Рішення № 128818913, 14.07.2025, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/3800/25

Провадження № 2-а/279/55/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2025 року м.Коростень Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши в порядку спрощеногопозовного провадження термінову адміністративну справу №279/3800/25 за позовом ОСОБА_1 до сержанта поліції Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області Швець Артура Вікторовича про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксаване не в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксаване не в автоматичному режимі, зазначивши, що працівником поліції сержантом поліції СРПП ВПП №2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирської області Швець Артуром Вікторовичем було винесено постанову ЕНА№4755881 від18.05.2025 року о 1 год 10 хв. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено на його адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Відповідно до постанови від 18.05.2025 слідує, що ОСОБА_1 17.05.2025 о 23.40 год. у провулку Промисловому, 25 в м.Олевськ подав звуковий сигнал без потреби та під час перевірки не пред`явив докумети на транспортний засіб та посвідчення водія, чим порушив п.2.1 ПДР та вчинив правопорушення перебачене ч.1 ст.126 КУпАП.

Вказав, що він має всі необхідні документи на керування транспортним засобом, не перебував у 23.40 год. по пров.Промисловому, 25 в м.Олевськ, оскільки він перебував по місцю свого проживання, звукових сигналів автомобіля без потреби у цей час не здійснював, будь який поліцейський патруль чи працівник поліції його не зупиняв у цей час та не просили надати документи на транспортний засіб та на право керування автомобілем.

Крім того, зазначає, що оскаржувана постанова не містить посилань на технічний засіб на підтвердження порушення позивачем правил дорожнього руху. У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Тому просить суд взяти до уваги ті обставини, що йому не було відомо про складання будь яких матеріалів та постанови від 18.05.2025 про вчинення ним правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, оскільки він фактично не вчиняв 17.05.2025 року правопорушення передбачене ч.1 ст.126 КУпАП. Крім того, відповідач зобов`язаний був винести постанову на місці вчинення правопорушення з дотриманням норм законодавства, але дані вимоги ними були проігнорованні та постанова була винесена.

Крім того, оскільки він не міг знати раніше ніж 18.06.2025 про існування вказаної постанови тому в найкоротші терміни вирішив питання про її оскарження.

Вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення правопорушення, а висновки поліцейського не підтверджується жодними належними і допустимими доказами.

Позивач позов підтримав, просив його задовольнити, справу розглянути в його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явився, своїх заперечень не надав, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

За таких обставин суд розглянув справу у відсутність сторін на підставі поданих доказів.

Дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне:

Судом встановлено, що згідно постанови поліцейського ВП №2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області Швець А.В. серії ЕНА №4755681 від 18.05.2025 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч.1 ст.126 ККпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

За змістом постанови, ОСОБА_1 , 17.05.2025 о 23.40 год. рухався по пров.Промисловому, 25 в м.Олевськ подав звуковий сигнал без потреби та під час перевірки не пред`явив документи на транспортний засіб та посвідчення водія, таким чином, порушив п.2.1 ПДР України (а.с.7-8).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема і про порушення правил дорожнього руху, передбачені статтями 121, 126 КУпАП.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Пунктами 1.3. та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до п.2.1. ПДР України водій водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, внутрішніх військ МВС, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон);

в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС;

г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил;

ґ) поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до змісту статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових і речових доказів, висновків експертів, показань свідків.

Саме відповідач зобов`язаний довести правомірність винесеної ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог ПДР, за що передбачена відповідальність Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:

1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;

2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;

4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;

5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;

8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;

10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;

11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.

Згідно зі статтею 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди.

У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів, в тому числі страхового полісу є неправомірними. Вказана правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 15.03.2019 року у справі № 689/11314/17 та від 22.10.2019 року у справі № 161/7068/16-а.

Порядок оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачений Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року за № 1408/27853.

Відповідно до положень пункту 4 розділу І, пунктів 2, 8, 9 розділу ІІІ, пунктів 1, 2, 5 розділу ІV цієї Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Зокрема постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених ч.6 ст.121 та ч.1 ст.126 КУпАП. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.6 ст.121 та ч.1 ст.126 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа розглядається лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (стаття 268 КУпАП). Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.

Згідно із статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевірку документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Статтею 40 вказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини 2 статті 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих у розумінні статті 70 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність винесення ним оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, а також доказів, які б підтверджували порушення відповідачем ПДР України та не спростував тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушень, за які його притягнуто до адміністративної відповідальності.

У відповідності до постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень; у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь; недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про недоведеність вини позивача у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126 КУпАП, тому є всі підстави для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За вказаних обставин, суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю, в зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.

З врахуванням вищенаведеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини першоїстатті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом з тим, частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 року з 01 січня встановлений у розмірі 3028 гривень.

Отже, враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду викладений в постанові від 18.03.2020 року по справі №543/775/17, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви про оскарження постанови про адміністративне правопорушення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 605,60 гривень.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн, що стверджується квитанцією від №5637-4740-4933-4854 від 28.06.2025.

З урахуваннямзазначеного,суд вважаєза необхіднестягнути зарахунок бюджетнихасигнувань самеГоловного управлінняНаціональної поліціїв Житомирськійобласті на користьпозивача судовівитрати зісплати судовогозбору врозмірі 605,60грн.

Керуючись ст.2, 77, 90, 139, 241-246, 255, 286, 294, 295, 297, 325 КАС України,

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для подання адміністративного позову.

Позовну заяву ОСОБА_1 до сержанта поліції СРПП ВПП №2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області Швець Артура Вікторовича про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксаване не в автоматичному режимі задоволити.

Скасувати постанову серії ЕНА №4755681 від 18.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Провадження у справі закрити.

Понесені ОСОБА_1 усумі 605 (шістсотп`ять)гривень 60копійок відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління національної поліїці у Житомирській області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 10-денний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач поліцейськй СРПП ВПП №2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області Швець Артур Вікторович, місце знаходження: 11501, м. Коростень, вул. Грушевського 5, ЄДРПОУ 24521123.

Суддя Недашківська Л.А.

копія згідноз оригіналом