Рішення № 12882138, 14.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/16814.12.10 За позовомПублічного акціонерного товариства "Квазар"

до

треті особи

про 1)Національної академії наук України

2)Державного підприємства "Науково –дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" НАН України

1)Фонд державного майна України

2)Міністерство промислової політики України

зобов‘язання вчинити дії

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

від відповідачів

від третіх осіб Арчаков Д.В., Сидоренко В.А. –представники;

1) Подлящук О.П. –представник;

2) Черкасова Л.А. –представник;

1) Кирпичова Т.Б., Осока О.В. –представники;

2) Подолян В.І.- представник           ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "Квазар" звернулося до суду з позовом, в якому просить:

1. Зобов'язати Державне підприємство "Науково - дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" Національної академії наук України виключити з інвентаризаційних описів Державного підприємства "Науково - дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" Національної академії наук України об'єкти, які належать ВАТ "Квазар" на праві власності, а саме:

п/нПункти Форми

№2б(д)Пункти в Додатку до Акту ВАТ "Квазар"Назва об'єктуІнв. Номер

ДП нді

МПІнв. Номер ВАТ "Квазар"

11.418,26,29,30,31,32,39,4 2,44Виробничий корпус № 2.9970499519, 99704, 99725-99728, 99962, 99966, 99974

21.512,28,35,40,43,45Виробничий корпус №3.9923599235,99724,99732, 99963,99967, 99975

31.774Техучилище.9960399247

41.816Поліклініка.9960499300

51.959Побутові приміщення.9951699251

61.1115,17,23,36,37,41,53Корпус допоміжних цехів.9924299242,99518,99963,99733, 99735, 99964,99994

71.1268Енергокорпус.9997099960

81.1349Холодильна станція.9993699986

91.1477Склад ПММ.9223699236

101.1578Склад хімікатів і кислот.9960299246

111.1660Гараж на 5 автомобілів.9925299252

121.1770Компресорна станція.9998899988

131.18235Артезіанські свердловини 43762137622

141.19236Артезіанські свердловини 53762237623

151.20237Артезіанські свердловини 63762337624

161.21238Артезіанські свердловини 73762499514

171.2289,231,232Станція нейтралізації.9998499984, 60828,60829

181.23240Вертикальні відстійники3780237802

191.25241Горизонтальні відстійники.9998437803

201.27226Акумуляторні баки.3781502435

211.28227Акумуляторні баки.3781602436

221.29233Станція оборотної води.3761737617

231.3084Станція охолодж. оборотної води.3762899737

241.3172Склади ( центральні).9960199240

251.35292Зовнішні тепломережі3012199502

261.36242Градирня 2 -х та 4-х секцій.3761837618

271. 37243Градирня 4-х секцій.3761937619

281.38246Резервуар кондиційної води.3781337813-

291.39247Резервуар кондиційної води.3781437814

301.4088Мулонакопичувач.9998399983

311.4158Котельня з солеміром.9924499244

322.1205-212, 289,291Піонерський табір "Кристал" смт. Буча.9912013605,9911699119,99630, 99684,66334,99685,99120

333.190155,230,191-196,256База відпочинку "Рось" (74 інвентарні об'єкти).9960519718-19720,13351-13355,17923, 60417,61,937, 64641,99123-99178 2. Зобов‘язати Національну академію наук України внести зміни до Єдиного реєстру об‘єктів державної власності шляхом виключення з Реєстру об‘єктів державної власності об‘єктів, які належать Відкритому акціонерному товариству "Квазар" на праві власності і перелічені у п. 1 даної позовної заяви.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі незаконно подають до Фонду державного майна України відомості до реєстру об‘єктів державної власності по об‘єктам, які належать позивачу на праві власності, що було набуто ним в процесі корпоратизації та подальшої приватизації позивача.

Відповідач -1 проти задоволення позову заперечує та зазначає, що передача цілісного майнового комплексу державного підприємства "Науково –дослідний інститут мікроприладів" із сфери управління Міністерства промислової політики України у відання Національної академії наук України здійснено на виконання розпорядження Кабінету міністрів України від 11.03.2004 № 140-р. Спільним наказом Міністерства промислової політики України та Національної академії наук України від 24.03.2004 № 98/135 та актом від 01.06.2004 приймання – передачі цілісного майнового комплексу ДП "НДІ мікроприладів" із сфери управління міністерства у відання академії наук передано майно та земельні ділянки ДП "НДІ мікроприладів". За таких обставин, форма власності не змінилась, а лише змінився орган управління державним майном. Постановою Президії НАН України від 08.09.2004 № 215 за інститутом закріплено на праві оперативного управління майно та земельні ділянки, що знаходяться на балансі відповідача-2. Таким чином, на виконання постанови від 14.04.2004 № 467 відповідачі вносять до реєстру об‘єктів державної власності майновий комплекс, який раніше був переданий міністерством Національній академії наук. Також відповідач -1 зазначає, що до нього ніяких розпорядчих документів щодо виключення з реєстру об‘єктів державної власності майнового комплексу відповідача-1 від міністерства не надходило.

Відповідач -2 проти задоволення позову заперечує з тих же підстав, що й відповідач-1.

Третя особа -1 у своїх письмових пояснення зазначила що відомості до реєстру об‘єктів державної власності подають органи, уповноважені управляти майном. За даними інвентаризації об‘єктів державної власності в єдиному реєстрі обліковується нерухоме державне майно, зазначене у позовній заяві.

Третя особа -2 проти задоволення позовних вимог заперечує та вказує на недоведеність належними засобами доказування позиції відповідачів, а також на те, що акт від 24.03.2004 № 98/135 не є належним доказом передачі спірного майна в управління відповідачу-2. Крім того вказує на те, що наказ від 07.09.2001 № 68 про закріплення основних засобів за державним підприємством "Науково –дослідний інститут "Мікроприладів" був скасований наказом № 409. За таких обставин, спірні об‘єкти є власністю позивача, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Квазар" було створено на виконання Указу Президента України від 15.06.1993 № 210/93 "Про корпоратизацію підприємств", згідно наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 17.05.1994 №730.

Відповідно до положень Указу Президента України від 15.06.1993 № 210/93 "Про корпоратизацію підприємств" корпоратизацією є перетворення державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш як 75 відсотків статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також виробничих і науково-виробничих об'єднань, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність з чинним законодавством (далі - підприємства), у відкриті акціонерні товариства.

Корпоратизації підлягають підприємства, балансова вартість основних фондів яких за станом на 1 січня 1993 року становила не менш як 20 млн. карбованців.

Засновниками відкритих акціонерних товариств, що створюються відповідно до цього Указу на базі загальнодержавної власності, з боку держави є органи, уповноважені управляти цим майном: центральні органи державної виконавчої влади, інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи та обласні державні адміністрації.

Засновники відкритих акціонерних товариств після прийняття рішення про їх приватизацію передають акції цих товариств державним органам приватизації в порядку, визначеному Міністерством фінансів України та Фондом державного майна України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 № 508 було затверджено "Положення про порядок корпоратизації підприємств".

Це Положення визначає порядок корпоратизації державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш як 75 відсотків статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також виробничих і науково-виробничих об'єднань, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність з чинним законодавством.

Відповідно до п. 2, п. 10 Положення у двотижневий термін з моменту початку проведення корпоратизації, визначеного відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 15 червня 1993 "Про корпоратизацію підприємств", керівник підприємства подає пропозиції засновнику відкритого акціонерного товариства про персональний склад комісії з корпоратизації"; засновник у тижневий термін затверджує склад комісії; комісія готує і подає засновнику у двомісячний термін з дня затвердження її складу акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу підприємства, що підлягає корпоратизації, та проект статуту відкритого акціонерного товариства, розроблений відповідно до Закону України "Про господарські товариства".

Згідно з п. 11 Положення засновник у тижневий термін розглядає і затверджує акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу підприємства, що підлягає корпоратизації, і в десятиденний термін приймає рішення про створення відкритого акціонерного товариства та затверджує його статут. У разі виявлення невідповідності зазначених документів вимогам цього Положення, інших актів чинного законодавства засновник вносить до них необхідні зміни і доповнення.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 31.03.1994 № 500, як засновником товариства, затверджено акт інвентаризації майна і акт оцінки цілісного майнового комплексу державного підприємства –заводу "Квазар".

В матеріалах справи наявний акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу заводу "Квазар", що підготовлений комісією по корпоратизації заводу, яка розглянувши результати інвентаризації заводу "Квазар" станом на 01.03.1994 року підтвердила оціночну вартість майна згідно з передаточним балансом.

Згідно відомості розрахунку вартості будівель та споруд і передавальних пристроїв станом на 01.03.1994 року м. Київ, вул. Північно –Сирецька, 1-3, яка є додатком до акту оцінки цілісного майнового комплексу заводу "Квазар", затвердженою наказом №500, об‘єкти, які зазначені в п. 1 позовних вимог, співпадають з об‘єктами, що зазначені у вказаній відомості (назви об‘єктів та інвентаризаційні номери співпадають з тими, які зазначені в позовних вимогах).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що об‘єкти, а саме виробничий корпус №2, виробничий корпус №3, техучилище, поліклініка, побутові приміщення, корпус допоміжних цехів, енергокорпус, холодильна станція, склад ПММ, склад хімікатів і кіслот, гараж на 5 автомобілів, компресорна станція, артезіанська свердлив на 4, артезіанська свердлив на 5, артезіанська свердлив на 6, артезіанська свердлив на 7, станція нейтралізації, вертикальні відстійники, горизонтальні відстійники, акумуляторні баки, акумуляторні баки, станція оборотної води, станція охолодження оборотної води, склади (центральні), зовнішні тепломерержі, градирня 2-х та 4 секцій, градирня 4- секцій, резервуар кондиційної води, мулонакопичував, котельня з солімером, піонерський табір "Кристал" смт. Буча, База відпочинку "Рось", увійшли до складу цілісного майнового комплексу заводу "Квазар".

Обставини корпоратизації Державного підприємства "Квазар" та створення на його базі Відкритого акціонерного товариства "Квазар" були предметом численних судових розглядів.

Зокрема, рішенням Вищого арбітражного суду України від 22.05.2000 у справі № 3/35 у позові Державного підприємства НДІ Мікроприладів до Міністерства промислової політики, Фонду державного майна України та третьої особи на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство "Квазар" про визнання недійсними наказів Міністерства машинобудування, військово –промислової комплексу і конверсії України від 18.12.1994 року, від 31.03.1994 № 500, від 17.05.1994 № 730 та акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу заводу "Квазар" від 31.03.1994, відмовлено за пропуском строку позовної давності.

Інших доказів оскарження наказу від 31.03.1994 № 500, акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу заводу "Квазар" від 31.03.1994 та наказу від 17.05.1994 №730 відповідачами до матеріалів справи не надано.

Отже, наказ Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 17.05.1994 №730, на підставі якого було створено відкрите акціонерне товариство "Квазар" та наказ Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 31.03.1994 № 500, яким затверджено акт інвентаризації майна і акт оцінки цілісного майнового комплексу державного підприємства –заводу "Квазар", станом на момент вирішення цього спору, є чинними, а тому посилання відповідачів на порушення норм законодавства під час корпоратизації заводу "Квазар" судом не приймаються, оскільки не доведені належними засобами доказування.

Крім того, наказом від 17.05.1994 Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України створено на базі заводу "Квазар" відкрите акціонерне товариство "Квазар", затверджено статут відкритого акціонерного товариства "Квазар", та 26.05.1994 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Відкритого акціонерного товариства "Квазар", що підтверджується свідоцтвом Серії А00 №042176 від 26.05.1994.

Відповідно до п. 15 Положення № 508 з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви підприємства, структурного підрозділу (одиниці) переходять до відкритого акціонерного товариства. Акціонерне товариство стає правонаступником прав і обов'язків корпоратизованого підприємства.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником, зокрема майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Згідно ст. 10 Закону "Про підприємства в Українській РСР" джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників. Майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Майно підприємства відповідно до законів Української РСР, статуту підприємства та укладених угод належить йому на праві власності або повного господарського відання.

Відповідно до ст. 20, ст. 21, ст. 25 Закону УРСР "Про власність" від 07.02.1991 № 697-ХІІ суб'єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об'єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об'єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами.

Право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.

Об'єктом права власності акціонерного товариства є майно, придбане за рахунок продажу акцій, одержане в результаті його господарської діяльності, а також інше майно, набуте на підставах, не заборонених законом.

Держателями акцій можуть бути підприємства, установи, організації, державні органи, працівники даного товариства, а також інші громадяни, якщо інше не передбачено законодавчими актами України або статутом товариства.

Державне підприємство за спільним рішенням трудового колективу і уповноваженого на те державного органу може бути перетворено в акціонерне товариство шляхом випуску акцій на всю вартість майна підприємства. Кошти, одержані від продажу акцій, після покриття боргів державного підприємства надходять у відповідний бюджет.

Відповідно до ст. 128 Цивільного кодексу УРСР (чинної в момент укладення угоди про створення і діяльність спільного підприємства) право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

02.04.1996 Фондом державного майна України акціонерному товариству "Квазар", що є правонаступником прав та обов‘язків державного підприємства "Квазар", видано свідоцтво про власність, відповідно до якого майно зазначеного товариства є колективною власністю акціонерів товариства, які придбали акції відповідно до Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств". Свідоцтво видано на підставі розпорядження Фонду Державного майна України від 22.03.1996 № 287-РРА.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується набуття позивачем права власності на майно, зазначене у відомості розрахунку вартості будівель та споруд і передавальних пристроїв, доданої до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу заводу "Квазар", затвердженого наказом від 31.03.1994 № 500, з моменту державної реєстрації Відкритого акціонерного товариства "Квазар", у тому числі і на майно, яке відповідачі вважають державною власністю та вносять до реєстр об‘єктів державної власності (спірне майно п.1 позовних вимог).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач -2 відображає спірне майно (п. 1 позовних вимог) у своїх інвентаризаційних описах та подає до відповідача-1 відомості про спірне майно як об‘єкти державної власності, які знаходяться у відповідача -1 на праві оперативного управління. У зв’язку з цим відповідач -2 (на підставі постанови Кабінету міністрів України від 30.11.2005 № 1121) подає до Фонду державного майна України відомості про спірне майно до реєстру об‘єктів державної власності.

Однією з підстав для обліку спірного майна як державного, відповідач-2 у своєму первісному відзиві зазначає наказ Міністерства промислової політики України від 07.09.2001 № 68.

Відповідно до наказу від 07.09.2001 № 68 за Державним підприємством науково –дослідним інститутом мікроприладів закріплено на праві повного господарського відання будівлі і споруди відповідно до "Відомості об‘єктів, що належать державному підприємству НДІ "Мікроприладів" згідно Генерального плану забудови", затвердженої першим заступником Голови Державного комітету промислової політики України В.Г. Падалко від 24.10.2000.

Відповідно до вказаної відомості, затвердженої 24.10.2000, до об‘єктів, що належать державному підприємству НДІ "Мікроприладів" згідно Генерального плану забудови, увійшли і спірні об‘єкти, а саме виробничий корпус № 2, виробничий копус № 3, корпус допоміжних цехів, техучилище, поліклініка, енергокорпус, склад ГММ, склад хімікатів і кислот, гараж на 5 автомобілів, градирня 4-х секційна 2-х секційна, компресорна станція, акумуляторна станція, резервуар кондиційної води, станція нейтралізації, бруднонакопичува, артезіанські свердловини № 4,5,6,7, станція оборотної води, горизонтальні відстійники, котельня з солімером, камера охолодженої оборотної води, склади, піонерський табір "Кристал", база відпочинку "Рось".

Наказ Міністерства промислової політики України від 07.09.2001 № 68 був оскаржений в Господарському суді міста Києва Відкритим акціонерним товариством "Квазар" за участю третьої особи Державного підприємства НДІ Мікроприладів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.04.2002 у справі № 32/142, залишеним без змін постановою Апеляційного господарського суду від 07.07.2003, позов був задоволений, наказ від 07.09.2001 № 68 визнаний недійсним.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.06.2006 судові рішення по справі № 32/142 були скасовані, а справу передано до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи № 32/142 їй присвоєно номер № 32/142-14/429-А.

Постановою Господарського суду міста Києва від 22.04.2010 у справі № 32/142-14/429-А, у задоволенні позовних вимог про визнання наказу від 07.09.2001 № 68 відмовлено, оскільки станом на день прийняття постанови права позивача відповідачем не порушені -відповідач видав наказ від 06.10.2003 № 409, яким визнав наказ № 69 таким, що суперечить вимогам чинного законодавства та скасував його.

Як вбачається з матеріалів справи, Міністерство промислової політики України наказом від 06.10.2003 № 409 скасувало наказ від 07.09.2001 № 68, як такий, що суперечить вимогам чинного законодавства з моменту його видання.

Наказ Міністерства промислової політики України від 06.10.2003 №409 був оскаржений державним підприємством "Науково –дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів".

Постановою Господарського суду міста Києва від 05.04.2007 у справі № 38/9-А в задоволенні позову про визнання незаконним наказом від 06.10.2003 № 409 було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2008 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.09.2008 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2008 скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2007 залишено в силі.

За таких обставин, посилання відповідачів на наказ від 07.09.2001 № 68 є необґрунтованим, оскільки він був скасований з моменту прийняття.

Крім того, відповідачі у своїх запереченнях посилаються на розпорядження Кабінету міністрів України від 11.03.2004 № 140-р, спільний наказ Міністерства промислової політики України та Національної академії наук України від 24.03.2004 № 98/135, акт від 01.06.2004 приймання –передачі цілісного майнового комплексу ДП "НДІ Мікроприладів" та постанову Президії НАН України від 08.09.2004 № 215.

Відповідно до матеріалів справи, розпорядженням Кабінету міністрів України від 11.03.2004 № 140-р прийнято пропозицію Національної академії наук і Мінпромполітики про передачу цілісного майнового комплексу державного підприємства "Науково –дослідний інститут мікроприладів" (с. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3) із сфери управління Мінпромполітики у відання Національної академії наук.

На виконання розпорядження № 140-р спільним наказом Національної академії наук України та Міністерства промислової політики від 24.03.2004 № 98/135 здійснено передачу із сфери управління Міністерства промислової політики України цілісного майнового комплексу державного підприємства "Науково – дослідний інститут мікроприладів" згідно балансового обліку станом на 11.03.2004 у відання Національної академії наук України.

Між Національною академією наук України та Міністерством промислової політики складено акт від 01.06.2004 приймання –передачі цілісного майнового комплексу у відання Національної академії наук України, відповідно до якого оцінююча вартість майна згідно з передаточним балансом і документацією про результати інвентаризації станом на 01.04.2004 становить 31806 тис. грн.

Суд відзначає, що в акті від 01.06.2004 не зазначений конкретний перелік майна, яке передається. Відповідачами не надано до матеріалів справи жодних належних доказів того, що до майна, яке було передано по акту від 01.06.2004, увійшло і спірне майно.

Постанову Президії НАН України від 08.09.2004 № 215, відповідачами до матеріалів справи не надано.

Відповідачем -2 до матеріалів справи надано акт без дати та номеру, підписаний директором відповідача-2, про закріплення на праві оперативного управління будівель і споруд, передавальних пристроїв та обладнання за відповідачем -2 відповідно до вимог п. 5 постанови НАН України від 08.09.2004 №215. До переліку будівель і споруд відповідачем -2 включені і спірні об‘єкти.

За таких обставин, як зазначає відповідач-2, останній відображає будівлі і споруди, передавальні пристрої та обладнання, які були закріплені за ним на праві оперативного управління в інвентаризаційних картках, у тому числі і спірні об‘єкти.

Відповідно до статуту Національної академії наук України, остання є вищою державною науковою організацією України, що заснована на державній власності та користується правами самоврядності.

Статус НАН України як державної організації ґрунтується на всебічній підтримці її статутної діяльності з боку держави, безстрокової та безоплатної передачі їй у користування (без права зміни форми) державного майна. У віданні НАН України перебувають установи, організації, підприємства згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, оскільки цілісний майновий комплекс державного підприємства "Науково –дослідний інститут мікроприладів" був переданий із сфери управління Міністерства промислової політики України у відання Національної академії наук України, то відповідачі вважають, що форма зазначеного майна не змінилась та залишилась державною, а тому відповідачі правомірно відображають спірні об‘єкти як об‘єкти державної власності.

В матеріалах справи наявні інвентаризаційні картки, баланс відповідача -2 станом на 01.06.2004 (передаточний), відомості про нерухоме майно (форма 2б (д)) станом на 01.01.2007, в якій відповідач -2 відображає спірне майно як державне майно, що знаходиться у нього на праві оперативного управління.

Згідно пояснень відповідачів та Фонду державного майна України, за даними інвентаризації об‘єктів державної власності в Єдиному реєстрі обліковується нерухоме державне майно, зазначене у позовній заяві, яке перебуває на балансі відповідача-обліковуються в реєстрі об‘єктів державної власності.

Як вже зазначалось, позивач з такою позицією відповідачів не погоджується і тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Позивач в підтвердження правомірності своєї позиції та належності йому на праві власності спірних об‘єктів також надав до матеріалів справи наступні документи: свідоцтво про право власності на майновий комплекс - 5/100 частин від майнового комплексу площею 136734,1 кв.м., а саме: поліклініку, одноповерхові прибудови: їдальню, прохідну, камеру кондиціонування від 25.10.2000 серія МК №010003328, видане на підставі наказу від16.10.2000 №587-В, зареєстрованим в Київському міському БТІ та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 11.01.2001; свідоцтво про право власності на будівлю виробничого корпусу №2 від 27.09.2005, видане на підставі наказу ГУ комунальної власності м. Києва від 27.09.2005р. за №1323-В; свідоцтво про право власності на нежилий будинок - виробничий корпус №3 від 09.09.2003 серія НБ № 010007504, видане на підставі наказу від 21.08.2003 за № 975-В., зареєстрованим в Київському міському БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 15.01.2004; свідоцтво про право власності на нежилий будинок –корпус модуль (торговий павільон) від 02.03.2004серія №933671, видане Головним управлінням комунальної власності міста Києва на підставі наказу від 25.02.2004 № 175-В, зареєстрованим в Київському міському БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 22.11.2004; свідоцтво про право власності на нежилий будинок –пункт - перекачки від 15.09.2004 серія №384062, видане Головним управлінням комунальної власності міста Києва на підставі наказу від 11.08.2004 № 1086-В, зареєстрованим в Київському міському БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 22.11.2004; реєстраційне посвідчення № 024986 на нежилі будівлі та нежилі приміщення загальною площею 21269,2 кв.м., по вул. Північно –Сирецька, 1-3 від 27.01. 2007; свідоцтво про право власності на корпус допоміжних цехів від 12.07.2005, видане Головним управлінням комунальної власності міста Києва на підставі наказу від 12.07.2007 № 1083-В, зареєстрованим в Київському міському БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 16.07.2007.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-2 було оскаржено до Господарського суду міста Києва наказ Головного управління комунальної власності у місті Києві від 27.09.2005 № 1323-В та свідоцтво про право власності на будівлю виробничого корпусу № 2 від 27.09.2005.

Рішенням Господарського кодексу України від 21.05.2009 у справі № 4/62 у задоволенні позову державного підприємства "Науково –дослідний інститут мікроприладів" НАН України про визнання недійсними наказу 27.09.2005 № 1323-В та свідоцтва від 27.09.2005, відмовлено повністю. Станом на момент вирішення цього спору рішення у справі № 4/62 є чинним та набрало законної сили.

Крім того, слід зазначити, що у висновку судової бухгалтерсько –економічної експертизи, яка була проведена в рамках господарської справи № 32/142, вказано про те, що піонерський табір "Кристал" смт. Буча у відповідності з договором купівлі –продажу об‘єкту ААА № 763255-763557 від 30.06.1996 Відкрите акціонерне товариство "Квазар" продало Церкві Адвентистів сьомого дня за 52 800 000 тис. укр. карб.; артезіанська свердловина № 4 інв.№37622 згідно з розпорядженням голови Шевченківської райдержадміністрації м. Києва від 02.02.1992 № 132 по акту прийому –передачі передана Відкритим акціонерним товариством "Квазар" на баланс комунального підприємства по утриманню житлового фонду Подільського району міста Києва; артезіанська свердловина інв. №37623,37724 списані з балансу Відкритого акціонерного товариства "Квазар" у зв‘язку з їх ліквідацією.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач, який є правонаступником прав та обов‘язків державного підприємства "Квазар", в процесі корпоратизації останнього шляхом випуску акцій на всю вартість майна підприємства, набув прав власності на спірні об‘єкти за рахунок продажу таких акцій. Відповідно до статуту позивача 2005 року, серед засновників товариства не значиться держава або уповноважений нею орган. Отже, корпоративні права держави у статутному капіталі позивача, станом на момент розгляду справи судом, відсутні.

Крім того, належність позивачу на праві власності майнового комплексу 5/100 частин від майнового комплексу площею 136734,1 кв.м., будівлі виробничого корпусу № 2, виробничого корпусу № 3, нежилого будинку –корпус –модуль, пункту –перекачки, нежилих будівель та нежилих приміщень загальною площею 21269,2 кв.м., по вул. Північно- Сирецькій, 1-3, корпус допоміжних цехів, підтверджується свідоцтвами на право власності.

Стосовно доводів відповідачів про перебування спірних об‘єктів у державній власності, то суд відзначає, що вказані обставини не підтверджені жодним належним доказом та спростовуються вищевикладеними матеріалами справи.

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується належність, станом на момент розгляду спору судом, позивачу на праві власності наступних об‘єктів: виробничий корпус №2, виробничий корпус №3, техучилище, поліклініка, побутові приміщення, корпус допоміжних цехів, енергокорпус, холодильна станція, склад ПММ, склад хімікатів і кіслот, гараж на 5 автомобілів, компресорна станція, артезіанська свердловина 5, станція нейтралізації, вертикальні відстійники, горизонтальні відстійники, акумуляторні баки, акумуляторні баки, станція оборотної води, станція охолодження оборотної води, зовнішні тепломерержі, градирня 2-х та 4 секцій, градирня 4- секцій, резервуар кондиційної води, мулонакопичував, котельня з солімером, , База відпочинку "Рось", увійшли до складу цілісного майнового комплексу заводу "Квазар".

Стосовно таких об‘єктів, як артезіанські свердловини №4, №6,№7, піонерський табір "Кристал", склади центральні, то слід зазначити наступне.

Артезіанська свердловина № 4, відповідно до висновку бухгалтерсько –економічної експертизи, яка була проведена в рамках господарської справи № 32/142, згідно бухгалтерських документів позивача, передана на баланс комунального підприємства по утриманню житлового фонду Подільського району міста Києва, позивачем вказані обставини жодним чином не спростовані.

Артезіанські свердловини № 6, № 7, відповідно до висновку бухгалтерсько –економічної експертизи, яка була проведена в рамках господарської справи № 32/142, згідно бухгалтерських документів позивача, були списані з балансу Відкритого акціонерного товариства "Квазар" у зв‘язку з їх ліквідацією, позивачем вказані обставини жодним чином не спростовані.

Піонерський табір "Кристал" смт. Буча, відповідно до висновку бухгалтерсько –економічної експертизи, яка була проведена в рамках господарської справи № 32/142, був проданий позивачем, що також підтверджується останнім.

Склади центральні, як зазначено позивачем, були відчужені 07.12.2006 року.

Отже, позивач станом на момент вирішення спору, не є власником зазначених об‘єктів.

Згідно з ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 № 467 затверджено "Положення про Єдиний реєстр об'єктів державної власності" (далі –положення № 467).

Відповідно положення № 467 єдиний реєстр об'єктів державної власності (далі - Реєстр) є автоматизованою системою збирання, обліку, накопичення, оброблення, захисту та надання інформації про нерухоме майно, у тому числі передане в оренду, лізинг, концесію або заставу державних підприємств, їх об'єднань, установ та організацій (далі - підприємства), а також корпоративні права держави та державне майно, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації (далі - балансоутримувачі).

Реєстр формується Фондом державного майна за участю Держкомстату, Державної податкової адміністрації, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Держпідприємництва, Держкомзему, Антимонопольного комітету та інших органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності, шляхом об'єднання на єдиних методологічних засадах інформаційних систем з метою: ведення обліку об'єктів державної власності; створення умов для оптимізації кількості підприємств державного сектору економіки, використання об'єктів державної власності; проведення моніторингу структурних змін у державному секторі економіки; здійснення контролю за ефективним використанням об'єктів державної власності; забезпечення реалізації управлінських рішень, відкритості та прозорості інформування у державному секторі економіки.

Розпорядником Реєстру є Фонд державного майна, який: затверджує порядок та умови користування Реєстром; розробляє організаційні та методологічні принципи його ведення; здійснює контроль за повнотою даних, які вносяться до Реєстру; розробляє і вдосконалює технології та програмні засоби формування Реєстру; надає інформаційно-довідкові послуги користувачам Реєстру.

Органи, уповноважені управляти об'єктами державної власності: ведуть облік об'єктів державної власності, які належать до сфери їх управління та підлягають внесенню до Реєстру; здійснюють контроль за повнотою даних Реєстру та їх відповідністю встановленим вимогам; передають щокварталу Фондові державного майна інформацію для внесення змін до Реєстру.

До Реєстру вносяться відомості на підставі бухгалтерської та статистичної звітності підприємств, господарських товариств, у статутних фондах яких акції (частки, паї) належать державі, та балансоутримувачів.

Накопичення, аналіз, поповнення, зберігання і захист даних Реєстру та контроль за достовірністю і доступом до них здійснюється Фондом державного майна.

Дані про об'єкти державної власності, внесені до Реєстру, поновлюються щокварталу Фондом державного майна за участю органів, зазначених у пункті 2 цього Положення.

Отже, враховуючи викладене, реєстр об'єктів державної власності формується Фондом державного майна України, органи управління державним майно надають відомості до реєстру на підставі бухгалтерської та статистичної звітності підприємств.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2005 № 1121 затверджено Методику проведення інвентаризації об‘єктів державної власності (далі - методика).

Ця Методика визначає механізм проведення інвентаризації державного майна та упорядкування обліку юридичних осіб з метою формування Єдиного реєстру об'єктів державної власності.

Суб'єктами інвентаризації державного майна та упорядкування обліку юридичних осіб є: Фонд державного майна; органи виконавчої влади та інші державні органи, які здійснюють управління об'єктами державної власності.

Інвентаризації підлягає нерухоме майно державних підприємств, їх об'єднань, установ та організацій, у тому числі те, що передано в оренду, концесію, та державне майно, яке не увійшло до статутних фондів господарських організацій, утворених у процесі приватизації та корпоратизації.

Упорядкуванню підлягає облік державних підприємств, їх об'єднань, установ та організацій, інших господарських організацій, щодо яких здійснюються корпоративні права держави, та/або господарських організацій, на балансі яких перебуває державне майно.

Орган державної влади на підставі переліків державного майна, що надійшли від юридичних осіб, складає за формою, затвердженою Фондом державного майна, узагальнений перелік цього майна і протягом 55 днів після закінчення звітного кварталу або до 25 квітня року, що настає за звітним, подає його Фондові державного майна.

Фонд державного майна протягом місяця після надходження узагальненого переліку державного майна вносить відомості до Єдиного реєстру об'єктів державної власності.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначені правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ст. 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством.

Згідно з ст. 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Враховуючи те, що судом було встановлено належність саме позивачу на праві колективної власності спірних об‘єктів, відсутність у статутному капіталі корпоративних прав держави, то відповідно облік відповідачем -2 у своїх інвентаризаційних описах таких об‘єктів, як державного майна, є неправомірним. Отже такі дії відповідача -2 порушують права позивача як власника спірних об‘єктів.

За таких обставин, з метою захисту прав власності, суд вважає, що позовні вимоги про зобов‘язання відповідача -1 виключити з інвентаризаційних описів об‘єктів, які станом на момент вирішення спору, належать позивачу на праві власності, є такими, що підлягають задоволенню частково.

Що стосується позовних вимог про зобов‘язання відповідача-1 внести зміни до Єдиного реєстру об‘єктів державної власності шляхом виключення з Реєстру об‘єктів державної власності об‘єктів, які належить позивачу, то такі позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно положення № 467 реєстр об‘єктів державної власності формується Фондом державного майна за участю Держкомстату, Державної податкової адміністрації, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Держпідприємництва, Держкомзему, Антимонопольного комітету та інших органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності.

Розпорядником Реєстру є Фонд державного майна.

Органи, уповноважені управляти об'єктами державної власності, зокрема передають щокварталу Фондові державного майна інформацію для внесення змін до Реєстру.

Методикою №1121 передбачено, що орган державної влади на підставі переліків державного майна, що надійшли від юридичних осіб, складає за формою, затвердженою Фондом державного майна, узагальнений перелік цього майна і протягом 55 днів після закінчення звітного кварталу або до 25 квітня року, що настає за звітним, подає його Фондові державного майна.

Фонд державного майна протягом місяця після надходження узагальненого переліку державного майна вносить відомості до Єдиного реєстру об'єктів державної власності.

За таких обставин, Національна академія Наук України як орган, який управляє державним майном передає до Фонду державного майна інформацію за формою встановленою останнім про об‘єкти державного майна, а Фонд вносить відомості до Єдиного державного реєстру об‘єктів державної власності.

Отже, нормами чинного законодавства не передбачена можливість саме органу, який управляє державним майном, виключати з реєстру об‘єктів державної власності відповідні об‘єкти, оскільки відомості до Єдиного державного реєстру об‘єктів державної власності, у тому числі і щодо виключення з реєстру окремих об‘єктів, вносить Фонд державного майна, а орган, який управляє державним майном подає інформацію за передбаченою формою до Фонду.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави зобов‘язати відповідача-1 внести зміни в реєстр шляхом виключення з Реєстру об‘єктів державної власності об‘єктів, які належать позивачу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витратипозивача просплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва                    

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково –по відношенню до відповідача Державного підприємства "Науково - дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" Національної академії наук України.

1. Зобов‘язати Державне підприємство "Науково - дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" Національної академії наук України (04136, м. Київ, вул. Північно –Сирецька, 3) виключити з інвентаризаційних описів Державного підприємства "Науково - дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" Національної академії наук України наступні об'єкти:

п/нНазва об'єктуІнв. Номер

ДП НДІ

МПІнв. Номер ВАТ "Квазар"

1Виробничий корпус №29970499519, 99704, 99725-99728, 99962, 99966, 99974

2Виробничий корпус №3.9923599235,99724,99732, 99963,99967, 99975

3Техучилище.9960399247

4Поліклініка.9960499300

5Побутові приміщення.9951699251

6Корпус допоміжних цехів.9924299242,99518,99963,99733, 99735, 99964,99994

7Енергокорпус.9997099960

8Холодильна станція.9993699986

9Склад ПММ.9223699236

10Склад хімікатів і кислот.9960299246

11Гараж на 5 автомобілів.9925299252

12Компресорна станція.9998899988

13Артезіанські свердловини 53762237623

14Станція нейтралізації.9998499984, 60828,60829

15Вертикальні відстійники3780237802

16Горизонтальні відстійники.9998437803

17Акумуляторні баки.3781502435

18Акумуляторні баки.3781602436

19Станція оборотної води.3761737617

20Станція охолодж. оборотної води.3762899737

21Зовнішні тепломережі3012199502

22Градирня 2 -х та 4-х секцій.3761837618

23Градирня 4-х секцій.3761937619

24Резервуар кондиційної води.3781337813-

25Резервуар кондиційної води.3781437814

25Мулонакопичувач9998399983

27Котельня з солеміром.9924499244

28База відпочинку "Рось". (74 інвентарні об'єкти)9960519718-19720,13351-13355,17923, 60417,61,937, 64641,99123-99178 2. В іншій частині позову відмовити.

3. Стягнути з Державного підприємства "Науково - дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" Національної академії наук України (04136, м. Київ, вул. Північно–Сирецька, 3, код 14308827 з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання рішення) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита та 59 (п‘ятдесят дев‘ять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення:17.12.2010