Рішення № 128865689, 09.07.2025, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/342/25

Провадження № 2/670/239/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

09 липня 2025 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Голуба О.Є.

за участю секретаря судового засідання Сікорської В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позов ною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,,

ВСТАНОВИВ:

Короткий змістпозовних вимог

14.05.2025 в електронній формі через «Електронний суд» до суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому представник позивача просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 00-9781402 від 19.05.2024 в розмірі 20 095,70 грн, а також судовий збір в розмірі 2422, 40 грн та витрати на правову допомогу в сумі 7000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 травня 2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-9781402 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 69323. Згідно умов якого відповідачу було надано кредит на суму 8500,00 грн зі сплатою комісії за надання кредиту 850,00 грн строком на 360 календарних днів (процентна ставка за користування коштами 1,47 %). На виконання умов кредитного договору, 19.05.2024 первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі Онлайн» на платіжну картку № НОМЕР_1 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця. ТОВ «МАКС КРЕДИТ» виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується повідомленням від ТОВ «Платежі Онлайн» з відміткою та додатком до нього.

17 грудня 2024 року між первісним кредитором ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК « ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено договір факторингу №17122024-МК/Онлайн, згідно умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9781402 від 19.05.2024.

02 квітня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 020425-У, згідно умов якого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9781402 від 19.05.2024.

Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором № 00-9781402 від 19.05.2024, становить 20 095,70 грн, яка складається з наступного: 9 350,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 10 745,70 грн - заборгованість за відсотками.

Враховуючи вищенаведене позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості та судові витрати по справі.

Рух справи в суді та позиція сторін у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2025 для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Голуба О.Є.

На виконання вимог ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності здійснив запит та отримав відповідь з Єдиного демографічного реєстру щодо інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача у справі.

Ухвалою суду від 16.05.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Також даною ухвалою за клопотанням представника позивача витребувано докази у акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на підтвердження інформації щодо переказу коштів та успішне їх зарахування на рахунок ОСОБА_1 . Витребувані докази надійшли до суду 11.06.2025.

Представник позивача в судові засідання не з`явився, при подачі позову до суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання не з`явилася, належним чином повідомлялася судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення судом поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Клопотань до суду про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та відзиву на позовну заяву не надходило.

Суд звертаєувагу напозицію ВерховногоСуду ускладі колегіїсуддів Першоїсудової палатиКасаційного цивільногосуду,викладену упостанові №755/4829/23,провадження №61-73св 24від 13.05.2024, згідно якоївказано,що: «суд зробив правильний висновок, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи.

Згідно з ч. 6 ст.128ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Враховуючи пункт 4 частини 8 статті 128ЦПК України відповідач вважається повідомленим належним чином у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Разом з цим, згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надала до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 09.07.2025 постановлено проводити заочний розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов таких висновків.

Встановлені судом фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 19 травня 2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-9781402 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 69323 (а.с. 11-15а).

Згідно п. 1.1. договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно з п. 2.8. договору кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: 19 травня 2024 року. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 8500,00 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .

Згідно з п. 1.2. договору сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає: 8500,00 грн. Тип кредиту кредитна лінія. Цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту): на споживчі потреби.

Відповідно до п. 1.3. договору строк дії кредитної лінії (строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) 05 червня 2025 року згідно умов пункту 3.4 цього договору.

Згідно з п. 1.4. договору позичальник зобов`язаний оплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме: на 13 червня 2024 року, та на кожний 25 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії (строку кредитування). Дати повернення кредиту, періодичні дати оплати процентів та комісії за надання кредиту зазначаються в графіку платежів, який міститься в Додатку 1 до цього договору та є його невід`ємною частиною.

Тип процентної ставки фіксована (п. 1.5. договору). Стандартна процента ставка складає 1,47% (один цілих 47 сотих) від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього договору (1.5.1. договору). Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 10,00% від суми кредиту, що складає: 850,00 грн, яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.4 цього Договору (1.6. договору). Денна процентна ставка за цим договором при застосуванні стандартної процентної ставки та комісії (у разі її наявності) дорівнює 1.5% (один цілих 5 десятих) та розраховується в процентах (п. 1.7.1. договору).

Позичальник зобов`язаний здійснити оплату комісії за надання кредиту та повернути суму кредиту в останній день строку кредитування, яка є датою остаточного повернення Кредиту, а саме: 14 травня 2025 року (п. 3.4. договору).

Згідно з п.7.2. договору строк договору становить 360 календарних днів. Місцем укладення договору є місцезнаходження товариства.

Крім того, відповідачем ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту до договору №00-9781402 від 19.05.2024, з якого вбачається, що тип кредиту кредитна лінія, сума/ліміт кредиту 8500,00 грн, строк кредитування 360 календарних днів, мета отримання кредиту - споживчі потреби, процентна ставка, відсотків річних 536,55% річних стандартна процентна ставка - 1,47% за кожен день користування кредитом з 1 дня по дату повернення (закінчення строку кредитування), тип процентної ставки фіксована, загальні витрати за кредитом 45 832,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 54 332,00 грн, реальна річна процентна ставка відсотків річних 9598,20 % (а.с. 21-22).

Із дослідженого судом договору встановлено, що ОСОБА_1 ознайомлена та згідна з умовами договору, що підтверджується її електронним підписом. Уклавши договір, підтвердила, що ознайомилася повністю, розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримувались Правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «МАКС КРЕДИТ», текст яких розміщений на сайті https://treba.credit/contacts/ (а.с. 16-20а).

Довідкою про ідентифікацію стверджується, що ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «МАКС КРЕДИТ». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): 69323, 19.05.2024 о 22:04:10, номер телефону на який було відправлено ідентифікатор +380977175906 (а.с. 23).

На виконання умов договору ТОВ «МАКС КРЕДИТ», користуючись послугами ТОВ «Платежі онлайн», через платіжний сервіс «Platon» перерахувало на картковий рахунок відповідача НОМЕР_2 грошові кошти в розмірі 8500,00 гривень, що підтверджується довідкою ТОВ «Платежі онлайн» №1401/12 від 23.12.2024 (а.с. 24-25) та випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 19.05.2024 по 24.05.2024, наданою АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали Віньковецького районного суду Хмельницької області від 11 червня 2025 року.

Крім того, згідно із відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 11 червня 2025 року, банківська карта № НОМЕР_3 емітована на ім`я ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «МАКС КРЕДИТ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, а саме: надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

Як вбачається розрахунку заборгованості ТОВ «МАКС КРЕДИТ» за кредитним договором №00-9781402 від 19.05.2024, станом на 17 грудня 2024 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 20 095,70 грн, яка складається з: 8 500,00 грн тіло кредиту, 850,00 грн комісія, 10 745,70 грн проценти за користування кредитом (а.с.32).

Матеріалами справи також встановлено, що 17.12.2024 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №17122024-МК/Онлайн, згідно умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідача (а.с. 33-39а).

Відповідно до Реєстру боржників від 17.12.2024 до договору факторингу №17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9781402 від 19.05.2024 у розмірі 20 095,70 грн, яка складається з 9 350,00 грн суми заборгованості за простроченим тілом кредиту, 10 745,70 грн суми заборгованості за простроченими відсотками кредиту (а.с. 42-43а).

Крім того, 02.04.2025 між ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТзОВ «Фінансова компанія «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №020425-У відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором (а.с.44-49а).

Пунктом 1.1 даного договору, передбачено, що фактор зобов`язуються передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до Реєстру боржників від 02.04.2025 до договору факторингу №020425-У від 02.04.2025, ТОВ «Юніт Капітал» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9781402 від 19.05.2024 у розмірі 20 095,70 грн, яка складається з 9 350,00 грн суми заборгованості за простроченим тілом кредиту, 10 745,70 грн суми заборгованості за простроченими відсотками кредиту (а.с. 51-52).

Відповідно до копії виписки з особового рахунку за кредитним договором №00-9781402 від 19.05.2024, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Юніт Капітал» станом на 07.05.2025 становить 20 095,70 грн, з яких: 9 350,00 грн заборгованість за простроченим тілом кредиту; 10 745,70 грн заборгованість за простроченими відсотками кредиту (а.с. 31).

Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви за кредитним договором №00-9781402 від 19.05.2024 становить 20 095,70 грн, яка складається з 9 350,00 грн суми заборгованості за простроченим тілом кредиту та комісії, 10 745,70 грн суми заборгованості за простроченими відсотками кредиту.

Отже, судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Застосоване судом законодавство.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Відповідно до ч. 1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, зокрема те, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту ст.76-80ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.

Статтями 12, 81ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Згідно ст.205ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ст.6ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частиною 1 ст.638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст.639ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, суд зазначає, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Відповідні висновки викладені у постановах Верховного Суду № 524/5556/19 від 12.01.2021 року, № 732/670/19 від 09.09.2020 року, № 404/502/18 від 23.03.2020 року, № 127/33824/19 від 07.10.2020 року, № 561/77/19 від 16.12.2020 року.

У ст.526ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527, 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 536 ЦК України, встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст.612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом ст.1056-1ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України«Про електроннукомерцію» (надалі Закон).

Згідно п. 6 ч. 1 ст.3Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст.11Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно ч. 6 ст.11Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст.11Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Мотиви прийняття рішення судом та висновки суду.

Відповідно до ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені.

За загальними правилами доказування, визначеними ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З наданих представником позивача доказів вбачається, що кредитний договір №00-9781402, підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, є укладеним, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Підписавши вказаний договір, ОСОБА_1 посвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, ними погоджено усі істотні умови договору, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами.

Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримала кредитні кошти в сумі 8500,00 грн строком на 360 календарних днів, зі сплатою відсотків, однак порушила свої обов`язки за кредитним договором, не повернула суму кредиту та не сплатила відсотки, передбачені умовами договору.

Як зазначеноу постановіКасаційного цивільногосуду ускладі ВерховногоСуду №524/5556/19(провадження№ 61-16243св 20)від 12.01.2021року: «електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Як вказано у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) тлумачення ст. 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), ст.204ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

З урахуванням принципу тлумачення «favor contractus» (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі №607/11746/17 (провадження № 61-18730св20).

Суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що у даній справі договір у встановленому законом порядку відповідачем оспорювався чи визнавався недійсними.

Водночас надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

У свою чергу відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання нею зобов`язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги у цілому.

Отже, матеріали справи містять належні та допустимі докази укладення між сторонами кредитного договору та перерахування кредитних коштів на рахунок ОСОБА_1 , а відтак суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №00-9781402 від 19.05.2024 в сумі 20 095,70 грн, яка складається з 9 350,00 грн заборгованості по тілу кредиту та комісії, 10 745,70 грн заборгованість за процентами.

Судові витрати у справі.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст.2ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Щодо судового збору.

За змістом ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява ТОВ «Юніт Капітал» була подана до суду у електронному вигляді з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», позивачем сплачено судовий збір із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» від 14.05.2025 (а.с. 7).

Таким чином, враховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 422,40 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

За ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначена правова позиція також викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.

Як вбачається з матеріалів справи, у прохальній частині позову міститься вимога про стягнення з відповідача 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Так, на підтвердження надання правничої допомоги у визначеному розмірі, до матеріалів справи долучено такі докази: копію договору про надання правничої допомоги від 07.04.2025 року №07/04/25-02 укладеного між АО «Тараненко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал», копію протоколу погодження вартості до договору про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025 (а.с.53-54), додаткову угоду № 7 до договору про надання правничої допомоги (55-56), копію акта прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 07.04.2025 (на загальну суму 7000,00 грн) (а.с. 57), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4956 Тараненко А. І. (а.с.58); копію довіреності (а.с.59). Всього витрати на професійну правничу допомогу складають 7000,00 грн.

Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконаних робіт.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Тобто, саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.

Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі № 275/150/22.

Суд приймає до уваги те, що відповідач своїм правом на подачу письмових пояснень чи заперечень, а також на звернення з клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не скористалась, хоча положеннями п. 6 ст.137ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності відповідних витрат покладено саме на неї.

Таким чином, враховуючи положення ч. 2 ст. 141 ЦПК України, результат розгляду справи у суді, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 7 000,00 грн (сім тисяч гривень 00 коп.) витрат на правничу допомогу.

На підставі наведеного та керуючись ст. 205, 207, 525-527, 530, 626-629, 638-639, 1048-1049, 1056-1 ЦК України, ст. 2, 4, 12, 13,76, 80-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 280-285, 353-354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» 20 095,70 грн (двадцять тисяч дев`яносто п`ять гривень сімдесят копійок) заборгованості за кредитним договором № 00-9781402 від 19.05.2024.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збіру розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» 7000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін у справі:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 43541163, адреса: м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10.

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 14.07.2025.

Суддя О.Є. Голуб