Рішення № 128890592, 16.07.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2025 рокуСправа №160/14083/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, оформлену листом №20110-15942/П-01/8-0400/25 від 30.04.2025 року, у виплаті їй нарахованої на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 року у справі № 160/12549/22 та від 24.07.2023 року у справі № 160/8014/23, недоотриманої за життя пенсії (доплати) у розмірах 243 457,38 грн. та 18 000 грн. у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 ;

- стягнути з відповідача на її користь недоотриману за життя пенсію (доплату) у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 в розмірі 243 457,38 грн., нараховану на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 року у справі № 160/12549/22, та в розмірі 18 000 грн., нараховану на виконання рішення суду від 24.07.2023 року у справі № 160/8014/23.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що за життя чоловік позивача був пенсіонером, якому на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 року у справі № 160/12549/22 та від 24.07.2023 року у справі № 160/8014/23 проведений перерахунок пенсії та нараховано доплату у сумі всього 261 457,38 грн., яка залишилась не виплаченою. Позивач як дружина має право на отримання невиплачених її чоловікові сум пенсії, проте відповідач у такій виплаті відмовив. Вказане й стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідачу позов з додатками та зазначена ухвала суду доставлені до його електронного кабінету 15 травня та 21 травня 2025 року, що підтверджується відповідними довідками наявними матеріалах справи. Але відзиву на позовну заяву чи будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору, відповідач до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.

Згідно із ч.2 ст.175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву, у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену в позовній заяві, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

23.02.1973 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , зареєстрований шлюб, про що складено відповідний актовий запис №15. Прізвище після державної реєстрації шлюбу дружини - ОСОБА_4 , на підтвердження чого надано копію свідоцтва серії НОМЕР_2 , виданого 23.02.1973 року.

ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Дніпро у віці 77 років, про що 03.02.2025 складено відповідний актовий запис №19 та видано свідоцтво серії НОМЕР_3 .

Згідно із довідкою №157 від 06.02.2025 року, складеної головою квартального комітету №85 Наумовою К.В., останньою підтверджено, що позивач сумісно проживала у шлюбі з ОСОБА_2 і на момент смерті доглядала його.

Згідно із довідкою №145 від 22.04.2025 р., складеної Центром надання адміністративних послуг Підгородненської міської ради, вбачається, що померлий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , с.Н - Васильківка, Дніпропетровська обл., був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . З 02.08.1989 р. (померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 ) знятий з реєстрації 03.02.2025 р. на момент смерті разом з померлим була зареєстрована: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , с. Кіровське з 02.08.1989 р. по дату видачі довідки.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 р. у справі №160/12549/22, яке набрало законної сили 19.12.2022 р., позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено, а саме:

- визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_2 відповідно до наданої довідки №33/24/С-7829 від 08.08.2022 року, виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області";

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області" №33/24/С-7829 від 08.08.2022 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 р. у справі №160/8014/23, яке набрало законної сили 24.08.2023 р., позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії задоволено, а саме:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у нарахуванні ОСОБА_2 з 01.02.2023 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.02.2023 нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

24.04.2025 р. ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою, у якій просила здійснити виплату сум пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_2 і залишились недоодержаними у зв`язку з його смертю.

Листом Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 30.04.2025 р. №20110-15942/П-01/8-0400/25 на звернення позивача від 24.04.2025 р. повідомлено, наступне:

«… ОСОБА_2 перебував на обліку та отримував пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262).

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі № 160/12549/22, яке набрало законної сили 19.12.2022, ОСОБА_2 було проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.12.2019 по 31.01.2023 у сумі 243 457,38 грн.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 р. у справі №160/8014/23, яке набрало законної сили 24.08.2023 р., ОСОБА_5 було проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.02.2023 р. по 31.10.2023 р. у сумі 18 000 грн.

Відповідно до ст.61 Закону №2262-XII суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв?язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім?ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім?ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

При зверненні кількох членів сім?ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Для вирішення питання виплати недоотриманих доплат за рішеннями суду за померлого ОСОБА_2 . Вам необхідно особисто звернутись до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) органу Пенсійного фонду України та надати:

- відповідну заяву;

- документ, який підтверджує проживання разом із пенсіонером на день його смерті;

- свідоцтво про смерть;

- документи, які підтверджують родинні стосунки;

- документ, що посвідчує особу заявника та рнокпп заявника;

- заяву про відкриття рахунку у будь якій банківській установі.

Належні пенсійні кошти, нараховані на виконання рішень суду, будуть виплачені при надходженні відповідного фінансування для виплати сум, нарахованих за рішеннями суду, в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили...».

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).

Статтею 8 Закону №2262-XII передбачено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст.10 Закону №2262-XII призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Згідно із ч.ч.2, 3 ст. 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам, які мають право на пенсію за цим Законом, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Статтею 61 Закону №2262-XII передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Подібні положення передбачені також ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Згідно з пунктом 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Отже, згідно наведених приписів чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або члена сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше шести місяців після смерті пенсіонера. При цьому дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

З огляду на викладене вище та враховуючи те, що звернення позивача до пенсійного органу за відповідними виплатами здійснено у межах шести місяців після смерті пенсіонера, докази щодо звернення інших члени сім`ї відповідно до ст.61 Закону №2262-XII до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області за виплатою суми пенсії померлого у справі відсутні, суд робить висновок, що позивач як дружина померлого має право на одержання суми пенсії, яка підлягала виплаті померлому пенсіонерові з числа військовослужбовців, але не була виплачена пенсійним органом останньому у зв`язку з його смертю.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі №200/12094/18-а, такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч.1 ст.52 Закону №1058-IV та ч.1 ст.61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч.2 ст.52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання.

Суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною першою статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У свою чергу вказана норма ч.1 ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» містить дві умови за якими неодержані суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців та можуть бути отримані членами сім`ї пенсіонера, у разі його смерті а саме: 1) виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам і дружині (чоловіку), а також членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.

Відповідно до ст.3 СК України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований шлюб, про що складено відповідний актовий запис №15. Прізвище після державної реєстрації шлюбу дружини - ОСОБА_4 , на підтвердження чого надано копію свідоцтва серії НОМЕР_2 , виданого 23.02.1973 року.

При вирішенні спору суд враховує, що позивач як дружина померлого пенсіонера, що проживала разом з ним, у порядку ч.1 ст.61 Закону №2262-ХІІ звернулася до відповідача із заявою про виплату сум пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_2 та залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, з дотриманням строку, визначеного частиною третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ.

Так, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тоді як із заявою позивач звернулася 24.04.2025 року, тобто не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Отже, у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у виплаті позивачу пенсії згідно із частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ як дружині померлого пенсіонера, що проживала разом з ним, недоодержаної у зв`язку з його смертю за судовими рішеннями від 16.11.2022 року у справі №160/12549/22 в розмірі 243 457,38 грн., від 24.07.2023 року у справі № 160/8014/23 в розмірі 18 000 грн.

Таким чином, дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу нарахованої та невиплаченої пенсії померлого пенсіонера є протиправними.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача виплатити позивачу недоотриману пенсію її померлого чоловіка.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, позовна заява підлягає задоволенню з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2614,57 грн.

Відтак, відповідно до положень ч.1 ст.139 КАС України, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму сплаченого судового збору розмірі 2 614,57 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, оформлену листом № 20110-15942/П-01/8-0400/25 від 30.04.2025 року, у виплаті ОСОБА_1 недоотриману за життя пенсію (доплату) у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 в розмірі 243457,38 грн., нараховану на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 року у справі № 160/12549/22 та в розмірі 18 000 грн., нараховану на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 року у справі №160/8014/23.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити на користь ОСОБА_1 недоотриману за життя пенсію (доплату) у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 в розмірі 243 457,38 грн., нараховану на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 року у справі № 160/12549/22 та в розмірі 18 000 грн., нараховану на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 року у справі №160/8014/23.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 ) судові витрати по справі у розмірі 2614,57 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма