Рішення № 128888994, 15.07.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/16203/24

пр. № 2/759/651/25

15 липня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді П`ятничук І.В.,

за участю секретаря Кульбовської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Невідомий О.М. який діє в інтересах Товариства з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-Страхування» 06.08.2024 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації, яким просить стягнути з відповідача на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-Страхування» завдану шкоду у порядку суброгації у розмірі 253864,22 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 3046,37 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 21.01.2024 року в м. Києві на вул. Підлісна відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та декількома іншими транспортними засобами, в тому числі застрахованим транспортним засобом марки «Лексус» д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень автомобілів та матеріальних збитків. Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 04.04.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 122-2, 124, ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Цивільна правова відповідальність водія автомобіля «Лексус» д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована в ТДВ «СК «ВІДІ-Страхування» на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу, що підтверджується полісом № CLAU-003272.

Зазначив, що страхувальник 05.02.2024 р. звернувся до ТДВ «СК «ВІДІ-Страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування.

09.02.2024 року ТДВ «СК «ВІДІ-Страхування» на підставі страхового акту № 17889 від 07.02.2024 року виходячи з рахунку від 25.01.2024 року здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 253864,22 грн. на рахунок ремонтного підприємства ТОВ «ВІДІ ЕЛІТ».

Вказав, що на момент ДТП водій автомобіля Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 керував транспортним засобом за відсутності чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-Страхування» завдану шкоду у порядку суброгації у розмірі 253864,22 грн.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 16.10.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду клопотання, яким позовні вимоги підтримує, просить задовольнити та розгляд справи провести за відсутності представника ТДВ «Страхова компанія «ВІДІ-Страхування».

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позов не подав.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом встановлено, що 21.01.2024 року в м. Києві на вул. Підлісна, 8 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобілем «Тойота» д.н.з. НОМЕР_3 , «Лексус» д.н.з. НОМЕР_2 , «Шкода» д.н.з. НОМЕР_4 , «Ауді» д.н.з. НОМЕР_5 , «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_6 , «Хонда» д.н.з. НОМЕР_7 », що призвело до механічних пошкоджень автомобілів та матеріальних збитків.

Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 04.04.2024 року у справі № 759/4951/24 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 122-2, 124, ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Цивільна правова відповідальність водія автомобіля «Лексус» д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована в ТДВ «СК «ВІДІ-Страхування» на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу, що підтверджується полісом № CLAU-003272.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником автомобіля марки «Лексус» д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_2

05.02.2024 р. страхувальник ОСОБА_2 звернувся до ТДВ «СК «ВІДІ-Страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування.

09.02.2024 року ТДВ «СК «ВІДІ-Страхування» на підставі страхового акту № 17889 від 07.02.2024 року, виходячи з рахунку № ЕлюС-0001995 від 25.01.2024 року ТОВ «ВІДІ-Еліт» від 25.01.2024 року здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 253864,22 грн. на рахунок ремонтного підприємства ТОВ «ВІДІ ЕЛІТ», про що свідчить платіжна інструкція № 579 від 09.02.2024 року.

На момент ДТП водій автомобіля Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 керував транспортним засобом за відсутності чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу.

Отже, відносини між ТДВ «СК «ВІДІ-Страхування» та ОСОБА_1 у даній справі регулюються правилами статті 993 ЦК України та статті 108 Закону України «Про страхування».

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров`ю чи майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 ЗУ «Про страхування», страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 108 ЗУ «Про страхування», якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно, на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

За умовами ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що позивачем виплачено потерпілому страхове відшкодування на рахунок ТОВ «ВІДІ Еліт» у розмірі 253864,22 грн.

Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За змістом наведених правових норм після виплати страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги яке страхувальник (особа, що одержала страхове відшкодування) має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, до позивача перейшло право на отримання від ОСОБА_1 як винуватця ДТП, завданої шкоди у порядку суброгації у розмірі 253864,22 грн.

Згідно із ст. 108 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить у межах цієї суми право вимоги, яку страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяну шкоду.

У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», роз`яснено судам, що особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання ,зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В п. 26 цієї Постанови вказано, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки відповідно до правил ст. 993 ЦК України.

Відповідно ч. 1 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом статті 1194 ЦК України в системному зв`язку зі статтею 993 цього Кодексу та статтею 108 Закону України «Про страхування» можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, за таких обставин суд вважає позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є законними та обґрунтованими.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3046,37 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду, виходячи із суми позовних вимог, які задоволено судом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 993, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст.ст.77-79, 89, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-Страхування» ( код ЄДРПОУ 35429675, місце знаходження: Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 56) завдану шкоду в порядку суброгації в розмірі 253864 грн. 22 коп. та судовий збір в розмірі 3046 грн. 37 коп., а всього стягнути 256910 ( двісті п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот десять ) грн. 59 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: І.В. П`ятничук