Рішення № 128856957, 15.07.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2025 р. № 400/555/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання бездіяльності протиправною, стягнення грошового забезпечення в розмірі 44669,86 грн, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не нарахування та виплати в період з 29.01.2020 по 05.03.2021 року (за кожний рік окремо), ОСОБА_1 , розміру посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704;

- стягнути на його користь з ІНФОРМАЦІЯ_2 недоплачену ОСОБА_1 суму грошового забезпечення та інших додаткових одноразових видів грошового забезпечення (матеріальна допомога для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань) за період з 29.01.2020 по 05.03.2021 року, із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704, у розмірі 44669,86 грн;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести зміни до п. 2 грошового атестату шляхом зазначення суми посадового окладу із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704 та надіслати його на адресу військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_4 , який, на думку позивача, невірно розраховував його грошове забезпечення у період з 29.01.2020 по 05.03.2021.

Ухвалою від 23.01.2025 суд відкрив провадження у справі, постановив, що розгляд справи буде відбуватись у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи, встановив строки для подання сторонами заяв по суті.

Відповідач проти позову заперечив, у відзиві, який надійшов до суду 29.01.2025, зазначив, що спірним у даному випадку є питання застосування положень п. 4 в співвідношенні до п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 Постанови №704, а саме визначення розрахункової величини для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням. Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VІІІ, за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають. Оскільки норма п. 3 розділу ІІ Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення п. 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, відповідач не вбачає правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року. З огляду на викладене, згідно з Постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року. Відтак, відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач з відзивом не погодився, у відповіді на відзив послався на рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 12 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, в якому зазначено, що в державі, яку проголошено соціальною, визначений законодавцем розмір прожиткового мінімуму має реально забезпечувати гідний рівень життя людини. Позивач зауважив, що 1762 грн, з якого визначається посадовий оклад військовослужбовців, у тому числі і його посадовий оклад, не дорівнює прожитковому мінімуму у 2020-2021 роках.

14.03.2025 до суду надійшла заява відповідача про зупинення розгляду справи до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 460/21394/23, оскільки правовідносини у справі №400/555/25 та № 460/21394/23 є подібними.

Ухвалою суду від 19.03.2025 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №460/21394/23.

27 березня 2025 року від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі у зв`язку з набранням законної сили рішення у справі №460/21394/23 21.03.2025.

Ухвалою від 28.03.2025 суд задовольнив клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі № 400/555/25.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду задоволено апеляційну скаргу позивача, скасовано ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року про зупинення провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Матеріали справи надійшли до суду 02.07.2025.

На підставі матеріалів справи суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 проходив військову службу в період з 27.01.2016 по 05.03.2021 на різних посадах та перебував на усіх видах забезпечення у ІНФОРМАЦІЯ_5 , що не є спірним між сторонами.

За наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_6 (по стройовій частині) № 21 від 05.03.2021 позивач посаду здав і вибув до нового місяця служби.

З листа відповідача № 9/2/2175 від 27.04.2024 та відзиву на позовну заяву суд встановив, що у спірний період при розрахунку грошового забезпечення позивача застосовано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік».

Позивач вважає, що його грошове забезпечення у період з 29.01.2020 по 05.03.2021 розраховувалось невірно, що стало підставою для звернення до суду.

Вирішуючи спір, суд враховує наступні норми права.

Положення статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачають, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою № 704, яка набрала чинності 01.03.2018, затверджені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пункт 4 Постанови № 704 (в редакції до 24.02.2018) встановлює, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Однак, Постановою № 103 до Постанови № 704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладений у новій редакції:

"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Отже, з 01.03.2018 Уряд України запровадив одну розрахункову величину обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня 2018 року.

Разом із тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, визнаний протиправним та скасований пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 Постанови № 704 були внесені зміни.

Відтак, відповідно до редакції пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток додатку 1 та пункту Примітки додатку 14 до Постанови № 704, розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

З наведеного суд дійшов висновку, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.

Тобто з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.

Отже, з 29.01.2020, тобто з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18 виникають підстави для розрахунку грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Застосовуючи ці приписи до обставин справи, суд зазначає, що з 29.01.2020 грошове забезпечення позивача підлягало розрахуванню шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року , на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

З відзиву відповідача вбачається, що посадовий оклад і оклад за військовим званням позивача визначався ним в спірний період шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідні тарифні коефіцієнти.

З огляду на наведене, суд, виходячи з меж позову, доходить висновку, що дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення, починаючи з 29.01.2020 до 05.03.2021 без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020 Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік», станом на 01.01.2021 Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік» є неправомірними.

Щодо способу захисту порушеного права, визначеного позивачем як стягнення недоплаченої суми грошового забезпечення, суд зазначає таке.

З матеріалів справи суд встановив, що спірним між сторонами є порядок розрахунку грошового забезпечення позивача у період з 29.01.2020 по 05.03.2021.

В позовній заяві позивач послався на протиправність відмови відповідача здійснити донарахування грошового забезпечення, мотивовану відсутністю правових підстав для таких дій.

При цьому, спору щодо суми грошового забезпечення, яка має бути донарахованою, наразі немає.

Позивач зазначає, що «такий спонукаючи спосіб захисту як розрахована мною самостійно сума грошового забезпечення яка підлягає стягненню з відповідача, є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову, про що зазначив Верховний Суд в постанові від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21».

Проте, суд зауважує, що предмет і підстави позову, який був розглянутий судами в межах справи № 400/3826/21, не є подібними тим, які мають місце в цій справі. Так, в справі № 400/3826/21 позивач просив суд зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити йому індексацію грошового забезпечення у конкретних, розрахованих ним, сумах. Водночас, за обставинами цієї справи позивачем заявлено вимогу про стягнення недоплаченого грошового забезпечення.

Також, суд звертає увагу, що стягненню підлягають лише ті суми, які були нараховані, але не виплачені.

За таких обставин вимога про стягнення суми донарахованого грошового забезпечення є передчасною.

Відтак, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу грошове забезпечення за період служби: з 29.01.2020 до 31.12.20201 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01 січня 2020 року; за період служби з 01.01.2021 по 05.03.2021 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01 січня 2021 року, шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат.

При цьому, перерахунку підлягають всі види грошового забезпечення, при розрахунку яких використовується посадовий оклад і оклад за військовим званням. Відтак, перерахунок посадового окладу і окладу за військовим званням за період з 29.01.2020 по 05.03.2021 тягне з собою необхідність перерахунку і інших складових грошового забезпечення, фактично здійснених в зазначений період.

Оцінюючи позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача внести зміни до п. 2 грошового атестату шляхом зазначення суми посадового окладу із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020, 01.01.2021 та надіслати його на адресу військової частини НОМЕР_1 , суд застосовує наказ Міністерства оборони України від 22.05.2017 за № 280 "Про організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту" (в редакції наказу від 22.04.2021 року № 104) (далі - Правила № 280). Додатком 16 Правил № 280 визначено форму грошового атестату. Відповідно до пункту 11.1 Правил № 280 грошовий атестат видається військовослужбовцю військовою частиною, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні, у таких випадках: вибуття до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу військової частини; зарахування військової частини, що не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, на фінансове забезпечення від однієї військової частини до іншої; - звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби); відрядження військовослужбовців до органів виконавчої влади та інших цивільних установ із залишенням на військовій службі.

Згідно з пунктом 11.2 Правил № 280 у грошовому атестаті, зокрема, зазначаються у пункті 2 - тарифний розряд за останньою займаною посадою, розмір посадового окладу та виплачена сума записуються словами; дата, до якої включно виплачено; у пункті 4 (підпункти 4.1 - 4.7) - виплачені щомісячні додаткові види грошового забезпечення; назва виплати, яку отримував військовослужбовець за час виконання обов`язків за посадою, їх розмір та виплачена сума записуються словами; дата, до якої включно виплачено.

Суд наголошує, що після набрання рішенням суду у цій справі законної сили на відповідача покладається обов`язок виконати це рішення шляхом перерахунку і виплати грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених суму.

Лише після цього виникнуть відносини, пов`язані з внесенням змін до грошового атестату.

Захист порушених прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто передбачає наявність встановленого факту їх порушень, при цьому суд не здійснює превентивного захисту.

У цьому контексті право на захист є самостійним суб`єктивним правом, яке виникає у суб`єкта лише в момент його порушення або оспорювання.

Оскільки наразі у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем будуть здійснені протиправні дії, пов`язані з змінами відомостей до грошового атестату, вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги слід задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, доказів понесення інших судових витрат не надав, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) задовольнити частково.

2.Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не нарахування та виплати в період з 29.01.2020 по 05.03.2021 року (за кожний рік окремо), ОСОБА_1 , розміру посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704;

3.Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення та фактично виплачених інших видів грошового забезпечення (матеріальна допомога для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань) за період з 29.01.2020 по 05.03.2021 року, із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.

4.В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.Л. Дерев`янко