Рішення № 128821355, 08.07.2025, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 08.07.2025

Справа № 334/3762/25

Провадження № 2/334/2400/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2025 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді Козлової Н.Ю., за участю секретаря Александрової А.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію

в с т а н о в и в :

Позивач в особі ПАТ «Запоріжжяобленерго» звернувся до Дніпровського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію у розмірі 7795, 01 гривень.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав, що 03.04.2023 року, під час здійснення технічної перевірки електроустановки за адресою: АДРЕСА_1 , у присутності особи, яі допустила до перевірки, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено порушення, а саме: «п. 5.5.5. ПРРЕЕ. Самовільне підключення електропроводки і електричної мережі, що не є власністю ПАТ «Запоріжжяобленерго» без порушення схеми обліку після припинення електропостачання. Точка самовільного підключені від «фазного» проводу знаходиться у другій клемі лічильника. Порушення виявлеї під час технічної перевірки та продемонстровано споживачу.

У зв`язку із виявленим порушенням та відповідно до пунктів 5.5.5, 8.2.5 ПРРЕЕ було складено Акт про порушення №10012247 від 03.04.2023 року. Також, 03.04.2023. було складено Акт технічної перевірки.

Акт про порушення №10012247 від 03.04.2023 р. підписано з боку представник оператора системи та ОСОБА_1 без зауважень та заперечень, а також другі екземпляр отримано ОСОБА_1 власноруч.

Як зазначено у п. 11 акті про порушення, представника відповідача було запрошено на 25.05.2023р. на засідання комісії з розгляду складеного акту про порушення №10012247 від 03.04.2023р.

03.04.2023р. на засідання комісії з розгляду актів про порушення, для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії споживач і з`явився, тому комісія прийняла рішення виконати розрахунок не обліковая електроенергії по акту згідно правил за п. 8.2.6., пп.5 п. 8.4.2, пп. 5 п. 8.4.8, п. 8.4.1 тобто було затверджено розрахунок необлікованої електричної енергії по акту про порушення №10012247 від 03.04.2023р. в розмірі 1267 кВт*год на загальну суму 7795 грн. 01 коп., що оформлено відповідним протоколом №838 від 25.05.2023р. Другий примірник цього протоколу, розрахунку, рахунок на оплату на суму 7795 грн. 01 коп. було направлено поштою на адресу споживачів.

Відповідач мав право оскаржити через суд рішення комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, але до теперішнього часу не скористався своїм правом.

Відповідно до п. 8.4.11. ПРРЕЕ у разі виявлення у побутового споживача порушені зазначених у підпунктах 1 - 5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (W доб, кВт год) розраховується за формолою Wдоб.=24-Рдог.-Ксез.-Квик.,

Де, Рдбг.-величина дозволеної потужності для цієї точки комерційного облік! передбачена договором між побутовим споживачем та оператором системи, кВт;

К сез-коефіцієнт сезонності (приймається рівним 0,8 у період з 01 травня до ЗІ вересня та рівним 1 на період з 01 жовтня до ЗО квітня);

К вик-коефіцієнт використання потужності. Для колективного побутового спожива

Отже, нарахування по Акту проведено за 88 днів за період з 05.01.2023р. іі 03.04.2023р., тобто згідно з вимогами Правил.

Таким чином, загальна кількість необлікованої електроенергії складає 128 кВт.год на загальну суму 7795 грн. 01 коп.

Станом на день подання позову відповідачем не сплачено суму боргу, тому позивач змушений був звернутися до суду.

Разом з позовом, позивачем подано клопотання про витребування доказів в порядку ст. 84 ЦПК України, в якому він просить суд витребувати з Четвертої запорізької державної нотаріальної контори, яка знаходиться за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Шкільна, буд. 50, такі докази (довідка/витяг): Чи відкрито спадкову справу стосовно спадкового майна, яке зокрема складається з квартири за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої був ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено актовий запис про смерть №7671 складений 15.11.2015р. Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місці Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Інформаційну довідку про наявність або відсутність виданого свідоцтва про право на спадщину особі/особам, яка/які є спадкоємцем/спадкоємцями померлої особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 26.05.2025 року позовну заяву ПАТ «Запоріжжяобленерго» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.

Також, було встановлено, що на час відкриття провадження у справі правоздатність ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) припинилася у зв`язку зі смертю останнього, а процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе шляхом залучення правонаступників лише за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, суд закрив провадження відносно ОСОБА_2 та розглядав справу лише до одного відповідача - ОСОБА_1 .

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог відносно ОСОБА_1 з підстав, викладених у позові.

Відповідач в судове засідання, призначене на 08 липня 2025 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. Судова повістка, надсилалась відповідачу на адресу: АДРЕСА_1 . Конверт повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Клопотання про відкладення розгляду справи, до суду відповідач не надіслав, про причину неявки суд не повідомив, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили.

У відповідь на запит суду від Департаменту Адміністративних послуг ЗМР від 26.05.2025 року, щодо реєстрації міста проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено, що відносно вказаної особи, в реєстрі територіальної громади міста Запоріжжя відсутня будь яка інформація щодо реєстраціїї ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Дослідивши письмові докази подані в обґрунтування позову, суд прийшов до висновку, про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Спір між сторонами виник з приводу неналежного споживання споживачем електричної енері, який зобов`язаний здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення Правил та умов договору.

Згідно зі ст. ст. 322, 360 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Отже, враховуючи положення ст. ст. 317, 322, 360 ЦК України власник квартири зобов`язаний нести витрати з її утримання, у тому числі оплачувати комунальні послуги, незалежно від того, проживає він у належній йому квартирі чи ні, якщо він в установленому порядку не відмовився від надання таких послуг (Постанова КЦС ВС від 02.04.2020 року у справі № 757/29813/17-ц).

При зверненні до суду, позивачем пред`явлені вимоги мотивовані тим, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . Разом з тим, згідно даних інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_3 належала на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після його смерті, квартира за адресою: АДРЕСА_1 не переоформлялася. За данною адресою зареєстровані особіи відсутні.

Відповідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

За змістом ст. 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Відповідачем є та зі сторін у процесі, яка вказується позивачем як порушник його права. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Тому, неналежним відповідачем є особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона повинна відповідати за пред`явленим позовом.

Як випливає зі змісту ст. ст. 51, 175 ЦПК на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Якщо позивач помилився відносно обов`язку відповідача щодо поновлення порушеного права, суд має виходити із положень ст. 51 ЦПК України та з урахуванням ч. 5 ст. 12 ЦПК України, роз`яснити позивачеві право на заміну неналежного відповідача.

Таким чином, суд, як орган, на який покладено обов`язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов`язаний визначити суб`єктний склад учасників процесу залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 189 ЦПК та іншими нормами процесуального права, які передбачають заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідачів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи. Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом.

Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові.

Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Отже, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Як вбачається з отриманої судом інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідач ОСОБА_1 не має реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 . Право власності на квартиру АДРЕСА_3 було зареєстровано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та після його смерті спадщина не оформлялася.

Отже, на даний час, відповідач ОСОБА_1 не являється власником квартири АДРЕСА_1 та не є споживачем комунальних послуг, в той час як позивач просить стягнути заборгованість за необліковану електричну енергію саме з власника або споживача зазначеної квартири.

Таки мчином, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 не може виступати належним відповідачем у даному спорі.

Враховуючи викладене, а також оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує ст. 141 ЦПК України та відмову в задоволенні позову в повному обсязі, у зв`язку з чим понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 12, 76 - 81, 89, 141, 263-265, 279, 280 - 282, 284, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволені позовних ПАТ «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Козлова Н. Ю.