Рішення № 128821626, 14.07.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/4675/25

Провадження №2/752/4555/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2025 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування фонду Голосіївського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території (квартплати) з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (далі - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території (квартплати) з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» з 01.05.2015 надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території в будинку АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

Відповідач є власником квартири та споживачем послуг, а тому зобов`язаний забезпечити їх своєчасну оплату.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за період з 01.01.2018 по 01.01.2025 утворилася заборгованість, яка складається з основного боргу в сумі 34807,81 грн., інфляційних втрат в розмірі 11751,32 грн. та 3% річних в сумі 3705,53 грн., що загалом становить 50264,66 грн.

З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 11.04.2025, просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території (квартплата), яка складається з основного боргу у розмірі 25175,08 грн., інфляційних втрат у розмірі 12443,21 грн. та 3% річних в розмірі 3948,41 грн., що загалом становить 41566,70 грн. та судові витрати на розрахунковий рахунок.

11.03.2025 постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

08.04.2025 представник відповідача адвокат Лазько С.В. подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог.

Зазначив, що між сторонами ніяких договорів не укладалось.

16.09.2003 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі -продажу квартири АДРЕСА_1 .

Водночас, у грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація, ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житлового приміщення та зобов`язання вчинити дії.

16.09.2020 рішенням Голосіївського районного суду м. Києва у цивільній справі

№752/21028/15 висилено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. Вселено ОСОБА_1 в кв. АДРЕСА_1 .

10.05.2022 постановою Верховного Суду рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16.09.2020 та постанову Київського апеляційного суду від 24.03.2021 залишено без змін.

31.10.2022 в результаті виконавчих дій державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) фактично були виселені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з кв. АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 був вселений в кв. АДРЕСА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 щонайменше з грудня 2015 року до 31.10.2022 не мав доступу та не користувався своєю власністю, а саме кв. АДРЕСА_1 .

Сума заборгованості ОСОБА_1 за послуги з утримання будинку та прибудинкової території (квартплати) за період з 01.11.2022 по 31.03.2024 в розмірі 8964,52 грн. була повністю оплачена: 25.03.2025 було сплачено за послуги з утримання будинку та прибудинкової території (квартплати) за період з 01.11.2022 по 31.12.2023 на суму 7500 грн. та 07.04.2025 було сплачено за послуги з утримання будинку та прибудинкової території (квартплати) за період з 01.01.2024 по 31.03.2024 на суму 1600 грн.

Таким чином, в частині стягнення заборгованості зі ОСОБА_1 за послуги з утримання будинку та прибудинкової території (квартплати) за період з 01.11.2022 по 31.03.2024 в розмірі 8964,52 грн. відсутній предмет позову, а тому просив закрити провадження в цій частині.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог, оскільки до відзиву не додано доказів оплати боргу за послуги з утримання будинку та прибудинкової території (квартплати).

11.04.2025 представник позивача подала до суду відповідь на відзив, в якій просила зменшити позовні вимоги.

Зазначила, що у березні 2025 відповідачем проведено оплату за спожиті послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у сумі 7500 грн. Таким чином, загальна заборгованість відповідача становить 41566,70 грн.

Відповідач з часу виникнення права власності 16.09.2003 та по сьогодні є власником кв. АДРЕСА_1 , а тому саме на власника квартири покладено обов`язок утримувати своє майно та оплачувати житлово-комунальні послуги.

14.05.2025 представник відповідача адвокат Лазько С.В. подав до суду клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Суд відмовляє у задоволенні клопотання про залучення третіх осіб, оскільки рішення у даній справі не вплине на їх права та обов`язки.

19.05.2025 представник відповідача адвокат Лазько С.В. подав до суду пояснення по справі, в яких зазначив, що сума заборгованості ОСОБА_1 за послуги з утримання будинку та прибудинкової території (квартплати) за період з 01.11.2022 по 31.03.2024 в розмірі 1464,52 грн., була повністю оплачена.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майне та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11.07.2024 №386468678 на підставі договору купівлі - продажу від 16.09.2003 власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 2.2 Статуту КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» предметом діяльності підприємства є для надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території та інших житлово-комунальних послуг.

На виконання зазначених послуг позивачем укладені договори з суб`єктами господарювання щодо закупівлі електричної енергії, надання послуг з дератизації та дезінсекції, обслуговування вентиляційних каналів, телекомунікаційного обладнання, технічного обслуговування ліфтів тощо.

Відповідно до розрахунку за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , станом на 01.03.2025 заборгованість за спожиті комунальні послуги складає 25175,08 грн., нараховані 3% річних за період з січня 2018 року по березень 2025 року в розмірі 3948,41 грн. та інфляційна складова за період з січня 2018 року по березень 2025 року в розмірі 12443,21 грн.

За цей період відповідач надані послуги оплачував не в повному обсязі.

Відповідно до квитанції №241309671 від 07.04.2025 ОСОБА_6 сплатив на користь позивача 1600 грн., призначення платежу: утримання будинків та прибуд. Територій, о/р НОМЕР_2 .

Відповідно до рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16.09.2020 по справі №752/21028/15-ц, яке залишено без змін постановами Київського апеляційного суду та Верховного Суду, виселено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. Вселено ОСОБА_1 в кв. АДРЕСА_1 .

На примусове виконання зазначеного рішення були видані виконавчі листи №752/21028/15-ц, на підставі яких були відкриті виконавчі провадження №№ НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9.

Відповідно до постанов старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Танащук О.М. від 15.11.2022, 17.11.2022, 20.04.2023, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №752/21028/15-ц закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження»

Згідно акту старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Танащук О.М. від 31.10.2022 виселено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. Вселено ОСОБА_1 в кв. АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України визначено що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно з п. 10 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонту технічного перепланування спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно його частки співвласника.

У постанові Верховного суду від 18.05.2020 у справі №176/456/17 та у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15 зазначено правовий висновок про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Суд відзначає, що співвласники квартири у багатоквартирному будинку повинні усвідомлювати, що набуття права власності на квартиру покладає на них обов`язок утримувати своє майно та оплачувати відповідну отриману послугу.

Відповідачем не було надано доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, у тому числі відповідач відповідно до порядку, передбаченому ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», не відмовився від надання позивачем послуг, внаслідок чого виникла підстава для звільнення від їх оплати.

Отже, відповідач як споживач вказаних послуг та власник майна має обов`язок оплатити позивачу їх вартість.

Водночас, судом встановлено, що свої обов`язки щодо оплати отриманих житлово-комунальних послуг відповідач виконував неналежним чином, що призвело до виникнення заборгованості.

Доводи представника відповідача, що між позивачем та відповідачем не було укладено жодних договорів про надання житлово-комунальних послуг, судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищезазначеним.

Судом встановлено, що з 16.09.2003 власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , що не заперечується останнім.

Відповідач заперечує щодо стягнення з нього заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території (квартплати) за період з 01.01.2018 по 31.10.2022, оскільки щонайменше з грудня 2015 року до 31.10.2022 не мав доступу та не користувався своєю вартирою №20, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки там неправомірно проживали ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яких на підставі судовго рішення було виселено з вищезазначеної квартири.

Разом з тим, оскільки ОСОБА_1 є власником квартири, то обов`язок утримувати своє майно та оплачувати відповідні отримані послуги має саме він.

В даному випадку, відповідач не позбавлений права звернутися до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування збитків.

Відповідно до розрахунку за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , станом на 01.03.2025 заборгованість за спожиті комунальні послуги складає 25175,08 грн.

Представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 25.03.2025 сплатив за послуги з утримання будинку та прибудинкової території (квартплати) за період з 01.11.2022 по 31.03.2024 в розмірі 7500 грн., а 07.04.2025 - 1600 грн.

Судом встановлено, що сплачену суму 7500 грн. було враховано позивачем при подані заяви про зменшення позовних вимог, що відображено у розрахунку заборгованості.

Також судом встановлено, що 07.04.2025 ОСОБА_6 сплатив на користь позивача 1600 грн., однак зазначена сума позивачем не врахована та не відображена у розрахунку заборгованості, який зроблений станом на 01.03.2025.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території (квартплати) за період з 01.01.2018 по квітень 2025 року у розмірі 23575, 08 грн. (25175,08 грн. (розмір заборгованості згідно розрахунку наданого позивачем) - 1600 грн. (сплачена заборгованість) = 23575, 08 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача за період з січня 2018 року по квітень 2025 року інфляційних втрат в розмірі 12443,21 грн. та 3% річних в сумі 3948,41 грн. суд відзначає наступне.

На правовідносини, що виникли між учасниками справи, поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

При цьому, судом враховується, що згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває по цей час.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до 29 грудня 2023 року було визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022 до 29.12.2023.

Отже нараховані на суму заборгованості 3% річних та інфляційні втрати за період з 24.02.2022 до 29.12.2023, стягненню не підлягають, оскільки їх нарахування безпідставним.

Таким чином, 3% річних та інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості, підлягають стягненню за період з 01.01.2018 по 23.02.2022 в сумі 2 933,63 грн. та 8 439,88 грн., відповідно, та за період з 30.12.2023 по 31.03.2025 в сумі 885,52 грн. та в сумі 3 748,44 грн., відповідно.

Таким чином, за підрахунком суду розмір 3% річних становить 3819,15 грн. та інфляційних втрат - 12188,32 грн.

Крім того, відповідно до приписів ч.5, 7 ст.265 ЦПК України резолютивна частина рішення не повинні містити відомостей про номери та види рахунків, на які мають бути зараховані грошові кошти, що стягнуті з відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ч. 1 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (95,22%) у розмірі 2883,26 грн., у зв`язку з їх документальним підтвердженням.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2018 по 31.03.2025 в сумі 23575 (двадцять три тисячі п`ятсот сімдесят п`ять) грн. 08 коп, 3% річних за період з 01.01.2018 по 23.02.2022 та за період з 30.12.2023 по 31.03.2025 в сумі 3819 (три тисячі вісімсот дев`ятнадцять) 15 коп., інфляційні втрати за період з 01.01.2018 по 23.02.2022 та за період з 30.12.2023 по 31.03.2025 в сумі 12188 (дванадцять тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 32 коп., що загалом становить 39582 (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят дві) грн. 55 коп.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» судові витрати в розмірі 2883 (дві тисячі вісімсот вісімдесят три) грн. 26 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», місцезнаходження: м. Київ, просп. Голосіївський, б. 17-б; код ЄДРПОУ 32375554.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Рішення складене 14.07.2025.

Суддя Ж. І. Кордюкова