Рішення № 12882346, 08.12.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" грудня 2010 р.Справа № 10-31-23/29-10-1662 за позовом ОСОБА_1

до відповідачів: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКФ Меркурій»

2) ОСОБА_2

3) ОСОБА_3

4) ОСОБА_4

про визнання частково недійсним рішення загальних зборів товариства, визнання недійсним договору, відновлення становища, яке існувало до укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, переведення на учасника прав та обов'язків покупця частки у зв'язку із порушенням його переважного права на купівлю та визнання права власності на частку у статутному капіталі

та за зустрічним позовом ОСОБА_4

до відповідачів: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКФ Меркурій»

2) ОСОБА_2

3) ОСОБА_3

4) ОСОБА_1

про визнання права власності та визнання належним набувачем

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача за первісним позовом: ОСОБА_5. за довіреністю від 24.11.2009р. №2729

від відповідача-1 за первісним позовом: ОСОБА_6. за довіреністю від 14.05.2010р.

від відповідача-2,3 за первісним позовом: не з'явились

від відповідача-4 за первісним позовом: ОСОБА_4.

Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ВКФ Меркурій», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з позовом, в якому просить суд:

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «ВКФ МЕРКУРІЙ»в частині визначення покупцем часток у статутному капіталі ТОВ «ВКФ МЕРКУРІЙ»ОСОБА_4, затверджене 08 квітня 2009 року протоколом №17 загальних зборів учасників ТОВ «ВКФ МЕРКУРІЙ»;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ МЕРКУРІЙ», укладеного між ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Давидовою К.Ю. від 09 квітня 2009 року за реєстровим номером 286; - відновити становище, яке існувало між ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4. до укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ВКФ МЕРКУРІЙ», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Давидовою К.Ю. від 09 квітні 2009 року за реєстровим №286, шляхом зобовязання ОСОБА_2. та ОСОБА_3. повернути ОСОБА_4. кошти, отримані ними при укладенні договору в розмірі 8250 грн. з кожного, а разом 16500 грн., та зобов'язати ОСОБА_4. повернути ОСОБА_2. та ОСОБА_3. придбані за вказаним договором частки статутного капіталу ТОВ «ВКФ МЕРКУРІЙ»по 50% кожному, що разом складає 100% статутного капіталу ТОВ «ВКФ МЕРКУРІЙ»; - перевести на ОСОБА_1 права та обов'язки покупця часток у статутному капіталі ТОВ «ВКФ МЕРКУРІЙ»в розмірі 100 % шляхом зобов'язання його сплатити відповідачам ОСОБА_2. та ОСОБА_3. по 8250 грн. кожному та визнання за ОСОБА_1. права власності на частки у статутному капіталі ТОВ «ВКФ МЕРКУРІЙ»в розмірі 100%; визнати за ОСОБА_1 право власності на частку в статутному капіталі ТОВ «ВКФ МЕРКУРІЙ»в розмірі 100%; - визнати за ОСОБА_1 право власності на частку в статутному капіталі ТОВ «ВКФ МЕРКУРІЙ»в розмірі 100%.

Ухвалою від 05.05.2010р. господарським судом Одеської області у складі судді Степанова Л.В. за вказаним позовом порушено провадження у справі №23/29-10-1662.

Під час розгляду справи ОСОБА_4 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_2., ОСОБА_1., ОСОБА_3., ТОВ «ВКФ Меркурій»про визнання ОСОБА_4. належним набувачем частки у статутному капіталі ТОВ «ВКФ Меркурій»та про визнання за ОСОБА_4. право власності на 100 відсотків статутного капіталу ТОВ «ВКФ Меркурій», який ухвалою суду від 11.06.2010р. прийнятий для спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1.

Також ОСОБА_4. (відповідач-4) надав до суду відзив на позов ОСОБА_1. за вх. №14732 від 08.06.2010р., згідно з яким, просить суд відмовити ОСОБА_1. у задоволені позову, з посиланням при цьому на те, що на момент укладення спірної угоди інформація про порушення прав ОСОБА_1. у ОСОБА_4. була відсутня, оскільки ухвала господарського суду Одеської області про порушення провадження у справі №6/67-09-1979 була винесена після укладання спірної угоди і ще пізніше ОСОБА_4. було залучено до участі у справі в якості третьої особи; що на момент укладення спірної угоди у ОСОБА_4. були відсутні підстави для того, щоб вважати рішення загальних зборів нелегітимними і тому ОСОБА_4. є добросовісним набувачем частки у статутному капіталі ТОВ «ВКФ Меркурій». Аналогічний за змістом відзив на позов надано до суду і ТОВ «ВКФ Меркурій»(відповідач -1).

Розпорядженням голови суду від 07.07.2010р. №151-р «Про передачу справ», справу №23/29-10-1662 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Лесогорову В.М. у звязку із перебуванням судді господарського суду Одеської області Степанової Л.В. на лікарняному.

Ухвалою від 12.07.2010р. справу №23/29-10-1662 прийнято до провадження господарським судом Одеської області у складі судді Лесогорова В.М., з присвоєнням цій справі №31-23/29-10-1662.

Розпорядженням в.о. голови суду від 30.09.2010р. №283-р «Про передачу справ», справу №31-23/29-10-1662 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Смелянець Г.Є. у зв'язку із відрахуванням зі штату суддів господарського суду Одеської області судді Лєсогорова В.М. відповідно до наказу в.о. голови суду від 30.09.2010р. №5-к згідно постанови Верховної Ради України від 09.09.2010р. №2515-VI «Про звільнення суддів».

Ухвалою від 04.10.2010р. справу №31-23/29-10-1662 прийнято до провадження господарським судом Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є., з присвоєнням цій справі №10-31-23/29-10-1662.

До початку розгляду господарським судом справи по суті ОСОБА_1. (позивач за первісним позовом) надав до суду уточнену позовну заяву за вх. №30524 від 15.11.2010р., в якій ОСОБА_1. уточнені позовні вимоги в частині переведення на ОСОБА_1. прав та обовязків покупця часток у статутному капіталі ТОВ «ВКФ Меркурій»в розмірі 70 % шляхом зобовязання його сплатити відповідачам ОСОБА_2. та ОСОБА_3. по 5775 грн. кожному, а також уточнені підстави позовних вимог в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ВКФ МЕРКУРІЙ», який укладений між ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4.

ОСОБА_4. (позивач за зустрічним позовом) також до початку розгляду господарським судом справи по суті надав до суду заяву про уточнення до зустрічної позовної заяви, яка залучена судом до справи 17.11.2010р., та згідно з якою, ОСОБА_4. просить суд виключити із складу відповідачів за зустрічним позовом ОСОБА_2., ОСОБА_3., ТОВ «ВКФ «Меркурій», залучити в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці позивача ОСОБА_2., ОСОБА_3., а також визнати ОСОБА_4. належним набувачем частки у статутному капіталі ТОВ «ВКФ Меркурій» та визнати за ОСОБА_4. право власності на 100 відсотків статутного капіталу ТОВ «ВКФ Меркурій», з посиланням при цьому на те, що ОСОБА_4. у повному обсязі виконав умови договору купівлі-продажу і є власником частки у статутному капіталі ТОВ «ВКФ Меркурій»у розмірі 100% відсотків, а ОСОБА_1. ставить під сумнів право власності ОСОБА_4. і тому належним відповідачем за зустрічним позовом є позивач за первісним позовом ОСОБА_1.

ОСОБА_2. та ОСОБА_3. у судові засіданні не зявилися, відзив на позов не надали. При цьому судові ухвали про прийняття справи до провадження та відкладення розгляду справи, які надіслані ОСОБА_2. та ОСОБА_3. на адреси, що зазначені у позові, та є адресами місця реєстрації остатніх, про що свідчить довідка Адресно-довідкового бюро в Одеській області від 15.06.2010р., повернуті до суду органами звязку з повідомленнями про те, що ОСОБА_2. та ОСОБА_3. за вказаними адресами не проживають, а тому суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_2. та ОСОБА_3. у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.

Ухвалою від 29.11.2010р. строк вирішення спору продовжений господарським судом на 15 днів до 15.12.2010р. у звязку із задоволенням відповідного клопотання позивача за первісним позовом.

На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 08.12.2010р.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представників позивача і відповідачів 1,4 за первісним позовом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Згідно з п.1.2., п.1.5. Статуту ТОВ «ВКФ Меркурій»у новій редакції, яка затверджена рішенням зборів учасників ТОВ 17.01.2006р. (протокол №17) та зареєстрована державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради 30.06.2006р. № 15561050001020597, засновниками ТОВ ВКФ «Меркурій»є ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1. Товариство має статутний капітал у розмірі 16 500 гривень. Статутний капітал утворюється за рахунок внесків засновників, які вносять їх повністю грошовими коштами. При цьому внески всіх засновників (надалі учасників) складають: ОСОБА_2 5 775 грн., що становить 35 % статутного фонду; ОСОБА_3 5 775 грн., що становить 35 % статутного фонду; ОСОБА_1 4 950 грн., що становить 30 % статутного фонду.

17.12.2007р. відбулися Загальні збори учасників ТОВ «ВКФ «Меркурій»(протокол №16), на яких учасниками ТОВ «ВКФ Меркурій»ОСОБА_2. та ОСОБА_3., за відсутністю учасника (засновника) цього ТОВ ОСОБА_1. прийняті рішення про припинення прав учасника ТОВ «ВКФ МЕРКУРІЙ»ОСОБА_1 з 17 грудня 2005 року; про зобовязання учасників ТОВ у 15 денний строк з моменту затвердження цього рішення внести до статутного фонду внески у розмірі: - ОСОБА_3. вносить 15 % від статутного фонду у сумі 2475 грн., а усього має частку у розмірі 50 % від статутного фонду, - ОСОБА_2. вносить 15 % від статутного фонду у сумі 2475 грн., а усього має частку у розмірі 50 % від статутного фонду; про встановлення нового розподілу часток ТОВ у розмірах: -ОСОБА_3. 50 % від статутного фонду, а саме - 8250 грн., -ОСОБА_2. 50 % від статутного фонду, а саме - 8250 грн.; про затвердження нової редакції Статут ТОВ.

Вищевказані рішення загальних зборів учасників ТОВ «ВКФ «Меркурій», які оформлені протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ВКФ «Меркурій»від 17.12.2007р. №16, визнані недійсними рішенням господарського суду Одеської області від 10.08.2009р. у справі №6/67-09-1979 за відповідним позовом ОСОБА_1., яке в цій частині залишено без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2010р.

Між тим, господарським судом також встановлено, що 08.04.2009р. відбулися Загальні збори учасників ТОВ «ВКФ Меркурій», які оформлені протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ВКФ Меркурій» №17, та згідно з яким, учасниками товариства ОСОБА_2. і ОСОБА_3. прийнято рішення продати частку у статному капіталі ТОВ «ВКФ Меркурій»у розмірі 16500 грн., що становить, 100% від статутного капталу ТОВ «ВКФ Меркурій»- ОСОБА_4, за ціною 16500 грн., а саме: продати частку, що належить ОСОБА_2., що належить йому у статутному капіталі ТОВ «ВКФ Меркурій»у розмірі 8500 грн., що становить 50% від статутного капіталу ТОВ «ВКФ Меркурій»- ОСОБА_4. за ціною 8250 грн.; продати частку, що належить ОСОБА_3., що належить йому у статутному капіталі ТОВ «ВКФ Меркурій»у розмірі 8500 грн., що становить 50% від статутного капіталу ТОВ «ВКФ «Меркурій» - ОСОБА_4. за ціною 8250 грн.

09.04.2009р. між ОСОБА_2., ОСОБА_3. (Продавці) і ОСОБА_4. (Покупець) укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ, який тією ж датою посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Давидовою К.Ю. і зареєстровано в реєстрі за №286, та згідно з яким, Продавці зобовязуються передати у власність належні їм на праві приватної власності частки у статутному капіталі ТОВ «ВКФ Меркурій»(ОСОБА_2. у розмірі 8250 грн., що становить 50% від розміру статутного капіталу товариства та ОСОБА_3. у розмірі 8250 грн., що становить 50% від розміру статутного капіталу товариства), а Покупець зобовязується прийняти ці частки та оплатити відповідно до умов цього договору. Продаж зазначеної частки у статутному капіталі вчинюється за ціною 16500 грн., які сплачені готівкою до оформлення цього договору. Своїм підписом на цьому договорі Продавці підтверджують факт повного розрахунку за продані корпоративні права і відсутність щодо будь-яких претензій фінансового характеру до Покупця.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом. Аналогічні положення щодо поняття товариства встановлені і у ч.1 ст. 50 Закону України «Про господарські товариства», згідно з якою, товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутних капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Відповідно до ч.1 ст.144 ЦК України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників. Відповідно до статутного капіталу визначається мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Розмір статутного капіталу товариства не може бути меншим розміру, встановленого законом. У ч.1 ст.52 Закону України «Про господарські товариства»встановлено, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний (складений) капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.

Відповідно ст.147 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства (ч.1). Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не вставлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася до продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі (ч.2).

Аналогічні положення щодо переходу частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи містяться і у ст.53 Закону України «Про господарські товариства».

Таким чином частка у статутному капіталі (фонді) товариства є комплексом корпоративних прав, що визначають статус особи, як учасника товариства. До цих корпоративних прав належать особисті немайнові права та майнові права. При цьому вказані права не можуть виступати самостійними, окремими від частки у статутному капіталі, обєктами прав. У відповідності до ст.100 ЦК України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо (від частки) передаватися іншій особі.

Як свідчать вищевстановлені обставини справи, засновниками ТОВ «ВКФ Меркурій»є ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1. Товариство має статутний капітал у розмірі 16 500 гривень. Статутний капітал утворюється за рахунок внесків засновників, які вносять їх повністю грошовими коштами. При цьому внески всіх засновників (надалі учасників) складають: ОСОБА_2 5 775 грн., що становить 35 % статутного фонду; ОСОБА_3 5 775 грн., що становить 35 % статутного фонду; ОСОБА_1 4 950 грн., що становить 30 % статутного фонду.

Про такі обставини справи свідчить як Статут ТОВ «ВКФ Меркурій» у новій редакції, затвердженій рішенням зборів учасників ТОВ 17.01.2006р. (протокол №17) та зареєстрованій державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради 30.06.2006р. № 15561050001020597, так і рішення господарського суду Одеської області від 10.08.2009р. у справі №6/67-09-1979, яким рішення загальних зборів учасників ТОВ «ВКФ «Меркурій»про виключення ОСОБА_1. зі складу учасників ТОВ, що оформлені протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ВКФ «Меркурій»від 17.12.2007р. №16, визнані недійсними. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2010р., рішення господарського суду Одеської області від 10.08.2009р. залишено без змін в цій частині, а відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Поряд з цим, згідно з положеннями п.3.3., п.4.1.,п.4.2., п.4.4. вищевказаного Статуту ТОВ «ВКФ Меркурій», учасники товариства мають кількість голосів пропорційно розміру їх частки в статутному фонді: ОСОБА_7. -35%, ОСОБА_3. 35%, ОСОБА_1. 30%. Вищим органом ТОВ є збори часників, що складаються з усіх учасників чи уповноважених ним представників. Збори учасників вважаються правічними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють у сукупності більш ніж 60 відсотками голосів, а з інших питань, що вимагають одноголосності, - всі учасники. Учасник ТОВ може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього ж товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, та і третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у статному фонді товариства.

Таким чином, ОСОБА_1., як учаснику ТОВ «ВКФ Меркурій», з часткою у статутному фонді ТОВ «ВКФ Меркурій»30%, що становить 4 950 грн., належить переважне право придбання частки інших учасників цього товариства ОСОБА_7. (35% у статутному фонді товариства, що становить 5775 грн.) і ОСОБА_3. (35% у статутному фонді товариства, що становить 5775 грн.). Такий висновок господарського суду кореспондується з вимогами ч.2 ст.147 ЦК України, ст.53 Закону України «Про господарські товариства», так і з положеннями, що містяться у п.3.2.7. Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. №04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин», згідно з яким, учасник товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю має право на відчуження частки (її частини) у статутному капіталі третім особам за умови дотримання переважного права інших учасників товариства на придбання відчужуваної частки.

Відповідно до ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Субєктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. В силу вимог ст.362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів (ч.1). Продавець частки у праві спільної часткової власності зобовязаний письмово повідомити інших осіб співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі (ч.2).

Між тим, із матеріалів справи випливає, що 08.04.2010р. учасниками ТОВ «ВКФ Меркурій» ОСОБА_7. і ОСОБА_3. на загальних зборах цього товариства прийнято рішення про продаж як своїх часток у статутному капіталі ТОВ «ВКФ Меркурій»в розмірі 35% кожний, так і частки у статутному капіталі цього товариства, власником якої являється інший учасник товариства ОСОБА_1. в розмірі 30%, що не відповідає вимогам ст. 321 ЦК України, згідно з якою, право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а також порушує права та законні інтереси ОСОБА_1. Більш того, учасники ТОВ «ВКФ Меркурій» ОСОБА_7. і ОСОБА_3. приймаючи на загальних зборах учасників товариства рішення про продаж своїх часток у статутному капіталі ТОВ «ВКФ Меркурій»ОСОБА_4., тобто третій особі, жодним чином не повідомили іншого учасника ТОВ «ВКФ Меркурій»ОСОБА_1. про свій намір продати свої частки третій особі, що не відповідає вимогам ст.362 ЦК України та порушує переважне право іншого учасника товариства ОСОБА_1. на придбання цих часток, а тому вищевказане рішення учасників ТОВ «ВКФ Меркурій»в частині визначення покупцем часток у статутному капіталі ТОВ «ВКФ Меркурій»ОСОБА_4., оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ВКФ Меркурій»від 08.04.2009р. №17, визнається недійсним господарським судом, із врахуванням при цьому положень, що містяться у п.17 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. №04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин», згідно з яким, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних збрів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

За таких обставин позов ОСОБА_1. в частині визнання недійсним рішення Загальних збрів учасників ТОВ «ВКФ Меркурій»щодо визначення покупцем часток у статутному капіталі ТОВ «ВКФ Меркурій»ОСОБА_4., яке оформлено протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ВКФ Меркурій»№17 від 08.04.2008р. задовольняється господарським судом.

Також у позові ОСОБА_1. просить суд одночасно визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ВКФ Меркурій», який укладений між ОСОБА_7., ОСОБА_3. (Продавці) і ОСОБА_4. (Покупець), із застосуванням при цьому наслідків недійсності цього договору, передбачених ст. 216 ЦК України, та перевести на ОСОБА_1. права та обовязки покупця часток у статутному фонді ТОВ «ВКФ Меркурій»в розмірі 70%.

Відповідно до ч.4 ст.362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може предявити до суду позов про переведення на нього прав та обовязків покупця. Одночасно позивач зобовязаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

Отже, з огляду на вимоги ч.4 ст.362 ЦК України господарський суд вважає, що продаж учасниками ТОВ «ВКФ Меркурій»частки у статутному капіталі з порушенням переважного права іншого учасника на купівлю цих часток не зумовлює недійсність відповідного правочину і наслідком такого порушення є право учасника вимагати у судовому порядку переведення на нього прав та обовязків покупця на підставі ч.4 ст.532 ЦК України.

За таких обставин позов ОСОБА_1. в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ВКФ Меркурій», який укладений між ОСОБА_7., ОСОБА_3. і ОСОБА_4., не відповідає способу захисту його порушених прав, встановлених законом, а тому господарський суд відмовляє ОСОБА_1. у задоволені позовних вимог в цій частині.

Разом з тим, позовні вимоги ОСОБА_1. про переведення на нього прав та обовязків покупця часток у статутному фонді ТОВ «ВКФ Меркурій»в розмірі 70%, а саме частки ОСОБА_7. - 5 775 грн., що становить 35 % статутного фонду товариства та частки ОСОБА_3 5 775 грн., що становить 35 % статутного фонду товариства, та про визнання за ОСОБА_1. права власності на частку у статутному капіталі ТОВ «ВКФ Меркурій»в розмірі 100% задовольняються господарським судом, виходячи з наступного.

По-перше, рішення учасників ТОВ «ВКФ Меркурій»в частині визначення покупцем часток у статутному капіталі ТОВ «ВКФ Меркурій»ОСОБА_4., яке оформлено протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ВКФ Меркурій»від 08.04.2009р. №17, прийнято учасниками цього товариства ОСОБА_7. та ОСОБА_3., як з порушенням права власності ОСОБА_1. на належну йому частку у статутному капіталі ТОВ «ВКФ Меркурій», так із порушенням переважного права ОСОБА_1., як учасника цього товариства, на купівлю цих часток, та з огляду на такі обставини визнано недійсним господарським судом.

По-друге, ОСОБА_1. внесено на депозит господарського суду Одеської області грошові кошти в сумі 11550 грн., в якості оплати часток ОСОБА_7. і ОСОБА_3. у статутному фонді ТОВ «ВКФ Меркурій», а саме частки ОСОБА_7. - 5 775 грн., що становить 35 % статутного фонду товариства та частки ОСОБА_3. 5 775 грн., що становить 35 % статутного фонду товариства, що підтверджується квитанцією №ПН 319 від 07.12.2010р.

По-третє, з вищевказаним позовом про переведення на ОСОБА_1. прав та обовязків покупця, останній звернувся до суду 29.04.2010р. (вх. №3510), тобто, в межах річного строку позовної давності, встановленого вимогами ч.4 ст.362 ЦК України, оскільки про порушення свого переважного права покупця часток у статутному фонді ТОВ «ВКФ Меркурій»ОСОБА_1. дізнався лише під час розгляду господарським судом Одеської області спору у справі №6/67-09-1979 за позовом ОСОБА_1. про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «ВКФ Меркурій»щодо виключення ОСОБА_1. зі складу учасників товариства, а відповідно до вимог ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином учасниками ТОВ «ВКФ Меркурій»при відчуженні своїх часток у статутному капіталі ТОВ «ВКФ Меркурій»здійснено також відчуження частки, власником якої являється ОСОБА_1., а також учасники ТОВ «ВКФ Меркурій»при відчуженні своїх часток у статутному капіталі ТОВ «ВКФ Меркурій»за відповідним договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю від 09.04.2009р., не попередили іншого учасника цього товариства ОСОБА_1. про свій намір продати ці частки третій особі ОСОБА_4., чим порушили переважне право ОСОБА_1. на придбання цих часток, а останній, згідно приписів ч.4 ст.362 ЦК України, довів свій справжній намір придбати ці частки у статутному капіталі ТОВ «ВКФ Меркурій»та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права. У ст.392 ЦК України встановлено, що власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Посилання представника ТОВ ВКФ «Меркурій»на те, що про порушення свого переважного права покупця часток у статутному фонді ТОВ «ВКФ Меркурій»ОСОБА_1. дізнався ще у 2008р., що підтверджується ухвалою господарського суду Одеської області від 09.10.2008р. у справі №3/91-08-1645, якою господарський суд прийняв відмову ОСОБА_1. від позову про стягнення з ТОВ «ВКФ Меркурій»вартості частки майна товариства, належної до сплати ОСОБА_1., як учаснику цього товариства та припинив провадження у справі на підставі п.4 ст.80 ГПК України, господарський суд до уваги не приймає, оскільки відмова ОСОБА_1. від позову про стягнення з ТОВ «ВКФ Меркурій»вартості частки майна товариства, належної до сплати ОСОБА_1., як учаснику цього товариства жодним чином не підтверджує доводів представника ТОВ «ВКФ Меркурій», а свідчить лише про те, що у 2008 році ОСОБА_1. знав про виключення його із складу учасників ТОВ «ВКФ Меркурій»і про наявність у нього права на одержання вартості частки майна товариства.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_4. про господарський суд виходить з наступного.

Як вище встановлено господарським судом, із зустрічним позовом про визнання ОСОБА_4. належним набувачем частки у статутному капіталі ТОВ «ВКФ Меркурій»та визнання за ОСОБА_4. права власності на 100 відсотків статутного капіталу ТОВ «ВКФ Меркурій», останній звернувся до ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ТОВ «ВКФ Меркурій».

Під час розгляду справи ОСОБА_4. надав до суду заяву про уточнення до зустрічної позовної заяви та заяву про правове обґрунтування позовних вимог, згідно з якими, просив суд виключити із складу відповідачів за зустрічним позовом ОСОБА_2., ОСОБА_3., ТОВ «ВКФ Меркурій», залучити ОСОБА_2. і ОСОБА_3. до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та визнати ОСОБА_4. належним набувачем частки у статутному капіталі ТОВ «ВКФ Меркурій»і визнати за ОСОБА_4. права власності на 100 відсотків статутного капіталу ТОВ «ВКФ Меркурій», з посиланням при цьому на те, що на час укладення договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ «ВКФ Меркурій»у ОСОБА_4. були відсутні будь-які підстави для того, щоб вважати рішення загальних зборів нелегітимними і тому ОСОБА_4. являється добросовісним набувачем частки у статутному капіталі ТОВ «ВКФ Меркурій», а відповідно до вимог ст.392 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього; що ОСОБА_4. являється власником частки у статутному капіталі ТОВ «ВКФ Меркурій»у розмірі 100% за договором купівлі-продажу, що ставиться під сумнів позивачем за первісним позовом ОСОБА_1

Між тим, п.4 ч.1 ст.12 ГПК України не відносить до складу сторін корпоративного спору осіб, яким було відчужено частку у статутному капіталі господарських товариств, а тому спір у справі за зустрічним позовом ОСОБА_4. про визнання останнього належним набувачем частки у статутному капіталі ТОВ «ВКФ Меркурій»та визнання за ОСОБА_4. права власності на 100 відсотків статутного капіталу ТОВ «ВКФ Меркурій», який фактично предявлений позивачем за зустрічним позовом фізичною особою ОСОБА_4. до фізичної особи ОСОБА_1. підлягає розгляду загальним судом. Аналогічна правова позиція викладена і у п.1.10. Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. №04-5/14 «Про практику застування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин».

За таких обставин провадження у справі №10-31-23/29-10-1662 за зустрічним позовом ОСОБА_4. припиняється господарським судом на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, згідно з якою, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

На підставі ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати ОСОБА_1. по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів-2,3 у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п.1 ч.1 ст.80, ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Меркурій»(код ЄДРПОУ 32150955) в частині визначення покупцем часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Меркурій»(код ЄДРПОУ 32150955) ОСОБА_4, оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ВКФ Меркурій»від 08 квітня 2009 року №17.

3.Перевести на ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) права та обовязки покупця часток у статутному капіталі ТОВ «ВКФ Меркурій»(код ЄДРПОУ 32150955) в розмірі 70%.

4.Стягнути з депозитного рахунку господарського суду Одеської області (р/р 37118008000096 в Головному управлінні Державного казначейства України в Одеській області, код ЄДРПОУ 03499997, МФО 828011) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) грошові кошти в сумі 5775 (пять тисяч сімсот сімдесят пять) грн., що перераховані ОСОБА_1 за квитанцією №ПН319 від 07.12.2010р.

5.Стягнути з депозитного рахунку господарського суду Одеської області (р/р 37118008000096 в Головному управлінні Державного казначейства України в Одеській області, код ЄДРПОУ 03499997, МФО 828011) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) грошові кошти в сумі 5775 (пять тисяч сімсот сімдесят пять) грн., що перераховані ОСОБА_1 за квитанцією №ПН319 від 07.12.2010р.

6.Визнати за ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на частку в статутному капіталі ТОВ «ВКФ Меркурій»(код ЄДРПОУ 32150955) в розмірі 100 (сто) відсотків.

7.Врешті позовних вимог відмовити.

8.Провадження у справі №10-31-23/29-10-1662 за зустрічним позовом ОСОБА_4 припинити.

9.Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита в сумі 57 (пятдесят сім) грн. 50 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

10.Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита в сумі 57 (пятдесят сім) грн. 50 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя Смелянець Г.Є.

Повне рішення складено 10 грудня 2010 року.