Рішення № 128826111, 14.07.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2025 року м. Київ № 320/12070/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Позднякова І.О.,

від відповідача - Грищенко Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Техкомплект"

до Головного управління ДПС у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Техкомплект" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області № 5085/0709 від 12.02.2025 про сплату штрафних санкцій в сумі 3245158,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення та рішення є протиправним та підлягає скасуванню, адже відповідачем зроблено висновок про порушення п. 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» по імпортним операціям, які здійснені з порушенням граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановленого Національним банком України, однак без врахування дійсних обставин та наданого до перевірки висновку Мінекономіки України щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України. Також, зауважено на тому, що податковим органом не було надано належної оцінки документам, які підтверджують настання форс-мажорних обставин.

Позивач вважає, що у податкового органу відсутні правови підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

До суду від Головного управління ДПС у Київській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив про те, що до перевірки надано Висновок Міністерства економіки України № 4432-09/2892-07 від 04.10.2024 року (згідно наказу від 03.10.2024 № 24149) щодо продовження ТОВ "Торговий дім Техкомплект" граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком згідно якого, продовжено строки розрахунків по контракту контролюючим органом було встановлено порушення за ті періоди, який не був охоплений у вказаному висновку, тобто, в той період ще не було продовжено граничних строків розрахунку по контракту від 05.07.2023 № ТН-СО-7/2023. Нарахування пені здійснюється на всю суму неодержаних грошових коштів за кожний день порушення встановленого строку розрахунків перевіркою своєчасності розрахунків за операціями з імпорту товарів встановлено, порушення ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та п. 142 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», а саме, порушено граничні строки розрахунків на загальну суму суму 1126529,93 євро (еквів. 51118999,25 грн) за імпортним контрактом від 05.07.2023 № ТН-СО-7/2023 з нерезидентом.

Щодо порушення термінів розрахунку по Контракт № ТН-КА-41-2023 від 17.08.2023 з нерезидентом (Республіка Корея), відповідач зазначає, що висновок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на подовження термінів розрахунків за контрактом від 17.08.2023 № ТН-КА-41-2023 не надано. Документи, які свідчать про прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом (Республіка Корея) строку, не надано. Водночас, наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор має оцінюватись у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Водночас, форс-мажорні обставини, що зазначені в сертифікаті були відомі до настання здійснення попередньої оплати і ТОВ "Торговий дім Техкомплект" мав врахувати ті обставини під час транспортування товару.

Стороною позивача до суду надано відповідь на відзив на позовну заяву, в якому наголошено, що обґрунтування відзиву на позовну заяву, не спростовують доводів позивача, що були покладені в основу позовних вимог.

Відповідачем не було враховано, що наказом Міністерства економіки України від 03.10.2024 було видано Висновок № 4432-09/2892-07 він 04.10.2024 щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імперту товарів, установлених Національним банком», за яким продовжено ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕХКОМПЛЕКТ» граничний строк розрахунків з 12.09.2024 по 31.12.2024 на суму 1982958,27 євро по Контракту віп 05.07.2023 № ТН-СО-7/2023. Водночас, з 12.09.2024 - це дата подання документів, на підставі яких видається висновок та вважається дата їх реєстрації в департаменті документального забезпечення Міністерства економіки України. Отже, посилання податкового органу, що період до 11.09.2024 не був врахований у висновку Міністерства економіки України № 4432-09/2892-07 від 04.10.2024 спростовується наведеним та підтверджується наданими позивачем доказами.

12.05.2025 судом протокольною ухвалою, на підставі клопотань представників сторін, закрито підготовче провадження та призначено до розгляду справу по суті заявлених позовних вимог на 14.07.2025.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлення від 03.01.2025 № 38/10-36-07-09, виданого Головним управлінням ДПС у Київській області, відповідно до п.п. 191.1.1 п. 191.1 ст. 191, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДПС у Київській області від 02.01.2025 № 18-п, була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕХКОМПЛЕКТ» (ЄДРПОУ 34558382) з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами від 05.07.2023 № ТН-СО-7/2023 з нерезидентом "СО.МЕ.Т ОFFІСІNЕ S.Р.А." (Італія), Контракт (інвойс) № А0970818 від 31.01.2024 та Контракт № ТН-КА-41-2023 від 17.08.2023 з нерезидентом "K-AESTHETIC CO., LTD" (Республіка Корея) за період з 31.01.2024 по 09.01.2025 відповідно до затвердженого плану документальної перевірки, наведеного у додатку 1 до акта перевірки, який є його невід`ємною частиною.

Копію наказу Головного управління ДПС у Київській області вручено під підпис 03.01.2025 головному бухгалтеру.

На підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 16.01.2025 № 2537/10-36-07-09-10/34558382, Головним управлінням ДПС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 12.02.2025 № 5085/0709, яким встановлено порушення за період 31.01.2024 по 09.01.2025 ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕХКОМПЛЕКТ» граничних строків розрахунків по зовнішньоекономічних контрактах, а саме: Контракту № ТН-СО-7/2023 від 05.07.2023 з нерезидентом "СО.МЕ.Т ОFFІСІNЕ S.Р.А." (Італія), Контракту № ТН-КА-41-2023 від 17.08.2023 з нерезидентом "K-AESTHETIC CO., LTD" (Республіка Корея).

Позивачем не використовувалась процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).

На підставі вказаного акта, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 5085/0709 від 12.02.2025, яким за порушення ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», до позивача застосовано пеню в розмірі 0,3 % від суми неодержаних коштів за кожен день прострочення в розмірі 3245158,99 грн (розрахунок наведено в додатку до податкового повідомлення-рішення).

За змістом акта перевірки, зазначено, що доперевірки надано висновок Міністерства економіки України № 4432-09/2892-07 від 04.10.2024 року (згідно наказу від 03.10.2024 № 24149) щодо продовження ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕХКОМПЛЕКТ» граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком згідно якого продовжено строки розрахунків по Контакту від 05.07.2023 № ТН-СО-7/2023, а саме: 175 500,00 євро, з 12.09.2024 року до 31.12.2024 року; 117 000,00 євро, з 12.09.2024 року до 31.12.2024 року; 44 171,75 євро, з 12.09.2024 року до 31.12.2024 року; 118 845,00 євро, з 12.09.2024 року до 31.12.2024 року; 125 400,00 євро, з 12.09.2024 року до 31.12.2024 року; 4 014,02 євро, з 12.09.2024 року до 31.12.2024 року; 20 900,00 євро, з 12.09.2024 року до 31.12.2024 року; 112 290,00 євро, з 12.09.2024 року до 31.12.2024 року; 92 690,00 євро, з 12.09.2024 року до 31.12.2024 року; 125 400,00 євро, з 12.09.2024 року до 31.12.2024 року; 52 915,00 євро, з 12.09.2024 року до 31.12.2024 року; 48 387,50 євро, з 12.09.2024 року до 31.12.2024 року; 70 875,00 євро, з 12.09.2024 року до 31.12.2024 року; 615 600,00 євро, з 12.09.2024 року до 31.12.2024 року; 115 425,00 євро, з 15.12.2024 року до 31.12.2024 року; 105 070,00 євро, з 21.11.2024 року до 31.12.2024 року; 38 475,00 євро, з 21.12.2024 року до 31.12.2024 року.

Відповідно до розрахунку пені за порушення термінів розрахунків по Контракту від 05.07.2023 № ТН-СО/2023 ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕХКОМПЛЕКТ» нарахована пеня на встановлену податковим органом простроченої дебіторської заборгованості в іноземній валюті, а саме 16 667, 97 євро. Платіж 01.12.2023 - 129 414,02 євро, що підтверджується випискою з особового рахунку АТ ОТП Банк від 01.12.2023. Надходження товару 07.05.2024 на суму 119 236, 29 євро, що підтверджується ВМД від 07.05.2024, закриває товар на суму 112 746, 05 євро.і частково у сумі 6490,24 євро оплату від 24.11,2023р. Залишок (129 414,02-112 746,05= 16 667,97 євро закривається ВМД від 04.07.2024р. - 112 290, 00 євро. Платіж 18.12.2023 - 112 290, 00 євро, що підтверджується випискою з особового рахунку АТ ОТП Банк від 18.12.2023. Надходження товару 04.07.2024 на суму 121 500, 00 євро, що підтверджується ВМД від 04.07.2024р. закриває передплату у сумі 104 832,03 євро. Різниця 112 290.00- 104 832,03= 7457,97 євро закривається ВМД від 04.07.2024р. - 16 667, 97 євро. Платіж 01.12.2023 - 129 414, 02 євро, що підтверджується випискою з особового рахунку АТ ОТП Банк від 01.12.2023. Надходження товару 07.05.2024 на суму 119 236, 29 євро, що підтверджується ВМД від 07.05.2024, закриває товар на суму 112 746, 05 євро. і частково у сумі 6490,24 євро оплату від 24.11,2023р. Залишок (129 414,02-112 746,05); 16 667,97 євро закривається ВМД від 04.07.2024 - 112 290, 00 євро. Платіж 18.12.2023 - 112 290, 00 євро, що підтверджується випискою з особового рахунку АТ ОТП Банк від 18.12.2023. Надходження товару 04.07.2024 на суму 121 500, 00 євро, що підтверджується ВМД від 04.07.2024р. закриває передплату у сумі 104 832,03 евро. Різниця 112 290.00- 104 832,03=7 457,97 евро закривається ВМД від 04.07.2024.

Згідно Заяви від 23.09.2024 на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, товариство просило продовження терміни поставок до 31.12.2024 року за наступними передплатами, а саме: 580916.75 Євро, початок продовження- 07.08.2023; 112290 Євро, початок продовження - 11.12.2023; 92690 Євро, початок продовження - 15.12.2023; 125400 Євро, початок продовження - 11.12.2023; 52915 Євро, початок продовження - 01.12.2023; 153457.50 Євро, початок продовження - 19.01.2024; 840375 Євро, початок продовження - 22.01.2024; 4014.02 Євро, початок продовження - 24.11.2023; 20900 Євро, початок продовження- 10.11.2023.

Наказом Міністерства економіки України від 03.10.2024 № 24149 ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕХКОМПЛЕКТ» було видано Висновок № 4432-09/2892-07 віл 04.10.2024 щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими опеоапіями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, за яким продовжено ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕХКОМПЛЕКТ» граничний строк розрахунків з 12.09.2024 до 31.12.2024 на суму 1982958, 27 Євро по Контракту віл 05.07.2023 № ТН-СО-7/2023.

Також, надано і сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 08.11.2024 року № 3200-24-2059 про засвідчення форс-мажорних обставин, при вирішенні питання про зупинення перебігу граничних строків розрахунків за Контрактом № ТН-КА-41-2023 від 17.08.2023 з нерезидентом "K-AESTHETIC CO., LTD" (Республіка Корея) (п. 3.1.3. описової частини акта від 16.01.2025 № 2537/10-36-07-09-10/34558382).

Відповідно до п. 3.1.3. описової частини акта від 16.01.2025 № 2537/10-36-07-09- 10/34558382, на виконання умов імпортного контракту від 17.08.2023 № ТН-КА-41-2023 за перевіряємий період ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕХКОМПЛЕКТ» з валютного рахунку перераховано кошти нерезиденту "K-AESTHETIC CO., LTD" (Республіка Корея) в загальному розмірі 17400,00 євро (еквів. 6952 371,28 грн.).

Згідно з митною декларацією товар (краново-бурильна установка, призначення для монтажу на дорожніх автотранспортних засобах) надійшов на територію України за контрактом на загальну суму 174800,00 євро (еквів. 7221599, 80 грн), в тому числі з порушенням законодавчо вєтановлених граничних термінів надходження товару на суму 52400,00 євро (еквів. 42258,56 грн). Станом на 09.01.2025 заборгованієть за Контрактом № ТН-КА-41-2023 від 17.08.2023 відсутня.

Надаючи оцінку наданому сертифікату Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 08.11.2024 № 3200-24-2059, податковим органам зазначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні особа, яка посилається на них як на підставу не можливості належного виконання зобов`язань, павина довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те що вони були форс мажорними саме для даного конкретного випадку.

Позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Подактового кодексу України (далі - ПК України).

Положеннями п. п. 19-1.1.4. п. 19-1.1.ст. 19-1 ПК України, визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-ХІІ (далі - Закон № 959-ХІІ) встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Так, правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 (далі - Закон № 2473-VIII в редакції на час спірних відносин). Цей закон також встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства.

Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 2473-VIII, валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей;

Валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

Резиденти: а) фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за межами України; б) фізичні особи - підприємці, зареєстровані згідно із законодавством України; в) юридичні особи та інші суб`єкти господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України; г) дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України; ґ) відокремлені підрозділи юридичних осіб, зазначених в підпункті «б» пункту 8 частини першої цієї статті, а саме філії, представництва, відділення або інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та здійснюють підприємницьку діяльність від імені юридичної особи на території України.

Частиною 1 статті 3 Закону № 2473-VIII, встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Приписами статті 4 Закону України «Про валюту і валютні операції», визначено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.

Резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Нерезиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в українських фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Резиденти мають право придбавати валютні цінності за кордоном, здійснювати їх транскордонне переміщення та (або) транскордонний переказ з урахуванням обмежень, визначених цим Законом.

У сфері здійснення валютних операцій нерезиденти мають усі права, надані резидентам.

Положеннями частин третьої, шостої, дев`ятої та десятої Закону № 2473-VIII, визначено, що валютний нагляд відповідно до частини другої цієї статті здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб`єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства. Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

За змістом частини 5 статті 11 Закону № 2473-VIII, Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2473-VIII, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина 2 статті 13 Закону № 2473-VIII).

Згідно з частиною 3 статті 13 Закону № 2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України (далі - Національний банк) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - граничні строки розрахунків) та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків встановлений Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №7 (далі - Інструкція №7).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції № 7, Банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;

2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;

3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

За змістом пункту 7 розділу ІІ Інструкції №7, Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Інструкції №7, Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);

2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції;

3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД);

4) у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред`явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі);

5) у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором;

6) у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів.

При цьому, підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції № 7, встановлено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності: документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.

За приписами ч. 5 ст. 13 Закону України № 2473-VIII, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Пунктом 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» зі змінами, внесеними постановою Національного банку України від 07.07.2022 № 142, передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку (ч. 4 ст. 13 Закону № 2473-VIII).

Частиною 4 статті 13 Закону №2473-VIII, передбачено, що порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 №838, затверджено Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, у відповідності до пункту 1 якого Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує: формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну інвестиційну політику, державну зовнішньоекономічну політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об`єктами державної власності, розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства, інтелектуальної власності, інноваційної діяльності в реальному секторі економіки, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), державних та публічних закупівель, а також державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів; формування та реалізацію державної політики у сфері державної статистики, державного матеріального резерву, експортного контролю; формування державної політики у сфері захисту прав споживачів, державної політики з контролю за цінами, державної регуляторної політики та державної політики з питань ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; реалізацію державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності; формування та реалізує державну аграрну політику, державну політику у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, охорони прав на сорти рослин, тваринництва, насінництва та розсадництва; формування та реалізацію державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, лісового та мисливського господарства, ветеринарної медицини, безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, у сфері карантину та захисту рослин, у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів; формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу; формування та реалізує державну політику у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу; формування та реалізацію державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення.

Мінекономіки є уповноваженим органом з питань координації діяльності з реалізації державного оборонного замовлення.

Отже, Мінекономіки є суб`єктом владних повноважень, який уповноважений, з урахувань вимоги статті 13 Закону № 2473-VIII, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів продовжувати граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, шляхом видачі висновку.

На виконання приписів ч.4 ст.13 Закону № 2473-VIII, постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.19 №104 затверджено Порядок видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (далі - Порядок № 104).

Пунктом 2 Порядку № 104, визначено окремі операції з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, по яких Мінекономіки видається висновок щодо продовження граничних строків розрахунків.

Так, пунктом 2 Порядку №104, передбачено, що висновок видається Мінекономіки за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, а саме:

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) виробничої кооперації - операціями з постачання сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок напівфабрикатів, комплектувальних та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, що технологічно взаємозв`язані і необхідні для виготовлення кінцевої продукції;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) консигнації - операціями з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов`язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) продати протягом визначеного часу дії угоди консигнації за обумовлену винагороду з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) у будівництві - операціями з виробництва та постачання будівельних матеріалів, конструкцій, машин і механізмів, обладнання та матеріалів для виконання необхідних робіт;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) тендерної поставки - операціями з постачання товарів, замовлених за результатами міжнародних торгів (тендерів);

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) гарантійного обслуговування - експортними операціями з постачання товарів та проведення розрахунків частинами після підписання відповідних актів технічного приймання (випробовування, установки, монтажу, налагодження) товарів, а також проведення остаточних розрахунків після закінчення відповідного гарантійного періоду;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання складних технічних виробів - імпортними операціями з постачання устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з постачання складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання товарів спеціального призначення - операціями з міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; операціями з постачання природного газу за контрактами з постачальниками природного газу, які здійснює Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, та з транспортування (транзиту) природного газу іноземного власника для його подачі у визначені договором місця (точки) та проведення остаточних розрахунків після підписання відповідних актів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 року № 671/97-ВР, торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Згідно з п. 6.1, 6.2 «Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)», затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44(3), підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 3.1 регламенту, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов`язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною та неможливістю виконання зобов`язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов`язаннях/обов`язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Спір у даній справі виник з підстав того, що, на думку позивача, податковим органом не досліджувався та безпідставно не враховано наданий Висновок Міністерства економіки України № 4432-09/2892-07 від 04.10.2024. Водночас, по кожній з наведених у розрахунку пені операції Висновком Міністерства економіки України № 4432-09/2892-07 від 04.10.2024 продовжено строки розрахунків по Контракту від 05.07.2023 № ТН-СО-7/2023 до 31.12.2024.

Відповідач же вважає, що висновок Мінекономіки містить чітку дату з якої встановлено продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, при цьому, ні висновок Мінекономіки, ні приписи чинного законодавства, не містять вказівки щодо продовження строків розрахунків раніше вказаної дати у висновку, з якої їх продовжено. Висновок має як дату початку його дії, так і кінцеву дату, у ньому зазначено суму та строк, на який продовжено строк розрахунку за операціями згідно зовнішньоекономічного контракту. Таким чином, за висновком контролюючого органу, на період, який не вказаний у висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів або в період коли дія висновку закінчилась нараховується пеня відповідно до ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Водночас, усталеною є позиція Верховного Суду про те, що висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією, є індивідуальним правовим актом, видається для збільшення встановлених законодавством строків розрахунків, який усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому має зворотну дію у часі та звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені (постанови Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі № 813/6485/14, від 10 квітня 2020 року у справі № 810/1221/16, від 5 січня 2021 року у справі № 804/828/16, від 29 січня 2021 року у справі № 801/9330/13-а).

Також, у постанові від 4 грудня 2018 року у справі № 813/6485/14 Верховний Суд зазначав і про те, що висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, який виданий вже після перевищення законодавчо встановленого строку розрахунків ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені.

Суд вважає помилковим твердження відповідача щодо незворотності дії в часі Висновку, з огляду на правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 10.04.2020 у справі № 810/1221/16, де Верховний Суд з даного приводу зазначив про те, що висновок Мінекономрозвитку щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією, усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому має зворотну силу у часі, й звільняє позивача від відповідальності у вигляді сплати пені.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховного Суду в постанові від 15.02.22 у справі №160/816/20: «Крім того, усталеною є позиція Верховного Суду про те, що висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією є індивідуальним правовим актом, видається для збільшення встановлених законодавством строків розрахунків, який усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому має зворотну дію у часі та звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені (постанови Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі №813/6485/14, від 10 квітня 2020 року у справі № 810/1221/16, від 5 січня 2021 року у справі №804/828/16, від 29 січня 2021 року у справі № 801/9330/13-а).

У відповідності до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в зазначених постановах Верховного Суду.

Під час судового розгляду справи, представником позивача не наведено протилежної за змістом та висновками позиції Верховного Суду, аніж наведена вище.

Судом досліджено, що згідно Заяви ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕХКОМПЛЕКТ» від 23.09.2024 на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, товариство просило продовження терміни поставок до 31.12.2024 року за наступними передплатами, а саме: 580916.75 Євро, початок продовження- 07.08.2023; 112290 Євро, початок продовження - 11.12.2023; 92690 Євро, початок продовження - 15.12.2023; 125400 Євро, початок продовження - 11.12.2023; 52915 Євро, початок продовження - 01.12.2023; 153457.50 Євро, початок продовження - 19.01.2024; 840375 Євро, початок продовження - 22.01.2024; 4014.02 Євро, початок продовження - 24.11.2023; 20900 Євро, початок продовження- 10.11.2023. Зазначені суми підтверджується банківськими виписками, митними деклараціями тощо.

Наказом Міністерства економіки України від 03.10.2024 № 24149, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕХКОМПЛЕКТ» було видано Висновок № 4432-09/2892-07 віл 04.10.2024 щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком», яким продовжено ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕХКОМПЛЕКТ» граничний строк розрахунків з 12.09.2024 до 31.12.2024 на суму 1982958,27 Євро по Контракту віл 05.07.2023 № ТН-СО-7/2023 та додатків по нього.

Тож, санкції, передбачені ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII, підлягають застосуванню при перевищенні строку розрахунку лише у разі відсутності висновку центрального органу з питань економічної політики відносин, продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, а не у випадку несвоєчасного його отримання. Водночас, висновок Мінекономіки, який виданий вже після перевищення законодавчо встановленого строку розрахунків ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені. Суд зазначає, що першим днем виникнення порушення у сфері ЗЕД, за умови одержання позивачем відповідного висновку Мінекономрозвитку, є перший день після закінчення строку який в такому був встановлений.

Таким чином, оскільки позивачем отримано позитивний висновок Мінекономіки щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією та в межах граничних строків, вказаних у такому Висновку здійснено операції з постачання складних технічних виробів згідно Контракту, правові підстави для застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій, визначених п. 3 ст. 13 Закону №2473, відсутні, адже висновок щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією, який виданий після перевищення дати законодавчо встановленого строку розрахунків, ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені.

Також, на думку суду, до даних правовідносин слід застосувати положення Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136, згідно із підпунктом 1.1 пункту якої, день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків.

Отже, усі строки по операціям з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком за Контрактом від 05.07.2023 № ТН-СО-7/2023 були продовжені до 31.12.2024, а отже, санкції, передбачені ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII, підлягають застосуванню при перевищенні строку розрахунку лише у разі відсутності висновку центрального органу з питань економічної політики відносин, продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, а не у випадку несвоєчасного його отримання. Таким чином, висновки акта перевірки від 16.01.2025 № 2537/10-36-07-09-10/34558382 є необґрунтованими та спроєтовуються викладеним, а прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення форми «С» № 5085/0709 від 12.02.2025 в цій частині є безпідставним.

Також, слід звернути увагу на те, що контролюючий орган під час перевірки, безпідставно не врахував сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 08.11.2024 № 3200-24-2059 про засвідчення форс-мажорних обставин, при вирішенні питання про зупинення перебігу граничних строків розрахунків за Контрактом № ТН-КА-41-2023 від 17.08.2023 з нерезидентом "K-AESTHETIC CO., LTD" (Республіка Корея) (п. 3.1.3. описової частини Акту від 16.01.2025 № 2537/10-36-07-09-10/34558382).

На виконання умов імпортного контракту від 17.08.2023 № ТН-КА-41-2023 за перевіряємий період ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕХКОМПЛЕКТ» з валютного рахунку перераховано кошти нерезиденту "K-AESTHETIC CO., LTD" (Республіка Корея) в загальному розмірі 174 00, 00 євро (еквів. 6 952 371, 28 грн.), детальний опис перерахованих коштів зазначено в дод. 3 акта перевірки. Граничний термін отримання імпортного товару зазначено в Додатку 3.

Згідно з митною декларацією товар (краново-бурильна установка, призначення для монтажу на дорожніх автотранспортних засобах) надійшов на територію України за контрактом на загальну суму 174 800, 00 євро (еквів. 7 221 599, 80 грн.), в тому числі з порушенням законодавчо вєтановлених граничних термінів надходження товару на суму 52 400, 00 євро (еквів. 42 258, 56 грн.).

Станом на 09.01.2025 заборгованієть за Контрактом № ТН-КА-41-2023 від 17.08.2023 відсутня.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) (ч. 6 ст. 13 Закону № 2473-VIII).

Відповідно до приписів ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарєької діяльноєті за собівартієтю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видаєтьєя безкоштовно.

Суд враховує те, що до перевірки ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ "ТЕХКОМПЛЕКТ" надано сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промиєлової палати від 08.11.2024 № 3200-24-2059 про засвідчення форс-мажорних обєтавин, що унеможливили виконання обов`язків за спірним договором та щодо забезпечення дотримання строків надходження товарів за імпортною операцією. Дата настання форс-мажорних обставин: 06 серпня 2024 року, дата закінчення: 28 жовтня 2024 року.

Водночас, надаючи оцінку наданому сертифікату Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 08.11.2024 № 3200-24-2059, податковим органам зазначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні особа, яка посилається на них як на підставу не можливості належного виконання зобов`язань, павина довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те що вони були форс мажорними саме для даного конкретного випадку із посиланням на правові позиції у постановах Верховного суду від 23.02.2022 № 922/2897/21, від 04.06.2022 № 922/2394/21, від 15.07.2023 року № 910/8580/22.

Щодо зазначення представником відповідача про те, що збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, як наслідок, зміна шляхів постачання товарів через збройний конфлікт у червоному морі Аденській протоці, який спричинив зміну маршрутів слідування морським шляхом навколо Африки через мис Доброї Надії, що вплинуло на затримку строків поставки товарів, при цьому, конфлікт у Червоному морі почався в жовтні 2023 року, а відповідно до коносамену товар поставлено на судно 19.06.2024, тобто, на час поставки збройний конфлікт у Червоному мочі був загальновіломим фактом, тому такі обставини були відомі до настання здійснення попередньої оплати і ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕХКОМПЛЕКТ» мав врахувати ці обставини під час транспоптування товару, суд зазначає, що податковий орган на власний розсуд надавав оцінку висновку торгово-промислової палати щодо наявності форс-мажорних обставин та дійшов висновку, що вбачається порушення гранічних термінів поставки через форс-мажорні обставини, що вказані в сертифікаті.

Проте, ці висновки не є релевантними у спірних правовідносинах, оскільки стосуються спору між суб`єктами господарювання про виконання умов договору, а положення Закону № 2473-VIII, не визначають повноважень контролюючого органу на власний розсуд надавати оцінку висновку торгово-промислової палати щодо наявності форс-мажорних обставин, як і не покладає на суб єкта господарювання обов`язок додатково довести контролюючому органу наявність форс-мажорних обставин, а навпаки, вказується про необхідність надати довідку (сертифікат) про існування форс-мажорних обставин у конкретно визначеній господарській операції.

У даному випадку, сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 08.11.2024 № 3200-24-2059 про засвідчення форс-мажорних обєтавин, що унеможливили своєчасне виконання обов`язків за спірним договором та щодо забезпечення дотримання строків надходження товарів за імпортною операцією (дата настання форс-мажорних обставин 06.08.2024, а дата закінчення 28.10.2024), не є загальним, містить посилання на дійсні та загальновідомі обставини, що унеможливили своєчасне виконання умов контракту, при цьому, доводи відповідача про неврахування позивачем цих форс-мажорних обставин при плануванні маршруту, не є обґрунтованими та не можуть ставитись позивачу в провину. Сертифікат виданий конкретно на ТОВ «ТД Техкомплект», має прив`язку до контракту № ТН-КА-41-2023 від 17.08.2023 та посилання на комерційний інвойс від 16.01.2024.

До того ж, сам відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що експедитор ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» надав лист ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕХКОМПЛЕКТ" № 441322 від 06.08.2024, яким повідомив, про те, що через триваючі атаки хуситів на цивільні судна в Червоному морі, контейнерна лінія, яка є оператором цього перевезення з міркувань безпеки прийняла рішення змінити базовий маршрут слідування, який пролягав через Червоне море і Суецький канал, на альтернативний через південний обхід африканського континента. Ця зміна маршруту спричинила збільшення терміну поставки вантажу орієнтовно на 3-5 тижнів. Таким чином, вантаж очікується в порту Констанца 15.10.2024. Таким чином, суд дійшов висновку, що висновки акта перевірки є необґрунтованими та спростовуються викладеним. Відповідачем не доведено належними та достатніми доказами вини позивача за порушення вимог ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», як необхідної складової податкового правопорушення, а тому застосування відповідальності, передбаченої частиною п`ятою вказаної статті, є безпідставним та не співмірним, а позивач вжив всіх залежних від нього заходів. Позивач у спірних правовідносинах діяв добросовісно та вчинив усі залежні від себе дії для дотримання умов контракту та дотримання вимог Закону України «Про валюту і валютні операції».

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України", Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (справи "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Москаль проти Польщі".

Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що у податкового органу були відсутні правові підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями. Жодних посилань на недобросовісну поведінку позивача щодо несвоєчасного виконання контракту чи затягування строку його виконання, чи уникнення від настання відповідальності за несвоєчасні розрахунки ЗЕД, не наведено.

Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження під час розгляду спору, натомість, відповідачем не було доведено правомірність застосування до позивача штрафних санкцій/пені за обставин, що наведені позивачем та встановлені судом під час розгляду спору.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу згідно з нормами ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 5085/0709 від 12.02.2025 про сплату штрафних санкцій.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Київській області (ЄДРПОУ: 44096797, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Техкомплект" (ЄДРПОУ: 34558382, місцезнаходження: 08004, Київська обл., Бучанський р-н., с. Калинівка, вул. Київська, буд. 194) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 14 липня 2025 р.