Вирок № 128883456, 16.07.2025, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 1-кп/582/56/25

Справа № 582/778/25

Копія

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" липня 2025 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , з участю: прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в с.Недригайлів обвинувальний акт разом з угодою про примирення від 23 червня 2025 року у кримінальному провадженні №12025200470000474 від 13 червня 2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Чернеччина, Сумського району Сумської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше судимого вироком Недригайлівського районного суду Сумської області від 31.10.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На початку квітня-травня 2025 року, точного часу не встановлено, ОСОБА_6 , маючи умисел на самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні, достовірно знаючи, що земельна ділянка у встановленому порядку йому не надавалася у володіння і користування та не передавалася у власність, або оренду, тобто за відсутності правочину щодо такої земельної ділянки, в порушення ст. 13 Конституції України, ст. 88, 89 Водного кодексу України, ст.ст. 60, 112, 125, 126 Земельного кодексу України, за допомогою сільськогосподарської техніки, обладнаної навісним оснащенням в ході обробітку земельної ділянки з кадастровим номером 5923586700:02:004:0395, умисно вийшов за її межі до сторони берегу р. Хусь та самовільно зайняв (здійснив культивацію) частини земельної ділянки комунальної форми власності Недригайлівської селищної ради (кадастровий номер не визначений) - площею 0,1635 га, а саме здійснив культивацію прибережної захисної смуги р. Хусь, яка відповідно до інформації Регіонального офісу водних ресурсів у Сумській області відноситься до малих річок та має ширину прибережної захисної смуги - 25 м, використавши відповідну частину земельної ділянки площею 0,1635 га, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Хоружівка, для вирощування сільськогосподарської продукції - сої, що відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Сумській області становить шкоду на суму 760 грн. 30 коп. Отже, ОСОБА_6 організував обробіток земельної ділянки з кадастровим номером 5923586700:02:004:0395 площею 0,1635 га, а саме здійснив культивацію прибережної захисної смуги річки

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, а саме в самовільному зайнятті земельної ділянки, щодо земель в охоронних зонах.

Під час досудового розслідування 23 червня 2025 року між представником потерпілого - Недригалівської селищної ради, ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 укладена угода про примирення, згідно якої обвинувачений ОСОБА_6 визнає себе винуватим у скоєнні самовільного зайняття земельної ділянки щодо земель в охоронних зонах. Обвинувачений та представник потерпілого в угоді визначили міру покарання обвинуваченому із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК України сторони узгодили остаточно призначити покарання за сукупністю вироків шляхом приєднання невідбутої частини покарання за вироком Недригайлівського районного суду від 31.10.2024 у виді пробаційного нагляду.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у скоєнні вчиненого кримінального правопорушення за обставин, вказаних в обвинувальному акті визнав беззастережно, щиро розкаявся у вчиненому. Зазначив, що розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення та просить її затвердити. Підтвердив, що угода між ним та представником потерпілого укладена добровільно, без будь-якого примусу, так як він відшкодував завдану шкоду та у потерпілого не має до нього ніяких претензій.

Представник потерпілого ОСОБА_4 пояснила, що оскільки обвинувачений повністю сплатив завдану шкоду, Недригайлівська селищна рада не має до ОСОБА_6 ніяких претензій, угода про примирення із обвинуваченим укладена добровільно, без будь-якого примусу, їй, як представнику, зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення і просить затвердити зазначену угоду.

Суд, вислухавши пояснення обвинуваченого, представника потерпілого, думку прокурора, який не заперечує проти затвердження угоди, проаналізувавши надані матеріали, дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, а згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити таку угоду.

Згідно з ч. 3 ст. 469 цього Кодексу угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, дії ОСОБА_6 обґрунтовано кваліфіковані ч. 2 ст. 197-1 КК України, а саме як самовільне зайняття земельної ділянки щодо земель в охоронних зонах. Обвинувачений свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнає беззастережно.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє свої права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також суд з`ясував, що представник потерпілого розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

Крім того, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Враховуючи також передбачені ст. 66 КК України обставини, що пом`якшують покарання, а саме те, що ОСОБА_6 щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував заподіяну шкоду, а також те, що ОСОБА_6 позитивно характеризується за місцем проживання, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_7 та представником потерпілого ОСОБА_4 та призначення обвинуваченому із застосуванням ст. 69 КК України більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, а саме у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України. Умови угоди про примирення не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди обвинувачений та представник потерпілого, визначена з урахуванням вимог ст. 65-67, 69 КК України і не суперечить інтересам суспільства. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб не встановлено. Не встановлено очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.

Цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 370-373, 394, 468, 469, 471, 473-476 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Угоду про примирення, укладену 23 червня 2025 року між представником потерпілого ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12025200470000474, яке внесене в ЄРДР 13.06.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 197-1 КК України, затвердити.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК ч. 3 ст. 72 КК України до призначеного покарання приєднати невідбуту частину покарання за вироком Недригайлівського районного суду від 31.10.2024 та остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді 4 місяців 21 дня пробаційного нагляду та штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп, які виконувати самостійно.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя: ОСОБА_1