Рішення № 128890166, 16.07.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 липня 2025 р. Справа № 120/2062/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Міністерства освіти і науки України (пр-т Берестейській, 10, м. Київ, 01135)

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державного підприємства "Інфоресурс" (вул. О. Довженка, 3, м. Київ, 03057)

про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про те, що поточне здобуття позивачем освіти порушує послідовність, визначену ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту»; зобов`язання відповідача вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти шляхом зазначення інформації про відсутність порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №516194 від 11.11.2024 у позивача поточне здобуття освіти порушує послідовність, визначену ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту". Не погоджуючись з наведеним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 24.02.2025 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, цією ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Державне підприємство "Інфоресурс".

17.04.2025 за вх.№25168/25 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію, відповідач зазначає, що згідно з інформацією в ЄДЕБО позивач з 01.09.2014 по 26.05.2015 здобував освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста за спеціальністю 5.06010104 «Будівництво та експлуатація міських шляхів сполучення» у Відокремленому структурному підрозділі Вінницький фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну Київського національного університету будівництва і архітектури, що відповідає рівню 5.1 Національної рамки кваліфікацій (далі НРК). Також у історії навчання позивача наявна інформація про те, що з 30.08.2022 він зарахований на навчання до Фахового коледжу економіки і права Вінницького кооперативного інституту за освітньо-професійним рівнем фахового молодшого бакалавра за спеціальністю 075 Маркетинг, що відповідає 5 рівню НРК. Відтак, рівень іншого навчання позивача не нижчий рівня його поточного навчання. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Крім того, відповідач просить поновити строк подання відзиву.

Щодо означеного питання, то суд враховує, що Верховним Судом у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 акцентовано на тому, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав не приймати до уваги поданий відповідачем відзив на позовну заяву, оскільки пріоритетним є вирішення справи на засадах змагальності та з`ясування всіх обставин справи, а не дотримання надмірного формалізму.

Суд зауважує, що правом на подання пояснень третя особа не скористалась.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Згідно з архівною довідкою №520 від 11.11.2024 позивач з 01.09.2014 по 26.05.2015 навчався в у Вінницькому коледжі будівництва і архітектури Київського національного університету будівництва і архітектури на денній формі навчання та був відрахований у зв`язку з переходом до іншого навчального закладу.

Відповідно до довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №516194 від 11.11.2024 у позивача поточне здобуття освіти порушує послідовність, визначену ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту".

Зокрема у вказаній довідці міститься інформація про здобуття позивачем освіти за ступенем/рівнем «фаховий молодший бакалавр» за спеціальністю «Маркетинг» на денній формі навчанні у Фаховому коледжі економіки і права Вінницького кооперативного інституту, дата початку здобуття освіти 01.09.2022 та дата завершення 30.06.2025.

Також зазначено, що попередньо позивач здобув базову загальну середню освіту у Малокрушлинецькій середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Вінницького району Вінницької області (свідоцтво ВН №46802497 від 18.06.2014) та повну загальну середню освіту у Фаховому коледжі економіки і права Вінницького кооперативного інституту (свідоцтво ВН №55109496 від 30.06.2024).

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про те, що поточне здобуття ним освіти порушує послідовність, визначену ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту», звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Конституції України кожен має право на освіту.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях регулює Закон України "Про освіту" №2145-VIII від 05.09.2017 (далі - Закон №2145-VIII).

Ч. 1-3 ст. 3 Закону №2145-VIII визначено, що кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров`я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.

За визначенням, наведеним у п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону №2145-VIII, рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону №2145-VIII рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

З метою реалізації п. 62 Порядку №560 Міністр освіти і науки України дорученням від 31.05.2024 №1/34-Д-24 доручив директорату фахової передвищої, вищої освіти, директорату професійної освіти, департаменту атестації кадрів вищої освіти Міністерства освіти і науки України та робочій групі, утвореній відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 13.09.2023 №1122, здійснити розроблення технічного опису та забезпечити доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення ЄДЕБО з метою забезпечення закладам освіти можливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною у додатку 9 до Порядку №560.

Додатком 2 до доручення визначено послідовність освітніх рівнів:

кваліфікований робітник - диплом кваліфікованого робітника (НРК 4);

фаховий молодший бакалавр - диплом фахового молодшого бакалавра (НРК 5);

молодший спеціаліст - диплом молодшого спеціаліста (НРК 5.1);

молодший бакалавр - диплом молодшого бакалавра (НРК 5.1);

бакалавр - диплом бакалавра (НРК 6);

спеціаліст - диплом спеціаліста (НРК 7);

магістр - диплом магістра (НРК 8);

доктор філософії - диплом доктора філософії (НРК 8);

доктор філософії - диплом кандидата наук (НРК 8);

доктор мистецтва - диплом доктора мистецтва (НРК 8);

доктор наук - диплом доктора наук (НРК 8.1).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 40 Закону №2145-VIII після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.

Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності.

Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Із аналізу процитованих норм слідує, що право на освіту в Україні реалізується через послідовне проходження визначених законодавством рівнів освіти, кожен з яких має бути завершеним етапом навчання та відповідати встановленим критеріям складності, компетентностей і кваліфікацій. Здобуття наступного рівня освіти можливе лише після завершення попереднього, що чітко передбачено ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту». Така послідовність є обов`язковою умовою для легітимного отримання документів про освіту, які вносяться до ЄДЕБО, що забезпечує офіційність, контроль та верифікацію здобутих рівнів освіти. Завершеність кожного етапу освіти незалежно від його рівня (професійна, фахова передвища, вища) є ключовою ознакою, яка унеможливлює пропуск чи ігнорування освітніх щаблів.

В ході розгляду справи судом встановлено, що, згідно з архівною довідкою №520 від 11.11.2024, позивач з 01.09.2014 по 26.05.2015 навчався в у Вінницькому коледжі будівництва і архітектури Київського національного університету будівництва і архітектури на денній формі навчання та був відрахований у зв`язку з переходом до іншого навчального закладу.

Відповідно до довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №516194 від 11.11.2024 у позивача поточне здобуття освіти порушує послідовність, визначену ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту".

Зокрема у вказаній довідці міститься інформація про здобуття позивачем освіти за ступенем/рівнем «фаховий молодший бакалавр» за спеціальністю «Маркетинг» на денній формі навчанні у Фаховому коледжі економіки і права Вінницького кооперативного інституту, дата початку здобуття освіти 01.09.2022 та дата завершення 30.06.2025.

Як зазначалось вище, згідно з ч. 1-3 ст. 40 Закону №2145-VIII після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.

Таким чином, лише після успішного завершення навчання за освітньою програмою та отримання відповідного документу про освіту, рівень освіти буде вважатись "здобутим".

Отже, Закон вимагає порівнювати поточний рівень освіти із рівнем, який особа вже завершила (здобула). Тому враховується тільки та освіта, яка була дійсно здобута.

При цьому суд вказує, що в жодному із зазначених вище нормативних актів не встановлено будь-яких особливостей для осіб, які були раніше відраховані із навчального закладу без завершення навчання та здобуття відповідного рівня освіти.

В довідці №516194 від 11.11.2024 відображена наступна інформація про те, що попередньо позивач здобув базову загальну середню освіту у Малокрушлинецькій середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Вінницького району Вінницької області (свідоцтво ВН №46802497 від 18.06.2014) та повну загальну середню освіту у Фаховому коледжі економіки і права Вінницького кооперативного інституту (свідоцтво ВН №55109496 від 30.06.2024).

Отже, з наведено слідує, що позивач, після здобуття повної загальної освіти не завершив процес здобуття будь-якої іншої освіти, оскільки був відрахований із навчального закладу та, відповідно, не отримував документу про освіту, як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму.

Таким чином, відсутні підстави стверджувати що позивач здобув будь-яку іншу освіту крім "повної загальної середньої".

За таких обставин, суд дійшов висновку, що інформація в довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, про поточне здобуття позивачем освіти у Фаховому коледжі економіки і права Вінницького кооперативного інституту, наказ про зарахування 94-К/1 від 30.08.2022, в частині порушення послідовності навчання («Ні, порушує»), визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту», - не відповідає дійсності, а тому відповідачем протиправно відображено такі відомості в ЄДЕБО.

Відтак позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про те, що здобуття позивачем освіти у Фаховому коледжі економіки і права Вінницького кооперативного інституту порушує послідовність, визначену ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти шляхом зазначення інформації про відсутність порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту», то суду зазначає наступне.

На момент розгляду справи судом та ухвалення рішення фактичне здобуття освіти, щодо якого й виникли спірні правовідносини, вже завершено, що підтверджується документально визначеною датою завершення навчання 30.06.2025. У зв`язку з цим, відпадає ключовий елемент, необхідний для судового захисту, а саме наявність поточного, тобто триваючого правовідношення, в межах якого позивач вбачає порушення свого права.

Суд наголошує, що захист порушених прав, свобод та інтересів особи здійснюється в межах існуючих правовідносин, і лише за умови, що такі правовідносини на час розгляду справи не втратили своєї дії.

Враховуючи, що відповідне навчання завершено 30.06.2025, спірні правовідносини припинено, а отже, правові наслідки, на які спрямовані позовні вимоги зобов`язального характеру, об`єктивно не можуть настати.

Відтак, з огляду на завершення позивачем навчання, правові підстави для втручання в роботу ЄДЕБО щодо коригування даних, які більше не характеризують актуальний освітній статус позивача, відсутні, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду з даною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211 грн 20 коп.

Таким чином поверненню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Вінницькій області підлягає сума у розмірі 605 грн 60 коп.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 73- 78, 90, 245, 246, 255, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про те, що здобуття ОСОБА_1 освіти у Фаховому коледжі економіки і права Вінницького кооперативного інституту за рівнем «фаховий молодший бакалавр» порушує послідовність, визначену ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Міністерства освіти і науки України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Міністерство освіти і науки України (пр-т Берестейській, 10, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38621185)

Третя особа: Державне підприємство "Інфоресурс" (вул. О. Довженка, 3, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 37533381)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 16.07.2025 року.

СуддяМаслоід Олена Степанівна