Ухвала суду № 128850966, 15.07.2025, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/6815/25 2/335/2984/2025

про залишення позовної заяви без руху

15 липня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Алєксєєнко А.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних за невиконання зобов`язання, -

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Ковалишкіна В.В., звернулась до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з позовом до Запорізької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних за невиконання зобов`язання.

Вивчивши позовну заяву з доданими до неї матеріалами, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону..

Згідно із частиною четвертоюстатті 175 ЦПК Україниякщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Звертаючись до суду з вказаним позовом представник позивача, як на підставу звільнення від сплати судового збору, посилається на положення п.11 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п.11.ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову у цій справі є стягнення в солідарному порядку з відповідачів на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат на підставі ст.625 ЦК України за прострочення виконання рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 25.05.2021 у цивільній справі 937/761/20.

Відшкодування інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, в тому числі визначеного судовим рішенням про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, регламентується статтею 625 ЦК України.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Таким чином, устатті 625 ЦК Українивизначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Вказане свідчить, що грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року (провадження № 14-16цс18).

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18) зробила висновок, за яким положеннястатті 625 ЦК Українипередбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду.

Судове рішення про стягнення коштів є рішенням про примусове виконання обов`язку в натурі, тобто підтверджує грошове зобов`язання, зокрема те, що виникло у боржника у зв`язку із завданням ним шкоди потерпілому (кредитору) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2023 року у справі № 686/7081/21 (провадження № 14-91цс22)).

Таким чином, відшкодування інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання рішення суду про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, не є за своєю суттю відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину чи відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивача про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних від простроченої суми боргу.

Таким чином, при зверненні до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір.

Згідно із статтею 4Закону України«Про судовийзбір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову,але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частини другастатті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, за подання позовної заяви з ціною позову 647 029,32 гривень позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 5 176,24 гривень (647029 х 1% = 6 470,29 х 0,8 = 5 176,24).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З урахуванням вищезазначеного суд дійшов висновку про необхідність залишення даної позовної заяви без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду квитанції про сплату судового збору у розмірі 5 176,24 грн.

Керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних за невиконання зобов`язання - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви який становить десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі усунення недоліків у вказаний строк, заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.Б. Алєксєєнко