Ухвала суду № 128817396, 14.07.2025, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/5866/25

Провадження № 1-кс/643/1929/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2025 року слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

за участю захисника ОСОБА_4 у режимі відеоконференції,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні залисуду вм.Харкові погодженез прокуроромклопотання старшого слідчогоДругого слідчоговідділу (здислокацією ум.Харкові)Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Полтаві ОСОБА_5 по кримінальному провадженню за №62023170020001789від01.09.2023 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.4ст.408 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницький, громадянина України, розлученого, маючого на утриманні сина, 6 років, з вищою освітою, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, який на час вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді командира 2 парашутно-десантного взводу 9 парашутно-десантної роти 3 парашутно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший лейтенант», зареєстрованого за адресою як ВПО: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

З представлених суду матеріалів вбачається, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023170020001789 від 01.09.2023 за підозрою ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що молодший лейтенант ОСОБА_6 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді командира 2 парашутно-десантного взводу 9 парашутно-десантної роти 3 парашутно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 , 22.07.2023 під час проходження військової служби вирішив стати на злочинний шлях, та діючи умисно, без дозволу командування та поважних причин, в умовах воєнного стану вирішив незаконно ухилитися від проходження військової служби та провести час на власний розсуд.

Реалізуючи свій злочинний умисел, молодший лейтенант ОСОБА_6 , в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, діючи в умовах воєнного стану 22.07.2023 самовільно залишив тимчасове місце дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_2 .

Доводячи свій злочинний умисел до кінця молодший лейтенант ОСОБА_6 в період з 22.07.2023 року по теперішній час, незаконно перебуває поза межами території тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 та проводе час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та без поважних причин, з метою ухилитись від військової служби.

19.09.2024 із дотриманням норм ст.ст. 40, 135, 276-278 КПК України ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, а саме у дезертирстві, тобто самовільному залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчиненому в умовах воєнного стану.

Копію письмового повідомлення про підозру направлено за останнім місцем служби ОСОБА_6 , його місцем реєстрації та захиснику.

Одночасно, підозрюваному ОСОБА_6 було направлено повістки про виклик на 01.04.2025, 02.04.2025, 31.03.2025. У визначений день та час підозрюваний ОСОБА_6 до органу досудового розслідування не з`явився.

Згідно з відповіді на доручення про проведення слідчих дій встановлено, що ОСОБА_6 переховується від кримінальної відповідальності.

Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 16.04.2025 надано дозвіл на затримання ОСОБА_6 з метою приводу до суду для розгляду клопотання про обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

14.07.2025 о 10 год. 50 хв. за адресою м. Харків, вул. Чоботарська, 23, затримано підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ст. 191 КПК України.

14.07.2025 фактично затриманий ОСОБА_6 на підставі ухвали Московського районного суду м. Харкова від 16.04.2025, доставлений до Салтівського районного суду міста Харкова для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий в клопотанні зазначає, що під час досудового розслідування встановлені обставини, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому вищевказаного кримінального правопорушення, які підтверджуються зібраними під час кримінального провадження доказами, а також, про існування ризиків передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ст.177 ч.1 КПК України, у зв`язку з чим, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання та обранні стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні факт самовільного залишення служби підтвердив. Зазначив, що після поранення лікувався у шпиталі, та після лікування до військової частини не повернувся. Вину у скоєному визнав, зазначив, що хоче повернутися на службу та продовжити служити. Просив визначити мінімальний розмір застави.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що у зв`язку із безальтернативністю визначення запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказані злочини покладався на розсуд суду. У разі задоволення клопотання, просив визначити мінімальний розмір застави, який з урахуванням матеріального стану його підзахисного можливо було б йому сплатити.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Судом встановлено, що слідчими Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023170020001789 від 01.09.2023, в якому 19.09.2024 ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у дезертирстві, тобто самовільному залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.ч.6, 7 ст.176 цього Кодексу.

При цьому, згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного.

Підозра ОСОБА_6 обґрунтована належними та допустимими доказами, факт ухилення останнього від органів розслідування підтверджується, в тому числі, ухвалою слідчого судді про надання дозволу на затримання останнього з метою приводу до суду для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу.

Причетність ОСОБА_6 до скоєного злочину підтверджується наступними доказами: матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби ОСОБА_6 ; показами свідків з приводу дезертирства військовослужбовцем ОСОБА_6 ; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Всі інші питання, фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Слідчий суддявважає,що ризики,визначені п.п.1,3,4,5ч.1ст.177КПК України,а саме: переховуватися відоргану досудовогорозслідування абосуду;незаконно впливати,свідка,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні,перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я чи з інших підстав слідчому судді не надано.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5&1(с), поліція не зобов`язала мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.2007).

Відповідно до п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Слідчий суддя, також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 злочину проти встановленого порядку несення військової служби, відсутність соціальних зв`язків, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, дійшов висновку, що відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

В судовому засіданні не здобуто відомостей, які безумовно свідчили про неможливість тримання підозрюваного під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст.177 КПК України, тому суд доходить переконання, що застосування інших, більш м`яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання ОСОБА_6 процесуальних прав та обов`язків, не буде ефективним та доцільним в рамках даного кримінального провадження, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.

Так, прокурором у судовому засіданні не надано переконливих доказів виключності цієї справи для суспільства, тому слідчий суддя не знаходить підстав для призначення розміру застави поза межами розміру, визначеного ст.182 КПК України.

Враховуючи викладене, розмір застави, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків має бути призначений у розмірі, що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 242 240, 00 грн. (3028, 00 х 80 = 242 240, 00 грн).

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного.

В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначеніст.194 КПК України.

Частина друга статті 197 КПК України регламентує, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Керуючись ст.ст.176-178,182-184,186,193-194,196,197,376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб з моменту затримання.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання з 10.50 години 14.07.2025.

Строк дії ухвали (в частині тримання під вартою) до 10.50 години 11.09.2025.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про взяття під варту ОСОБА_6 родичів останнього.

Визначити суму застави у розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок), 00 гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 14.07.2025 у справі № 643/5866/25 (провадження 1-кс/643/1929/25) стосовно ОСОБА_6 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_6 підлягає звільненню з-під варти.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 у разі внесення застави, обов`язки:

1) прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися з місця перебування (визначеного місця несення служби) без дозволу слідчого, прокурора або суду.

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця перебування у військовій частині;

4) утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_6 в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Копію ухвали отримав: «_____» _2025 року_________