Рішення № 128884085, 16.07.2025, Житомирський районний суд Житомирської області

справа № 278/1502/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2025 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Віктора Мокрецького, за участю секретаря Анастасії Юзюк, розглянув цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого майнового відшкодування,

В С Т А Н О В И В :

Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі МТСБУ) звернулося до суду із позовом згідно із яким просило стягнути із ОСОБА_1 сплачене майнове відшкодування в сумі 307 655 грн.

У обґрунтування заявленого позивач повідомив, що у листопаді 2022 року відповідач, керуючи автомобілем «Lexus RZ400h» д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Львові здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який у цей час переходив проїзну частину дороги, внаслідок чого останній від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці. У подальшому, за фактом вчинення ОСОБА_1 зазначеного ДТП відкрито кримінальне провадження і останній відповідним вироком суду визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Водночас у зв`язку із тим, що станом на день скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована відповідно до положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вдова померлого ОСОБА_2 та його син звернулися із відповідними заявами до позивача на підставі чого останні отримали страхову виплату в загальній сумі 307 655 грн, яку позивач бажає стягнути із відповідача в порядку регресу.

Відповідач будучи належним чином повідомлений про існування даного судового провадження свого ставлення до заявлених вимог не висловив і жодних заяв з даного приводу на адресу суду не направляв. Враховуючи такі фактичні обставини справи та приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом вирішено проводити розгляд справи в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи надані позивачем, а інших суду не надавалось, як і не заявлялось клопотань про витребування/забезпечення доказів, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідно ним правовідносини.

01 березня 1997 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений шлюб. Пілся державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_4 » (а.с. 20).

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_5 батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (а.с. 21).

У період із січня 2022 року по листопад 2022 року ОСОБА_2 отримав пенсію по інвалідності на загальну суму 25 100 грн (а.с. 22).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в віці 42 років в м. Львів помер ОСОБА_2 (а.с. 9).

03 грудня 2022 року до МТСБУ надійшло повідомлення від ОСОБА_6 про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 09 листопада 2022 року об 19 годині 30 хвилин у м. Львів (а.с. 10-11).

03 квітня 2023 року вироком Личаківського районного суду м. Львова в кримінальній справі № 463/9215/22 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Зокрема, із зазначеного вироку суду вбачається, що 09 листопада 2022 року, о 19 годині 21 хвилину, ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Lexus RХ400h», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Личаківській у м. Львові у напрямку до вул. Пасічної, біля будинку № 16, порушив вимоги Розділу 1 п. п. 1.5, 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху»); Розділу 2 п. п. 2.1 а), 2.1 ґ), 2.3 б), д); Розділу 12 п. п. 12.4, 12.9 б); Розділу 18 п. п. 18.1 Правил дорожнього руху, в результаті чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який в цей момент переходив проїзну частину дороги з права на ліво відносно руху автомобіля в межах нерегульованого пішохідного переходу, внаслідок чого потерпілий від отриманих тілесних ушкоджень помер (а.с. 5-7).

Разом із тим, станом на день вчинення вищевказаної ДТП транспортний засіб з державним номерним знаком НОМЕР_1 не мав полісу страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 8).

21 липня 2023 року ОСОБА_6 і ОСОБА_5 звернулися до МТСБУ із заявами про виплату їм страхового відшкодування після смерті ОСОБА_2 до яких долучений ряд квитанцій щодо понесення витрат на поховання останнього (а.с. 12, 14, 23-25).

Із розрахунків, проведених МТСБУ вбачається, що на користь ОСОБА_6 підлягала до виплати шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди в сумі 66 455 грн (а.с. 27-28).

Окрім цього, відповідно до наданих позивачем матеріалів, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до виплати також підлягала шкода, заподіяна смертю потерпілого внаслідок ДТП по 120 600 грн кожному (а.с. 29).

Водночас, відповідно до платіжних інструкцій № 854013 від 23 квітня 2024 року, № 887358 від 16 травня 2024 року та № 914659 від 31 липня 2024 року МТСБУ виплатило ОСОБА_6 та ОСОБА_5 страхове відшкодування на загальну суму 307 655 грн (а.с. 34-36).

Нормами законодавства вказані правовідносини врегульовані наступним чином.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності. За такими принципами: кожна сторонами повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України); суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до п. п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходиться в такому транспортному засобі.

Згідно із п.п. 27.1. та 27.2. ст. 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Окрім цього, п. 27.4. ст. 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

На підставі ст. 1191 ЦК України та Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" - особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого страхового відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За правилами ч. 1 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Як роз`яснено у пунктах 26, 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 01 березня 2013 року № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК України.

Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Проаналізувавши матеріали справи та вимоги законодавства, якими врегульовані правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Внаслідок компенсації МТСБУ шкоди потерпілій стороні у ДТП, позивач набув право вимоги у порядку регресу до відповідача, як особи винної у виникненні пригоди та який не застрахував своєї цивільно-правової відповідальності. Так само, судом встановлено, що заявлена позивачем ціна позову є обґрунтованою, оскільки складається із фактично понесених позивачем витрат пов`язаних із відшкодуванням збитків спричинених відповідачем. Крім цього, відповідач, будучи належним чином та завчасно повідомленим про існування даного судового спору, не повідомив свого ставлення до заявлених до нього вимоги та не надав докази, які б спростовували позицію відповідача, що позбавляє суд можливості дійти іншого висновку.

Оскільки позов підлягає до задоволення, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім та документально підтверджені судові витрати за розгляд даної справи, що складаються із судового збору в сумі 4 614,83 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , код платника податків НОМЕР_2 ) на користь Моторного (транспорнтного) страхового бюро України (Русанівський бульвар, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 21647131) суму сплаченого майнового відшкодування в розмірі 307 655 (триста сім тисяч шістсот п`ятдесят п`ять) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Моторного (транспорнтного) страхового бюро України судовий збір в сумі 4 614 (чотири тисячі шістсот чотирнадцять) гривень 83 копійки.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено 16 липня 2025 року.

Суддя Віктор Мокрецький