Рішення № 128865598, 10.07.2025, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/509/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2025 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Зушман Г. І.

з участю секретаря Шимків Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Борщеві, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідач має заборгованість: за договором №75195568, укладеним 28.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 , в сумі 48645,38 грн; за договором №3175100778-115158, укладеним 31.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкасо Фінанс» та відповідачем в сумі 33813,50 грн; за договором №102568811, укладеним 27.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем в сумі 79250,00 грн; за договором №3231410, укладеним 08.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем в сумі 121576,00 грн. Позивач зазначив, що є правонаступником прав вимоги до позичальника ОСОБА_2 за наведеними вище договорами, проте враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності просить стягнути з відповідача загальну заборгованість у розмірі 267184,88 грн.

Ухвалою судді Борщівського районного суду Тернопільської області від 23.04.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи постановлено провести в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.05.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача в підготовче засідання не з`явився, у позовній заяві просив слухати справу за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не прибув, викликався шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання, однак, судова повістка повернута без вручення з відміткою про відсутність відповідача за зазначеною адресою, що відповідно до п.4) ч.8 ст.128 ЦПК України являється належним врученням судової повістки.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача, проти чого позивач не заперечував.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.

Щодо договору про надання коштів у позику №3175100778-115158 від 31.08.2021.

Судом встановлено, що 31.08.2021 між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "ІНКАСО ФІНАНС" був укладений договір позики № 3175100778-115158 від 31.08.2021 на суму кредиту 4500,00 грн (а.с.22-27).

Згідно п. 2.1. договору товариство зобов`язується надати, а позичальник має право отримати та зобов`язується повернути кредит, сплатити плату за користування кредитом у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом у порядку встановленому цим договором.

Пунктами 2.2, 2.3 договору зазначено сума кредиту 4500,00 грн, строк надання кредиту 20 днів з 31.08.2021 до 20.09.2021 включно.

Відповідно до п.п. 2.5, 2.6 Договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору. Розмір фіксованої процентної ставки, встановлений цим договором не може бути збільшений без письмової згоди позичальника.

Пунктом п. 4.1.2. Договору передбачено у разі виникнення тимчасових фінансових труднощів або інших обставин, що можуть мати наслідком невиконання та/чи неналежне виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором, позичальник має право порушувати перед кредитором питання про продовження строку користування кредитними коштами поза межами строку встановленого у п. 2.3 договору, шляхом направлення позикодавцю відповідного звернення через особистий кабінет користувача за допомогою ІТС, в порядку та на умовах визначених у п. 3.19 договору.

Згідно з п. 9.2 Договору цей договір укладається в електронній формі та є електронним документом, підписання якого відбувається у відповідності до вимогст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором .

Відповідно до п. 9.13 договору процентна ставка за користування наданими грошовими коштами у строк, передбачений п.2.3 договору становить у розмірі 702% річних або 1,95% за 1 день користування грошовими коштами.

Договір підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора С26UKFZZ 31.08.2021 о 08.38.31 год.

Згідно з Додатком №1 до вказаного договору позики сторони погодили Графік розрахунків, у якому зазначено дату видачі кредиту 31.08.2021, дату платежу 20.09.2021, кількість днів у розрахунковому періоді 20, сума кредиту 4500,00 грн, проценти за користування кредитом 1760,00 грн, реальна річна процентна ставка41238,36%, загальна вартість кредиту6260,00 грн, який підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора С26UKFZZ 31.08.2021 о 08.39.13 год (а.с.27 на звороті, ас.28).

До позовної заяви також долучено паспорт кредиту, який позичальником не підписаний (а.с.28 на звороті, а.с.29-31).

З інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» від 19.01.2024 за №184/01 вбачається, що 31.08.2021 була успішно проведена транзакція у сумі 4500,00 грн на картку НОМЕР_1 за договором позики № 3175100778-115158, що підтверджується інформацією з платіжного сервісу «PLATON» про успішно виконану трансакцію (а.с.59, в т.ч. на звороті).

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ "ФК "ІНКАСО ФІНАНС" за договором № 3175100778-115158, станом на 21.12.2021 загальна заборгованість за вказаним договором становить 6260,00 грн (а.с.60-61).

21.12.2021 між ТОВ "ФК "ІНКАСО ФІНАНС" та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 21-12/21, відповідно до якого ТОВ "ФК "ІНКАСО ФІНАНС" відступило шляхом продажу Новому кредитору - ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги до боржників за кредитними договорами зазначеними в додатку №1 до договору, у т.ч. за договором позики № 3175100778-115158 від 31.08.2021, укладеного між ТОВ "ФК "ІНКАСО ФІНАНС" та боржником, тобто ОСОБА_1 (а.с.81-82).

Згідно з реєстром боржників до договору про відступлення прав вимоги № 21-12/21 від 21.12.2021 ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 6260,00 грн, що складається з 4500,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 1760,00 грн заборгованості по відсотках (а.с.83 на звороті, а.с.84).

Щодо договору позики №75195568 від 28.08.2021.

28.08.2021 ОСОБА_1 зТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВОНЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ»уклав договірпозики №75195568 (а.с.48).

Згідно з п.1 Договору позики, за цим договором Позикодавець зобов`язався передати Позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язався повернути позику та сплачувати проценти відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах.

В розділі 5 договору позики зазначено, що підписанням цього договору позики, відповідач підтверджує, що ознайомився на сайті https://mycredit.ua з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбаченаст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". А також підтвердив, що до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.

Відповідно до пункту 2 Договору, сума позики становить 14281,00 грн, строк позики - 30 днів із процентною (базовою) ставкою за день - 1,99 %, орієнтовною реальною річною процентною ставкою 906,08% . Загальна орієнтовна вартість позики 17265,01 грн.

Згідно з пунктом 4 Договору, проценти за договором нараховуються щоденно на залишок позики, включаючи дати отримання та повернення.

Відповідно до п. 12 Договору його укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано відповідачем накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Кts3NTj5eA, про що свідчить також пункт 20 договору, юридичні адреси та реквізити сторін.

Згідно зДодатком №1до договорупозики №75195568 від 28.08.2021, загальна вартість кредиту за період з 28.08.2021 по 27.09.2021 становить 17265,01 грн (а.с.48 на звороті).

Зі змісту довідки ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000000282 від 17.09.2024 вбачається, що ОСОБА_1 отримав 28.08.2021 на картку № НОМЕР_1 кошти в сумі 14281,00 грн (а.с.68).

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за договором №75195568 від 28.08.2021, загальна заборгованість відповідача за договором станом на 27.01.2022 становить 48384,03 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 14281,00 грн; заборгованість за відсотками 34103,03 грн. (а.с.70-72).

27.01.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №27/01/2022, відповідно до умов якого, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за плату відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» своє право грошової вимоги до боржників, в тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №75195568 від 28.08.2021, що підтверджується Актом приймання-передачі Реєстру Боржників від 27.01.20221 (а.с.97 на звороті).

Факт оплати за договором факторингу підтверджується платіжним дорученням № 32465 від 27.02.2022 на суму 6405568,95 грн (а.с.97 на звороті).

Згідно з реєстром боржників до договору факторингу №30-12/2021 від 30.12.2021, сума заборгованості ОСОБА_1 за договором позики №75195568 від 28.08.2021 становить 48384,03 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 14281,00 грн; заборгованість за відсотками становить 34103,03 грн (а.с.98-99).

Борг ОСОБА_1 за договором позики №75195568 станом на 10.01.2023 становив 48645,38 грн., з яких заборгованість за основним боргом 14281 грн, заборгованість за відсотками становить 34103,03 грн, інфляційні втрати в розмірі 228,49 грн. за один місяцьлютий 2023 року та 3% річних за період з 27.01.2022 по 23.02.2022 у розмірі 32,86 грн.

10.03.2023 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» згідно договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023/01, в тому числі й за договором за договором позики №3175100778-115158 від 31.08.2021, що укладений між ТОВ "ФК "ІНКАСО ФІНАНС" та ОСОБА_1 , а також за договором позики №75195568 від 28.08.2021, який був укладений між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем (а.с.104-106, 110-113).

Факт відступленняборгу підтверджуєтьсяреєстром боржників(а.с.108-109,114-115),відповідно доякого запорядковим номером9627передано борг ОСОБА_1 за договоромпозики №3175100778-115158в сумі33813,50грн.,з якихзаборгованість заосновним боргом4500грн,заборгованість запроцентами 29313,50,що такожпідтверджується витягомз реєструборжників (а.с.9),а такожреєстром боржників,в якомуза порядковимномером 23356передано борг ОСОБА_1 за договоромпозики №75195568в сумі48645,38грн.,з якихзаборгованість заосновним боргом14281грн,заборгованість запроцентами 34103,03грн., відповідальністьза порушеннягрошового зобов`язання261,35грн,що також підтверджується витягом з реєстру боржників (а.с.72).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» станом на 10.03.2023 заборгованість ОСОБА_1 складає за договором №3175100778-115158 в сумі 33813, 50 грн. (а.с.73), а за договором позики №75195568 в сумі 48645,38 грн (а.с. 76).

Таким чином суд встановив, що між сторонами виникли цивільно-правові зобов`язання на підставі договору кредиту, які регулюютьсяЦК України.

Відповідностатті 11 ЦК Українидоговори та інші правочини є підставами виникнення цивільних праві та обов`язків.

Частиною 1статті 205 ЦК Українивизначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному чи кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Це кореспондується зі змістомст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістомстатті 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4статті 203 ЦК України).

Відповідно достатті 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістомстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною 1статті 509 ЦК Українивизначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК Українипередбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.ст.526,527 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно достатті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістомстатті 1077 ЦК Україниза договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги (ст. 1084 ЦК України).

Відповідно до ч.1ст. 530 ЦК України,якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зіст. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Так, порядок укладання договорів в електронній формі регламентується такожЗаконом України «Про споживче кредитування»таЗаконом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, вст.13 Закону України «Про споживче кредитування»зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно із пунктом 6 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»(далі за текстомЗакон) електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно ізстаттею 64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.

Відповідно до частини 1статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2статті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістомстатті 1056-1ЦК Українирозмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ізст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, у якій припис абзацу 2 ч. 1ст.1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2ст. 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2ст. 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У зазначеній постанові Верховний Суд, розглядаючи питання стягнення штрафних санкцій за договором споживчого кредитування, сформував низку правових висновків. Зокрема, Велика Палата розмежувала поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання».

Надаючи правову оцінку вказаним поняттям у частині нарахування штрафних санкцій за кредитним договором, Верховний Суд у п. 35 вищезазначеної Постанови зазначив, що строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього. Відрізняються терміни в тому випадку, коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першоїстатті 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другоюстатті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другоюстатті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору в сукупності та взаємозв`язку, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд констатує факт порушення прав позивача за такими кредитними договорами.

Так, судом встановлено, що 31.08.2021 між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "ІНКАСО ФІНАНС" був укладений договір позики № 3175100778-115158 від 31.08.2021 в електронній формі, шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором, відповідно до якого, останній отримав грошові кошти в сумі на суму кредиту 4500,00 грн строком на 20 днів (а.с.22-27).

Також 28.08.2021 ОСОБА_1 зТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВОНЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ»уклав договірпозики №75195568 (а.с.48) дистанційно, в електронній формі, згідно якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 14281,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, які він зобов`язаний повернути та сплатити проценти за користування ними.

Враховуючи відступлення кредитодавцями за договорами факторингу № 21-12/21 від 21.12.2021 та договором № 30-12/2021 від 30.12.2021 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги до позичальника, та укладення останнім 10.03.2023 договору факторингу № 10-03/2023/01, відповідно до умов якого воно відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги до боржників, в тому числі за договорами позики, укладеними з ОСОБА_1 , суд вважає, що не повернувши до цього часу отримані кошти в кредит, відповідачем було порушено право позивача, а позов ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» є обґрунтованим.

Однак суд не погоджується з тим, що у відповідача внаслідок порушення умов договору позики №3175100778-115158 від 31.08.2021 утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» становить 33813, 50 грн. станом на 10.03.2023 (а.с.73).

У постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19 зазначено, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.

ТОВ «Коллект Центр» просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами за період після закінчення строку кредитування. Водночас у справі відсутні будь-які докази про те, що за відповідним зверненням (клопотанням) ОСОБА_1 було продовжено (пролонговано) строк кредитування.

Оскільки судомвстановлено,що строккористування кредитнимикоштами задоговором позики№3175100778-115158від 31.08.2021 складає20днів,а матеріалисправи немістять доказівукладення додатковихугод щодопродовження строкукористування кредитнимикоштами чипролонгації договору,то зврахуванням встановленихсудом обставинта беручидо увагиправові позиціїВеликої ПалатиВерховного Судуз цьогоприводу,суд дійшоввисновку,що відповіднодо укладеногодоговору процентиза користуваннякредитними коштамиможуть бутинараховані лишепротягом 20днів,тобто до20.09.2021та,враховуючи наявнийв матеріалахсправи розрахунокзаборгованості ОСОБА_1 станом на21.12.2021вважає правомірнимоблікований кредитодавцемта переданийТОВ «ВЕРДИКТКАПІТАЛ» боргв сумі6260,00грн.

При цьому, ТОВ «Коллект Центр не заявило до ОСОБА_1 вимоги про стягнення процентів, які передбачені частиною другоюстатті 625 ЦК України, як міру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Щодо договорупозики №75195568 від 28.08.2021, то відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» станом на 10.03.2023 заборгованість ОСОБА_1 складає за договором в сумі 48645,38 грн (а.с. 76).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належним чином не виконував своїх зобов`язань за Договором позики, яким йому було надано кредитні кошті, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість, як за тілом кредиту, так і за процентами, які обумовлені у Договорі, відповідно новий кредитор, ТОВ «Вердикт Капітал», після відступлення йому права вимоги первісним кредитором нарахував в порядку ч.2ст.625 ЦК Україниінфляційні втрати в розмірі 228,49 грн. за один місяцьлютий 2023 року та 3% річних за період з 27.01.2022 по 23.02.2022 у розмірі 32,86 грн. (а.с.76) і ці складові Договору позики перейшли до нового кредитора, позивача по справі, який жодного нарахування не проводив.

Відтак борг ОСОБА_1 за договором позики №75195568 станом на 10.01.2023 становив 48645,38 грн., з яких заборгованість за основним боргом 14281 грн, заборгованість за відсотками становить 34103,03 грн, інфляційні втрати в розмірі 228,49 грн. за один місяцьлютий 2023 року та 3% річних за період з 27.01.2022 по 23.02.2022 у розмірі 32,86 грн.

Що стосується стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №102568811, укладеним 27.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем, а також договором №3231410, укладеним 08.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем, суд встановив таке.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 27.08.2021 в електронній формі між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №102568811, за умовами якого останній отримав кредит в сумі 10000 гривень строком на 30 днів та зобов`язався його повернути до 26.09.2021.

Згідно п.2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Також позивач посилається на те, що ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 79250,00 грн., що складається 10000, 00 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 68250,00 грн. - заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимоги; 1000,00 грн. - заборгованості за комісією.

Позивач також вказує, що набув права грошової вимоги до відповідача за договором №102568811, оскільки 17.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №17/12-2021-62, відповідно до умов якого, ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» своє право грошової вимоги до боржників, в тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №102568811.

10.01.2023 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» згідно договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, в тому числі й за договором №102568811, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Окрім того, позивач посилається на те, що 08.08.2021 в електронній формі між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3231410, за умовами якого останній отримав кредит в сумі 14000 гривень строком на 30 днів та зобов`язався його повернути до 07.09.2021.

Згідно п.2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Також позивач посилається на те, що ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 121576,00 грн., що складається 14000, 00 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 106596,00 грн. - заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимоги; 980,00 грн. - заборгованості за комісією. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 105476,00 грн, з яких: 14000, 00 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 90496,00 грн. - заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимоги; 980,00 грн. - заборгованості за комісією.

Позивач також вказує, що набув права грошової вимоги до відповідача за договором №3231410, оскільки 29.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №29-11-102, відповідно до умов якого, ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» своє право грошової вимоги до боржників, в тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №3231410.

10.01.2023 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» згідно договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, в тому числі й за договором №3231410, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема долучених позивачем копій договору про споживчий кредит №102568811 від 27.08.2021, анкети-заяви на кредит №102568811 від 27.08.2021, графіку платежів за договором про споживчий кредит №102568811 від 27.08.2021, паспорта споживчого кредиту №102568811 (а.с.41-47), на них відсутні відомості щодо підпису відповідача, в тому числі і електронного, який беззаперечно би свідчив про укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» кредитного договору №102568811 від 27.08.2021 .

З долучених позивачем копій договору про споживчий кредит №3231410 від 08.08.2021, анкети-заяви на кредит №3231410 від 08.08.2021, графіку платежів за договором про споживчий кредит №3231410 від 08.08.2021, паспорта споживчого кредиту №3231410 від 08.08.2021 (а.с.34-40), на них відсутні відомості щодо підпису відповідача, в тому числі і електронного, який беззаперечно би свідчив про укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» кредитного договору №3231410 від 08.08.2021.

Довідки про ідентифікацію відповідача створені ТОВ «Мілоан», яке є заінтересованою особою та не можуть свідчити про безпосереднє підписання кредитних договорів електронним підписом відповідача.

Враховуючи наведене та дослідивши договір про споживчий кредит №102568811 від 27.08.2021 та договір про споживчий кредит №3231410 від 08.08.2021, суд встановив, що договір не підписаний ОСОБА_1 , оскільки не містить ні алфавітно-цифрової послідовності, передбаченої законом для одноразового ідентифікатора, ні електронного, ні електронного цифрового підпису, ні аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) позичальника, про що свідчить розділ 10 реквізити сторін даного договору.

Отже, виходячи із вищевказаних положень та встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що договір про споживчий кредит №102568811 від 27.08.2021 та договір про споживчий кредит №3231410 від 08.08.2021, є неукладеними, а тому взаємні права і обов`язки у сторін не виникали й відповідно ОСОБА_1 не є зобов`язаною особою перед позивачем за цим кредитним договором.

Як встановлено з довідок ТОВ «ФК «Елаєнс» (а.с.62, а.с.65, на звороті) на картку НОМЕР_1 08.08.2021 перераховано грошові кошти в сумі 14000 грн. призначення платежу: «кошти згідно договору №3231410», а 27.08.2021 перераховано грошові кошти в сумі 10000 грн. призначення платежу: «кошти згідно договору №102568811».

Однак, ні зі змісту вказаних вище кредитних договорів, ні інших доказів у справі не вбачається інформації про зазначення відповідачем будь-якої банківської картки, в тому числі і вказаної позивачем, а довідок ТОВ«ФК «Елаєнс» про переказ коштів на картку НОМЕР_1 не свідчить про переказ коштів саме відповідачу.

Виходячи із того, що договір про споживчий кредит №102568811 від 27.08.2021 та договір про споживчий кредит №3231410 від 08.08.2021є неукладеним, відтак взаємні права і обов`язки у сторін не виникали, а тому матеріали справи не містять належних доказів того, що кредитодавцем виконані умови кредитного договору та надано позичальнику ОСОБА_1 кредити.

Згідно з ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч.3ст. 89 ЦПК Українисуд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності - достатніми. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

На переконання суду, наявні вище та належним чином досліджені докази не свідчать про укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» договору про споживчий кредит №102568811 від 27.08.2021 та договору про споживчий кредит №3231410 від 08.08.2021 та, відповідно, наявність у відповідача заборгованості, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором №102568811, укладеним 27.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем в сумі 79250,00 грн; за договором №3231410, укладеним 08.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем в сумі 121576,00 грн. задоволенню не підлягають.

За наведених обставин, позовні вимоги слід задовольнити частково шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №75195568, укладеним 28.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 , в сумі 48645,38 грн; з яких: заборгованість за основним боргом 14281 грн, заборгованість за відсотками становить 34103,03 грн, інфляційні втратив розмірі228,49грн.за одинмісяцьлютий 2023року та3%річних заперіод з27.01.2022по 23.02.2022у розмірі32,86грн;таза договором №3175100778-115158, укладеним 31.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкасо Фінанс» та відповідачем в сумі 6260,00 грн, що складається з 4500,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 1760,00 грн заборгованості по відсотках.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити з наведених вище мотивів.

З відповідача на користь позивача також необхідно стягнути понесені судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволених вимог у сумі 658,88 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частинами 1, 3статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» в позовній заяві просило стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 25000,00 грн .

До позову долучено копію договору між Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» про надання правової допомоги від 01.07.2024 №01-07/2024, заявку на надання юридичної допомоги від 01.03.2025 №202, вчинену Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», витяг з акту №6 про надання юридичної допомоги від 31.03.2025, складеного Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», копію прайс-листа Адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс» .

Згідно із частинами третьою, четвертою, п`ятою, шостою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд вважає, що заявлений до стягнення позивачем розмір витрат на правничу допомогу є необґрунтованим, зважаючи на характер спірних правовідносин, суть спору та заявлені позивачем вимоги, а тому вважає за необхідне стягнути судові витрат на професійну правничу допомогу з відповідача в розмірі 8000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,12,13,81,141,263,265,273,280,282,284,287,289,354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926, заборгованість за:

- договором №75195568, укладеним 28.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 , в сумі 48645,38 грн; з яких: заборгованість за основним боргом 14281 грн, заборгованість за відсотками становить 34103,03 грн, інфляційні втрати в розмірі 228,49 грн. за один місяцьлютий 2023 року та 3% річних за період з 27.01.2022 по 23.02.2022 у розмірі 32,86 грн;

- за договором №3175100778-115158, укладеним 31.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкасо Фінанс» та відповідачем в сумі 6260,00 грн, що складається з 4500,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 1760,00 грн заборгованості по відсотках.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 658,88 грн. та 8000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідачем може бути подано заяву до Борщівського районного суду Тернопільської області про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 15 липня 2025 року.

Головуючий: Г.Зушман