Рішення № 128888574, 12.06.2025, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/403/23

провадження № 2/492/50/25

РІШЕННЯ

Іменем України

12 червня 2025 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Гусєвої Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання Гамурар І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивачки: Виконавчого комітету Арцизької міської ради, як органу опіки та піклування, Арцизького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька, -

встановив:

Позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом відповідача, вимоги якого в подальшому уточнила, в якому просила суд визнати батьківство відповідача відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести до актового запису про народження вказаної дитини відповідні зміни, посилаючись на те, що з квітня 2016 року по вересень 2016 року сторони перебували у відносинах, в результаті яких позивачка завагітніла. Відповідач заперечував проти народження дитини та наполягав на аборті, однак позивачка вирішила дитину народити, оскільки перервати вагітність боялась через можливе безпліддя. Відповідач, дізнавшись про вагітність позивачки почав менше спілкуватися з позивачкою та в подальшому між сторонами зв`язок повністю був втрачений. У свідоцтві про народження батьком дитини записаний відповідно до частини 1 статті 135 СК України.

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на те, що для інтересів дитини необхідно внести зміни до актового запису про народження дитини, зазначивши відповідача батьком дитини.

Представник позивачки у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на те, що позивачка звернулася до суду не порушуючи позовної давності, оскільки позовна давність не поширюється на пред`явлення позову матір`ю дитини про визнання батьківства.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти його задоволення, пославшись на те, що він при відвідуванні магазину, де позивачка працювала, бачив її, але відносин з позивачкою ніяких не було.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні через пропуск строку позовної давності.

Представники третіх осіб, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явилися, але до суду від них надійшли клопотання, в яких просили суд про розгляд справи за їх відсутності.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши обґрунтування позивачки та її представника, заперечення відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши надані сторонами письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі з наступних підстав.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із сімейного законодавства, пов`язані з визнанням батьківства, тому, при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Сімейним Кодексом України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 28 лютого 2017 року, виданого Арцизьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 56, матір`ю малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено ОСОБА_1 (а. с. 4, 5, 75), позивачку у справі, батьком ОСОБА_5 , якого записано батьком дитини відповідно до частини 1 статті 135 СК України, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00049978698 від 11 березня 2025 року (а. с. 6, 131, 135-136).

З висновку експерта № 394 від 01 серпня 2024 року судової молекулярно-генетичної експертизи вбачається, що молекулярно-генетичним аналізом ДНК встановлено, що громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач у справі, може являтися біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ймовірністю 99,9999 %, та таким чином батьківство практично доведене (а. с. 89-95).

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 51 Конституції України, частиною 2, частиною статті 5 СК України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Згідно з частиною 1 статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Судом встановлено, що на час народження малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , між ОСОБА_1 , позивачкою у справі, та ОСОБА_2 , відповідачем у справі, не було зареєстровано шлюбу, тому запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень був здійснений за прізвищем його матері ОСОБА_1 , позивачки у справі, а ім`я та по батькові батька дитини записано за вказівкою матері, позивачки у справі.

Відповідно до положень статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений також матір`ю дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини 1 статті 135 цього Кодексу.

Провадження стосовно встановлення батьківства або його оспорювання стосується «приватного життя» за статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності.

Передумовою звернення до суду із позовом про визнання батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Тлумачення статті 128 СК України свідчить, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для визнання батьківства. Підставою для визнання батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України. Висновок судової молекулярно-генетичної експертизи може бути підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку. Разом з тим, підставою для визнання батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України, які мають оцінюватися в їх сукупності.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що: «…доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини 2 статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи…».

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 квітня 2019 року у справі «Міфсуд проти Мальти», заява № 62257/15, зазначено, що ДНК-тест - це науковий метод для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.

Таким чином, факт сумісного проживання, ведення сумісного господарства, перебування у шлюбі та наявність статевих стосунків між батьками дитини, в даному випадку, правового значення не має, оскільки в даному випадку вирішальне значення відіграє доведеність кровного споріднення.

Обов`язок з доказування потрібно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частинами 1-3 статті 12, частинами 1, 5-6 статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Судом встановлено, що батьківства ОСОБА_2 , відповідача у справі, щодо дитини ОСОБА_4 є доведеним та підтверджується висновком експерта від № 394 від 01 серпня 2024 року, який переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.

За змістом статті 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що у судовому засіданні було встановлено кровне споріднення між ОСОБА_2 , відповідачем у справі, та малолітнім ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про задоволення вимог позову ОСОБА_1 та визнання відповідача батьком малолітнього ОСОБА_4 , внесення змін до актового запису про народження малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за № 56, складеного 28 лютого 2017 року Арцизьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, а саме: у графі «Відомості про батька» зазначити прізвище батька « ОСОБА_6 », ім`я батька « ОСОБА_7 », по батькові батька « ОСОБА_8 », дату народження батька « ІНФОРМАЦІЯ_3 », громадянство батька «громадянин України», прізвище та по-батькові дитини ОСОБА_4 .

Суд відхиляє доводи представника відповідача, щодо застосування позовної давності, оскільки законодавець у частині 1 статті 20 СК України закріпив вичерпний перелік статей СК України і відповідно вимог, що випливають із сімейних відносин, до яких застосовується позовна давність. До цього переліку належить і частина 3 статті 138 СК України вимога матері про внесення змін до актового запису про народження дитини, тому положення частини 3 статті 138 СК України, яке є спеціальним, не може бути поширене на положення про визнання батьківства, передбачені у статті 128 СК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 303/2609/17 від 16 вересня 2020 року (провадження № 61-19140 св19).

Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в повному обсязі, оскільки вимоги позивачки про визнання батьківства, внесення змін до актового запису є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам закону.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 12, 13, 19, 48, 49, 53, 76-81, 89, 95, 141, 211, 223, 258-259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Арциз Болградського (колишнього Арцизького) району Одеської області.

Внести зміни до актового запису № 56 від 28 лютого 2017 року, складеного Арцизьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про народження ОСОБА_4 , який народився в м. Арциз Арцизького району Одеської області ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: у графі «Відомості про батька» зазначити прізвище батька « ОСОБА_6 », ім`я батька ОСОБА_7 », по батькові батька « ОСОБА_8 », дату народження батька « ІНФОРМАЦІЯ_3 », громадянство батька «громадянин України», прізвище та по-батькові дитини ОСОБА_4 залишити без змін.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 20 червня 2025 року.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Гусєва Н.Д.