Вирок № 128827971, 14.07.2025, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/5766/24

н/п 1-кп/766/1221/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2025 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні врежимі відеоконференціїу залісуду вм.Херсоні впорядку спеціальногосудового провадженняза відсутностіобвинуваченого (inabsentia)кримінальне провадження,відомості прояке внесенодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 19.03.2024 року за №22024230000000136 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця російської федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , документованого паспортом громадянина України НОМЕР_1 , виданого Суворовським УМВС України в Херсонській області 16.11.2000 року, який не є депутатом будь-якого рівня, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

В С Т А Н О В И В:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.

З метою встановлення контролю на території тимчасово окупованого міста Херсона Херсонської області, окупаційною адміністрацією, за сприянням невстановлених осіб з числа військових та представників спецслужб російської федерації, видано наказ № 068-р від 03.06.2022 року, так званої «военно-гражданской администрации Херсонской области», яким створено незаконний орган влади у місті Херсоні Херсонської області, а саме: так званий «Департамент здравоохранения Херсонской области Военно-гражданской администрации Херсонской области», який знаходився за адресою: м. Херсон, вул. 295-ї Стрілецької дивізії, буд. 21, та почали підшукувати осіб з числа місцевого населення, які б співпрацювали з ними та працювали у вищевказаному незаконно створеному окупаційному органі влади.

В подальшому, 01.09.2022року, окупаційною адміністрацією, за сприянням невстановлених осіб з числа військових та представників спецслужб російської федерації, так званий «Департамент здравоохранения Херсонской области Военно-гражданской администрации Херсонской области», який знаходився за адресою: м. Херсон, вул. 295-ї Стрілецької дивізії, буд. 2,1 реорганізовано у «Министерство здравоохранения Херсонской области Военно-гражданской администрации Херсонской области».

Достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом, ОСОБА_3 , являючись громадянином України, фактично проживаючи на території міста Херсон, будучи достеменно проінформованим та розуміючи факт захоплення міста Херсон та Херсонської області збройними силами рф, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаним про те, що Херсонська область є невід`ємною складовою частиною України, порядок утворення органів виконавчої влади регулюється виключно Конституцією України та законами України, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений час, але не пізніше 04.06.2022 року, реалізуючи прямий умисел прийняв пропозицію та добровільно зайняв посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Херсонської області, а саме: так званого (мовою оригіналу (російською) - «начальника отдела по контролю за эксплуатацией зданий и сооружений и капитального строительства Департамента здравоохранения Херсонской области Военно-гражданской администрации Херсонской области».

В подальшому, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, за власною ініціативою, у невстановлений час, але не раніше 01.09.2022 року, добровільно, зайняв посаду «начальника отдела по контролю за эксплуатацией зданий и сооружений и капитального строительства Министерства здравохраннения Херсонской области Военно-гражданской администрации Херсонской области» яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

ОСОБА_3 , зайнявши вказані вище посади у незаконно створеному на тимчасово окупованій території органі, виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції щодо керівництва та організації роботи відділу, забезпечення функціонування та ревізії роботи комунальних споруд організацій, які підзвітні незаконно створеному на тимчасово окупованій території органі, здійснював організацію перевірок щодо проведення ремонтних робіт на територій підзвітних організацій, розробку документів щодо проектно-кошторисної документації.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 5 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

II. Застосовані судом правові процедури. Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (inabsentia).

З урахуванням того, що судовий розгляд здійснювався за відсутності обвинуваченого, дотримання процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду, суд вважає за необхідне мотивувати окремо.

Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.

До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження доказів.

При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (inabsentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним уст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.

Так, змістом абз. 1 ч. 3 ст.323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (inabsentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Згідно положень ч. 2 ст.297-1 КПК України вбачається, що серед переліку злочинів, щодо яких може здійснюватися спеціальне досудове розслідування, наявне посилання на ст. 111-1 КК України, за якими, висунуто обвинувачення ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1,2 ст.135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

У відповідності до положень ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області для розгляду по суті 17.04.2024 року.

Ухвалою суду від 22.04.2024 року було призначено підготовче судове засідання.

Судом від призначення обвинувального акту до підготовчого судового засідання та до ухвалення рішення про проведення спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченого, було проведено судові засідання: 05.06.2024 року, 09.07.2024 року, 17.07.2024 року та 06.08.2024 року.

У газеті «Урядовий кур`єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик до суду обвинуваченого ОСОБА_3 у підготовчі судові засідання. При цьому, повідомлення про виклик до суду ОСОБА_3 були розміщені на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області та сайті Офісу Генерального прокурора.

Ухвалою Херсонськогоміського судуХерсонської областівід 06.08.2024року задоволеноклопотання прокурорапро здійсненняспеціального судовогопровадження укримінальному провадженніщодо ОСОБА_3 та ухвалоюсуду від 11.09.2024 року призначено судовий розгляд.

На виконання зазначених положень процесуального закону, повідомлення про виклик обвинуваченого ОСОБА_3 до призначених судових засідань опубліковані та оприлюднені у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме: у газеті «Урядовий кур`єр та на сайті Офісу Генерального прокурора.

Також, повідомлення про виклик до суду ОСОБА_3 були завчасно опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області щодо всіх судових засідань, які призначались у кримінальному провадженні.

Крім того, повістки про усі виклики обвинуваченого ОСОБА_3 до суду направлялися засобами поштового зв`язку за зареєстрованим місцем проживання останнього.

Водночас, незважаючи на наявні у матеріалах провадження докази відсутності ОСОБА_3 протягом тривалого часу на території України, яка підконтрольна законної владі, у органу досудового слідства, прокурора та суду відсутні будь-які відомості щодо адреси можливого проживання або перебування останнього за кордоном для направлення судового повідомлення про виклик в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України.

З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані для повідомлення обвинуваченого, водночас є мотивовані підстави стверджувати, що обвинувачений був обізнаний щодо судового провадження ще на стадії проведення судом підготовчих дій.

Щодо забезпечення права обвинуваченого на захист, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (inabsentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Відповідно до ч.2 ст.47 КПК України захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.49 КПК України суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. У цьому провадженні участь захисника є обов`язковою з огляду на положення ч. 1 ст. 52 КПК України, оскільки висунуто обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Разом з цим, стосовно ОСОБА_3 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст.52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженню є обов`язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївських областях від 12.03.2024 року №002-120000742 захисником ОСОБА_3 було призначено адвоката ОСОБА_5 .

12.03.2024 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

В газеті «Урядовий кур`єр», яка являється засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення про повідомлення про підозру ОСОБА_3 із повістками про виклик останнього до слідчого, згідно ст. 133, 135 КПК України.

Крім того, вказане повідомлення про підозру та повістки про виклик розміщені на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».

Постановою слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Херсонській області від 19.03.2024 року ОСОБА_3 оголошено у розшук.

Ухвалою слідчогосудді Центральногорайонного судум.Миколаєва від02.04.2024року наданодозвіл наздійснення спеціальногодосудового розслідування(inabsentia)у кримінальномупровадженні внесеномудо ЄРДР19.03.2024року за№22024230000000136 стосовно підозрюваного ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Під час підготовчого судового засідання та проведення подальшого спеціального судового провадження даного кримінального провадження, судом у повному обсязі було забезпечено участь захисника в захисті інтересів обвинуваченого.

На виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України копії процесуальних документів направлялись захиснику, який крім того був обізнаний з матеріалами кримінального провадження. Будь-які клопотання від підозрюваного на стадії досудового розслідування та обвинуваченого на стадії судового розгляду на адресу суду не надходили.

Враховуючи наведене та з урахуванням здійснення у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування і спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення було дотримано всіх можливих передбачених КПК заходів та способів повідомлення ОСОБА_3 , щоб забезпечити останньому можливість безпосередньо та через призначеного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.

Суд констатує, що всі передбачені КПК України умови для проведення судового розгляду за спеціальною процедурою «inabsentia виконані та дотримані у повному обсязі.

III. Позиція сторін та інших учасників судового провадження.

Прокурор в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та просив призначити відповідне покарання в межах санкцій вказаної статті у виді позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю, з конфіскацією всього належного майна.

У судовому засіданні допит обвинуваченого ОСОБА_3 не здійснювався, через проведення судового розгляду в порядку спеціального судового провадження на підставі ч. 3 ст. 323 КПК України (inabsentia).

Захисник у своїй промові під час судових дебатів, не оспорюючи факт доведеності винуватості ОСОБА_3 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 111-1 КК України, просила при ухваленні вироку та визначенні міри покарання врахувати вік підзахисного і вважала за можливе призначити останньому не надто суворе покарання без застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.

IV. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчинених кримінальних правопорушень.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:

- протоколом огляду від 17.01.2023 року, проведеного за участі спеціаліста, з додатком - DVD+R диском з фіксацією процесуальної дії, згідно з яким в ході огляду приміщення Комунальної установи «Медичний пансіонат Медик» Херсонської обласної ради, що розташоване на 2 поверсі п`ятиповерхової будівлі за адресою: м. Херсон, вул. 295-ї Стрілецької дивізії, буд. 21, де в період тимчасової окупації був розташований так званий «Департамент здравоохранения Херсонской области Военно-гражданской администрации Херсонской области», в ході якого було виявлено та вилучено документальні матеріали, що підтверджують факт функціонування незаконно створеного окупаційною адміністрацією органу влади - так званого «Департамент здравоохранения Херсонской области Военно-гражданской администрации Херсонской области»;

- протоколом огляду від 06.02.2023 року, проведеного за участі спеціаліста, з додатком - DVD+R диском, зі збереженими під час огляду файлами, згідно з яким проведено огляд пакування, з документами, вилученими в приміщення Комунальної установи «Медичний пансіонат Медик» Херсонської обласної ради в ході проведення огляду 17.01.2023 року, за адресою: м. Херсон, вул. 295-ї Стрілецької дивізії, буд. 21;

- копією документу, складеного російською мовою, із назвою (мовою оригіналу) «Список сотрудников Департамента здравоохранения Херсонской области», оформлений у формі таблиці із зазначенням: «порядкового номеру запису», «посади», «ПІБ», «дати народження», «дати прийняття на посаду» та «номеру телефону», в якому, під порядковим номером списку - 7, значиться ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як «начальника отдела по контролю за эксплуатацией зданий и сооружений и капитального строительства», дата прийняття на посаду - 04.06.2022;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.01.2024 року, за участі свідка ОСОБА_6 ,під часякого свідокзасукупністю ознакзовнішності:загальними ознаками,рисами обличчя впізнав під фотозображенням № 3 ОСОБА_3 , який обіймав посаду начальника відділу по контролю за експлуатацією приміщень і капремонтів у так званому «Департаменті здравоохранения Херсонской области», який створено окупаційною владою рф;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.01.2024 року, за участі свідка ОСОБА_7 , під час якого свідок за сукупністю ознак зовнішності: загальними ознаками, рисами обличчя, впізнав під фотозображенням № 3 ОСОБА_3 , який обіймав посаду начальника відділу у так званому «Департаменті здравоохранения Херсонской области», який створено окупаційною владою рф;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.01.2024 року, за участі свідка ОСОБА_8 ,під часякого свідокзасукупністю ознакзовнішності:загальними ознаками,рисами обличчя впізнала під фотозображенням № 3 ОСОБА_3 , який під час тимчасової окупації м. Херсон зайняв посаду у так званому «Министерстве здравоохранения Херсонской области», який створено окупаційною владою рф;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.01.2024 року, за участі свідка ОСОБА_9 ,під часякого свідокзасукупністю ознакзовнішності:загальними ознаками,рисами обличчя впізнала під фотозображенням № 3 ОСОБА_3 , який був начальником у так званому «Департаменті здравоохранения Херсонской области», який створено окупаційною владою рф;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.01.2024 року, за участі свідка ОСОБА_10 ,під часякого свідокзасукупністю ознакзовнішності:загальними ознаками,рисами обличчя впізнав під фотозображенням № 3 ОСОБА_3 , який був начальником відділом у так званому «Департаменті здравоохранения Херсонской области», який створено окупаційною владою рф;

- протоколом огляду від 30.06.2023 року, проведеного за участі спеціаліста, з додатком - DVD+R диском з фіксацією процесуальної дії, яким оглянуто загальнодоступний інтернет-ресурс, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , де виявлено документальний файл, складений російською мовою: «выписка из Единого государственного реестра юридических лиц от 30.06.2023 №ЮЭ9965-23-92010744», який міститьвідомості щодореєстрації юридичноїособи, так зване «Министерство здравоохранения Херсонской области» за адресою: м. Херсон, вул. 295-ї Стрілецької дивізії, буд. 21, який збережено, роздруковано і є додатком до вказаного протоколу від 30.06.2023 року;

- протоколом огляду від 05.03.2024 року, проведеного за участі спеціаліста, з додатком - DVD+R диском з фіксацією процесуальної дії, яким оглянуто загальнодоступний Інтернет-ресурс - додаток Телеграм, що має посилання: https://t.me/minzdrav_Kherson/660, де виявлено канал «Министерство здравоохранения Херсонской области», оглянуто та збережено публікацію від 05.12.2022 року, наступного змісту: «Вадим Ильмиев и Константин Скорупский обсудили вопросы маршрутизации пациентов из Херсонщины в Крым», яка представляє собою фотозображення та текстову публікацію складену російською мовою, де на фото №2 зображено особу чоловічої статі, ззовні схожої на так званого «начальника отдела по контролю за эксплуатацией зданий и сооружений и капитального строительства Министерства здравохраннения Херсонской области Военно-гражданской администрации Херсонской области» - ОСОБА_3 .

Також вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджуюся показами свідків, допитаних в ході судового засідання.

Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що на початку окупації м. Херсон військовими рф вона перебувала у місті та займала посаду заступника медичного директора з медсестринства КНП Тропіних, працювала до 01.08.2024 року. З ОСОБА_3 познайомилася в середині 2022 року безпосередньо під час окупації міста Херсон на зборах, які проводилися в будівлі Департаменту охорони здоров`я Херсонської області, розташованої по вул. 295-ї Херсонської Стрілецької дивізії, де ОСОБА_11 , були представлені керівники, призначені окупаційною владою, в тому числі ОСОБА_3 , як начальник відділу. При особистому спілкуванні свідка з ОСОБА_3 , останній про його працевлаштування під примусом не повідомляв, позитивно відносився до окупаційної влади.

Свідок ОСОБА_12 , допитаний у судовому засіданні показав, що під час окупації м. Херсона військовими рфвін продовжував працювати головним інженером Херсонської обласної клінічної лікарні, вказану посаду обіймав до війни. За вказівкою директора медичної частини ОСОБА_10 , він був вимушений відвідувати так званий «Департамент здравоохранения» окупаційної влади, куди надавав кошториси та звіти, де і познайомився з ОСОБА_3 , який був керівником підрозділу, який обслуговував будівлі, інженерні мережі - тепло, - водо постачання. В подальшому «Департамент здравоохранения» було перейменовано в так зване «Министерство здравоохранения», в приміщені якого були символіка та прапори рф. Документообіг здійснювався російською мовою, були замінені перепустки для працівників на російські, використовувалася печатка рф. Кошториси на проведення ремонтно-будівельних робіт складалися за розцінками рф, в рублях. При особистому спілкуванні свідка з ОСОБА_3 , останній не повідомляв про примус до нього.

Свідок ОСОБА_9 , під час її допиту в режимі відеоконференції, показала, що під час тимчасової окупації міста Херсон, вона працювала заступником директора з медичної частини Херсонської обласної клінічної лікарні. Зі слів ОСОБА_12 їй стало відомо, що в так званому «Департаменте здравоохранения», при окупаційній владі, працював ОСОБА_3 , з яким вона особисто знайома не була, проте декілька разів зустрічалась з ним у приміщенні лікарні, по вул. Ушакова в місті Херсоні. Також свідок зазначила, що під час досудового розслідування з нею проводили впізнання по фото, на якому вона впізнала ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_6 , допитаний у судовому засіданні показав, що у 2022 році він був присутній на нараді, яка проводилася в приміщені Департаменту охорони здоров`я у місті Херсоні, під головуванням ОСОБА_3 , який на той час займав посаду начальника відділу у структурі охорони здоров`я, при окупаційній владі. На вказаній нараді ОСОБА_3 надавав розпорядження стосовно підготовки котельної до зимового опалювального періоду.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що під час окупації він продовжував працювати заступником директора з медичної частини Херсонської обласної клінічної лікарні, а після виконував обов`язки директора вказаного медичного закладу. В червні 2022 року він познайомився з ОСОБА_3 , коли окупаційна влада вперше зібрала керівників медичних закладів. На вказаних зборах було представлено керівний склад так званого «Департаменту здравоохранения в Херсонской области», в тому числі і ОСОБА_3 .

V. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 року) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), n. 161, заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону.

Аналізуючи вище перелічені докази, які вказують на доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Допитані у судовому засіданні свідки, надавали свої показання добровільно, без будь-якого стороннього примусу, будучи приведені судом до присяги, попереджені про кримінальну відповідальність та можливі негативні наслідки в разі надання неправдивих показань.

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що неприязних відносин, між свідками сторони обвинувачення та обвинуваченим ОСОБА_3 не було, що свідчить про відсутність у свідків будь-яких підстав для спотворення вказаних ними подій, шляхом надання неправдивих показань.

Під час судового слідства не встановлено обставин, на підтвердження того, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вчинено під фізичним чи психологічним примусом.

Так, аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченого ОСОБА_3 ознака добровільності, суд враховує постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №638/5446/22, провадження №51-4092км23, відповідно до якої зазначено, що в кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.

Зміст дослідженихсудом доказів,а такожпоказів свідків,допитаних всудовому засіданні,дає підставистверджувати,що обвинувачений ОСОБА_3 ,будучи громадяниномУкраїни,з власноїініціативи,перебуваючи натимчасового окупованійтериторії України,прийняв пропозиціювід представниківокупаційної владита зайнявпосаду пов`язануз виконанняморганізаційно-розпорядчихта адміністративно-господарськихфункцій унезаконному органівлади,створеному натимчасово окупованійтериторії Херсонськоїобласті тавиконував функціїз керівництвата організаціїроботи відділу,забезпечення функціонуваннята ревізіїроботи комунальнихспоруд організацій,які підзвітнінезаконно створеномуна тимчасовоокупованій територіїоргану - добровільно, що обумовлено його позитивним ставленням до окупаційної влади, при цьому ОСОБА_3 мав вибір та можливість відмовитись від дій, які є кримінально-караними.

За викладених обставин, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, суд, оцінивши сукупність зібраних доказів, які є належними та допустимими, узгоджуються між собою, ставити їх під сумнів підстав немає та доводять факт вчинення обвинуваченим протиправних дій, а також за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікація його дій за ч. 5 ст. 111-1 КК України, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом у повному обсязі.

VІ. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, судом не встановлені.

До обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, суд відносить вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

VІІ. Мотиви призначення покарання

Згідно зі ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації.

Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він є громадянином України, має зареєстроване місце проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не є депутатом будь-якого рівня, раніше не судимий та вперше притягається до кримінальної відповідальності.

При обранні виду та розміру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, сукупність усіх характеризуючих обвинуваченого даних, а також його вік, який станом на час ухвалення вироку, становить повних 77 років, характер, ступінь його суспільної небезпеки.

Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим злочину в тому числі проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, яка посягає на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави та дані про особу винного, відсутність обставин, що пом`якшують та наявність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства.

Конкретні обставини кримінального провадження та наведені вище дані про особу обвинуваченого, дають підстави для призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, строком у межах санкції встановленої ч.5 ст.111-1 КК України, що становить 7 (сім) років, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг на строк 10 (десять) років, із застосуванням додаткового покарання у виді конфіскації всього належного обвинуваченому майна, й водночас вказує на неможливість досягнення мети покарання шляхом застосування більш м`якого, оскільки є винятково високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину й особи винного.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

VІІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.04.2024 року відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який до затримання останнього та приведення вироку до виконання суд вважає за доцільне залишити без змін.

Процесуальні витрати на залучення експертів під час досудового розслідування -відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна не застосовувались.

Кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду не завдано, цивільний позов не заявлено.

Підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи - відсутні.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст.124, 369-371, 373-374, 381-382 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг на строк 10 (десять) років з конфіскацією всього належного йому майна.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.04.2024 року - залишити без змін, до затримання ОСОБА_3 та приведення вироку до виконання.

Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня його фактичного затримання.

Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг, рахувати з моменту відбуття ОСОБА_3 основного покарання.

Речові докази:

- пакет до протоколу огляду від 17.01.2023 року, проведеного в приміщенні Комунальної установи «Медичний пансіонат Медик» Херсонської обласної ради, що розташоване за адресою: м. Херсон, вул. 295-ї Стрілецької дивізії, буд. 21, в якому містяться речі і документи, вилучені в ході проведення даної слідчої дії, які постановою слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Херсонській області від 09.02.2023 року визнано речовими доказами - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику обвинуваченого, якому вручались всі процесуальні рішення у цьому провадженні на підставі ч. 2 ст. 297-5 КПК України, та з урахуванням положень ч. 4 ст. 46 КПК України про те, що захисник користується процесуальними правами обвинуваченого, захист якого він здійснює.

Не пізніше дня, наступного за днем ухвалення вироку, надіслати його копію обвинуваченому.

Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Суддя ОСОБА_1