Ухвала суду № 128836936, 10.07.2025, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/4483/25 1-кп/335/671/2025

10 липня 2025 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження № 12024082060001537 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває на розгляді дане кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 строком на 60 днів, оскільки підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, встановлені ризики слідчим суддею, на даний час, не відпали, як наслідок, обставини визначені п.п. 1-3 ч. 1 ст.194, ст.199 КПК України, на його переконання є дійсними.

У судовому засіданні обвинувачений та його захисник заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Представник потерпілого в судовому засіданні клопотання прокурора підтримав.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного.

Як зазначено у ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення у КПК України передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (статті 131, 176, 183 КПК України).

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого, як переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, переховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.

Звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, та обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч.3 ст.199 КПК України).

Клопотання прокурора вказаним вимогам відповідає та має всі необхідні відомості, передбачені кримінальним процесуальним законодавством.

Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке є тяжким злочином, за яке передбачено покарання, пов`язане виключно з ізоляцією від суспільства на тривалий строк.

Перевіривши наявні матеріали провадження, суд прийшов до висновку про те, що ризики, вказані прокурором, існують на цей час.

Такими ризиками є: ризик переховування від суду; незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинення інших кримінальних правопорушень - з огляду на характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, відомості про особу обвинуваченого, раніше судимий.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_5 судом, на даному етапі, не встановлено та стороною захисту не доведено.

За змістом клопотання, прокурор обґрунтовував наявність ризиків характером та фактичними обставинами інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, ступенем його тяжкості та суворістю покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні вищевказаних правопорушень, відомостями про особу обвинуваченого.

Отже, суд вважає, що викладене в сукупності свідчить про наявність ризиків, на які посилається прокурор, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Оцінивши всі вищевказані обставини у сукупності, суд дійшов висновку про те, що задля забезпечення цього провадження необхідно продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою.

Практика ЄСПЛ не убачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Такий висновок суду не суперечить як національному законодавству, так і практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якою допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою є наявність із боку цієї особи таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину, за умови доведеності таких ризиків (рішення у справах «Смірнов проти Росії» від 24 липня 2003 року; «Вемгофф проти Німеччини» від 27 червня 1968 року; «Штегмюллер проти Австрії» від 10 листопада 1969 року; «Мацнеттер проти Австрії» від 10 листопада 1969 року; «Летельєр проти Франції» від 26 червня 1991 року та ін.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово вказував на те, що позбавлення свободи може бути виправданим тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається (Рішення у справі «Амбрушкевич проти Польщі»).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що задля забезпечення цього провадження необхідно продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, оскільки ризики вказані прокурором, існують на цей час, з огляду на особу обвинуваченого, характер та ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення та суворість можливого покарання, і інші запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання цих ризиків, тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, з 10.07.2025 року по 08.09.2025 року включно.

Визначити заставу, як альтернативний запобіжний захід, в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90 840 гривень, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_5 з-під варти.

Роз`яснити обвинуваченому, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, вказаному в ухвалі, на рахунок:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ):26316700

Банк отримувача:ДКСУ, м. Київ

Код банку отримувача (МФО):820172

Рахунок отримувача:UA378201720355249002000001205

У випадку внесення обвинуваченим або заставодавцем застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та (або) перебування;

- прибувати до суду за першою вимогою;

- утриматися від спілкування з потерпілими і свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності).

Роз`яснити, що якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду.

Суддя: ОСОБА_1