Рішення № 128890614, 15.07.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2025 року Справа № 160/11576/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМЖЕЛДОР ТРАНС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.10.2024 № 0625500412 та №0625470412.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте у зв`язку із порушенням пункту 57.1 статті 57 глави 2 розділу ІІ та пункту 203.2 статті 203 розділу V Податкового кодексу, оскільки позивачем несвоєчасно сплачено узгоджену суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість по податковій звітності за березень, травень, червень, серпень, вересень 2020. При цьому, позивачем не заперечує несвоєчасну сплату самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість по податковій звітності (деклараціях) за березень, травень, червень, серпень, вересень 2020 року. Проте, зазначає, що дане порушення допущене з огляду на певну економічну ситуацію, яка склалася у нашій країні після запровадження з 24.02.2022 дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану, на підставі Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні.

На думку позивача, в умовах дії воєнного (надзвичайного) стану не всі платники можуть у повному обсязі провадити діяльність та відповідно виконувати обов`язок з визначення податкових зобов`язань, формування податкового кредиту, подання звітності та сплати податку. Зазначене обумовлюється повним або частковим призупиненням діяльності платниками податків, в тому числі у зв`язку із неможливістю виконання зобов`язань за господарськими договорами, припинення фінансово-господарських та економічних взаємовідносин (розрахунків) між суб`єктами господарювання, обмеження фінансування певних довгострокових проектів. Вищенаведені обставини відповідно в цілому призвели до зупинення фінансового сподарської діяльності ТОВ «РЕМЖЕЛДОР ТРАНС», яка пояснювалась неможливістю контрагентів здійснити розрахунки в межах виконання зобов`язань за укладеними угодами, відсутністю в достатній кількості обігових коштів у самого Товариства для можливості переформатування (перепрофілювання) та продовження сталої економічної діяльності. Разом з цим, вже після відновлення фінансово-господарської діяльності та поступового налагодження міцних зв`язків із контрагентами (Постачальника та Покупцями), Товариство почало в повному обсязі виконувати податкові зобов`язання.

Крім того, позивач посилається на лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислової палати України, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні. В цьому листі ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб, в тому числі стосовно окремих податкових та/чи інших зобов`язань/обов`язку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 відкрито провадження у даній справі, повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Цією ухвалою витребувано від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії усіх документів, що покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 08.10.2024 № 0625500412 та №0625470412, а також докази їх направлення/вручення Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕМЖЕЛДОР ТРАНС», з яких би було можливо встановити дату отримання позивачем вказаних рішень.

Згідно наданого відповідачем відзиву на позов, відповідач позов не визнає, просить відмовити у його задоволенні, зазначив, що за результатами проведення камеральної перевірки позивача з питань порушення термінів сплати (перерахування) податку на додану, встановлено порушення вимог пункту 50.1 статті 50, пункту 57.1 статті 57 та підпункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість по уточнюючому розрахунку від 16.02.2022 № 9033191546 та податковій декларації за листопад 2021 року від 20.12.2021 №9387805997 на загальну суму ПДВ 814 403 грн., відповідно, застосовані штрафні санкції у розмірі 32808,65 грн, що становить 5% від суми податкового зобов`язання по уточнюючому розрахунку від 16.02.2022 № 9033191546 та 15823,00 грн, що становить 10% від суми податкового зобов`язання по податковій декларації за листопад 2021 року від 20.12.2021 №9387805997.

При цьому, відповідач зазначив, що позивачем до суду не надано належних та допустимих доказів того, що недотримання останнім правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання зумовлена саме виникненням форс мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку із введенням воєнного стану. Таким чином, саме по собі впровадження правового режиму воєнного стану на території України та посилання на такі обставини, як обставини непереборної сили, не є підставою для звільнення платника від відповідальності за невиконання своїх податкових обов`язків. Платником не було належним чином доведено, що саме ці обставини перешкодили виконати свій податковий обов`язок.

Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями (далі ПК України), у порядку, визначеному пунктом 76.2 статті 76 ПК України, контролюючим органом проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати (перерахування) податку на додану вартість ТОВ «РЕМЖЕЛДОР ТРАНС».

За результатами перевірки встановлено порушення ТОВ «РЕМЖЕЛДОР ТРАНС» вимог пункту 50.1 статті 50, пункту 57.1 статті 57 та підпункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість по уточнюючому розрахунку від 16.02.2022 № 9033191546 та податковій декларації за листопад 2021 року від 20.12.2021 №9387805997 на загальну суму ПДВ 814 403 грн., у тому числі порушення строку сплати: до 30 календарних днів на загальну суму ПДВ 656 173 грн; більше 30 календарних днів на загальну суму ПДВ 158 230 грн.

Вказані порушення відображені в акті камеральної перевірки №58479/04-36-04-12/38789402 від 06.09.2024.

За наслідками перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.10.2024 №0625500412, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 32808,65 грн, що становить 5% від несвоєчасно сплаченого податкового зобов`язання за податковою декларацією за листопад 2021 року від 20.12.2021 №9387805997 на суму 656173,00 грн; а також податкове повідомлення-рішення від 08.10.2024 №0625470412, яким застосовано штраф у розмірі 15823,00 грн, що становить 10% від несвоєчасно сплаченого податкового зобов`язання по уточнюючому розрахунку від 16.02.2022 № 9033191546 на суму 158230,00 грн.

Не погодившись з цими рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду зданим позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (строк дії воєнного стану в Україні продовжено надалі іншими Указами до сьогоднішнього дня).

Листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». В цьому листі ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб, в тому числі стосовно окремих податкових та/чи інших зобов`язань/обов`язку.

Відповідно до підпункту 19-1 1.1 пункту 19-1.1 статті 19 ПК України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Згідно підпункту 20.1.4 та 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПК України та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному ПК України та іншими законами України.

Згідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахуй платника податків, та даних системи електронного адміністрування (далі - СЕА) податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у СЕА податку на додану вартість (далі - ПДВ), даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних СЕА реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних (далі - ПН/РК) у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженого особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Пунктом 76.3 статті 76 ПК України унормовано, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статті 102 ПК України.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як подать зобов`язання та/ або інше податкове зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПК України) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операцій (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і с: податку і збору (пункту 46.1 статті 46 ПК України).

Статтею 200 ПК України визначено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні цієї суми, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені ПК України.

Згідно пункту 202.1 статті 202 ПК України звітним (податковим) періодом є календарний місяць з урахуванням особливостей визначених цим пунктом. Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 203.1 стаття 203 ПК України).

Відповідно до пункту 203.2 статті 203 та пункту 57.1 статті 57 ПК України сума податкового зобов`язання зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 статті 203 ПК України для подання податкової декларації.

Згідно відомостей наведених у розрахунках до спірних податкових повідомлень-рішень та відомостей акту перевірки, позивачем 16.02.2022 подано уточнюючий розрахунок №9033191546 на загальну суму 158230,00 грн, термін сплати 16.02.2022, фактично позивачем сплачено суму у розмірі 17867,00 грн 20.02.2024, суму у розмірі 109019 грн 22.08.2022, суму у розмірі 31344 грн 20.03.2024.

Також 20.12.2021позивачем подано податкову декларацію №9387805997 з ПДВ за грудень 2021 року на загальну суму 656173,00 грн, термін сплати 30.12.2021, фактично сплачено 20.01.2022.

У відповідності до пункту 124.1 статті 124 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПК України чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПК України чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Встановлені у справі обставини свідчать, що контролюючим органом з дотриманням вимог наведеної статті застосована сума штрафних санкцій.

Позивач не заперечує факт несвоєчасної сплати ним узгоджених податкових зобов`язань, проте зазначає, що несвоєчасна сплата зумовлена повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, що утруднило виконання контрагентами позивача взятих на себе фінансових зобов`язань.

При цьому, позивач посилається виникнення на форс-мажорних обставин, які засвідчені Торгово-промисловою палатою України у листі від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.

З цього приводу, суд зазначає, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України та ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні").

Разом з тим, лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, а тому не може вважатись сертифікатом у розумінні ст.14-1 Закону "Про торговопромислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

Отже, цей лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб`єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Таким чином, саме по собі впровадження правового режиму воєнного стану на території України та посилання на такі обставини, як обставини непереборної сили, не є підставою для звільнення платника від відповідальності за невиконання своїх податкових обов`язків. Платником не було належним чином доведено, що саме ці обставини перешкодили виконати свій податковий обов`язок.

До того ж, суд зазначає, що пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в редакції Закону України № 2260-IX від 12.05.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Відповідно до пункту 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Також пунктом 69.22 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що тимчасово положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей, зокрема:

тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. При цьому платники податку - юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року № 225 затверджено:

- Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Порядок підтвердження № 225);

- Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента (далі - Перелік документів);

- Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента.

Згідно із пунктом першим розділу І Порядку підтвердження № 225, порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку підтвердження № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази реалізації позивачем свого права на подання відповідної заяви у відповідності до вимог Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Отже, судом не встановлено обставин звільнення позивача від виконання свого податкового обов`язку, а також підстав вважати про відсутність вини позивача у зв`язку із несвоєчасною сплатою податкових зобов`язань

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи встановлені судом обставини, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 5, 9, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 15.07.2025 року.

Суддя Н.Є. Калугіна