публічного права міжрегіональний територіальний орган Національної поліції - Департамент поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Наказом Національної поліції України від 16.04.2024 №403 «Про деякі питання організації діяльності Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », передбачено участь поліцейських в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, під час дії правового режиму воєнного стану в ході відсічі збройної агресії проти України.

Частина 1 та 2 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджений Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, визначаються підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень.

Нормами частини 1 ст.1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Аналізуючи пункти 1, 2, 4 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту, суд встановив, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.

Пунктом 1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Крім того, ст.12 Дисциплінарного статуту дає визначення дисциплінарного проступку, з якого вбачається, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків ч.2 ст.14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено проведення службового розслідування, під яким, відповідно до ч.1 ст.14 цього ж закону, розуміється діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, як визначено у ст.14 Дисциплінарного статуту.

Відповідне службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Процедури та механізми функціонування дисциплінарних комісій в органах та підрозділах Національної поліції України визначені приписами Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України (затверджене наказом МВС України від 07.11.2018 №893, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1356/32808; далі за текстом - Положення №893).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.18 Дисциплінарного статуту поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються.

Згідно з п.2 розділу IV Порядку №893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються.

У частині 7 ст.19 Дисциплінарного статуту зазначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Частиною 8 ст.19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень визначених ч. 3 ст.13 Дисциплінарного статуту: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Суд зазначає, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у ст.13 Дисциплінарного статуту, є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Види дисциплінарних стягнень перелічені у ст.13 Дисциплінарного статуту застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.

Найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни є звільнення зі служби в поліції, як крайній захід дисциплінарного впливу.

Відповідне службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Як зазначено вище, підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Таким чином, у разі вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, перед накладенням дисциплінарного стягнення, з метою з`ясування всіх обставин вчинення такого проступку, наявності вини, керівник призначає службове розслідування, про що видає наказ.

Результатами службового розслідування має бути встановлено: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій.

Судом встановлено, що оскаржувані накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції та реалізація такого стягнення прийняті відповідачем за наслідками проведеного службового розслідування, призначеного наказом від 22.10.2024 №522.

Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції стало те, що позивач відмовився виконати наказ в.о. командира зведеного підрозділу УПОП №2 (штурмовий полк «Цунамі») ДПОП «ОШБ «Лють» від 12.10.2024 №51дск/ВСЛ «Про виконання бойового (спеціального) завдання».

Суд дослідив копію витягу з наказу в.о. командира зведеного підрозділу УПОП №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ДПОП «ОШБ «Лють» від 12.10.2024 №51дск/ВСЛ «Про виконання бойового (спеціального) завдання» та відеозапис, на якому відображено доведення до відома позивача змісту цього наказу.

Представник позивача в судовому засіданні наголосив, що вцілому наказ 12.10.2024 №51дск/ВСЛ «Про виконання бойового (спеціального) завдання» є законним, тому підстав оскаржувати такий у позивача немає.

Із відеозапису судом встановлено, що позивач повідомив відповідача, що зміст наказу є зрозумілий, втім виконати передбачене наказом бойове (спеціальне) завдання не може за станом здоров`я, про що надав довідку №7363-МО військово-лікарської комісії.

Згідно довідки №7363-МО військово-лікарської комісії, ОСОБА_1 , 1979 р.н. проведено медичний огляд ВЛК 01 липня 2024 року, за результатами якого поставлено діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ стадії, ступінь АГ, серцево-судинний ризик 3, СНО, артроз лівого колінного суглобу, М17.

У зв`язку із поставленим діагнозом військово-лікарською комісією визнано ОСОБА_1 придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Натомість присутніми на шикуванні начальником відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП «ОШБ «Лють» підполковником поліції ОСОБА_4 та медичним працівником госпітальної групи зведеного медичного загону Національної гвардії України молодшим лейтенантом ОСОБА_5 протипоказань до виконання бойового (спеціального) завдання позивачем не виявлено. Як видно із дослідженого в ході судового розгляду відеозапису до таких висновків психолог та медичний працівник дійшли за результатами виміру позивачу артеріального тиску, показники якого не були оголошені.

Відтак, за результатами службового розслідування дисциплінарна комісія резюмувала відмову ОСОБА_1 виконувати наказ в.о. командира зведеного підрозділу УПОП №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ДПОП «ОШБ «Лють» від 12.10.2024 №51дск/ВСЛ «Про виконання бойового (спеціального) завдання» та констатувала вчинення позивачем дисциплінарного проступку у зв`язку з порушенням ним вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частин першої та другої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, запропонувавши застосувати до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, що відповідачем відповідно і реалізовано згідно спірних наказів.

Суд критично оцінює той факт, що відповідач відхилив довідку ВЛК, в якій міститься інформація про стан здоров`я позивача та не врахував, що відмова позивача від виконання бойового завдання мала місце із поважних причин, а саме незадовільний стан здоров`я.

У висновку службового розслідування зазначено, що за результатом спостереження медичним працівником, на момент доведення бойового наказу, об`єктивні причини для невиконання бойового наказу відсутні. Психологом під час візуального спостереження за працівниками поліції, зокрема за позивачем, встановлено, що на момент доведення бойового наказу психоемоційний стан був задовільний, гострих стресових реакцій не спостерігалося, в групі посиленої психологічної підтримки та допомоги не перебували, протипоказань до виконання бойового завдання під час вказаного огляду не виявлено.

Жодного обґрунтування відхилення наданої позивачем довідки ВКЛ як підстави неможливості виконання бойового завдання за станом здоров`я матеріали службового розслідування не містять.

Лише у відзиві на позовну заяву відповідач вперше повідомляє такі обґрунтування щодо неприйняття довідки ВЛК, а саме вказує, що наданою позивачем довідкою ВЛК визначено його придатність до військової служби, такі дії проводяться з метою постановки на військовий облік та/або оновлення необхідних даних. Однак свідоцтва про хворобу або ВЛК щодо придатності до служби в поліції /на посаді позивач до ДПОП «ОШБ «Лють» не надав. Вважає хибним покликання позивача на чинне законодавство щодо проходження саме військової ВЛК та водночас ігнорування чинного законодавства щодо проходження особами, які мають статус поліцейського.

З цього приводу суд зазначає, що наведені у відзиві на позовну заяву обґрунтування не містяться у висновку службового розслідування, а відтак не враховувались відповідачем при прийнятті спірних наказів, такі мотиви відхилення довідки ВЛК як підстави неможливості виконання позивачем бойового завдання за станом здоров`я сформульовані відповідачем вже після звернення позивача до суду із означеним позовом.

Більше того, суд враховує, що у ході службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни, у тому числі неналежного виконання службових обов`язків окремими поліцейськими батальйону №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють», які 08.10.2024 відмовились від виконання наказу командира зведеного підрозділу УПОП №2 (штурмовий полк «Цунамі» ДПОП «ОШБ «Лють» від 08.10.2024 №41дск/ВСЛ «Про виконання бойового (спеціального) завдання» відображено, що позивач також відмовлявся від виконання бойового завдання за станом здоров`я, посилаючись на цю ж довідку ВЛК № 7363-МО, і за результатами службового розслідування факт неналежного стану здоров`я позивача було підтверджено і дисциплінарна комісія не знайшла підстав для того, щоб запропонувати застосувати до позивача будь-яке дисциплінарне стягнення.

Наведене зумовлює висновок суду про непослідовність дій відповідача як суб`єкта владних повноважень, адже 08.10.2024 відповідач приймає довідку ВЛК №7363-МО в підтвердження неналежного стану здоров`я позивача та відповідно поважні причини не виконувати бойове завдання, а 13.10.2024 відповідач вже не приймає цю довідку ВЛК №7363-МО в підтвердження неналежного стану здоров`я позивача та не вбачає підстав не виконувати ним бойове завдання.

Суд також враховує, що у письмових поясненнях позивач зазначив зокрема: «…. Перед тим, як ОСОБА_2 почав читати БН від 12.10.2024 №51дск/ВСЛ представник госпітальної групи зведеного загону Національної гвардії України молодшим лейтенантом медичної служби ОСОБА_5 виміряв мій тиск та пояснив, що мені необхідно прийняти лікувальний препарат в виді таблетки під язик (Ніфадепін), потім після 30 хвилин лікар поміряв тиск та повідомив, що він знизився до 165/90, і відсутні обмеження по виконанню бойового завдання, але це надто високий тиск для мене і створює дискомфорт та я відчував, що в такому стані я не зможу виконати дане завдання.»

Також у письмових поясненнях позивач зазначає, що «… після проходження обстеження та лікування бажаю продовжити службу в Національній поліції України у складі УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» та буду готовий до виконання своїх службових завдань та обов`язків, а саме на посаді водія та/або облаштування позицій.»

Надані в ході службового розслідування пояснення позивача дисциплінарною комісією не були ні враховані, ні спростовані.

Суд також зважає, що матеріалами службового розслідування підтверджено позитивну характеристику позивача, його попередню бездоганну поведінку, відсутність дисциплінарних стягнень, участь у бойових діях зі стримування та відсічі збройної агресії проти України.

Слід також наголосити, що в ході судового розгляду цієї справи відповідач не повідомив обставин неможливості ініціювання саме ним питання проходження позивачем військово-лікарської експертизи на визначення придатності до подальшої служби в поліції або на посаді, якщо ставив під сумнів діагноз, зазначений у вказаній довідці ВЛК та/або ставив під сумнів придатність позивача до служби в поліції, натомість дійшов передчасного висновку про звільнення позивача зі служби в поліції за порушенням позивачем службової дисципліни, не врахувавши, що позивач відмовився від виконання бойового завдання за поважних причин (незадовільного стану здоров`я).

Підсумовуючи усе наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття оскаржуваного наказу в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, оскільки згідно висновку службового розслідування від 04.11.2024 дисциплінарною комісією не було підтверджено порушення позивачем службової дисципліни.

Резюмуючи, суд зазначає наступне.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Так, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.77 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що оскаржуваний наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 13.11.2024 № 318 «Про застосування дисциплінарних стягнень» в частині застосування до інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту патрульної поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню в цій частині.

Враховуючи, що оскаржуваний наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 20.12.2024 № 1681 о/с «По особовому складу» є реалізацією дисциплінарного стягнення, накладеного на позивача згідно наказу від 13.11.2024 №318, то такий також слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Тобто, у випадку незаконного звільнення працівника, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його незаконно звільнено.

Виходячи з того, що позивача звільнено зі служби в поліції протиправно, суд вважає, що існують достатні підстави для його поновлення на службі в поліції на посаді інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Суд зазначає, що оскарженим наказом позивача звільнено з 23.12.2024, а тому ОСОБА_1 підлягає поновленню на службі в поліції на посаді інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » із 24.12.2024, тобто з наступного дня після дня його звільнення, а не з 23.12.2024 як заявляє у позовних вимогах позивач, оскільки згідно із п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17.08.1993 № 110, днем звільнення вважається останній день роботи. Відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.371 КАС України рішення суду в частині поновлення на посаді підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. А решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично ним не сплачувався, тому відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_3 ; ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 13.11.2024 № 318 «Про застосування дисциплінарних стягнень» в частині застосування до інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту патрульної поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 20.12.2024 № 1681 о/с «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » із 23.12.2024.

Поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » із 24.12.2024.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.07.2025.

Суддя Сидор Н.Т.