Ухвала суду № 128856198, 14.07.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

14 липня 2025 року 320/30106/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я, розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до треті особи:1. Міністерства юстиції України; 2. Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України (Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих); 1. Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (м. Київ); 2. Державне підприємство «Національні інформаційні системи»;провизнання протиправними та скасування рішень, ВСТАНОВИВ:

16.06.2025 до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі - позивач) з позовом до Міністерства юстиції України (далі відповідач-1), Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України (Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих) (далі відповідач-2), треті особи: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (м. Київ), Державне підприємство Національні інформаційні системи, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення, оформлене Протоколом (пункт 9) Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих № 1/25 від 09.01.2025 в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення діяльності арбітражного керуючого строком на 180 днів;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України від 16.01.2025 № 75/7 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого;

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

17.06.2025 до Київського окружного адміністративного суду, через підсистему ЄСІТС Електронний суд, від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 заяву арбітражного керуючого Солов?я Юрія Анатолійовича про забезпечення позову повернуто заявнику без розгляду.

01.07.2025 до Київського окружного адміністративного суду, через підсистему ЄСІТС Електронного суду, від позивача надійшли заяви від 14.05.2025 про забезпечення позову, в якій просить суд (орфографія, пунктуація та стилістика автора збережені): зупинити дію Наказу Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого Солов`я Юрія Анатолійовича (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 29.12.2018 року №1895, 08292, Київська область, м. Буча, вул. Героїв Майдану, буд. 11) дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого №75/7 від 16.01.2025 року;

шляхом (орфографія, пунктуація та стилістика автора збережені): зобов`язання Державного підприємства Національні інформаційні системи (код ЄДРПОУ 39787008) та Міністерства юстиції України виключити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих запису про Наказ Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого Солов`я Юрія Анатолійовича (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 29.12.2018 року №1895, 08292, Київська область, м. Буча, вул. Героїв Майдану, буд. 11) дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого №75/7 від 16.01.2025 року до набрання законної сили судового рішення у даній справі.

Вище зазначена заява зареєстрована у відділі документального забезпечення і контролю (канцелярія) 01.07.2025 вх. № 44166, відповідно протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.07.2025 головуючим суддею визначено суддю Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., заява передана на розгляд судді 14.07.2025, тобто в перший робочий день після завершення офіційної відпустки судді Вісьтак М.Я. (Акт Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2025).

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що у разі задоволення позову порушене право фактично не буде поновленим. Для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а розгляд заявлених позовних вимог в даній адміністративній справі взагалі втратить будь-який сенс. Тому без вжиття заходів забезпечення позову не можливо буде виконати рішення суду, захистити права, так як у разі невжиття заходів забезпечення позову ефективний захист й поновлення порушеного права буде неможливим, адже до моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі та надання правової оцінки оскаржуваному наказу він вже буде реалізований. Невжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії Наказу Міністерства юстиції України від 16.01.2025 № 75/7 Про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення

діяльності арбітражного керуючого, як індивідуального акту, вже має несприятливі наслідки, оскільки позбавляє засобів до існування.

Відповідач-1 проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечив з підстав, викладених у запереченнях від 02.07.2025 вих. № 02/07/2025, які було подано через підсистему ЄСІТС Електронний суд.

Відповідно до частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Таким чином, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина четверта статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України).

В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Цією ж статтею передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналізуючи вказані вище норми у сукупності суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує така небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), яка у разі невжиття судом заходів забезпечення позову в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, що призводять до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

При цьому заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 25.09.2018 в адміністративній справі № 290/844/17.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно Рекомендації № R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятої Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 87640690) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що позивач належним чином не довів існування передбачених статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України підстав, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.

Так, заявник не довів суду існування обставин, які без вжиття судом відповідних заходів вказували б на неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача або необхідність докладання значних зусиль та витрат для їх відновлення в майбутньому, з огляду на таке.

У заяві про забезпечення позову позивач просить суд зупинити дію Наказу Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого Солов`я Юрія Анатолійовича (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 29.12.2018 року №1895, 08292, Київська область, м. Буча, вул. Героїв Майдану, буд. 11) дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого №75/7 від 16.01.2025 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.

Зазначений спосіб забезпечення позову у випадку його застосування судом фактично вирішуватиме частину спірних правовідносин по суті на користь позивача, без належного розгляду справи, врахування думки іншої сторони та наявних у сторін доказів.

Важливим для врахування є те, що у межах розгляду цієї заяви, судом не може даватись оцінка правомірності/протиправності дій Міністерства юстиції України, оскільки встановлення очевидності ознак їх протиправності без розгляду справи по суті, є неприпустимим, адже саме під час розгляду спору по суті, учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.

Слід відмітити, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Разом із тим, у разі забезпечення позову шляхом зупинення дії Наказу Міністерства юстиції України від 16.01.2025 № 75/7, суд фактично надасть правову оцінку правомірності дій до розгляду справи по суті, що у свою чергу не відповідає завданню адміністративного судочинства.

Суд також зауважує, що розгляд заяви про забезпечення позову не передбачає оцінки правомірності чи протиправності дій відповідача, адже це є предметом розгляду справи по суті. Встановлення очевидної протиправності рішень суб`єкта владних повноважень у порядку забезпечення позову можливе лише у виняткових випадках і має ґрунтуватися на належних і беззаперечних доказах, які у даному випадку позивачем не подано.

Таким чином, заява про забезпечення позову не відповідає критеріям обґрунтованості, необхідності та співмірності, а тому не підлягає задоволенню.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову -відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (видати) сторонам (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).

Суддя Вісьтак М.Я.