Рішення № 128863492, 27.06.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/47148/24

Провадження № 2/761/4274/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Харечко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2024 року до суду надійшла вказана позовна заява в якій позивач просить: стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 139 200,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.09.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №3985781 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» надав позичальнику кредит у сумі 20 000,00 грн, строк кредиту 360 днів, зі сплатою 1,4% в день.

ТОВ «Лінеура Україна» виконало умови кредитного договору та перерахувало на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 20 000,00 грн, в свою чергу позичальник не виконала умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість.

В подальшому між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу №24/05/2024, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» отримало право вимоги за кредитним договором №3985781 від 17.09.2023 року.

При цьому, 25.11.2024 року рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» змінено найменування з ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Як зазначає позивач, відповідач не виконує належним чином умов договору, а тому позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості, яка станом на 17.12.2024 року становить: 20 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 119 200,00 грн - заборгованість по відсоткам, а всього 139 200,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, при зверненні до суду з позовом просив слухати справу в його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином повідомлена про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомила, відзив на заявлені вимоги до суду не направила.

Враховуючи положення статті 223 ЦПК України суд продовжив слухання справи у відсутність сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.09.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» (далі - Товариство) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт) було укладено договір №3985781 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Згідно з п. 1.2 договору сума кредиту складає 20 000,00 грн.

Згідно з п. 1.3 договору строк кредиту 360 днів.

Згідно з п. 1.4.1 та 1.4.2 договору стандартна процентна ставка становить 2,00% в день, знижена процентна ставка становить 1,40% в день.

Відповідно до п. 2.1 договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 .

Згідно листа ТОВ «Пейтек Україна» 17.09.2023 року на картку № НОМЕР_2 від ТОВ «Лінеура Україна» було перераховано кошти в сумі 20 000,00 грн.

24.05.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу №24/05/2024.

Як зазначив позивач, відповідно до зазначеного договору ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» отримало право вимоги за кредитним договором №3985781 від 17.09.2023 року.

В той же час, варто зазначити, що позивачем було надано до суду витяг з Реєстру боржників до Договору факторингу №24/05/2024, укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», який в порушення умов Договору та чинного законодавства підписаний лише представником позивача.

Суд визнавав явку представника позивача в судове засідання обов`язковою для можливості огляду в судовому засіданні оригіналу Договору факторингу №24/05/2024 від 24.05.2024 року з додатками, зокрема реєстр прав вимоги. Однак представник позивача в судове засідання не з`явився, тому суд позбавлений був иможливості оглянути оригінал договору факторингу та додатки до нього.

При цьому, рішенням №251124/1 від 25.11.2024 року єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» змінено найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 1048 ЦК України передбачає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Водночас, належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012 тощо).

При зверненні до суду з позовом, позивач зазначає що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 17.12.2024 року становить: 20 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 119 200,00 грн - заборгованість по відсоткам, а всього 139 200,00 грн.

Однак, під час розгляду справи, суд позбавлений можливості встановити чи дійсно перейшло до позивача право вимоги за кредитним договором №3985781 від 17.09.2023 року, укладеним із ОСОБА_1 , оскільки до Договору факторингу №24/05/2024 від 24.05.2024 року, укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», позивач надав витяг з Реєстру боржників, який підписаний лише представником позивача.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено, що до нього перейшло право вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 526, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 77-81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.Г. Притула