Рішення № 128851652, 14.07.2025, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/13221/24

Провадження № 2/466/1202/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

14 липня 2025року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Свірідової В.В.

з участю секретаря Якубів І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВ «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №75363485 від 15.08.2021, -

встановив:

31 грудня 2024року представник позивача ТОВ «Фінпром Маркет» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свій позов мотивує тим, що згідно договору позики №753634858 від 15.08.2021 року відповідач ОСОБА_1 отримав в ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» кредит у вигляді грошових коштів на картковий рахунок в розмірі 15000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом, вказаними кредитними коштами відповідач скористався. За умовами кредитного договору відповідач був зобов`язаний повернути позику в строк кредитування 30 днів, та сплатити проценти за користування позикою.

Враховуючи викладені вище умови договору позики №75363485 від 15.08.2021 p., та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають - грн., заборгованість останнього за договором позики складає 50 820,00 грн. (розрахунок заборгованості - додається), зокрема: 15 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 35 820,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за договором позики та заборгованості за процентами - не виконав ні перед позикодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», що набуло право вимоги за договором позики №75363485 на підставі договору факторингу.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, позов підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 17.01.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (а.с. 98).

Відповідач відзиву на позов у встановлений судом строк не надав, відсутні і його заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

На адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення про скерування судом ухвали суду про відкриття провадження у справі з відміткою поштового відділення про те, що адресат за вказаною адресою відсутній (а.с.100)

У відповідності до ч. 8 ст. 178, ст. 274, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про інше та відповідачем не подано відзиву у встановлений судом строк.

Згідно 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Згідно з ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч. 5 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №75363485 від 15.08.2021 року відповідно до якого відповідач отримав в ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» позику у вигляді грошових коштів на картковий рахунок в розмірі 15000,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом, якими ОСОБА_1 скористався.

Як вбачається з довідки від 18.12.2024р. №КД-000004310/ТНПП кошти в сумі 15 000,00грн. були перераховані на банківську картку відповідача (а..с56-57).

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 4hVCQxyFKP, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

21.12.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали Договір факторингу №2112 від 21.12.2021 року за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №75363485 від 15.08.2021 року.

31.03.2023 р. ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу №310323-ФМ від 31.03.2023 р. за умовами якого ТОВ «Фінпром Маркет» набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №75363485 від 15.08.2021 року.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно із ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічна правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі №234/7159/20.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про належне укладення кредитного договору шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

За таких обставин суд вважає, що 15.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (а в подальшому з правом переуступки) та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір відповідно до вимог чинного законодавства.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно розрахунку заборгованості встановлено, що загальна заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінпром Маркет» за кредитним договором складає: 50 820,00 гривень, заборгованість останнього за договором позики складає 50 820,00 грн. (розрахунок заборгованості - додається), зокрема: 15 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 35 820,00 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.4-9). При цьому боржник жодного разу не вчинив дій спрямованих на погашення заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Із змісту ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або дострокова зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1ст.612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 509, 526 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зобов`язання має виконуватися належним чином до умов договору та вимог кодексу.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги (ст. 527 ЦК України).

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст.629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи, вимоги частини другої статті 530 ЦК України, кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в будь-яких час.

Відтак, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання своєчасно та в порядку, передбаченому кредитним договором, належним чином не виконав та кредитні кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідачем не спростовано належними доказами наявність заборгованості перед позивачем, не доведно факту виконання ним своїх зобов`язань за кредитним договором, не подано доказів на спростування даного факту, а отже наявні підстави для задоволення позову в частині стягнення суми заборгованості за тілом кредиту за укладеним договором та суми заборгованості за відсотками.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 3 ст. 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частина 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України зобов`язує сторони довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Встановивши дані обставини, враховуючи, що між сторонами по справі виникли правовідносини, відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача також понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422 грн. 40 коп.

При зверненні з позовом у позовній заяві ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3500 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та адвокатом Ткаченко Ю.О. укладено договір про надання правничої допомоги №01-11/2024 від 01 листопада 2024 року, та рахунок на оплату замовлення, на підставі яких вартість надання правової допомоги склала 3 500 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-284, 289, 354,355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» суму заборгованості за договором позики №75363485 від 15.08.2021р. у розмірі 50 820,00 (п`ятдесят тисяч вісімсот двадцять гривень 00коп).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40коп.) та витрат понесених на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00грн.(три тисячі п`ятсот гривень 00коп.)

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», місце знаходження: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс. 204, код ЄДРПОУ 43311346.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Текст рішення складено 14.07.2025.

Суддя В. В. Свірідова