Рішення № 12881801, 08.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/38708.12.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство професійної безпеки "ЛЕВ"

до                    Дочірнього підприємства "Виробничо-інвестиційна фірма "ТВС-1"

про                    стягнення 154 585,40грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача - Кравчук М.З., Костіна Т.В.

від відповідача - не з’явилися

У судовому засіданні 08.12.2010 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом

оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенство професійної безпеки "ЛЕВ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства "Виробничо-інвестиційна фірма "ТВС-1" 154585,40грн(50 930,00грн.-основного боргу, 103655,40грн.-пені) заборгованості за Договором №1 від 26.01.2010року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов Договору поставки №1 від 26.01.2010 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенство професійної безпеки "ЛЕВ" та Дочірнім підприємством "Виробничо-інвестиційна фірма "ТВС-1", останній за отримані послуги не розрахувався у повному обсязі.

Позовну заяву 05.11.2010 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/387.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенство професійної безпеки "ЛЕВ" - Виконавець(далі-Позивач) та Дочірнє підприємство "Виробничо-інвестиційна фірма "ТВС-1"-Замовник (далі-Відповідач) уклали Договір №1(далі-Договір (належним чином засвідчена копія наявна у справі)), відповідно до умов якого Позивач надає послуги з проведення (послуги охоронників) та приймає під охорону передані Відповідачем об"єкти, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська,15.

Відповідно до п.п. 6.3-6.4 Договору підставою для оплати за охорону є щомісячно складені акти виконаних робіт по наданню охоронних послуг та проводиться не пізніше 5 числа поточного місяця.

На виконання умов Договору Позивач у період з лютого по червень 2010 року надавав Відповідачу охоронні послуги, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт(надання послуг(копії наявні у матеріалах справи)).

В порушення умов Договору Відповідач частково розрахувався за отримані послуги.

Таким чином, станом на на день розгляду справи сума основного боргу Відповідача-склала 50 930,00грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 50930,00 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків за період з 01.01.2010-30.06.2010р.р., підписаного обома сторонами, і підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарський Кодекс України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          ст. 549 Цивільного кодексу України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2. ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.3. ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідндості до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України , якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Згідно п.п. 6.5 Договору у випадку ненадходження плати за охорону на рахунок Позивача до 5 числа наступного місяця,, Відповідач перераховує пеню в розмірі 1,5 відсотка від простроченої суми платежу за кожен день прострочення. Позивачем за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань нараховано пеню у розмірі 103655,40грн.

Але , при здійсненні цього розрахунку, Позивач не врахував вимоги Закону України від 22.11.96р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", яким передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

З урахуванням зазначених вимог кількість розрахунок пені необхідно здійснювати наступним чином:

за березень 2010 : 660,74грн

з 05.04.2010-07.06.2010: 7250,00грн.*64дн.*(10,2500%)*2/365= 260,60грн.;

з 08.06.2010-07.07.2010: 7250,00грн*30дн.*(9,5000%)*2/365= 113,22грн.;

з 08.07.2010-09.08.2010: 7250,00грн*33дн.*(8,5000%)*2/365 = 111,43грн.;

з 10.08.2010-05.10.2010: 7250,00грн.*57дн.*(7,7500%)*2/365 = 175,49грн.

за квітень 2010: 1069,74грн

з 05.05.2010-07.06.2010: 14 400грн.*34дн.*(10,2500%)*2/365=274,98грн.;

з 08.06.2010-07.07.2010: 14400грн.*30дн.*(95000%)*2/365=224,88грн.;

з 08.07.2010-09.08.2010: 14400грн.*33дн.*(8,5000%)*2/365=221,33грн.;

з 10.08.2010-05.10.2010: 14400,00грн.*57дн.*(7,7500%)*2/365 =348,56грн

за травень 2010:846,33грн

з 05.06.2010-07.06.2010: 14880грн.*3дн.*(10,2500%)*2/365=25,07грн.;

з 08.06.2010-07.07.2010: 14880грн.*30дн.*(95000%)*2/365=232,37грн.;

з 08.07.2010-09.08.2010: 14880грн.*33дн.*(8,5000%)*2/365=228,70грн.;

з 10.08.2010-05.10.2010: 14880грн.*57дн.*(7,7500%)*2/365 =360,18грн

за червень 2010:592,37грн:

з 05.07.2010-07.07.2010: 14400грн.*3дн.*(95000%)*2/365=22,55грн.;

з 08.07.2010-09.08.2010: 14440грн.*33дн.*(8,5000%)*2/365=221,94грн.;

з 10.08.2010-05.10.2010: 14440грн.*57дн.*(7,7500%)*2/365 =349,53грн

Отже, сума пені, яка підлягає стягненню з Відповідача складає 3169,18грн.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

За наведених обставин, сума заборгованості, яка підлягає стягненню з Відповідача, складає 54099,18грн(50930,00грн.-основний борг,3169,18грн.-пеня).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 541,10 грн. та 82,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610,611,614, 629Цивільного кодексу України, ст. 193,230 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство професійної безпеки "ЛЕВ" задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Виробничо-інвестиційна фірма "ТВС-1"(юридична адреса: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях,79; 02093, м. Київ, вул. Бориспільська,15, код ЄДРПОУ 34162370, р/р 26002168164 в КРД "Райффайзен банк Аваль", МФО 380805), а у випадку відсутності коштів з будь-яких інших рахунків, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство професійної безпеки "ЛЕВ" (юридична адреса: 02105, м. Київ, пр-т Воз"єднання,10/1; фактична адреса: м. Київ, вул. С.Крушельницької,5, кв.5, код ЄДРПОУ 36239680, р/р 260093011065 в Дарницькому відділенні Ощадного Банк №5397 м. Києва, МФО 320553) 50 930(п"ятдесят тисяч дев"ятсот тридцять)грн. 00 коп. - основного боргу, 3 169(три тисячі сто шістдесят дев"ять)грн18коп.-пені, 541(п"ятсот сорок одна)грн. 10 коп.- витрат по сплаті державного мита та 82(вісімдесят дві)грн. 60 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство професійної безпеки "ЛЕВ" відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складення.

Суддя                                                                                           Хоменко М.Г.

Дата складення рішення: 10.12.2010