Рішення № 128886965, 15.07.2025, Новосанжарський районний суд Полтавської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2025 року справа № 542/1243/25

провадження № 2/542/325/25

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Кашуби М.І.,

за участю секретаря судового засідання Журавель О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

До Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія`Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 , у якій представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість за договором № 7473222 від 14.01.2024 у розмірі 29473,40 грн, судові витрати у справі.

У позовній заяві позивач зазначив, що 14.01.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» було укладено кредитний договір № 7473222. На виконання умов вказаного договору позикодавцем було перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 10000,00 грн.

Вказав, що 30.09.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ«Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» було укладено договір факторингу № 30.09/24-Ф. За умовами вказаного договору ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ«Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» право вимоги до позичальників, в тому числі по договору № 7473222 від 14.01.2024, укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна».

Зазначив, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 29473,40 грн.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 20.03.2025 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 10 квітня 2025 року витребувано від АТ «КБ «Приватбанк» інформацію щодо підтвердження факту належності ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 платіжної картки НОМЕР_2 , а також підтвердження факту зарахування з 14.01.2024по 19.01.2024 коштів на цю платіжну картку, банком-емітентом якої є АТ «КБ «Приватбанк» у розмірі 10000,00 грн від ТОВ «Авентус Україна».

Ухвалою суду від 27 травня 2025 року витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - Фінанс» оригінал письмового доказу - витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 30.09/24-Ф від 30.09.2024, або належним чином завірену копію реєстру боржників, за яким відступлено право вимоги саме до відповідача за договором факторингу № 30.09/24-Ф від 30.09.2024.

Ухвалою від 18 червня 2025 року повторно витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - Фінанс» оригінал письмового доказу - витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 30.09/24-Ф від 30.09.2024, або належним чином завірену копію реєстру боржників, за яким відступлено право вимоги саме до відповідача за договором факторингу № 30.09/24-Ф від 30.09.2024.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі.

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про день та час судового розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, заяв про відкладення розгляду справи чи відзиву на позов не надав.

Суд, відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, які не з`явилися.

Ухвалою суду від 15 липня 2025 року вирішено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

За вказаних обставин, відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Встановлено, що в обґрунтування позовних вимог та, в свою чергу, наявності у позивача права грошової вимоги до відповідача, позивач посилався на договір факторингу № 30.09/24-Ф, укладений 30.09.2024 міжТОВ «Авентус Україна» та ТОВ«Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс».

Згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 512 Цивільного кодексу Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно достатті 514 Цивільного кодексу Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першоюстатті 513 Цивільного кодексу Україниправочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першоїстатті 517 Цивільного кодексу Українипервісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, уЦивільному кодексі Українивстановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

В свою чергу, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме кредитне зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Відповідно доположень ст.1077-1079ЦК України, за договоромфакторингу (фінансування під відступленняправа грошової вимоги) одна сторона (фактор)передає абозобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта)за плату(у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає абозобов`язуєтьсявідступити факторові своє право грошової вимоги до третьоїособи (боржника). Клієнтможе відступити факторові свою грошову вимогудо боржниказ метоюзабезпечення виконаннязобов`язанняклієнта передфактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутнявимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошовоївимоги обумовленепевною подією,воно вважаєтьсяпереданим змоменту настанняцієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Сторонами удоговорі факторингує факторі клієнт. Клієнтому договоріфакторингу можебути фізичнаабо юридичнаособа,яка єсуб`єктомпідприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Дослідивши наданий до позовної заяви договір факторингу № 30.09/24-Ф від 30 вересня 2025 року, укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ«Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс», суд встановив.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору факторингу фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною цього договору.

Ціна продажу сума грошових коштів, що сплачується фактором клієнту після підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників на умовах даного договору, розмір якої встановлюється згідно з п. 3.3. цього договору.

Згідно з п. 3.3 та 3.4 вказаного договору факторингу ціна продажу за договором становить 1 679 909,87 грн. Фактор сплачує клієнту 100% ціни продажу, передбаченої п. 3.3 цього договору протягом 5 днів з момента передачі по акту прийому-передачі реєстру боржників, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів.

Відповідно до платіжної інструкції № 1482 від 30.09.2024 ТОВ«ФК «Укрглобал-Фінанс» сплатило грошові кошти на рахунок ТОВ «Авентус Україна» за договором факторингу № 30.09./24-ф від 30 вересня 2024 року у розмірі 1 679 909,87 грн. (а.с. 221).

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 30.09/24 від 30 вересня 2024 року ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» набуло права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 7473222 у розмірі 29473,40 грн (а.с. 266 - 267).

Так, згідно з актами приймання передачі реєстру боржників від 30.09.2024 до договору факторингу № 30.09/24-Ф від 30 вересня 2024 року ТОВ «Авентус Україна» передав, а ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» прийняв реєстр боржників в електронному та письмовому вигляді, складені відповідно до умов договору (а.с. 219).

Враховуючи наведене, позивачем надано до суду докази виникнення прав і обов`язків за договором факторингу № 30.09/24-Ф від 30 вересня 2024 року та докази наявності у позивача права грошової вимоги саме до відповідача.

Встановлено, що 14.01.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» було укладено договір про надання споживчого кредиту № 7473222 (а.с. 129-144). За умовами договору сума кредиту становить 10000,00 грн, строк кредиту - 360 днів, стандартна процентна ставка становить 2,20% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору.

Згідно з п. 2.1, п. 2.2 договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_3 хх-хххх-4412. Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору (а.с. 132-133).

На обґрунтування отримання відповідачем кредитних коштів на номер картки, надано повідомлення ТОВ «Пейтек Україна» щодо підтвердження переказу грошових коштів, згідно з яким 14.01.2024 о 07:35:03 год було здійснено платіж у розмірі 10000,00 грн на карту НОМЕР_2 (а.с. 154).

Факт перерахування 14.01.2024 ОСОБА_1 на карту № НОМЕР_4 грошових коштів у розмірі 10000, 00 грн підтвердженно листом АТ КБ «Приватбанк» від 18.04.2025 № 20.1.0.0.0/7-250411/74974-БТ (а.с.248 ).

Надаючи оцінку зазначеним доказам у справі, суд враховує, що електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З урахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом ст.626,628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Заст. 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.633,634ЦК Україниможна вважати,що другийконтрагент (споживачпослуг банку)лише приєднуєтьсядо тихумов,з якимивін ознайомлений. На цю обставину звернула увагу Велика палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зіст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно дост. 1046 ЦК Українидоговір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), ч. 2 ст. 530 ЦК України визначено, якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.

Згідно зі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що матеріалами справи доведено, що відповідач ОСОБА_1 дійсно отримав кредитні кошти, однак неналежним чином виконував кредитні зобов`язання, добровільно не сплатив в обумовлені кредитними правовідносини платежі, що призвело до виникнення заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з розразунком заборгованості, розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 7473222 від 14.01.2024 станом на 29.09.2024 становить 29473,40 грн, з яких: 8495,00 грн - заборгованість за кредитом; 20978,40 заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п.1.5 Кредитного договору.

Відомості, що містяться у розрахунку заборгованості свідчать про правильність обрахування її розміру.

При цьому відповідач не надав належних доказів, які спростовують доводи позовної заяви щодо укладення між ним та ТОВ «Авентус Україна» кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та розміру заборгованості за кредитом.

За наведенихобставин,вимогапозивачапро стягненнязвідповідачазаборгованості закредитним договором у розмірі 29473,40 грн є обґрунтованою.

З урахуванням встановлених обставин справи з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 7473222 у розмірі 29473,40 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з приписів ст.141 ЦПК України, згідно з якою стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, згідно з квитанцією № СЦ00004117 від 12.02.2025, які зараховані до спеціального фонду державного бюджету України згідно з випискою.( а.с. 126)

Зважаючи на повне задоволення позовних вимог, сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 2422,40 грн.

Крім судового збору позивач просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Під час судового розгляду справи інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрглобал-Фінанс» здійснював адвокат Руденко Костянтин Васильович на підставі договору про надання юридичних послуг № 02/08/2024 від 02.08.2024 (а.с. 223-226).

Відповідно до витягу з реєстру № 1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 24 до договору №02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024 року адвокатом Руденком К.В. надано послуги ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс»», а саме: підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за Договором № 7473222 про надання споживчого кредиту від 14.01.2024 та клопотання про витребування доказів 10000,00 грн (а.с. 231).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, що здійснив позивач, суд виходить з вимог ст. 133, 137, 141 ЦПК України, згідно з якими судові витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову суд покладає на відповідача.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданн япослуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові по справі № 755/9215/15-ц, зроблено висновок, згідно з яким ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись положеннями статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Крім того, суд враховує, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 07.12.2022 по справі № 873/96/22 під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятоюстатті 129 ГПК України(а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи обумовленої договором про надання правової допомоги, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій у справі, суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та приходить до висновку про те, що сума витрат на правову допомогу у даній справі, яка відповідає критеріям дійсності та реальності, а також принципам справедливості, пропорційності та верховенства права становить 3000,00 грн.

На підставі положень ст. 141 ЦПК України вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями4, 12, 13, 76-81, 141, 223, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» ЄДРПОУ 41915308 заборгованість за договором № 74732223 від 14.01.2024 у розмірі 29473,40 (двадцять дев`ять тисяч чотириста сімдесят три грн сорок коп).

Стягнути із ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» ЄДРПОУ 41915308, понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн сорок коп) та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн (три тисячі грн 00 коп).

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникисправи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» ЄДРПОУ 41915308, місцезнаходження: бульвар. Вацлава Гавела, 4, м. Київ, 03124;

відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Кашуба М.І.

Повний текст рішення виготовлений 15.07.2025.