Ухвала суду № 128826389, 07.07.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/12344/24

У Х В А Л А

за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень

07 липня 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

секретар судового засідання Хмелик І.А.,

за участі:

представника позивача Ольховський О.Г.,

представника відповідачаМарголич В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 23.06.2025 року про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 року у справі №380/12344/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №380/12344/24 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №380/12344/24 та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 з 11 грудня 2023 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії 1,197, та з 01 березня 2024 року, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення її пенсії 1,0796.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести щорічну індексацію пенсії за віком ОСОБА_1 шляхом її перерахунку із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 11 грудня 2023 року у розмірі 1,197 та з 01 березня 2024 року у розмірі 1,0796, відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та виплатити ОСОБА_1 проіндексований розмір пенсії, з урахуванням фактично виплачених сум.

Адміністративний позов ОСОБА_1 за період з 01 березня 2023 року по 10 грудня 2023 року залишено без розгляду.

Вказана постанова набрала законної сили з дати її прийняття.

30.05.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просить:

- встановити судовий контроль за виконанням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі №380/12344/24;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області надати звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі №380/12344/24;

- за наслідками розгляду звіту відповідача про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обґрунтування заяви представник позивача вказує, що внаслідок проведеного перерахунку пенсії на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі №380/12344/24 розмір пенсії зменшується починаючи з 11.12.2023 та становить 4330,93 грн, що є меншим розміру отримуваної позивачем пенсії за віком до виконання рішення суду (5626,33 грн. станом на 01.05.2021). Всупереч постанові суду апеляційної інстанції відповідач самостійно, грубо порушуючи спосіб виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі №380/12344/24, не здійснює індексацію пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,079. Вказане, на думку представника позивача, є підставою для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Ухвалою суду від 16.04.2025 задоволено заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати, протягом двадцяти календарних днів з дня отримання цієї ухвали, звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі №380/12344/24.

24.06.2025 до суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 23.06.2025 про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 року у справі №380/12344/24.

Відповідно до вказаного звіту, Головним управлінням, на виконання судового рішення було здійснено перерахунок «Індексація заробітку» з 11.12.2023.

Водночас, пунктом 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 (далі - Порядок №124), визначено, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (3764,40 грн.) на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 Порядку №124.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Оскільки в рішенні суду відсутні зобов`язання щодо врахування показника середньої заробітної плати за (2019-2021 роки) 10846,37 грн., з якого була обчислена пенсія, індексацію проведено із розрахунку показника середньої заробітної плати за (2014-2016), яка підлягає індексації 3764.40* 1.96712=7405.03* 1.0796=7994.47* 1.115=8913.83 грн.

За наслідками перерахунку на виконання рішення суду розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 з 11.12.2023 становитиме - 4330,93 грн., з 01.03.2024 - 4909,32 грн., та з 01.03.2025 - 5449.05 грн., що призводить до зменшення розміру пенсійної виплати.

Позивача було повідомлено щодо виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі 380/12344/24 листом № 1300-5307- 8/43008 від 26.03.2025.

Відповідач також зазначає, що, оскільки Постанова Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році1, Постанова Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» №185 в частині застосування коефіцієнтів підвищення відповідно 1,197, 1,0796, та Порядок № 124 в частині визначення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії є чинними, тому підлягають обов`язковому застосуванню.

Органи Пенсійного фонду України не можуть вчиняти дій, що суперечать вищенаведеним законодавчим актам або не відповідають їм.

Зобов`язальна частина постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі № 380/12344/24 містить лише зобов`язання провести щорічну індексацію пенсії за віком ОСОБА_1 шляхом її перерахунку із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 11 грудня 2023 року у розмірі 1,197 та з 01.03.2024 у розмірі 1,0796, не містить зобов`язань щодо врахування показника середньої заробітної плати ( за 2019-2021 роки) 10846,37 грн., та фактично позовні вимоги позивача щодо послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» залишено без задоволення, а показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії та підлягає збільшенню відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058 рішенням суду не визначено, тому Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області на виконання вказаного рішення суду здійснено перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати, який визначений Порядком №124.

Окрім цього, з метою правильного застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії який підлягає збільшенню відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058 при виконанні постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі №380/12344/24, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області 03.06.2025 подано до суду який ухвалив рішення, заяву про роз`яснення судового рішення в частині застосування показника середньої заробітної плати, який підлягає індексації при виконанні зазначеного рішення суду, задля усунення перешкод щодо його виконання.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025 у справі 380/12344/24 у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про роз`яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі № 380/12344/24 відмовлено.

Зауважує, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм, якого унормований у тому числі і приписами статті 382 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Вважає, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі № 380/12344/24 виконана в межах покладених судом зобов`язань і у спосіб, визначений законодавством.

Вирішуючи питання про прийняття чи про відмову у прийнятті поданого відповідачем звіту, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Так, заява про зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, обґрунтована тим, що на виконання рішення суду матеріалами пенсійної справи підтверджується, що Відповідач змінив показник середнього заробітку за попередні три роки з 10846,37 грн. (за 2019-2021) на 3764,40 грн. (за 2014-2016 роки), який проіндексували, як свідчить звіт відповідача, до 8913,83 грн. З урахуванням чого було і зменшено основний розмір пенсії позивача на виконання рішення суду: з 11.12.2023 4330,93 грн., з 01.03.2024 4909,32 грн., з 01.03.2025 5449,05 грн.

Судом апеляційної інстанції було вирішено, що при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020-2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV.

Отже, відповідно до висновків суду апеляційної інстанції, викладених у постанові від 11.02.2025, індексація пенсії позивачу повинна здійснюватися шляхом підвищення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 10 846,37 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197, установлений Постановою № 168, починаючи з 01.03.2023, та на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796, установлений Постановою № 185, починаючи з 01.03.2024. Таким чином, на виконання постанови суду апеляційної інстанції розмір пенсії позивача повинен визначатися із проіндексованого показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески у розмірі:

- 12983,10 грн. з 01.03.2023 з розрахунку 10846,37*1,197, де 10846,37- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки; 1,197 - коефіцієнт індексації відповідно до постанови КМУ від 24.02.2023 №168);

- 14016,56 грн з 01.03.2024 з розрахунку 10846,37*1,197*1,0796, де 10846,37 - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки; 1,197 - коефіцієнт індексації відповідно до постанови КМУ від 24.02.2023 №168; 1,0796 - коефіцієнт індексації відповідно до постанови КМУ від 23.02.2024 №185).

За приписами статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу (абзац перший частини першої цієї статті).

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення (абзац перший частини другої цієї статті).

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу (частина одинадцята цієї статті).

Суд зазначає, що поданий відповідачем звіт не свідчить про виконання рішення суду, оскільки на час подання звіту повного відновлення порушеного права позивача не відбулося.

Поряд з цим, надані відповідачем докази свідчать про те, що останній не ухиляється від обов`язку виконання судового рішення, а вживає належних заходів щодо його виконання, у зв`язку з чим суд не вбачає достатніх підстав для накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що відповідач безпідставно посилається на пункт 5 Порядку №124, яким визначено, що у 2019 році перерахунок пенсії у зв`язку з збільшенням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, станом на 01.10.2017 (3764,40 грн) на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом 1 пункту 4 Порядку №124, оскільки суд апеляційної інстанції у постанові від 11.02.2025 зробив висновок про те, що Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV, а застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124 є протиправним.

Суд апеляційної інстанції вказав, що абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.

Такі висновки суду відповідач має врахувати при поданні до суду звіту про виконання судового рішення.

З огляду на викладене, суд відмовляє у прийнятті звіту відповідача про виконання рішення суду та встановлює новий строк для подання до суду звіту про виконання рішення суду, який становить тридцять днів з дати отримання (вручення) копії цієї ухвали.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 256, 293, 295, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 23.06.2025 року про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 року у справі №380/12344/24 відмовити.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області новий строк для подання до суду звіту про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 року у справі №380/12344/24, який становить тридцять днів з дати отримання (вручення) копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дати підписання ухвали.

Повний текст ухвали складено 11.07.2025 року.

СуддяКостецький Н.В.