Рішення № 128855419, 15.07.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2025 року Справа№640/8334/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОН-ЛАЙН СЕРВІС» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

06 червня 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ОН-ЛАЙН СЕРВІС» до Київської митниці, в якому просить:

1) визнання протиправним та скасування рішення №UA100000/2021/000062/1 від 16.12.2021 року;

2) визнати протиправним та скасувати рішення №UA100130/2021/000028/2 від 30.12.2021 року;

3) визнати протиправним та скасувати рішення №UA100130/2022/000001/2 від 05.01.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно визначено митну вартість товарів за другорядним резервним методом, що призвело до її завищення.

Представник позивача зазначає, що в рішеннях про коригування митної вартості товарів не наведено обґрунтувань неможливості застосування основного першого методу визначення митної вартості товарів (за ціною договору), не наведено обґрунтувань щодо не застосування відповідачем послідовно інших методів, не зазначено якої саме інформації не вистачало, чому був застосований лише останній метод визначення вартості товарів. Митний орган не навів пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо та не зазначив докладну інформацію і джерела, які використовувалися ним при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. На думку позивача відсутні підстави вважати такі рішення обґрунтованими та мотивованими у контексті норм п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.

Крім того, відповідачем не враховано і те, що недоліки в документах позивача, які надавалися до митного оформлення, за відсутності розбіжностей у числових значеннях не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Представник звертає увагу, що вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України заборонено.

08 червня 2022 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі.

14 вересня 2022 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Проте декларантом наявні розбіжності не спростовані та не подані документи згідно з переліком та відповідно умов, зазначених у частинах 2,3 статті 53 Митного кодексу України.

У зв`язку з наведеним представник відповідача вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та веденням активних бойових дій на території Донецької області, задля збереження життя та здоров`я учасників справи, працівників суду прийнято рішення про подальшу організацію роботи в дистанційному режимі.

З огляду на викладене, у встановлений КАС України строк рішення по справі з об`єктивних причин не було прийнято, справу розглянуто у розумний строк після виникнення можливості для цього.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОН-ЛАЙН СЕРВІС» є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом: 37117252, місцезнаходження юридичної особи: бул. Вацлава Гавела, 6, корп. 17, м. Київ, 03124.

15.12.2021 року в рамках виконання контракту від 19.02.2021 року № № 2021-САХL-1542 декларантом ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «АУДИТ-ФІНАНС» в інтересах позивача до Київської митниці подано ЕМД UA100130/2021/858188 від 15.12.2021 (а.с. 202). Разом із митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 19.02.2021 року (а.с. 22-29), рахунок-фактура (інвойс) від 24.09.2021 року та переклад інвойсу, банківський платіжний документ від 26.11.2021 року про свіфт переказ за контрактом, авіаційна вантажна накладна на перевезення, страховий поліс на товар від 01.12.2021 року, автотранспортна накладна від 14.12.2021 року, сертифікат якості від 01.12.2021 року, сертифікат про походження товару від 30.11.2021 року, пакувальний лист, документ СIТЕS, лист Держрибагенства №1-6.1-17/5898-21 від 21.10.2021 року (а.с. 66-78).

Декларантом позивача отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «подані декларантом документи містять розбіжності». Враховуючи зазначене та керуючись положеннями частинами 2, 3 статті 53 та частини 5 статті 54 Кодексу, декларанту запропоновано надати до митного органу наступні документи: 1) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (передбачені положеннями наказу МФУ від 24.05.2012 №599); 2) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 5) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 6) виписку з бухгалтерської документації; 7) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 8) розрахунок ціни (калькуляцію) 9) копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову відповідно до вимог ст. 254 МКУ); 10) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа відповідно до положень частини 6 статті 53 Кодексу за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (а.с. 79-80).

На вказаний запит позивачем направлено лист від 16.12.2021 №16/12-2 та наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості: митна декларація відправника від 03.12.2021 року з перекладом, експертний висновок Житомирської ТПП № В-3876 від 09.12.2021 року. (а.с. 81-87).

16.12.2021 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2021/000062/1, в рішенні зазначено, що: «…Відповідно до частини 2 статті 58 Кодексу, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Таким чином, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є: неподання декларантом всіх запрошених документів; відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної у поданих до митного оформлення документах, зокрема згідно наданої авіаційної накладної витрати на транспортування складають більше 6 тисяч, тоді як згідно експортної декларація до вартості товару включено транспортні у сумі 33375 дол. США , що означає декларування складових не в повному обсязі та не дає можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі. Також, положеннями частини 6 статті 54 Кодексу встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, якщо заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, або заявлені відомості містять розбіжності та не містять всіх складових митної вартості, необхідних при її обчислені, а також коли декларантом не подано документів згідно із переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-3 статті 53 Кодексу, а також у разі відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни яка сплачена або яка підлягає сплаті. У зв`язку із зазначеним, керуючись положеннями вищезазначених статей Кодексу, використання заявленого декларантом рівня митної вартості неможливо». Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару скориговано до рівня 140000 USD.

30.12.2021 року в рамках виконання контракту від 19.02.2021 року № № 2021-САХL-1542 декларантом ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «АУДИТ-ФІНАНС» в інтересах позивача до Київської митниці подано МД UA100130/2021/858513 (зворотній бік а.с. 186). Разом із митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 19.02.2021 року (а.с. 22-29); рахунок-фактура (інвойс) від 10.10.2021 року та переклад інвойсу; банківський платіжний документ від 16.12.2021 року про свіфт переказ за контрактом; авіаційна вантажна накладна на перевезення від 25.12.2021 року; страховий поліс на товар від 22.12.2021 року; автотранспортна накладна від 29.12.2021 року; сертифікат якості від 22.12.2021 року; сертифікат про походження товару від 21.12.2021 року; міжнародний сертифікат від 22.12.2021 року; документ CITES; лист Держрибагенства №1-6.1-17/5898-21 від 21.10.2021 року (а.с. 89-103).

Декларантом позивача отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «подані декларантом документи містять розбіжності». Враховуючи зазначене та керуючись положеннями частинами 2, 3 статті 53 та частини 5 статті 54 Кодексу, декларанту запропоновано надати до митного органу наступні документи: 1) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (передбачені положеннями наказу МФУ від 24.05.2012 №599); 2) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 5) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 6) виписку з бухгалтерської документації; 7) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 8) розрахунок ціни (калькуляцію) 9) копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову відповідно до вимог ст. 254 МКУ); 10) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа відповідно до положень частини 6 статті 53 Кодексу за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (а.с. 104-105).

На вказаний запит позивачем направлено лист від 30.12.2021 №30/12-2 та наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості: митна декларація відправника від 26.12.2021 року з перекладом, експертний висновок Житомирської ТПП № В-4028 від 29.12.2021 року. (а.с. 106-111).

30.12.2021 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100130/2021/000028/2, в рішенні зазначено, що: «…Відповідно до частини 2 статті 58 Кодексу, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Таким чином, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є: неподання декларантом всіх запрошених документів; відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі. Також, положеннями частини 6 статті 54 Кодексу встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, якщо заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, або заявлені відомості містять розбіжності та не містять всіх складових митної вартості, необхідних при її обчисленні а також коли декларантом не подано документів згідно із переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-3 статті 53 Кодексу, а також у разі відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни яка сплачена або яка підлягає сплаті. У зв`язку із зазначеним, керуючись положеннями вищезазначених статей Кодексу, використання заявленого декларантом рівня митної вартості неможливо. Враховуючи вищезазначене, вартість оцінюваних товарів може бути визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Запропоновано визначити митну вартість товарів згідно раніше визнаних митним органом митних вартостей з урахуванням комерційних умов за МД від 06.11.2021 № UA100040/2021/337698, від 15.12.2021 UA100040/2021/343767, UА100140/2021/376416 із розрахунку 280 дол. США за кг.

05.01.2022 року в рамках виконання контракту від 19.02.2021 року № № 2021-САХL-1542 декларантом ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «АУДИТ-ФІНАНС» в інтересах позивача до Київської митниці подано МД UA100130/2021/280028 (а.с. 166). Разом із митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 19.02.2021 року (а.с. 22-29); рахунок-фактура (інвойс) від 23.11.2021 року та переклад інвойсу; банківський платіжний документ від 10.12.2021 року про свіфт за контрактом; авіаційна вантажна накладна па перевезення від 29.12.2021 року; страховий поліс на товар від 14.12.2021 року; автотранспортна накладна від 04.01.2022 року; сертифікат якості від 22.12.2021 року; сертифікат про походження товару від 14.12.2021 року; міжнародний сертифікат від 15.12.2021 року, пакувальний лист від 22.12.2021 року, документ CITES, лист Держрибагенства №1-6.1-17/5898-21 від 21.10.2021 року (а.с. 114-129).

Декларантом позивача отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «подані декларантом документи містять розбіжності». Враховуючи зазначене та керуючись положеннями частинами 2, 3 статті 53 та частини 5 статті 54 Кодексу, декларанту запропоновано надати до митного органу наступні документи: 1) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (передбачені положеннями наказу МФУ від 24.05.2012 №599); 2) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 5) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 6) виписку з бухгалтерської документації; 7) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 8) розрахунок ціни (калькуляцію) 9) копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову відповідно до вимог ст. 254 МКУ); 10) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа відповідно до положень частини 6 статті 53 Кодексу за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (а.с. 130-131).

На вказаний запит позивачем направлено лист від 05.01.2022 №05/01-1 та наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості: митна декларація відправника від 29.12.2021 року з перекладом, експертний висновок Житомирської ТПП № В-10 від 05.01.2022 року. (а.с. 132-138).

05.01.2022 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100130/2022/000001/2, в якому зазначено, що: «…Відповідно до частини 2 статті 58 Кодексу, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Таким чином, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є: неподання декларантом всіх запрошених документів; відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі. Також, положеннями частини 6 статті 54 Кодексу встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, якщо заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, або заявлені відомості містять розбіжності та не містять всіх складових митної вартості, необхідних при її обчисленні а також коли декларантом не подано документів згідно із переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-3 статті 53 Кодексу, а також у разі відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни яка сплачена або яка підлягає сплаті. У зв`язку із зазначеним, керуючись положеннями вищезазначених статей Кодексу, використання заявленого декларантом рівня митної вартості неможливо. Враховуючи вищезазначене, вартість оцінюваних товарів може бути визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Запропоновано визначити митну вартість товарів згідно раніше визнаних митним органом митних вартостей з урахуванням комерційних умов за МД від 06.11.2021 № UA100040/2021/337698, від 15.12.2021 UA100040/2021/343767, UА100140/2021/376416 із розрахунку 280 дол. США за кг...»

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 248 Митного кодексу України (далі МК України), митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ст.ст. 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частиною 1 ст. 51, ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленомурозділом VIIIцього Кодексу та цією главою.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 52 вказаного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 52 вказаного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зокрема, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 52 Кодексу визначено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 260 Кодексу якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов`язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Відповідно до ч. 1 3 ст. 57 цього Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 57 Кодексу застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннямистатей 59і60цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Кодексу метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Кодексу у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 ст. 53 Кодексу також визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, Митним кодексом України визначено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

При цьому згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 58 Кодексу метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені упункті 2 частини першої статті 57цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 4, 5, 9, ст. 58 Кодексу митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положеньчастини десятоїцієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених участині першій статті 58цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 54 вказаного Кодексу орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Отже, згідно з Митним кодексом України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбаченихчастиною третьою статті 53цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Верховний Суд у постанові від 14 травня 2019 року в справі №820/2474/16 зазначив, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд також звернув увагу на те, що вимоги законодавства зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані її складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд вважає безпідставними посилання митного органу на необхідність надання декларантом додаткових документів, оскільки вимагаючи у декларанта інші додаткові документи, митним органом не враховано те, що витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Щодо доводів відповідача про те, що причиною для витребування митним органом додаткових документів від декларанта стало відсутність в контракті та інвойсі відомостей щодо складових вартості товару, то суд вважає їх неприйнятними з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до контракту від 19.02.2021 року № № 2021-САХL-1542, який подавався декларантом позивача до митного органу, сума контракту: 712500 USD, валюта платежу за контрактом: долар США. Покупець здійснює 100% передоплату за цим контрактом. Відправка має відбутися протягом 30 днів після отримання продавцем усієї суми. Усі витрати, пов`язані з переказом грошей на рахунок продавця, сплачує покупець

Документи, що надаються при відвантаженні товару: комерційний інвойс, дозвіл на експорт від CITES + інші документи, ветеринарний сертифікат (Veterenary Certeficate), сертифікат походження, сертифікат якості, пакувальна відомість, митна декларація (Custom declaration), страховий поліс, інструкція відправника вантажу.

Отже, умовами контракту не передбачено відображення відомостей які саме складові включені до вартості товару.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Із наведеної засади випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми викладення та укладення угод.

Положення контракту, який подавався декларантом позивача при розмитненні товарів, залишилися поза увагою митного органу, що призвело до неправомірного витребування митним органом додаткових документів.

Щодо доводів відповідача про наявність розбіжностей сум транспортних витрат в авіанакладній та експортній декларації, суд зазначає наступне.

Взаємовідносини щодо оплати між експортером та перевізником регулюються нормами цивільного та господарського законодавства. Факт оплати або неналежної оплати за послуги перевезення свідчить про належне/неналежне виконання умов договору, і не може впливати на обрання методу визначення митної вартості товарів.

Окрім того, у запиті (повідомленні) митного орану вказано, що наданий до митного оформлення страховий поліс від 01.12.2021 № PYIE202133010662E00638 на суму 75000 USD не відповідає добутку «сума інвойса+10%», як передбачено світовою практикою щодо страхування вантажів, та правилами Інкотермс.

Суд вважає, що порушення, на які посилається відповідач, носять формальний характер та не перешкоджали йому перевірити достовірність зазначеної позивачем інформації. У цих випадках розбіжності, на які вказав відповідач, не впливають на числові значення складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально.

Натомість відповідачем не надано жодних доказів впливу вказаних обставин на заявлену позивачем вартість товару. Твердження про те, що така обставина може мати вплив на заявлену декларантом митну вартість товарів є припущенням митного органу, яке не підтверджується жодними доказами.

Дослідивши наявні докази та проаналізувавши норми права, суд вважає, що надані позивачем, разом з митною декларацією, документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, суд дійшов висновку, що рішення №UA100000/2021/000062/1 від 16.12.2021 р., UA100130/2021/000028/2 від 30.12.2021 р., UA100130/2022/000001/2 від 05.01.2022 р. прийняті в супереч вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем за подання до суду адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 24810,00 грн., суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОН-ЛАЙН СЕРВІС» (місцезнаходження: бул. Гавела Вацлава, 6, корп. 17, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 37117252) до Київської митниці (місцезнаходження: бул. Гавела Вацлава, буд, 8А, м. Київ. 03124, (код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100000/2021/000062/1 від 16 грудня 2021 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100130/2021/000028/2 від 30 грудня 2021 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100130/2022/000001/2 від 05 січня 2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Київської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОН-ЛАЙН СЕРВІС» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 24810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Лазарєв