Ухвала суду № 128841810, 14.07.2025, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13000/25

Провадження № 2/161/4572/25

У Х В А Л А

за результатом розгляду заяви про забезпечення позову

14 липня 2025 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі головуючого судді ЧернякаВ.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецкомунтех» про стягнення заборгованості з наданої поворотної фінансової допомоги,-

В С Т А Н О В И В :

02.07.2025 року позивач звернувся до суду з позовом із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 03.07.2025 року позов було залишено без руху.

Ухвалою суду від 08.07.2025 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження.

11.07.2025 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, в якій він просить заборонити ТОВ «Спецкомунтех» (код ЄДРПОУ 41898871) та іншим третім особам (юридичним та фізичним особам) за його дорученням вчиняти дії щодо відчуження або розпорядження рухомим майном, які за ним зареєстровані, а саме: 1) MERCEDES-BENZ 1835, номер шасі: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , 2000 року випуску; 2) AUDI Q8, номер кузова НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , 2020року випуску; 3) VOLVO FE 260, номер шасі: НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_6 , 2008 року випуску; 4) IVECO 150E28, номер шасі: НОМЕР_7 , д.н.з. НОМЕР_8 , 2012 року випуску; 5) DAF FA 55, номер шасі: НОМЕР_9 , д.н.з. НОМЕР_10 , 2008 року випуску; 6) DAF LF 55.220, номер шасі: НОМЕР_11 , д.н.з. НОМЕР_12 , 2011 року випуску; 7) VOLVO FL 260, номер шасі: НОМЕР_13 , д.н.з. НОМЕР_14 , 2013 року випуску, та накласти арешт на вказані транспортні засоби, які зареєстровані за ТОВ «Спецкомунтех» по причині можливого ускладнення виконання рішення у разі відчуження відповідачем вказаного майна.

Крім того,11.07.2025року наадресу судунадійшли запереченняпредставника відповідачапроти задоволеннявказаної заяви,в якихостанній вказує,що дійсноюметою зверненняз даноюзаявою єбажання позивачав будь-якийспосіб продовжуватиздійснювати користуванняналежним товариствутранспортним засобомAUDIQ8,д.р.з. НОМЕР_4 .Постановою Волинськогоапеляційного судувід 20.05.2025року усправі №161/5129/25апеляційну скаргуТОВ «Спецкомунтех»задоволено частково,скасовано ухвалуЛуцького міськрайонногосуду Волинськоїобласті від24.03.2025року вчастині відмовиу забезпеченніпозову,у ційчастині ухваленонове рішення,яким заявутовариства задоволеночастково:заборонено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 використовувати транспортнийзасіб маркиAUDIQ8,д.р.з. НОМЕР_4 .Як сталовідомо відповідачу,після ухваленняапеляційним судомзазначеної заборониналежний товариствуавтомобіль буловивезено замежі країнисторонньою особою. Крім того, заявивши вимогу про стягнення 3,5 млн. грн., позивач просить застосувати заборону щодо майна, номінальна вартість якого в декілька разів перевищує ціну позову.

Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно зі ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З матеріалів справи встановлено, що між сторонами наявний спір щодо стягнення заборгованості з наданої поворотної фінансової допомоги.

Пунктами 1 та 2 частини першої статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

Інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених процесуальним законом, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 25 травня 2020 року (справа №759/3972/18), яка згідно з ч. 4ст. 263 ЦПК Українимає враховуватися судами при застосуванні норм права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) сформульовано висновок про те, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Згідно з правовою позицією, викладеної у постанові Верховного Суду від 21 травня 2021 року у справі №640/17361/20, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Всупереч вищенаведеному, позивач не надав суду доказів того, що існує небезпека відчуження майна відповідачем до розгляду справи по суті.

У заяві належним чином не обґрунтовано, які існують обставини, що можуть свідчити про реальну можливість невиконання рішення суду в разі задоволення позову.

Розглядуване майно не є предметом позову.

Співмірності відповідних заходів із передбачуваним порушенням прав позивача ним не доведено.

Суд зауважує, що заявник не підтвердив вартості майна, на яке він просить накласти арешт, а також належним чином не обґрунтував свого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист його прав, за захистом яких він звернувся до суду.

Сам факт пред`явлення позову про стягнення заборгованості не може бути автоматичною підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

З наведених мотивів, враховуючи предмет позову та суб`єктний склад спірних правовідносин, обґрунтування заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецкомунтех» про стягнення заборгованості з наданої поворотної фінансової допомоги, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.В. Черняк