Ухвала суду № 128856223, 14.07.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у проведенні судового засідання в режимі відеоконференції

14 липня 2025 року м.Київ № 320/28915/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши клопотання представника позивача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ РЕЙЛ ЛОГІСТИКС" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СМАРТ РЕЙЛ ЛОГІСТИКС" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить суд:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

від 24.02.2025 № 00159980702 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 506 401,00 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 1 205 121,00 грн та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 301 280,00 грн;

від 24.02.2025 № 163680702 про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 3 460 424,00 грн;

від 24.02.2025 № 00163700702 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за не реєстрацію податкових накладних в розмірі 2 337 773,00 грн;

від 24.02.2025 № 00160040702 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за не подачі повідомлення 20-ОПП в розмірі 14 977 680,00 грн;

від 16.05.2025 № 00456600702, яким визначено зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 579 268 674 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.07.2025.

09.07.2025 до суду надійшло клопотання представника позивача про здійснення розгляду справи призначеної на 18.07.2025 в режимі відеоконференції.

Розглянувши вищевказану заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Згідно з ст. 195 КАС України, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, іншого учасника адміністративного процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 195 КАС України учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Учасник справи, його представник бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 4 ст. 195 КАС України).

Частиною 5 ст. 195 КАС України встановлено, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.

Частиною 9 ст. 195 КАС України визначено, що використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов`язки.

Наказом Державної судової адміністрації України від 08.04.2020 № 169 затверджено Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, технічні вимоги для доступу у Системі та зразок заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ цього Порядку, для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватись з використанням власного електронного підпису в Системі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою www.court.gov.ua та перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, наведеним в додатку 1 до цього Порядку.

Згідно п. 2 розділу ІІ Порядку, Система відеоконференцзв`язку (далі Система) комплекс технічних засобів та програмного забезпечення EASYCON, що забезпечує проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв`язку.

Як встановлено п. 2-5 розділу ІІІ цього Порядку, учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, зразок якої наведено в додатку 2 до цього Порядку, не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

В заяві учасник справи обов`язково вказує: назву суду; номер судової справи; дату та час судового засідання, в якому учасник бажає взяти участь в режимі відеоконференції; своє прізвище, ім`я та по-батькові; свій статус в судовій справі; електронну адресу, яка використана їм для реєстрації в Системі; номер телефону для зв`язку із судом.

Копія заяви в той самий строк надсилається учасником, що подав заяву, іншим учасникам справи.

Заява подається до суду та надсилається іншим учасникам справи в порядку, визначеному процесуальним законодавством, дозволеними засобами зв`язку.

Заява учасника про участь у учасника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в день її надходження до суду підлягає реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду та передається відповідному головуючому судді. У свою чергу, головуючий суддя приймає рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності у суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначений день і час) та інформує про це Модератора.

Модератор інформує учасника справи засобами телефонного зв`язку (електронної пошти), вказаними у заяві, щодо технічної можливості проведення засідання в режимі відеоконференції або відсутності такої можливості.

Відповідно до п. 5 розділу І Порядку № 169, ризики технічної неможливості участі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Суд зазначає, що випадки, у яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не визначені у законі.

Проте, необхідність здійснення відеоконференції визначається з врахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров`я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов`язковою.

Відтак, прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов`язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони.

Спосіб участі у режимі відеоконференції має винятковий характер, повинні насамперед існувати причини, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь сторони чи її представника в судовому засіданні.

Верховний Суд в ухвалі від 05.06.2018 у справі № 554/8322/16-а зазначив, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Зазначена стаття не передбачає обов`язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони.

Суд зазначає, що станом на день звернення представника позивача із заявою щодо проведення судових засідань в режимі відеоконференції та станом на день її розгляду у Київському окружному адміністративного суді відсутня технічна можливість для безумовного задоволення заяви учасника судового процесу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у зв`язку з великим завантаженням технічної системи для здійснення режиму відеоконференції.

Так, в умовах поточного навантаження суддів Київського окружного адміністративного суду та нестачею залів судового засідання, забезпечених відповідним технічним обладнанням, суд позбавлений можливості для задоволення клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції.

Керуючись ст.ст. 195, 243, 248 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяГоловенко О.Д.