Рішення № 128890658, 14.07.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2025 року Справа№640/35305/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (адреса місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення податкової знижки на частину суми відсотків

В С Т А Н О В И В:

Позивачка, ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2021 року за №00837732418, стягнення податкової знижки на частину суми відсотків, сплачених в 2020 році за користування іпотечним житловим кредитом в розмірі 23242,45 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2021 року залишено без руху позовну заяву з наданням строку для усунення її недоліків.

В установлений судом позивачкою усунуто недоліки позовної заяви у повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2022 року позовну заяву відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву від відповідача та відповідь на відзив від позивачки.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року суд прийняв до свого провадження адміністративну справу та призначив її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

За правилами частини 1статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином за допомогою програмного забезпечення «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог, позивачка зазначила, що відповідачем на підставі акту про результати камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 18.11.2021 року 00837732418. Актом перевірки встановлено відсутність підстав для включення до податкової знижки суми відсотків, сплачених в 2020 році за користування іпотечним житловим кредитом в розмірі 23242,45 грн, оскільки адреса реєстрації, вказана в паспорті, відмінна від місцезнаходження квартири, щодо якої оформлено відповідний кредит. Зазначила, що місце проживання не повинно підтверджуватися виключно відміткою в паспортному документі. При цьому, зазначила, що є внутрішньо переміщеною особою на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 26.08.2021 3004-5000388858. Спірне податкове повідомлення-рішення від 18.11.2021 року за №00837732418 вважає протиправним, просила задовольнити позов.

Відповідачем через канцелярію суду у встановлені судом строки, надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що позивачкою було подано декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік, у якій останньою зменшено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у зв`язку з використанням права на податкову знижку в розмірі 23232,45 грн. За результатом проведеної камеральної перевірки вказаної податкової декларації складено акт від 21.10.2021 року 78373/Ж5/26-15-24-18-21. Перевіркою встановлено відсутність підстав для нарахування податкової знижки за наслідками звітного 2020 року, оскільки об`єкт житлової іпотеки не визначено платником як основне місце проживання, згідно відмітки в паспорті. При цьому, згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи фактичне місце проживання за адресою місцезнаходження об`єкта іпотеки визначено з 26.08.2021 року.

Крім того, позивачкою подано до суду відповідь на відзив, зміст якої аналогічний викладеному в позовній заяві.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , є внутірішньо переміщеною особою (довідка від 26.08.2021 року 3004-5000388858 за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач - Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011) є суб`єктом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Судом встановлено, що 12 грудня 2019 року між Акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» (банк) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір іро14249, відповідно до якого банк видав позичальнику кредит в сумі 800000 грн на строк 240 місяців з метою придбання нерухомості в кредит за адресою: АДРЕСА_4 .

12 грудня 2019 року за договором купівлі-продажу квартири ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_5 , за умовами якого продаж квартири вчинено за 1045 800 грн, з яких 245800 грн сплачено покупцем продавцю до підписання цього договору, а сума 800000,00 грн буде отримана продавцем від покупця після підписання цього договору до 13 грудня 2019 року.

Право власності на вказану квартиру зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.12.2019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1907020980000, номер запису про право власності: 34602048.

12 грудня 2019 року між Акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, за яким предметом іпотеки є квартира 149, однокімнатна, загальною площею40,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 .

Факт сплати відсотків по договору іпотечного кредитування підтверджується наявними в матеріалах справи копіями меморіальних ордерів 6079077 від 31 січня 2020 року на суму 11655,81 грн, 11946367 від 28 лютого 2020 року на суму 10857,93 грн, 17940016 від 31 березня 2020 року на суму 11563,24 грн, 23030092 від 30 квітня 2020 року на суму 7800,11 грн, 27552326 від 28 травня 2020 року на суму 3342,91 грн, 28089405 від 29 травня 2020 року на суму 4716,25 грн, 45972365 від 31 серпня 2020 року на суму 1273,71 грн, 53040342 від 30 вересня 2020 року на суму 10135,97 грн, 53053190 від 30 вересня 2020 року на суму 854,54 грн, 58629036 від 30 жовтня 2020 року на суму 10135,97 грн, 59048839 від 30 жовтня 2020 року на суму 1162,96 грн, 59706929 від 04 листопада 2020 року на суму 844,66 грн, 59706931 від 04 листопада 2020 року на суму 5,34 грн, 64449756 від 28 листопада 2020 року на суму 10,00 грн, 64915543 від 30 листопада 2020 року на суму 1631,29 грн, 64902671 від 30 листопада 2020 року на суму 9275,97 грн, 66435692 від 08 грудня 2020 року на суму 0,34 грн, 68883978 від 18 грудня 2020 року на суму 14619,00 грн.

06.10.2021 ОСОБА_1 було подано до ГУ ДПС у м. Києві податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік, у рядку 14 Розділу V якої зазначено суму податку, на яку зменшуються податкові зобов`язання з ПДФО у зв`язку з використанням права на податкову знижку 23242,45 грн.

За наслідками проведеної камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік відповідачем складено акт від 21.10.2021 року 78373/Ж5/26-15-24-18-21.

Перевіркою встановлено порушення пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14, пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166, пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166, п. 175.1 ст. 175 ПК України, та встановлено відсутність у позивачки підстав для нарахування податкової знижки за наслідками звітного (податкового) 2020 року, оскільки об`єкт житлової іпотеки не визначено платником як основне місце проживання, згідно відмітки в паспорті.

ОСОБА_1 подано контролюючому органу заперечення до акту про результати камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи за 78373/Ж5/26-15-24-18-21, мотивуючи наявністю у неї статусу внутрішньо переміщеної особи на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 26.08.2021 року 3004-5000388858, у зв`язку з чим постійним місцем проживання є квартира, придбана за рахунок іпотечного житлового кредиту.

Листом ГУ ДПС у м. Києві від 18.11.2021 34523/І/26-15-24-18-18 позивачку повідомлено про залишення без змін висновків акту від 21.10.2021 року 78373/Ж5/26-15-24-18-21, а заперечень без задоволення.

18.11.2021 ГУ ДПС у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення 00837732418, яким позивачці зменшено суму податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, у розмірі 23242,45 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 18.11.2021 року 00837732418, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпункту 14.1.170 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб`єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом.

Підпунктом 166.1.1 пункту 166.1 статті 166 ПК України визначено, що платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Нормами підпункту166.1.2 пункту 166.1 статті 166 ПК Українивизначено підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Згідно підпункту166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПК Українидо податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов`язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Пунктом 166.3 статті 166 ПК України визначено перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки.

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 цього Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати: частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 цього Кодексу(підпункт 166.3.1).

Відповідно до п.175.1 ст. 175 ПК України платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Враховуючи викладене, законодавцем не встановлено необхідності підтвердження місця проживання виключно відміткою в паспортному документі, а лише зазначено один зі способів підтвердження місця проживання.

Так, на підтвердження фактичного проживання за задекларованою адресою позивачкою надано контролюючому органу копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 26.08.2021 року 3004-5000388858, в якій адресою фактичного місця проживання визначено АДРЕСА_4 .

Так, відповідно доЗакону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 №1706-VIIцей Закон відповідно доКонституціїта законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб (надалі -Закон №1706-VII).

Згідно з частиною 1статті 1 Закону №1706-VIIвнутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Частиною 1 статті 4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбаченихстаттею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені встатті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частина 2 статті 4 вказаної статті).

Частиною 1статті 5 Закону №1706-VIIвстановлено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених устатті 1 цього Закону.

В редакціїстатті 5 Закону №1706-VII(що діяла до 13.01.2016) містилась частина 2, відповідно до якої територіальний підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), проставляє у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відмітку про реєстрацію місця проживання, в якій зазначається: 1) адреса фактичного проживання, за якою внутрішньо переміщеній особі може бути вручено офіційну кореспонденцію (місце фактичного проживання); або 2) адреса структурного підрозділу місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення; або 3) адреса територіального підрозділу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції).

При цьому відмітка про реєстрацію місця проживання внутрішньо переміщеної особи не вноситься до її паспортного документа.

Внесені в подальшому зміни, до вказаної правової норми, також не передбачали внесення до паспорту внутрішньо переміщеної особи відмітки про реєстрацію місця проживання.

Отже, законодавцем не встановлено необхідності підтвердження місця проживання виключно відміткою в паспортному документі, а лише зазначено один зі способів підтвердження місця проживання.

Разом із тим, будь-яких доказів на підтвердження того, що вона постійно проживала саме у 2020 році у квартирі за адресою АДРЕСА_4 позивачка взагалі контролюючому органу до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік не додавала.

Водночас за приписами підпункту16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПКплатник податку зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що висновки контролюючого органу за результатами камеральної перевірки, оформлені актом від 21.10.2021 року 78373/Ж5/26-15-24-18-21, відповідають поданим самою позивачкою документам, а отже підстави для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення відсутні.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першоїстатті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до вимог частин першоїстатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятоїстатті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до пункту 10 частини 2статті 245 КАС Українипри вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За наслідками судового розгляду, з метою ефективного захисту прав позивача суд дійшов відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до положень статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15,19-21,72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247,255,253-262,293-295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення податкової знижки на частину суми відсотків відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 14 липня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Троянова