Рішення № 128847458, 03.07.2025, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" липня 2025 р. Справа № 924/231/25

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю „АРМАДА ДЕФЕНЕНС КОРПОРЕЙШН, Хмельницька область, м. Шепетівка

про визнання припиненими трудових відносин між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю „АРМАДА ДЕФЕНЕНС КОРПОРЕЙШН

За участю представників сторін:

від позивача Крупка Б.Г. в режимі ВКЗ

від відповідача не з`явився

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 03.07.2025р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

13.03.2025 року на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг до Товариства з обмеженою відповідальністю „АРМАДА ДЕФЕНЕНС КОРПОРЕЙШН, Хмельницька область,м. Шепетівка про визнання припиненими трудових відносин між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю „АРМАДА ДЕФЕНЕНС КОРПОРЕЙШН.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи та визначено до розгляду судді Заярнюк І.В.

Ухвалою суду від 17.03.25 призначено підготовче засідання у справі на 11:30 хв. 09.04.2025р.

У підготовчому засіданні 09.04.2025р. постановлено ухвалу, без оформлення окремого процесуального документа про оголошення перерви до 11:00 год. 29.04.2025р.

У підготовчому засіданні 29.04.2025р. постановлено ухвалу, без оформлення окремого процесуального документа про оголошення перерви до 12:00 год. 15.05.2025р.

Повідомленням про неможливість проведення підготовчого засідання від 15.05.25 підтверджено, що у зв`язку у зв`язку з перебуванням судді Заярнюка І.В. у відпустці, судове засідання призначене на 12:00 год. 15.05.25 по справі №924/231/25 не проводилось.

Ухвалою від 21.05.2025р. розгляд справи перепризначено на 11:30 год. 12.06.2025р.

16.04.2025р. до суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову у якій просить визнання припиненими трудових відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю „АРМАДА ДЕФЕНЕНС КОРПОРЕЙШН (30400, хмельницька область, Шепетівський район, м. Шепетівка, вул. Сірка Івана, буд. 1Е, код ЄДРПОУ 45156537) та його керівником (директором) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з дати набрання судовим рішенням у справі законної сили.

Ухвалою від 12.06.2025р. прийнято заяву представника позивача (вх.№05-08/1120/25 від 16.04.2025р.) про зміну предмета позову. Закрито підготовче провадження у справі №924/231/25 та призначено справу до судового розгляду по суті на 11:00 год. „03 липня 2025 року.

Представник позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судові засідання не з`явився, повноважного представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується надісланням ухвал суду по даній справі на адресу останнього, вказану в Єдиному дерСудом враховується, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

В свою чергу, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ТОВ "АРМАДА ДЕФЕНС КОРПОРЕЙШН" зареєстровано як суб`єкт господарювання з 14.02.2023р., запис № 1002271020000021012.

Згідно відомостей є ЄДР учасниками ТОВ "АРМАДА ДЕФЕНС КОРПОРЕЙШН" є дві особи - ОСОБА_2 , яка володіє 50 % частки статутного капіталу товариства, що дорівнює 5000,00 грн. та ОСОБА_3 , який володіє 50 % частки статутного капіталу товариства, що дорівнює 5000,00 грн.

Директором ТОВ "АРМАДА ДЕФЕНС КОРПОРЕЙШН" призначено ОСОБА_1 з 06.03.2023р.

Відповідно до діючої редакції статуту затвердженої рішенням учасника (засновника) від 13.02.2023р. № 1, органом управління товариства є загальні збори учасників та виконавчий орган. Вищим органом Товариства є загальні збори його Учасників (п. 8.1.). До компетенції загальних зборів товариства належить: обрання одноосібного виконавчого органу товариства (директора), призначення його на посаду, відкликання з посади та звільнення виконавчого органу (директора), встановлення розміру винагороди (п. 8.2). загальні збори учасників товариства скликаються з ініціативи учасника або виконавчого органу (п. 8.3). Порядок проведення загальних зборів учасників зборів визначений законом (п. 8.4). Після зміни складу учасників товариства (з одного на два учасника) нова редакція статут товариства не затверджувалася.

03.12.2024р. на адреси учасників товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 направлені повідомлення про скликання загальних зборів учасників ТОВ "АРМАДА ДЕФЕНС КОРПОРЕЙШН" з ініціативи виконавчого органу товариства та копія заяви ОСОБА_1 , про звільнення з посади директора товариства з 10.01.2025р. за власним бажанням.

Загальні збори учасників ТОВ "АРМАДА ДЕФЕНС КОРПОРЕЙШН" 10.01.2025р. не відбулися, питання порядку денного не розглядалися, протокольне рішення з них не приймалося у зв`язку з неявкою учасників товариства.

16.01.2025р. повторно на адресу учасників товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були направлені повідомлення про скликання загальних зборів учасників ТОВ "АРМАДА ДЕФЕНС КОРПОРЕЙШН" з ініціативи виконавчого органу товариства та копія заяви ОСОБА_1 , про звільнення з посади директора товариства з 20.02.2025р. за власним бажанням

Загальні збори учасників ТОВ "АРМАДА ДЕФЕНС КОРПОРЕЙШН" 20.02.2025р. не відбулися, питання податку денного не розглядалися, протокольне рішення з них не приймалося у зв`язку з неявкою учасників товариства.

Оскільки учасники товариства на загальні збори не з`явились, уповноважених представників не направили, відповідно загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю "АРМАДА ДЕФЕНС КОРПОРЕЙШН" є такими, що не відбулися, внаслідок чого, питання щодо звільнення позивача із посади директора відповідача не вирішено.

Позивач позбавлений можливості припинити трудові відносини з відповідачем, що й стало причиною звернення до суду з даним позовом.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом враховується наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №917/559/21.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Конституційний Суд України в абзацах другому та четвертому пункту 3.2 свого Рішення №1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме: частину першу статті 98 та частину першу статті 99 ЦК України, а також чинні на той час частину першу статті 23, пункт "г" частини п`ятої статті 41, частину першу статті 59 Закону України "Про господарські товариства" і частину п`яту статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства", виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.

При цьому Конституційний Суд України наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов`язані з управлінням товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово підтримувала ці висновки, зокрема, в постановах від 10.04.2019 у справі №510/456/17, від 10.09.2019 у справі №921/36/18, від 30.01.2019 у справі №145/1885/15-ц, від 08.11.2019 у справі №667/1/16, від 04.02.2020 у справі №915/540/16, від 19.02.2020 у справі №145/166/18, від 12.01.2021 у справі №127/21764/17, від 14.06.2023 у справі №448/362/22, від 06.09.2023 у справі №127/27466/20.

Судом враховується, що управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ч. ч. 1, 2 ст. 97 ЦК України).

Частинами 1-4 ст. 99 ЦК України передбачено, зокрема, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.

Органами товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (ст. 28 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю"; тут і далі Закон в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо окремо не вказано про інше).

Загальні збори учасників є вищим органом товариства (ч. 1 ст. 29 Закону), до компетенції якого належить, зокрема обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них) (п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону).

Схожі положення містяться у Статуті ТОВ "АРМАДА ДЕФЕНС КОРПОРЕЙШН", яким передбачено, що Вищим органом Товариства є загальні збори Учасників, які складаються з учасників або їх представників. До компетенції загальних зборів учасників товариства належить, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства (директора), призначення його на посаду, відкликання з посади та звільнення виконавчого органу товариства (директора), встановлення розміру винагороди.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №127/27466/20, за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону) або в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина друга статті 38 Закону). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.

Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (ч. 12 ст. 39 Закону) з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був призначена на посаду директора ТОВ "АРМАДА ДЕФЕНС КОРПОРЕЙШН" з 06.03.2023р. та станом на 04.03.2025р. є директором Товариства (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 04.03.2025р.).

Разом з тим, будь-які докази укладення з позивачем трудового контракту в порядку, передбаченому ч. 12 ст. 39 Закону, у матеріалах справи відсутні.

Оскільки товариство не укладало з позивачем трудового договору (контракту), суд доходить висновку про те, що між сторонами не виник спір стосовно припинення такого правочину. Натомість, беручи до уваги обрання позивача як одноосібного виконавчого органу товариства, тобто існування відносин з управління товариством без укладення трудового договору, саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та позивачем.

Такого висновку дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20.

Крім того, у вказаній вище постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами. Відповідно, заявлені позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та / або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства, для припинення її повноважень, зокрема у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з посади директора, пов`язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві. (Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №448/362/22).

Частиною тринадцятою статті 39 Закону передбачено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

У Статуті ТОВ "АРМАДА ДЕФЕНС КОРПОРЕЙШН" додаткових умов припинення повноважень директора не передбачено.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (частина перша статті 98 ЦК України).

Статтею 31 Закону передбачено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства (пункт 1 цієї статті).

Порядок скликання загальних зборів учасників товариства визначено статтею 32 Закону, частина перша якої передбачає, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 звернувся до засновників з повідомленнями про скликання загальних зборів учасників ТОВ "АРМАДА ДЕФЕНС КОРПОРЕЙШН" з ініціативи виконавчого органу товариства та копією заяви про звільнення з посади директора товариства.

Однак, загальні збори не відбулися, питання порядку денного не розглядалися, протокольне рішення з них не приймалося у зв`язку з неявкою учасників товариства.

Дотримання позивачем визначеного законодавством та статутом товариства порядку скликання загальних зборів учасників з власної ініціативи дає підстави для висновку про те, що права позивача були порушені внаслідок позбавлення його можливості припинити свої повноваження як директора товариства з незалежних від нього причин.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.06.2023 у справі №448/362/22, у випадку відсутності рішення скликаних загальних зборів учасників товариства про звільнення директора товариства, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення цих зборів, директор має право звернутися до суду з вимогою про припинення його повноважень.

Отже, з урахуванням позицій Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 14.06.2023 у справі №448/362/22, від 06.09.2023 у справі №127/27466/20, вищенаведених обставин справи щодо вчинення позивачем дій, спрямованих на скликання загальних зборів учасників ТОВ "АРМАДА ДЕФЕНС КОРПОРЕЙШН" для вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з дотриманням порядку, передбаченого законодавством та Статутом Товариства, в результаті яких загальні збори з незалежних від позивача обставин не вирішили питання щодо звільнення ОСОБА_1 з посади директора що, у свою чергу, призводить до порушення прав позивача, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання припиненими трудових відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРМАДА ДЕФЕНС КОРПОРЕЙШН" та ОСОБА_1 .

Статтею 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1. ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевказане, наведені вище положення ГПК України, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРМАДА ДЕФЕНС КОРПОРЕЙШН" (30400, Хмельницька область, Шепетівський район, м. Шепетівка, вул. Сірка Івана, буд. 1Е, код ЄДРПОУ 45156537) та керівником (директором) Рева Дмитром Володимировичем ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з дати набрання судовим рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМАДА ДЕФЕНС КОРПОРЕЙШН" (30400, Хмельницька область, Шепетівський район, м. Шепетівка, вул. Сірка Івана, буд. 1Е, код ЄДРПОУ 45156537) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) - 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп. ) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 14.07.2025р.

СуддяІ.В. Заярнюк