Ухвала суду № 128852396, 14.07.2025, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/1990/24

Провадження № 1-кп/592/178/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2025 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

захисниці обвинуваченого: адвоката ОСОБА_4 ,

без фіксації ходу судового засідання за допомогою технічних засобів, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання захисниці обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження по кримінальному провадженню № 12023200480004931, внесеному 24.12.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

14.07.2025 року захисниця обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 звернулася до Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням про закриття кримінального провадження № 12023200480004931, внесеному 24.12.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, із змісту якого вбачається, що у зв`язку з набранням чинності Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» вона просить суд закрити провадження у справі за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України по епізоду викрадення чужого майна, що належить ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» на суму 1152 грн. 75 коп., у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

У судовому засіданні захисниця обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримала, просила його задовольнити.

У судовому засіданні прокурор Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3 , не заперечував проти задоволення клопотання захисниці обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12023200480004931, внесеному 24.12.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Оголосивши клопотання захисниці обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 , вислухавши пояснення та думку захисниці, пояснення та думку прокурора, дослідивши та перевіривши документи та копії документів, які містяться в матеріалах судового провадження, враховуючи наявність судових рішень, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень в режимі повного доступу, суд дійшов наступного висновку.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.

Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і вчинені після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Частина 1 ст. 2 КК України передбачено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто до 3028 грн. ) є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 КУпАП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3886-20#Text) .

У відповідності до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п/п 169.1.1. п. 169.1. ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до п/п 169.1.1. п. 169.1. ст. 169 ПК України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць) , встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Згідно абз. 4 ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 або п. 1-2 ч. 2 цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 479-2 КПК України суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Згідно вказаному Закону № 3886-ІХ ст. 51 КУпАП була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом станом на 1 січня звітного року.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 07.10.2024 року у справі № 278/1566/21 зробила висновок, що зміна до ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта неоподатковуваного мінімуму доходів громадян для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (https://reyestr.court.gov.ua/Review/122153689, https://reyestr.court.gov.ua/Review/122302589) .

Станом на 01.01.2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 грн.

Як вбачається з обвинувального акту від 31 січня 2024 року у справі № 592/1990/24, провадження №1-кп/592/178/25, ОСОБА_6 , інкримінується вчинення ним 23.12.2023 року повторного, вчиненого в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, викраденні чужого майна, що належить ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» на суму 1152 гривні 75 копійок, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Пунктом 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Суд вважає, що оскільки Законом № 3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, то вказані обставини є у даному випадку підставою для закриття кримінального провадження за п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

В клопотанні від 14.07.2025 року захисниця обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 висловила прохання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України (вхідний № 28161/25 від 14.07.2025 року) .

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що клопотання захисниці обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження по кримінальному провадженню № 12023200480004931, внесеному 24.12.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

При постановленні даної ухвали судом була врахована правова позиція, викладена в постанові Верховного суду України від 22.08.2024 року у справі № 567/507/23, провадження № 51-7110км23. Постанова набрала законної сили 22.08.2024 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/121159033) .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 284, 372, 375, 376, 479-2, 615 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання захисниці обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження по кримінальному провадженню № 12023200480004931, внесеному 24.12.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, задовольнити.

Кримінальне провадження № 12023200480004931, відомості за яким 24.12.2023 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Сумського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя ОСОБА_1