Рішення № 128819419, 14.07.2025, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/11221/24

Провадження № 2/359/899/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді - Яковлєвої Л.В.,

при секретарі - Бокей А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бериславської міської ради Херсонської області, третя особа : Перша Бориспільська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

16 жовтня 2024 року представник позивача адвокат Динник О.В. звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, яким просить суд : встановити ОСОБА_1 додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю у 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить нерухоме майно. У вересні 2024 року позивач звернулась до Першої бориспільської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, після смерті матері ОСОБА_2 , однак їй було відмовлено у зв`язку з пропуском шестимісячного строку. Для отримання спадщини позивач не могла звернутися вчасно оскільки з лютого 2022 року по листопад 2022 року місто Берислав Херсонської області знаходилось під окупацією росії. Після де окупації м. Берислав та у зв`язку з постійними обстрілами міста, позивач переїхала до міста Покров Дніпропетров-ської області. В травні позивач захворіла та 26 червня 2023 року їй було госпіталізовано до Нікопольської міської лікарні №4, де проведено хірургічне втручання. В лікарні позивач знаходилася по 30 червня 2023 року включно, потім перебувала на реабілітації вдома під постійним наглядом лікарів. З цих підстав позивач вимушена звернутися до суду за захистом своїх спадкових прав.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2024 року провадження у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання з викликом і повідомленням. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

Ухвалою суду від 25 березня 2025 року клопотання представника позивача ОСОБА_4 та витребувано з нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи.

Ухвалою суду від 07 травня 2025 року у справі закрито підготовче провадження та призна-чено її до розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, натомість представник позивача подав до суду заяву з проханням слухати справу у її та позивача відсутність, позовні вимоги повністю підтримала та просила задовольнити.

Від представника відповідача Бериславської міськоїради Херсонськоїобласті надійшла заява, якою просили розгляд справи здійснити без участі їх представника, та прийняти рішення на розсуд суду за наявними матеріалами справи.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Дослідивши подані заяви, матеріали цивільної справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Приписами ч. 1, 3ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 3,4ст.12ЦПК Україникожна сторонаповинна довестиобставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд також приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав люди-ни»відповідно якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини.

Так, враховуються висновки, зазначені у рішенні в справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року (серія А, № 303А, п. 2958), згідно якого Суд повторює, що згідно усталеної практики, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 08 грудня 2022 року Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ; копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданим Бориспільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністкрства юстиції (м. Київ) 09 жовтня 2024 року; Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00047387612 (а.с. 17-18).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на нерухоме майно. За життя ОСОБА_2 склала заповіт, згідно якого все своє майно заповіла позивачу ОСОБА_1 , що підтверджується копією заповіту посвідченого державним нотаріусом Бериславської державної нотаріальної контори, зареєстрованим за № 3475 (а.с. 10).

З лютого 2022 року по листопад 2022 року м.Берислав Херсонської області знаходилось під окупацією росії. В травні позивач захворіла та 26 червня 2023 року їй було госпіталізовано до Нікопольської міської лікарні №4, де проведено хірургічне втручання. В лікарні позивач знаходилася по 30 червня 2023 року включно, потім перебувала на реабілітації вдома під постійним наглядом лікарів, а тому ОСОБА_5 не зверталася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Наведене підтверджується копією виписки №311 із медичної карти стаціонарного хворого; ультразвуковим дослідженням КП «ЦМЛ м. покровської міської ради Дніпропетровської області» від 21 червня 2023 року (а.с. 20-26).

ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори з метою прийняття спадщини, проте їй було відмовлено у зв`язку з пропущенням встановленого законодавством строку та рекомендовано звернутися до суду. Наведене підтверджується копією листа «Про роз`яснення законодавства про оформлення спадкових прав» №1429/01-16 від 02 жовтня 2024 року (а.с. 16).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №80773594 від 09 квітня 2025 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась.

Згідно письмових пояснень свідка ОСОБА_6 встановлено, що вона є невісткою позивача ОСОБА_1 та підтверджує факт того, що ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була матір`ю ОСОБА_1 . Перед прізвищем ОСОБА_2 мала прізвище « ОСОБА_7 ». Дана інформація їй відома оскільки, вона неодноразово перебувала в будинку АДРЕСА_1 , масив сади «Ніко Фінанс» в селі Глибоке Бориспільського району, де проживала та померла ОСОБА_2 , її дочка ОСОБА_1 доглядала та поховала її.

Відповідно ст.1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК Українипередбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч. 1 ст. 1220, ч. 1ст. 1270 ЦК України).

Відповідно ч. 1ст.1222 ЦК Україниспадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ч. 2ст.1223 ЦК Україниу разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1ст. 1268 ЦК України).

Частиною 1ст.1269 ЦК Українивстановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно ч. 3ст.1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідност.1272 ЦК Україниякщо спадкоємець протягом строку, встановленогост. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом пункту 24Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевияв-лення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Таким чином, відповідно до наведених вище положень цивільного законодавства України для набуття прав щодо вступу в спадщину, на спадкоємця покладається вимога подати відповідну заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк.

Позивач у термін, встановленийст. 1270 ЦК України, не звернулася до нотаріальної контори за оформленням та отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом. Поважними причинами пропуску строку визначеного для прийняття спадщини позивач зазначає те, що тривалий час хворіла.

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що позивач з поважних причин пропустила строк встановлений законом для прийняття спадщини. Судом враховано, що спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_2 не відкривалась, спадщина ніким не прийнята, заяв про відмову від спадщини позивач не подавала, спадщина не визнана судом відумерлою, в інший спосіб, крім як звернутися до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та відновити своє порушене право, позивач не може.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе позов задовольнити та визначити позивачу додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю 3 (три) місяці.

На підставі викладеного та керуючись ст.141,263-265 ЦПК України, ст. 1216, 1217, 1222, 1223, 1269, 1270, 1272 ЦК України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 доБериславської міськоїради Херсонськоїобласті,третя особа:Перша Бориспільськадержавна нотаріальнаконтора провизначення додатковогостроку дляприйняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк в 3 (три) місяці з моменту набрання законної сили даним рішенням суду, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд Київської області до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 14 липня 2025 року.

Суддя Л.В. Яковлєва