Постанова № 128872363, 16.07.2025, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/641/25

Номер провадження 3/167/348/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2025 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Шептицької Н.В.,

з участю:

секретаря судового засідання Ващук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації (проживання): АДРЕСА_1 , працює заступником директора з навчальної роботи КЗЗСО «Луцький ліцей №23» Луцької міської ради,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,

за участю:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,

захисника ОСОБА_1 адвокатки Назарук Ю.В.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

04.06.2025 року близько 10 год 30 хв ОСОБА_1 , перебуваючи в АДРЕСА_2 , в одній із кімнат будинку, що за вказаною адресою, виражалась на адресу матері чоловіка ОСОБА_2 нецензурною лексикою, чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно останньої, що завдало шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_2 .

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.173-2КУпАП, не визнала і суду пояснила, що після тридцяти років перебування у шлюбі зі своїм чоловіком вона дізналася, що у нього є позашлюбна динина син, який вже є дорослим. Вказана обставина її сильно збентежила і вона вирішила з`ясувати у родичів чоловіка, чому вони приховували від неї цей факт і як вони до цього відносяться. Саме тому вона приїхала в с.Раймісто Луцького району Волинської області, привезла речі свого чоловіка і зайшла в будинок свекрухи ОСОБА_2 . В одній з кімнат був малолітній ОСОБА_3 , вона до нього посміхнулася, запитала як справи і потім запитала в ОСОБА_2 про те, чому вона та інші члени родини приховували факт наявності позашлюбної дитини у її чоловіка та не дали цьому відповідної оцінки. Також пояснила, що не висловлювалась нецензурними словами ні в адресу ОСОБА_2 , ні в адресу малолітнього ОСОБА_4 . При цьому, саме ОСОБА_2 ображала її некоректними висловлюваннями. Потім вона залишила будинок, речі свого чоловіка і поїхала.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні дала показання, згідно яких 04.06.2025 року близько 10 год 30 хв ОСОБА_1 приїхала в АДРЕСА_2 , привезла речі свого чоловіка (сина ОСОБА_2 ) та, зайшовши в будинок, почала висловлюватися на адресу її та малолітнього ОСОБА_4 нецензурними словами, звинувачуючи її та інших членів родини у тому, що вони приховували факт народження позашлюбної дитини в її чоловіка (сина ОСОБА_2 ). Все це відбувалося не тривалий час, в присутності малолітнього ОСОБА_4 та дуже агресивно емоційно. Такими діями ОСОБА_1 їй було заподіяно психологічної травми, адже вона є людиною похилого віку, проживає в сільській місцевості, де всі один про одного знає, і вона не заслужила такого відношення до себе. Щодо покарання ОСОБА_1 , то пояснила, що не хоче нічого, лише, щоб ОСОБА_1 залишила її у спокої і більше такого не робила.

Для з`ясування дійсних обставин справи в судовому засіданні був допитаний у присутності представника Служби у справах дітей Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області, яка має вищу педагогічну освіту, та у відсутності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , з метою усунення будь-якого психологічного або будь-якого іншого впливу, малолітній свідок ОСОБА_3 , 2017 року народження, який вказаний як свідок в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №432046 від 11.06.2025 року (далі - Протокол).

Малолітній свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні дав показання, згідно яких в один з днів червня місяця 2025 року, коли він був в будинку своєї бабусі ОСОБА_2 , зранку приїхала тітка ОСОБА_5 і, зайшовши в будинок, почала кричати на бабусю і нього. ОСОБА_6 також висловлювалася нецензурними словами на бабусю і на нього. Коли тітка ОСОБА_5 поїхала, то він передзвонив своїй мамі і розповій їй про цю подію.

Крім того, суд дослідив наступні письмові докази:

- рапорт інспектора чергового ВПД (м.Рожище) Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 05.06.2025 року (ас 3),

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.06.2025 року (ас 4),

- письмові пояснення ОСОБА_7 від 05.06.2025 року (ас 5),

- письмові пояснення ОСОБА_8 від 05.06.2025 року (ас 6),

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 11.06.2025 року (ас 7),

- письмові пояснення ОСОБА_9 (ас 8),

- паспорт ОСОБА_1 (ас 9-10),

- характеристику на ОСОБА_1 за місце роботи (ас 11).

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та показання потерпілої ОСОБА_2 , показання свідка ОСОБА_4 , дослідивши Протокол та всі долучені до нього матеріали, у відповідності до положеньст. 252 КУпАП,суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення, серед іншого, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення, серед іншого, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

За положеннями ст. 280 КУпАП орган ( посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про

адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, який в силу положень статті 251 КУпАП, є одним із джерел доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.173-2 КпАП України вчинення домашнього насильства є умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно ст.9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Відповідно до ч.1 ст.256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 04.06.2025 року близько 10 год 30 хв за місцем проживання ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 в одній із кімнат за вказаною адресою виражалась на адресу матері чоловіка ОСОБА_2 нецензурною лексикою, чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно останньої, що завдало шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_2 .

Зазначене підтверджується наявними у справі доказами, а саме: Протоколом, показаннями потерпілої ОСОБА_9 , свідка ОСОБА_4 .

У відповідності до п.14 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

З огляду на встановлені під час судового розгляду обставини суд доходить висновку, що наявними у справі доказами доведена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП.

Щодо заперечень захисника, то суд зазначає наступне.

Домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування всіх вищевказаних ознак, а у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

При цьому, слід вказати, що зазначити, що конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак домашнього насильства. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить.

Отже, різниця між конфліктом і насильством полягає у тому, що насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди.

Посилання захисника на те, що між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відбувся побутовий конфлікт, повністю спростовується показаннями потерпілої та свідка, які підтвердили ту обставину, що саме ОСОБА_1 , яка проживає в м.Луцьку, спеціально приїхала в с.Раймісто і, обурюючись поведінкою як свого чоловіка, так і його родичів, висловлювалася нецензурним словами на адресу ОСОБА_9 і зробила це у присутності малолітньої дитини.

Тобто в діях ОСОБА_1 є: умисність (спеціально приїхала в інший населений пункт, умисно висловлювалася незензурними словами), спричинення шкоди (завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 ); порушення прав і свобод людини (приниження гідності потерпілої ОСОБА_2 ); значна перевага сил (фізичних, психологічних стосовно потерпілої ОСОБА_2 ).

Незначні розбіжності в показаннях потерпілої ОСОБА_2 щодо того, чи бачила вона в руках ОСОБА_1 речі чоловіка, чи ні, ніяким чином не впливають дійсні обставини справи та наявність складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП в діях ОСОБА_1 .

Суд не дає оцінку письмовим поясненням свідка ОСОБА_4 , який дав показання безпосередньо в судовому засіданні у встановленому чинним законодавством порядку щодо допиту малолітнього свідка.

Показання ОСОБА_1 суд розцінює як бажання та намір ухилитися від відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП. Крім того, її показання повністю спростовуються показаннями потерпілої, яка була попереджена про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, та показаннями свідка.

Проаналізувавши всі досліджені докази в даній справі, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінністатті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в Протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Таким чином, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд доходить висновку, що своїми умисними діями, направленими на вчинення домашнього насильства психологічного характеру, ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч.1ст. 173-2КУпАП.

Обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , відсутні.

Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , відсутні.

Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд враховує відомості про особу, яка вперше притягується до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП, ступінь вини, відсутність обставин, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, вчинення адміністративного правопорушення в присутності малолітньої особи, а тому суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, що встановлений санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а також стягнути судовий збір, згідно пункту 5 частини 2статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Даний вид і розмір адміністративного стягнення, на думку суду, будуть необхідними і достатніми для попередження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.

Відповідно достатті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно пункту 5 частини 2статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 605,60 грн судового збору.

Керуючись статтями23, 27,40-1, частиною 1 статті 173-2, статтями283,284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1статті 173-2КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцятинеоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимогстаттей 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбаченихстаттею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок судового збору.

Судовий збір має бути сплачений на рахунок: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача ( код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України ( ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; кодкласифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: судовий збір.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі неподання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Головуючий суддя Шептицька Н.В.