Ухвала суду № 128874146, 07.07.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/4091/20-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2025 року Печерський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Остапчук Т.В. при секретарі Косточка В.В за участю позивача - Бялік Дан розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою представника Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві Ярового Ярослава Валерійовича про виправлення описки у виконавчому документі,-

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві звернулось до Печерського районного суду м. Києва із заявою про виправлення описки у виконавчому документі. Мотивуючи свої вимоги тим, що до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі Головне управління Казначейства) надійшла заява ОСОБА_1 про виконання виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва від 07.06.2024 року по справі № 757/4091/20-ц (далі - Виконавчий лист) про стягнення з Державного бюджету України на користь Бяліка Дан моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн. Виконавчий лист видано на виконання постанови Верховного Суду від 25.01.2023 по справі № 757/4091/20-ц (далі - Судове рішення). Однак, при розгляді поданих стягувачем документів, о встановлено, що при його оформленні Виконавчого листа про стягнення з Державного бюджету України на користь Бяліка Дан моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн допущено помилку, а саме: вказані у виконавчому листі відомості про боржника (боржник Державна казначейська служби України) не відповідають відомостям, вказаним у резолютивній частині рішення. Частиною першою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 15 Закону визначено, що боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Частиною другою статті 2 ЦК України встановлено, що учасником цивільних відносин є держава Україна. Верховний Суд неодноразово наголошував у постановах від 25.09.2019 у справі № 607/5841/17, від 18.11.2020 у справі № 554/5980/18, від 15.06.2022 у справі № 398/2910/20, від 09.02.2022 у справі № 757/6203/21-ц, від 23.02.2022 у справі № 757/23994/20-ц, від 28.04.2022 у справі № 464/5200/19, від 25.01.2023 у справі №757/4091/20-ц, від 04.10.2023 у справі № 757/5351/21-ц, від 18.10.2023 у справі № 127/1407/22, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України). Таким чином, зважаючи на зазначене та враховуючи практику Верховного Суду у виконавчому листі, виданому Печерським районним судом м. Києва від 07.06.2024 року по справі № 757/4091/20-ц про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн, боржником слід зазначити «Держава України». Відповідно до підпункту 7 пункту 5 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845), під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право вживати інших заходів до виконання виконавчих документів. Представник заявника ГУ ДКСУ у м.Києві - Яровий Я.В в судове засідання не зявився, при поданні заяви про виправлення описки в резолютивній частині заяви вкзав розглядати справу у його відсутність. Позивач - ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував, щодо задоволення надавши письмові заперечення в яких вказв, що Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (код ЄДРПОУ 37993783; вул. Терещенківська, 11-А, м. Київ) не брало участі у справі №757/4091/20-ц, і не є стороною цієї справи, - а тому не наділено правом звернення із заявою про виправлення помилки у виконавчому документі. Отже суб`єктом, через який держава Україна брала участь у справі №757/4091/20-ц відповідно до частини четвертої статті 58 ЦПК України (спеціальне процесуальне представництво держави як особливого суб`єкта цивільного права), є Державна казначейська служби України (код ЄДРПОУ 37567646), а не Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (код ЄДРПОУ 37993783). Окрім того, власне і саме Державна казначейська служби України (код ЄДРПОУ 37567646) також не є стороною (відповідачем) у справі №757/4091/20-ц, а є представником Відповідача, і тому так само не може у цій справі подавати заяви від власного імені, - а лише від імені держави як відповідача у справі. Оскільки органи Казначейство мають виняткову компетенцію на вжиття заходів для виконання рішень національних судів про стягнення коштів державного бюджету, то в силу приписів статті 432 ЦПК України та підпункту 7 пункту 5 Порядку № 845, Головне управління Казначейства має право на звернення до суду із заявою (клопотанням) про виправлення помилки у виконавчому документі. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду заяви повідомлялись судом належним чином, причини неявки не повідомили. Крім того, в тексті заяви представник заявника просив суд розгляд справи проводити за його відсутністю. Суд, заслухавши пояснення позивача , вивчивши матеріали заяви та цивільної справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, та у звязку із захистом прав позивача, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню із наступних підстав. Згідно статті 432 Цивільного процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Судом встановлено, що до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі Головне управління Казначейства) надійшла заява ОСОБА_1 про виконання виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва від 07.06.2024 року по справі № 757/4091/20-ц (далі - Виконавчий лист) про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн. Виконавчий лист видано на виконання постанови Верховного Суду від 25.01.2023 по справі № 757/4091/20-ц (далі - Судове рішення). Однак, при розгляді поданих стягувачем документів, о встановлено, що при його оформленні Виконавчого листа про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн допущено помилку, а саме: вказані у виконавчому листі відомості про боржника (боржник Державна казначейська служби України) не відповідають відомостям, вказаним у резолютивній частині рішення. Частиною першою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 15 Закону визначено, що боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Частиною другою статті 2 ЦК України встановлено, що учасником цивільних відносин є держава Україна. Верховний Суд неодноразово наголошував у постановах від 25.09.2019 у справі № 607/5841/17, від 18.11.2020 у справі № 554/5980/18, від 15.06.2022 у справі № 398/2910/20, від 09.02.2022 у справі № 757/6203/21-ц, від 23.02.2022 у справі № 757/23994/20-ц, від 28.04.2022 у справі № 464/5200/19, від 25.01.2023 у справі №757/4091/20-ц, від 04.10.2023 у справі № 757/5351/21-ц, від 18.10.2023 у справі № 127/1407/22, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України). Таким чином, зважаючи на зазначене та враховуючи практику Верховного Суду у виконавчому листі, виданому Печерським районним судом м. Києва від 07.06.2024 року по справі № 757/4091/20-ц про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн, боржником слід зазначити «Держава України». На виконання вказаного рішення, судом було видано виконавчий лист, у яких боржником визначено Головне управління Державної казначейської служби в м. Києві. Відповідно до ч.1 ст. 25 Бюджетного кодексу України, Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відповідно до п.9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Згідно з підпунктом 1 п.35 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Обов`язковість виконання судових рішень закріплена також конвенцією "Про захист прав та свобод людини", яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 17.07.1997 року. Отже, її положення є обов`язковими для виконання Україною. Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України. Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили повинно бути виконано, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не приймаються. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини. Дослідивши матеріали справи, враховуючи викладене, а також те, що обставина на яку посилається заявник унеможливлює виконання судового рішення, та не порушувати права позивача, суд дійшов висновку про задоволення заяви про виправлення помилки допущену у виконавчому листі Печерського районного суду м. Києва від 07.06.2024 року по справі № 757/4091/20-ц про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн, зазначити вірне найменування боржника «Держава» На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 260, 354, 432, ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву представника Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві Ярового Ярослава Валерійовича про виправлення описки у виконавчому документі - задовольнити. Виправити помилку допущену у виконавчому листі Печерського районного суду м. Києва від 07.06.2024 року по справі № 757/4091/20-ц про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн, зазначити вірне найменування боржника «Держава» Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з наступного дня після дати виготовлення повного тексту ухвали.

Суддя Т.В.Остапчук