Рішення № 12882055, 13.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/30013.12.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Центральної філії

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське будівельне підприємство № 3»

2. Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія

«Інвестсервіс»

про відшкодування шкоди в порядку регресу

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Горовець О.М. (довіреність № 790-1/14 від 26.03.2010р.);

від відповідачів: не зявились;

В судовому засіданні 13.12.2010р., у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(надалі ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», позивач) в особі Центральної філії звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське будівельне підприємство № 3»(надалі ТОВ «Київське будівельне підприємство № 3», відповідач 1) 1816, 26 грн..

В ході розгляду справи, за встановлених обставин, наявності полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у Київського будівельного підприємства № 3, до участі у справі в якості відповідача-2 залучено Закрите акціонерне товариство «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(ухвала від 19.11.2010р.).

Згідно з клопотанням позивача від 19.11.2010р. спір у даній справі вирішується за вимогами позивача про стягнення з відповідача 1 510 грн., та про стягнення з відповідача 2 1091, 26 грн. боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності (поліс) № 19 G - 0025413, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Mazda 3, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу автомобіля ВАЗ 21140, державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс»відповідальними за завдані збитки є відповідач 1 в межах укладеного договору страхування відповідальності винної особи та відповідач 2 як винна особа.

Відповідачі відзиву на позов не надали, явку уповноважених представників в судові засідання не забезпечили, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованих відправлень. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачам на юридичну адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідки станом на 20.07.2010р., 25.05.2010р. наявні у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Провадження у справі порушено ухвалою від 20.07.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності (поліс) № 19 G 0025413 у ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», застраховано автомобіль Mazda 3, державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є ОСОБА_1.

Згідно довідки УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 27.04.2007р. по вул. Мельникова сталась дорожньо-транспортна пригода зіткнення автомобілів Mazda, державний номер НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_1. та ВАЗ 21140, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2..

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2. вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 08.06.2007р., справа № 3-18401/2007.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу Mazda 3, державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до висновку № 272/1 автотоварознавчого дослідження складеного 21.09.2007р. суб'єктом оціночної діяльності судовим експертом ТОВ «АвтоПлюс»ОСОБА_3. (кваліфікаційне свідоцтво № НОМЕР_3 від 28.02.2007р.), складає 1891, 51 грн..

За страховим випадком ДТП що сталась 27.04.2007р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 68878 від 25.10.2007р. по договору страхування (поліс) № 19 G 0025413 визначено страхове відшкодування в сумі 1601, 26 грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням № 9197 від 30.10.2007р..

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб автомобіль ВАЗ 21140, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Mazda, державний номер НОМЕР_1, застраховано Київським будівельним підприємством № 3 у ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс»що підтверджується полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВА/4604726.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем ВАЗ 21140, державний номер НОМЕР_2 встановлена у судовому порядку Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 08.06.2007р..

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля ВАЗ 21140, державний номер НОМЕР_2 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована у ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс»на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВА/4604726).

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані збитки, у даному випадку є ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс»(відповідач 2) відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВА/4604726), та ТОВ «Київське будівельне підприємство № 3»(відповідач 1) відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс»як страховиком.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВА/4604726) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза - 510 грн..

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, заявлений до стягнення з ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс»розмір збитків у сумі 1091, 26 грн. (1601, 26 грн. 510 грн. франшиза) є обґрунтованим, а тому позов в цій частині заявлених вимог до відповідача 2 підлягає задоволенню.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування, яким у даному випадку є поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВА/4604726.

Статтею 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. ст. 1166, 1172 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно із ч.2 ст. 1166 ЦК України особа, яка заподіяла шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідач 1 не довів відсутність вини свого працівника в заподіянні шкоди, що спричинена внаслідок ДТП 27.04.2007р., вина працівника встановлена у судовому порядку, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення (справа № 3-18401/2007).

В силу положень ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З урахуванням стягнення на користь позивача із ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс», яким застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача 1 на підставі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВА/4604726) суми в розмірі 1091, 26 грн., невідшкодованою залишилась сума в розмірі 510 грн. (1601, 26 грн. сума понесених витрат 1091, 26 грн. сума страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності страхової компанії, що підлягає виплаті згідно з законом).

Виходячи з наведеного заявлена до стягнення з відповідача 1 сума в розмірі 510 грн. визнається судом обґрунтованою, оскільки не підлягає відшкодуванню згідно положень Закону „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за рахунок страховика яким застраховано відповідальність винної особи.

З урахуванням наведеного, заявлені позовні вимоги (згідно заяви про уточнення позовних вимог) визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідачів пропорційно задоволених вимог: з відповідача 1 в сумі 155, 48 грн. та з відповідача 2 182, 52 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське будівельне підприємство № 3»(02068, м. Київ, вул. О. Кошиця 1/38, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32156847) на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(ідент. код юрид. особи 16467237) в особі Центральної філії (01042, м. Київ, пров. Новопечерський 19/3, ідент. код 25965081) 510 грн. (пятсот десять гривень) суми понесених збитків в порядку регресу, 155, 48 грн. (сто пятдесят пять гривень 48 копійок) судових витрат.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна Страхова компанія «Інвестсервіс» (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз 5-Б, офіс 208, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 23498273) на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(ідент. код юрид. особи 16467237) в особі Центральної філії (01042, м. Київ, пров. Новопечерський 19/3, ідент. код 25965081) 1091, 26 грн. (одну тисячу девяносто одну гривню 26 копійок) страхової виплати в порядку регресу, 182, 52 грн. (сто вісімдесят дві гривні 52 копійки) судових витрат.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 16.12.2010