Ухвала суду № 128856175, 14.07.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

14 липня 2025 року м. Київ справа № 320/32851/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Діска А.Б., перевіривши матеріали позовної заяви Керівника Дрогобицької окружної прокуратури до Акціонерного товариства "Укртелеком", третя особа - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, Дрогобицька районна державна адміністрація Львівської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивач, Керівник Дрогобицької окружної прокуратури в інтересах держави, звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Акціонерного товариства "Укртелеком", в якому просить:

Визнати протиправною бездіяльність Акціонерного товариства «Укртелеком» (Код ЄДРПОУ: 21560766) щодо невжиття заходів з приведення до стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища 3 класу №49708, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Данила Галицького, 21, та зобов`язати Акціонерне товариство «УКРТЕЛЕКОМ» (Код ЄДРПОУ: 21560766) привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту - сховище 3 класу №49708, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Данила Галицького, 21 з метою використання її за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018.

Адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. З огляду на зазначене, перешкоди для прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі Київським окружним адміністративним судом відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи наведене, а також те, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст. 12 КАС України), суд дійшов висновку розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Також у позовній заяві представник позивача просив здійснити розгляд справи з викликом сторін.

Дослідивши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За правилами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.

У своєму клопотанні позивач не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.

Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд, на даний час, не вбачає необхідності у наданні пояснень сторонами у зазначеній справі та дійшов висновку, що підстави для її розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи відсутні.

Керуючись ст.ст. 171, 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.

2. У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи з викликом сторін - відмовити.

3. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

4. Копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надіслати учасникам справи.

5. Згідно з ч. 1 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України встановити відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позов, доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, та 5-денний строк для подання заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, з дня вручення йому копії ухвали.

6. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

7. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, з наданням документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

8. Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, які повинні відповідати вимогам ст. 162 КАС, з наданням документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до них доказів іншим учасникам справи.

9. Надати третім особам термін протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали для надання пояснень по суті позовних вимог.

10. Розгляд справи здійснюється суддею одноособово.

11. Роз`яснити сторонам, що інформацію у справі, що розглядається, можна отримати в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України на веб-сторінці Київського окружного адміністративного суду за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070.

12. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Діска А.Б.