Рішення № 12882408, 10.12.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" грудня 2010 р.Справа № 24/145-10-4777 За позовом: Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт"; до відповідачів: 1. Приватного підприємства "Зовніштранс" ; 2. Дочірнього підприємств "Механізована колона № 16" відкритого акціонерного товариства "Південбудмеханізація";

про стягнення 91 564,13грн.

Суддя О.Ю. Оборотова

За участю представників:

від позивача: Зудова В.В. на підставі довіреності №16/2-к від 31.08.2010р.

від відповідачів: не з’явились;

Суть спору: Державне підприємство "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідачів Приватного підприємства "Зовніштранс"; Дочірнього підприємств "Механізована колона № 16" відкритого акціонерного товариства "Південбудмеханізація" про стягнення 86693,32грн.

22.11.2010р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшли письмові пояснення.

24.11.2010р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить суду стягнути з Дочірнього підприємств "Механізована колона № 16" відкритого акціонерного товариства "Південбудмеханізація" заборгованість у розмірі 76 812,97грн., пеню у розмірі 12 313,57грн., 3% річних 1 071,65грн., збитки 1365,94грн.

Відповідачі в судові засідання з’явились, відзиви на позов не надали, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалам відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянув матеріали справи, оцінивши докази, що мають значення для справи, - суд встановив:

30 листопада 2009р. між Державним підприємством „Білгород-Дністровський морський торговельний порт"(Порт) та Дочірнім підприємством “Механізована колона № 16” Відкрите акціонерне товариство “Південбудмеханізація” (ДП “Механізована колона № 16”) був укладений Договір про надання послуг Портом № 164, згідно якого Порт організує та виконує операції по перевалці на експорт зернових навалом, у кількості не менше 1 500 тон щомісячно.

У відповідності до п. 1.2. Договору № 164 від 30.11.2009р. завіз вантажу до Порту провадиться автотранспортом та/або залізничним транспортом.

У відповідності до п. 1.3. Договору № 164 від 30.11.2009р. об'єми та номенклатура вантажу можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з оформленням додаткових угод. Експедитором вантажу по Договору № 135 є Приватним підприємством “Зовніштранс”.

Відповідно до ч. З, ст. 15 ГПК України, спори за участю кількох відповідачів розглядаються Господарським судом за місцем знаходження одного з них за вибором позивача.

У відповідності до п. 2.1.1. Договору № 164 від 30.11.2009р. Порт забезпечує ритмічний завіз та вивіз вантажу.

У відповідності до п. 2.1.2. Договору № 164 від 30.11.2009р. оплата вартості послуг, наданих Портом за договором, здійснюється у відповідності до Місцевих тарифів та акордних ставок.

У відповідності до п. 2.1.9. Договору № 164 від 30.11.2009р. відповідач ДП “Механізована колона № 16” надає Порту заявку про прибуття до Порту автотранспорту, призначеного для відвантаження вантажу на склади Порту.

У відповідності до п. 2.1.9. Договору № 164 від 30.11.2009р. відповідач ДП “Механізована колона № 16” оплачує вартість послуг, наданих Портом за договором та інших послуг, за тарифами і ставками, діючими у Порту, на дату надання послуг та/або відвантаження вантажу.

Згідно п. 3.3. Договору № 164 від 30.11.2009р. послуги Порту по перевалці зернових сплачуються за діючими у Порті на момент перевалки ставками -3,8 дол. США за тонну.

У відповідності до п. 3.3.1. Договору № 164 від 30.11.2009р. оплата зберігання вантажу здійснюється у відповідності до діючих місцевих тарифів.

У відповідності до п. 3.3.2. Договору № 164 від 30.11.2009р. послуги Порту з транспортно-експедиторського обслуговування сплачуються за діючими місцевими тарифами Порту.

У відповідності до п. 3.3.3. Договору № 164 від 30.11.2009р. послуги Порту по оформленню одного пакету документів сплачуються за діючими місцевими тарифами Порту.

У відповідності до п. 3.3.4. Договору № 164 від 30.11.2009р. за використання вагонів і інші залізно дорожні послуги оплата провадиться Портові за ставками залізної дороги.

У відповідності до п. 3.3.5. Договору № 164 від 30.11.2009р. відповідач ДП “Механізована колона 16” забезпечує сплату Потру за подачу-приборку, зачистку, перевантаження вагонів, додаткові маневрові роботи, прибирання території та інші послуги за місцевими тарифами, згідно виставленим рахункам.

Згідно п. 3.3.7. Договору № 164 від 30.11.2009р. вартість зачистки вагонів та складських площ віником, сплачується за місцевими тарифами.

У відповідності до п. 3.4. Договору № 164 від 30.11.2009р. відповідач ДП “Механізована колона № 16” проводить оплату льодового збору у період та за ставками, визначених у наказі Мінтрансу України № 733 від 26.06.2008р., на підставі виставленого Портом рахунку.

У відповідності до п. 3.5. Договору № 164 від 30.11.2009р. остаточний розрахунок за послуги Порту доводиться впродовж п'яти банківських днів, з моменту виставлення рахунку.

У відповідності до п. 3.10. Договору № 164 від 30.11.2009р. зазначені ставки та тарифи наведені без рахування ПДВ, тому ПДВ нараховується у відповідності до діючого законодавства України.

У відповідності до п. 6.1. Договору № 164 від 30.11.2009р. у разі порушення забов’язання, яке виникає з цього договору, сторони несуть відповідальність у відповідності до умов договору та чинного законодавства України.

У відповідності до п.6.2. Договору № 164 порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання.

У відповідності до п.6.5. Договору № 164 відповідач ДП “Механізована колона №16” сплачує Порту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого забов'язання за кожен день прострочки.

Як вбачається з матеріалів справи, наявні заявки експедитора ПП “Зовніштранс” на підставі Договору № 164 від 30.11.2009р., Портом були надані послуги по схоронності вантажу на складі, послуги по подачі - вбиранню вагонів, послуги по користуванню та перевантаженню вагонів, послуги по вантажно-розвантажувальним роботам, послуги з внутрішньо портового експидитування, послуга по виготовленню комплекту документів, штивка та важення автомашин. По виконанню яких Портом був виставлений рахунок № 4283 від 31.12.2009р. та рахунок № від 05.01.2010р, які також наявні в матеріалах справи.

Порт виконав свої забов'язання за Договором № 164 в повному обсязі.

В матеріалах справи наявний лист від 29.12.2009р. та місцеві тарифи експедитору ПП “Зовніштранс”, які були направлені Портом з метою подальшої передачі їх вантажовласнику відповідачу ДП “Механізована колона № 16”.

Рахунок №4283 від 31.12.2009р. та рахунок №74 від 05.01.2010р. ДП “Механізована колона №16” не сплачені, у зв’язку з чим заборгованість складає 76 812,97грн.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про транспортно-експидиторську діяльність»до видів транспортно-експедиторських послуг, зокрема належать здійснення розрахунків з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 2 ст. 901 ЦК України положення глави 63 цього Кодексу "Послуги" можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. -33 ЦК України).

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України, при порушенні боржником забов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч 2, 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків є договір. Ч. 1 ст. 14 ЦК України встановлює, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Ст. 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. З ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Так, згідно ч. З ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.2 ст. 20 ГК України, передбачено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів шляхом відшкодування збитків та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 217 ГК України, у сфері господарювання застосовуються такі йди господарських санкцій, як відшкодування збитків, штрафні санкції та оперативно ~ господарські санкції.

Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 222 ГК України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, пані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

У відповідності до ст. 203 ГК України, штрафні санкції стягуються у вигляді нової суми(неустойки, штрафу, пені), яка обчислюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ за весь час користування чужими коштами (ч. 6, ст. ГК України).

Відповідно ст.610 ЦК України, порушенням забов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом забов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

24.11.2010р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить суду стягнути з Дочірнього підприємств "Механізована колона № 16" відкритого акціонерного товариства "Південбудмеханізація" заборгованість у розмірі 76 812,97грн., пеню у розмірі 12 313,57грн., 3% річних 1 071,65грн., збитки 1365,94грн.

Приймаючи до уваги викладене та, перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" про стягнення 91 564,13грн., яка складається з: суми основного боргу у розмірі 76 812,97грн., пені у розмірі 12 313,57грн., 3% річних 1 071,65грн., збитки 1365,94грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В процесі розгляду справи відповідачем до суду не було доведено обставини та подано будь які докази які б спростували позовні вимоги позивача.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача, у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                        ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" до відповідачів Приватного підприємства "Зовніштранс"; Дочірнього підприємств "Механізована колона № 16" відкритого акціонерного товариства "Південбудмеханізація" про стягнення 91 564,13грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Меанізована колона № 16” Відкрите акціонерне товариство “Південбудмеханізація” (69026, м. Запоріжжя, вул. Передатна, 18, код ЕДРПОУ 01380884) п/р 2600512510980 у відділені № 17 Дніпропетровської філії АБ “Укргазбанку”, м. Дніпропетровськ, МФО 305448, на користь Державного підприємства “Білгород - Дністровський морський торговельний порт” (67700, Одеська обл., м. Білгород –Дністровський, вул. Шабська, 81, код ЄДРПОУ 01125689), п/р 26007311612901 в АБ «Південний»м. Одеса, МФО 328209 - загальну суму 91 564,13грн., яка складається з суми: основного боргу у розмірі 76 812,97грн., пені у розмірі 12 313,57грн., 3% річних 1 071,65грн., збитки 1365,94грн., 905,94грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                 Оборотова О.Ю.