Ухвала суду № 128818427, 14.07.2025, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/1530/25

Провадження №2/148/780/25

У Х В А Л А

Іменем України

14 липня 2025 року м.Тульчин

Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Ковганич С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання бездіяльності та вчинити дію,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання бездіяльності та вчинити дію.

Ухвалою суду від 20.06.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання бездіяльності та вчинити дію було залишено без руху, внаслідок порушення вимог ст.175, 177 ЦПК України.

Позивачу було надано десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, а саме: для приведення позовної заяви у відповідність вимог ст.175, 177 ЦПК України шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви та її копії.

Відповідно до наявного у справі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.9) позивач отримала вищевказану ухвалу 02.07.2025.

08.07.2025 від позивача через канцелярію суду надійшов лист щодо виконання ухвали від 20.06.2025, у якому остання висловила часткову незгоду з ухвалою суду від 20.06.2025 та додала позовну заяву у новій редакції.

В той же час, дослідивши даний лист та подану позовну заяву, суддею встановлено, що вимоги ухвали суду від 20.06.2025 щодо приведення позовної заяви у відповідність вимог ст.175, 177 ЦПК України позивачем виконані частково, а саме:

- позивачем у позовній заяві так і не було визначено статус учасників справи. Її зауваження, що норма ст.175 ЦПК України не передбачає такого обов`язку не заслуговує на увагу, оскільки п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України визначає, що позовна заява має містити повне найменування або ім`я сторін та інших учасників справи. Тобто в даному випадку законодавець передбачив, що звертаючись до суду з будь-якими вимогами, сторона має визначитися зі складом учасників судового процесу, які в свою чергу зазначені у ст.42 ЦПК України;

- позовна заява не містить поштовий індекс та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України юридичної особи до кого пред`являються позовні вимоги, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти у юридичної особи до кого пред`являються позовні вимоги, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у юридичної особи до кого пред`являються позовні вимоги. Зауваження позивача, що дані відомості зазначаються за їх наявності та якщо вони їй відомі також не заслуговує на увагу, оскільки в даному випадку законодавець застосував словосполучення "за наявності" лише до реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб), оскільки фізична особа може відмовитися від його отримання. Інші відомості щодо юридичної особи до кого пред`являються позовні вимоги позивач не позбавлена можливості отримати, оскільки вони загальнодоступні. У випадку ж якщо позивачу невідомі відомості щодо наявності або відсутності в учасника справи електронного кабінету, їй необхідно про це зазначити у позовній заяві;

- позивачем не надано копію паспорта, копію витягу з реєстру територіальної громади та ідентифікаційного коду для ідентифікації її особи. Її зауваження, що норма ст.175 та 177 ЦПК України не передбачає такої вимоги не заслуговує на увагу, оскільки надання даних документів є важливим для ідентифікації особи та забезпечення прозорості судового процесу. Суд зобов`язаний забезпечити дотримання прав та законних інтересів усіх учасників справи, тому може вимагати надання документів, що посвідчують особу для її встановлення, якщо це необхідно для розгляду справи. Також ця вимога суду не є формальною, оскільки впливає на виконання судового рішення у справі.

- у позовній заяві не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності). В той же час, ч.5 ст.177 ЦПК України передбачає, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відтак, станом на 14.07.2025 недоліки, вказані в ухвалі від 20.06.2025, позивачем усунені частково.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, безумовною підставою повернення заяви законодавцем визначено не виконання вимог, викладених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи, що у встановлений судом десятиденний строк недоліки, вказані в ухвалі суду від 20.06.2025 повністю не були усунені, приходжу до висновку, що позовну заяву потрібно повернути позивачу разом зі всіма доданими до неї документами і вважати неподаною.

Окрім того, вважаю необхідним зауважити та наголосити ОСОБА_1 наступне.

Відповідно до п.2, 11 ч.3 ст.2 ЦПК України повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Згідно п.1 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Згідно ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом ч.2 цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

У постанові від 13.03.2019 у справі № 199/6713/14-ц Верховним Судом зроблено висновок що «використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності цих осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (п.2 і 11 ч.3 ст.2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.1 та 2 вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені ч.3 ст.44 ЦПК України».

Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 04.11.2024 у справі №545/5307/22.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» п.3 ст.35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст.34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності у справах "Ржегак проти Чеської Республіки" від 14.05.2004(Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), "Дюрінже та Грандж проти Франції" від 04.02.2003(Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).

У своєму листі щодовиконання ухваливід 20.06.2025 ОСОБА_1 вживає зневажливі висловлювання, зокрема, "протерти очі", "кандидат юридичних неуків", які не притаманні для написання ділових документів, відображають її зневажливе ставлення до судді, та є виявом очевидної неповаги, не спрямовані на ефективний захист її прав, свобод та інтересів, а тому суперечить завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.

Використані нею вислови переходять межі нормальної, допустимої та легітимної критики, є недоречними та становлять неповагу на адресу судді, в провадженні якого передана справа №148/1530/25, а тому подання даного листа є зловживанням ОСОБА_1 її процесуальним правом, невиконанням обов`язку керуватися завданням цивільного судочинства.

Окрім того, з КП "Д-3" та ЄДРСР суддею встановлено, що ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 31.01.2025 справу №146/224/25 за позовом ОСОБА_1 доТульчинського відділудержавної виконавчоїслужби уТульчинському районіВінницької областіпро визнаннябездіяльності тавчинити дію передано за підсудністю до Тульчинського районного суду Вінницької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02..2025 суді Дамчука О.О. передано на розгляд матеріали даної справи.

Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 24.02.2025 у справі №146/224/25 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області про визнання бездіяльності та вчинити дію, закрито.

Потановою Вінницького апеляційного суду від 10.06.2025 ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 24.02.2025 у справі №146/224/25 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2025 суді Саламасі О.В. передано на розгляд матеріали даної справи, яка ухвалою від 26.06.2025 залишена без руху до усунення недоліків.

Також з КП "Д-3" та ЄДРСР суддею встановлено, що ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 24.03.2025 цивільну справу № 146/491/25 за позовом ОСОБА_1 до Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області про визнання бездіяльності та вчинити дію направлено за підсудністю до Тульчинського районного суду Вінницької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2025 суді ОСОБА_2 передано на розгляд матеріали даної справи, яка ухвалою від 18.04.2025 залишена без руху до усунення недоліків.

Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 03.06.2025 №146/491/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції міста Хмельницький про визнання бездіяльності та вчинити дію повернуто позивачу разом зі всіма доданими до неї документами.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27.06.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 03.06.2025 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 вже двічі зверталась до суду із позовною заявою, предметом якої є скасування постанови від 09.10.2021 Томашпільського відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області про відкриття виконавчого провадження № 66141779.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Водночас, слід зауважити, що звертаючись втретє до суду з даним позовом, ОСОБА_1 у позовній заяві стверджує, що з аналогічними вимогами до цих самих відповідачів на території України, до різних судових інстанцій, ані нею, ані уповноваженими представниками не подавались. Натомість судом встановлено протилежне, що свідчить про те, що звертаючись вкотре до суду із даною позовною заявою ОСОБА_1 зловживає своїми процесуальними правами, що є неприпустимим.

Відповідно до п.6 ч.4. ст.185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.2 ст.44, ч.3 та п.6 ч.4. ст.185 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати подання ОСОБА_1 позовної заяви до Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання бездіяльності та вчинити дію зловживанням процесуальними правами.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання бездіяльності та вчинити дію повернути позивачу разом зі всіма доданими до неї документами з підстав п.6 ч.4. ст.185 ЦПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційноїінстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: