Ухвала суду № 128877646, 14.07.2025, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.07.2025 Справа№ 914/2140/25

Суддя господарського суду Львівської області Бургарт Т.І., розглянувши позовну заяву

за позовом: Державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)» (адреса: 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 77; код ЄДРПОУ 08563918);

до відповідача: Державного підприємства «Волиньвугілля» (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, вулиця Луцька, 1; код ЄДРПОУ 32365965);

про: стягнення заборгованості у сумі 3 916 510,77 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Державна установа «Дрогобицька виправна колонія (№40)» (далі також позивач, ДУ «Дрогобицька виправна колонія (№40)») звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Державного підприємства «Волиньвугілля» (далі також відповідач, ДП «Волиньвугілля») про стягнення заборгованості з оплати праці засуджених у сумі 3 916 510,77 грн, з яких 3 738 772,93 грн основного боргу та 177 737,84 грн пені.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя зазначає наступне.

Положеннями статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду.

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція, основними видами якої є загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Згідно з положеннями частини 1 статті 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 2 вказаної статті).

Відповідно до пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до часини 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як встановлено судом, в позовній заяві в якості відповідача визначено Державне підприємство «Волиньвугілля» (код ЄДРПОУ 32365965), місцезнаходження якого за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є: 45400, Україна, Волинська область, місто Нововолинськ, вулиця Луцька, будинок 1, яке також зазначено позивачем у вступній частині позову.

Тобто, як свідчать матеріали справи, місцезнаходження відповідача не відноситься територіально до Львівської області.

При цьому, звертаючись з даним позовом до Господарського суду Львівської області позивач жодним чином не обґрунтовує обрану територіальну підсудність, не посилається на жодні норми господарського процесуального кодексу та не наводить підстав звернення з даною позовною заявою саме до Господарського суду Львівської області.

За загальним правилом згідно з положеннями частини 1 статті 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (ч. 1 ст. 29 ГПК України).

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ГПК України.

Тобто, загальне правило територіальної підсудності щодо пред`явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову є стягнення з відповідача заборгованості з оплати праці засуджених у сумі 3 916 510,77 грн.

Відтак, наведене в сукупності виключає можливість застосування в даному випадку приписів частини 1 статті 30 ГПК України.

Таким чином, оскільки місцезнаходженням відповідача є: 45400, Україна, Волинська область, місто Нововолинськ, вулиця Луцька, будинок 1, згідно частини 1 статті 27 ГПК України позивач мав звернутись з даною позовною заявою до Господарського суду Волинської області.

Отже, дана позовна заява не підсудна Господарському суду Львівської області, а тому наявні підстави для передачі справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Волинської області.

У відповідності до вимог статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Спори між судами щодо підсудності не допускаються (частина 6 статті 31 ГПК України).

За таких обставин, суддя дійшов висновку, що матеріали позовної заяви у справі № 914/2140/25 підлягають передачі за територіальною підсудністю до Господарського суду Волинської області.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов`язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду» , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів» .

Керуючись ст. ст. 27, 30, 31, 233-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Направити матеріали позовної заяви Державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)» (адреса:82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 77; код ЄДРПОУ 08563918) до Державного підприємства «Волиньвугілля» (45400,Волинська область, місто Нововолинськ, вулиця Луцька, 1; код ЄДРПОУ 32365965) про стягнення заборгованості у сумі 3916 510,77 грн з доданими до неї документами за територіальною підсудністю до Господарського суду Волинської області (43010, Волинська область, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а).

Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала набирала законної сили з моменту її підписання у порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня набрання нею законної сили.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Суддя Бургарт Т.І.