Постанова № 128862884, 14.07.2025, Корецький районний суд Рівненської області

Справа № 563/1073/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2025 року м. Корець

Суддя Корецького районного суду Рівненської області Сірак Д.Ю., секретар судового засідання Федичканич В.Ю., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його законного представника, ОСОБА_2 , розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

09 червня 2025 року о 01 год. 26 хв. в м. Корець Рівненської області, по вул. Київській, 124, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «300-4TR», номерний знак НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2.1."а" ПДР України, за що передбачена відповідальність встановлена ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Водночас, у вказаний час, в м. Корець Рівненської області, по вул. Київській, 124, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «300-4TR», номерний знак НОМЕР_1 , без страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в тому числі, без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса. Таким чином порушив п. 2.1."ґ" ПДР, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Крім того, 09 червня 2025 року о 01 год. 26 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «300-4TR», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився. Вказаними діями порушив вимоги п. 2.5. ПДР України, ща що передбачається відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП визнав повністю, вказуючи, що дійсно керував мотоциклом, не маючи при цьому такого права та без страхового поліса. Своєї вини за ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнавав, вказував, що був тверезий, але відмовився від проходження запропонованого огляду, оскільки перелякався та не знав наслідків такої відмови. Порушив правила комендантської години, так як вирішив поїхати заправитись. Наприкінці судового засідання, після перегляду відеозапису, пояснив, що все ж дуже злякався, оскільки така ситуація була вперше, тому просив пробачити, так як все вже обміркував та зробив для себе відповідні висновки.

Законний представник ОСОБА_1 , його батько, ОСОБА_2 в судовому засіданні не зміг достеменно пояснити, чому виникла така ситуація та чому син в таку пізню годину перебував не вдома та порушував вимоги чинного законодавства. Вказав, що до цього випадку син час від часу їздив по полі та ніколи без його відома не брав мотоцикл. Крім того зазначив, що син навчався в автошколі, проте іспити провалив та посвідчення водія не отримав.

Крім особистого визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушеннях підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме:

- даними протоколів про адміністративні правопорушення: серії ЕПР1 № 356035, серії ЕПР1 № 356045, серії ЕПР1 № 356040 від 09 червня 2025 року, які відповідають вимогам ст. 256 КУпАП;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в яких вказується, що в ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка, що не відповідає обстановці та виражене тремтіння пальців рук. А також, зафіксовано його відмову від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager 6820»;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 червня 2025 року;

- рапортом поліцейського СРПП ВП № 7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Данилюка М.;

- відеозаписом із нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається що співробітники поліції, наздогнали та з допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів зупинили мотоцикл під керуванням неповнолітнього ОСОБА_1 , який не мав при собі посвідчення водія (як з`ясувалось не отримував такого взагалі) та страхового поліса. Крім того, під час розмови поліцейськими було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (крім іншого, запах алкоголю з ротової порожнини). На неодноразову пропозицію пройти огляд з метою визначення алкогольного сп`яніння на місці зупинки т/з та в медичному закладі відмовився. При цьому співробітником поліції було роз`яснено наслідки такої відмови.

Факт вчинення правопорушень перебачених ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126 та ч. 1 ст.130КУпАП за обставин викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустимими немає.

Протоколи про адміністративні правопорушення складені уповноваженою особою, дії якої в передбаченому чинним законодавством порядку ОСОБА_1 не оскаржувалися.

Так,водій механічноготранспортного засобуповинен матипри собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат Зелена картка (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування Зелена картка, що стверджується п. 2.1. «а», 2.1. «ґ» ПДР України.

Статтею 126 (ч. 1, 2) КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством; керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом посвідчення водія відповідної категорії та страхового полісу не мав.

Статтею 130КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду.

Пунктом 2.5 ПДРпередбачено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду.

Саме з підстав відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння складено протокол про адміністративні правопорушення, з посиланням на порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Факт його відмови від проходження такого огляду підтверджено сукупністю зібраних у справі доказів.

Оцінюючи докази в їх сукупності, вважаю їх достовірними, достатніми та переконливими для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд звертає увагу на те, що за загальним визначенням транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, а тому на водія покладається величезна відповідальність не тільки за своє життя, а й за життя пішоходів та цілісність майна інших громадян.

При призначенні покарання суд враховує, що керування транспортним засобом в стані сп`яніння є одним із найтяжчих правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням, оскільки, водій у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

Обтяжуючих відповідальність обставин судом не виявлено.

Визнання вини є обставиною, що пом`якшує відповідальність правопорушнику.

Відповідно до ст. 12 КУпАП, адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Згідно з ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статями 44, 51, 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статями 173, 174, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

При накладенні стягнення за вчинення декількох адміністративних правопорушень суд враховує ст. 36 КУпАП України, де зазначено, що стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Неповнолітній водій ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія (однак, навчався у автошколі) та перебуває саме у тому віці, коли у особи формується повага до закону, уявлення про відповідальність та невідворотність покарання за скоєні вчинки. Водночас, керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився виконувати законну вимогу працівників поліції про проходження огляду на стан сп`яніння, що свідчить про формування викривленого уявлення про законність та безвідповідального ставлення до небезпеки, що може бути спричинена його діями.

За таких обставин, суд вважає, що жоден із заходів передбачених ст. 24-1 КУпАП не буде дієвим запобіжником від вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень в майбутньому, а навпаки укріпить у неповнолітньої особи переконання у власній безкарності.

Враховуючи характер та небезпечність вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, те, що його дії характеризуються умисною формою вини та становлять небезпеку учасникам дорожнього руху, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 підлягає відповідальності на загальних підставах в межах передбаченого санкцією ч. 1 ст.130КУпАП покарання, що відповідатиме характеру вчиненого правопорушення і меті адміністративного стягнення.

Стаття 30 КУпАП не перешкоджає застосуванню судами стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами щодо осіб, які не мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

З урахуванням зазначеного, рівними перед законом, в частині накладення стягнення та реалізації своїх прав, будуть як особи, які на час вчинення зазначеного адміністративного правопорушення офіційно не отримали посвідчення водія на право керування транспортними засобами, так і особи, які отримали таке посвідчення.

Позбавляючи права мати посвідчення водія на право керування транспортними засобами як офіційного документу, що підтверджує спеціальний статус його власника, а саме, права керувати транспортними засобами навіть у випадках, коли особа, на час вчинення адміністративного правопорушення, офіційно не отримала посвідчення водія, однак здійснювала керування транспортним засобом, законодавець таким чином позбавляє особу можливості реалізації такого права у законний спосіб на певний строк у подальшому.

На переконання суду, передача ОСОБА_1 під нагляд батьків буде недієвим та несправедливим заходом, з огляду на те, що такий нагляд батьки зобов`язані були здійснювати над неповнолітнім до моменту виникнення зазначеної ситуації та керування транспортним засобом.

На переконання суду, виконання неповнолітнім ОСОБА_1 постанови суду в частині сплати штрафу, не стане для нього непосильним тягарем, оскільки, за словами останнього, він має самостійний неофіційний дохід від торгівлі на виїзних базарах. Тому, навіть за власні кошти придбав мотоцикл, який коштує понад три тисячі доларів США.

На підставі статі 40-1 КУпАП підлягає стягненню з правопорушника на користь держави судовий збір.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст. 36, 40-1, 221, 247, 280, 283, ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього штраф в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., що підлягає зарахуванню на рахунок UA218999980313020149000017001, отримувач коштів ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300, код за ЄДРПОУ 38012494, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови - пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу - 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. на рахунок № UA478999980313171206000017521, отримувач коштів ГУК у Рівн.обл/Корецька м.тг/22030101, код за ЄДРПОУ 38012494, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету- 22030101.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Корецький районний суд Рівненської області.

Повний текст постанови суду виготовлено 15 липня 2025 року.

Суддя: