Рішення № 128826357, 11.07.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2025 рокусправа № 380/8938/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не врахування «щомісячної додаткової грошової винагороди» при обрахунку ОСОБА_1 «грошової допомоги на оздоровлення» за 2015, 2016, 2017 рік;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 «грошової допомоги на оздоровлення» за 2015, 2016, 2017 рік з урахуванням «щомісячної додаткової грошової винагороди»;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не врахування «індексації грошового забезпечення» при обрахунку ОСОБА_1 : «грошової допомоги на оздоровлення» за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 рік; одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби; грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 : «грошової допомоги на оздоровлення» за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 рік; одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби; грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій; з урахуванням «індексації грошового забезпечення» в тому числі виплаченої на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі №380/8618/21.

Ухвалою суду від 09.05.2025 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлений строк недоліки позовної заяви усунув належним чином.

Ухвалою суду від 16.05.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що під час проходження служби відповідач здійснював виплати допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в неналежних розмірах, оскільки розрахунок виплат здійснювався без урахування індексації грошового забезпечення. Також, виплати допомоги на оздоровлення здійснювалася без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що системний аналіз положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», Інструкції про розміри і порядок виплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ №73 від 02.02.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №217/28347, дає підстави стверджувати, що винагорода не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується грошова допомога на оздоровлення та підйомна допомога. Також, вказав, що за час проходження позивачем військової служби відповідач не допустив порушень прав такої та в день звільнення здійснив розрахунок всіх належних сум.

Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду суд зазначає таке.

Згідно із частинами 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Згідно з частиною 2 статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку із неналежним розрахунком грошового забезпечення позивача за період з 2015 по 2019 рік.. Згідно з випискою з банківської картки позивача виплата нарахованих на виконання рішення суду сум індексації грошового забезпечення здійснена 02.02.2025. До суду із цим позовом позивач звернувся 05.05.2025, в межах тримісячного строку, встановленого приписами статті 233 КЗпП України.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).

Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених письмових доказів,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) №60 від 15.03.2019 позивач виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 15.03.2019.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 у справі №380/8618/21 позов задоволено частково; визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо врахування січня 2017 року та січня 2018 року, як місяців за яких здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базових місяців) та не врахування січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, а також, щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 по 15.03.2019.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та за період з 01.03.2018 по 15.03.2019, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2022 рішення у справі №380/8618/21 та відмовлено в задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 18.04.2024 Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2022 скасовано, а справу №380/8618/21 направлено на новий судовий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 у справі №380/8618/21 скасовано та прийняту нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо врахування січня 2017 року та січня 2018 року, як місяців за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базових місяців) та не врахування січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018, а також, щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 15.03.2019.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 в розмірі 85984,21 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, та індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн. в місяць у загальній сумі 55717, 39 грн. за період з 01.03.2018 по 15.03.2019 включно відповідно до норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум.

На виконання постанови апеляційного суду від 15.01.2025 у справі №380/8618/21 відповідач здійснив 02.02.2025 доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 15.03.2019 у сумі 134616,52 грн, що підтверджується випискою з банківської картки позивача.

Згідно з довідками про грошове забезпечення позивача за 2017-2019 роки позивачу здійснено виплату допомоги на оздоровлення у липні 2017 року та 2018 року, у лютому 2019 року.

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) №60 від 15.03.2019 позивачу здійснено виплату одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби.

Також, рішенням суду від 30.07.2021 у справі №380/8564/21 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період 2015 по 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 15.03.2019.

Оскільки в порушення чинного законодавства зазначені виплати нараховані та виплачені позивачу з грошового забезпечення без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі Закон №2011-XII).

Згідно з частинами 1-3 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина 2).

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3).

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

З аналізу викладених норм права суд висновує, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Абзацами 1, 2 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до частини 1 статті 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Пунктом 1 розділу ХХІІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі Порядок №260) передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно з частиною 2 статті 15 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України "Про розвідку", а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Відповідно до абзацу 3 пункту 14 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Відповідно до пунктів 5, 6 Розділу ХХХІ Порядку №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення. Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.

Статтею 4 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 №504/96-ВР (далі Закон №504/96-ВР) установлені такі види відпусток: щорічні відпустки; основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Відповідно до статті 16-2 Закону №504/96-ВР учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі Закон №3551-XII) передбачено, що учасникам бойових дій надаються такі пільги: використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ» №889 від 22.09.2010 (далі Постанова №889) встановлено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №16 Постанову №889 доповнено новою нормою, згідно з якою, виплата винагороди поширюється на всіх військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової військової служби) без урахування займаних ними посад.

З огляду на викладене слід виснувати, що розрахунковою величиною для обрахунку розміру щомісячної грошової допомоги на оздоровлення та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні є місячне грошове забезпечення.

Відповідачем не заперечується право позивача на отримання зазначених додаткових видів грошового забезпечення.

Спірним питанням є, зокрема, включення до складу зазначених виплат щомісячної додаткової винагороди.

У спірний період за 2015-2017 року та до 02.05.2018 діяла Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затверджена наказом МВС України від 04.07.2014 №638, яка зареєстрована у Мінюсті 22.07.2014 за №849/25626 (далі Інструкція №638).

Так, відповідно до пункту 23.1 розділу ХХІІІ Інструкції №638 передбачено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, один раз на рік надається допомоги для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

За змістом пункту 23.2 розділу ХХІІІ Інструкції №638 допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командирові (начальнику) на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород, які не мають постійний характер), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги (пункт 23.4 розділу ХХІІІ Інструкції №638).

На момент виникнення спірних відносин виплата щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України була врегульована Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, затвердженої наказом МВС України від 23.01.2015 №72 (зареєстрована у Мінюсті 30.01.2015 за №108/26553) яка була чинною до 16.10.2018 (далі Інструкція №72).

Згідно з пунктом 2 Інструкції №72 встановлено виплату такої щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.

З огляду на викладені норми права, чинні на момент виникнення спірних відносин, висновується, що розмір допомоги для оздоровлення у 2015-2017 роках повинен був визначатися із врахуванням, зокрема, і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер, в тому числі щомісячної додаткової грошової винагороди.

Питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17. У постанові від 06.02.2019 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що «згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення».

Таким чином, з викладеного слід виснувати, що до грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема, щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Також, Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), які обіймають посади в Головному управлінні Національної гвардії України, територіальних управліннях, з`єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров`я та установах Національної гвардії України (далі - військові частини) визначено Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 №200 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 05.04.2018 за №405/31857; далі Інструкція №200), якою, зокрема, визначено:

- грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (пункт 2 розділу І Інструкції №200);

- особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (у тому числі слухачам, ад`юнктам і курсантам вищих військових навчальних закладів Національної гвардії України із числа військовослужбовців, що проходять військову службу за контрактом), які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення (пункт 1 розділу ХІХ Інструкції №200);

- розмір допомоги для оздоровлення визначається з урахуванням посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, на які військовослужбовець має право за обійманою ним штатною посадою згідно із чинним законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги (пункт 4 розділу ХІХ Інструкції №200);

- особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що звільняються зі служби, виплачується одноразова грошова допомога в розмірах, визначених статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (пункт 1 розділу ХХХІІ Інструкції №200);

- особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які у разі звільнення з військової служби мають право на отримання одноразової грошової допомоги, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується ця одноразова грошова допомога, включаються: для військовослужбовців, що звільняються з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і додаткові види грошового забезпечення (щомісячні надбавки, доплати, премія). (пункт 3 розділу ХХХІІ Інструкції №200);

- у рік звільнення військовослужбовців зі служби, зазначених у пунктах 3, 4 цього розділу, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки (пункт 5 розділу ХХХІ Інструкції №200);

- грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства України на день звільнення з військової служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру місячного грошового забезпечення на 30 календарних днів (пункт 10 розділу ХХХІ Інструкції №200).

Щодо перерахунку грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки та одноразової допомоги при звільненні, з урахування індексації грошового забезпечення суд зазначає таке.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі Закон №1282-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені «Порядком проведення індексації грошових доходів населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі Порядок №1078).

Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з підпунктом 2 пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Статтею 18 Закону України від 05.10.2000 №2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі Закон № 2017) визначено, що з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Згідно з статтею 19 Закону №2017 державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Суд звертає увагу на те, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Як зазначив Верховний Суд у постановах від 19.06.2019 у справі №825/1987/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19, від 05.02.2020 у справі №825/565/17 індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже, підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. За відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, нарахування індексації грошового забезпечення здійснюється у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а саме відповідно до Порядку №1078. Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

На підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону №2017, Закону №1282 та Порядку №1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №240/10130/19.

Приписами статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З доказів у справі суд встановив, що за 2017-2019 роки позивачу здійснили виплати грошової допомоги на оздоровлення у липні 2017 та 2018 років та у лютому 2019 року.

При звільнення із служби у березні 2019 року позивачу здійснено виплату одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби

Також, рішенням суду у справі №380/8564/21 відповідач зобов`язано провести виплату грошової компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період 2015 по 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 15.03.2019.

Водночас на виконання постанови апеляційного суду від 15.01.2025 у справі №380/8618/21 відповідач здійснив 02.02.2025 доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 15.03.2019 у сумі 134616,52 грн, що підтверджується випискою з банківської картки позивача.

Також, відповідно до довідок про грошове забезпечення позивача за 2017-2019 роки позивачу протягом 2017 року здійснювалася виплата щомісячної додаткової грошової винагороди. Така виплата нараховувалась та виплачувалась позивачу щомісяця, що свідчить про її систематичний, а не одноразовий характер.

Проте додаткові виплати здійсненні без урахування в складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди.

Отже, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо здійснення нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої в липні 2017 року, без урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку зазначених виплат щомісячної додаткової грошової винагороди.

Також, виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2017-2019 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015-2019 роки здійсненні без урахування в складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат індексації грошового забезпечення, оскільки донарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по 15.03.2019 відповідач провів лише 02.02.2025.

Таким чином, з огляду на те, що індексація грошового забезпечення під час проходження військової служби та звільнення з неї позивачу не була нарахована та виплачена, позивач має право на перерахунок вказаних додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку зазначених виплат індексації грошового забезпечення.

Такий висновок узгоджується із висновком Верховного Суду щодо подібних правовідносин, викладеного у постанові від 21.12.2021 у справі №820/3423/18.

Позовні вимоги про нарахування та виплату позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2015, 2016 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення задоволенню не підлягають, оскільки представником позивача не надано до суду належних та допустимими доказів, що підтверджують нарахування та виплату позивачу протягом 2015-2016 років грошової допомоги на оздоровлення та щомісячного грошової винагороди.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

З врахуванням встановлених судом обставин, належним та ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату позивачу грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої в липні 2017 року, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку зазначеної виплати щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2018-2019 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015-2019 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку зазначених виплат індексації грошового забезпечення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 2, 8-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої в липні 2017 року без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення.

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої в липні 2017 року, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», та провести виплату з урахуванням виплачених сум.

4. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої в 2018-2019 роках, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015-2019 роки без урахування індексації грошового забезпечення.

5. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої в 2018-2019 роках, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015-2019 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, та провести виплату з урахуванням виплачених сум.

6. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

7. Судовий збір зі сторін не стягувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кравців Олег Романович