Рішення № 128815596, 03.07.2025, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4448/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Задорожному А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Ягодзинська Ю.В. (приймала участь у судовому засіданні в режимі відеокогнференції);

від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства Адміністрація морських портів України (01135, м. Київ, пр-т Берестейський, 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Миколаївського морського порту) (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23, код ЄДРПОУ 387228444) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22 (65069, м. Одеса, вул. Героїв оборони Одеси, 90, код ЄДРПОУ 41829696) про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення 9 073,90грн

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України (адміністрація Миколаївського морського порту) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22» в якому просить:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22» виконати умови договору №35-В-АМПУ-21 від 28.05.2021 та навантажити (заправити) у транспортні засоби або ємності Миколаївської філії «Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Миколаївського морського порту) бензин А-95 у кількості невикористаних паливних талонів об`ємом 1300 літрів.

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22» на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України (адміністрація Миколаївського морського порту) 6573,22грн пені та 2500,68грн штрафу.

В обґрунтування позовних вимог Державне підприємство «Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України (адміністрація Миколаївського морського порту) посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22» умов укладеного між сторонами договору поставки №35-В-АМПУ-21 від 28.05.2021.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.10.2024 відкрито провадження у справі №916/4448/24, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.11.2024 о 11:30.

В підготовчому засіданні від 14.11.2024 було оголошено перерву на 10.12.2024 о 11:00 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.11.2024 викликано учасників справи у підготовче засідання.

В підготовчому засіданні від 10.12.2024 було оголошено перерву на 14.01.2025 о 12:30 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.12.2024 викликано учасників справи у підготовче засідання.

В підготовчому засіданні від 14.01.2025 було оголошено перерву на 13.02.2025 о 12:10 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.01.2025 викликано учасників справи у підготовче засідання.

В підготовчому засіданні від 13.02.2025 було оголошено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.02.2025 закрито підготовче провадження у справі №916/4448/24, призначено справу до розгляду по суті на 25.03.2025 о 11:30 та викликано учасників справи у підготовче засідання.

В судовому засіданні від 25.03.2025 було оголошено перерву на 15.04.2025 о 11:30 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.03.2025 викликано учасників справи у судове засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 14.04.2025 судове засідання 15.04.2025 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 28.04.2025 призначено судове засідання на 22.05.2025 о 11:20 та викликано учасників справи про у судове засідання.

В судовому засіданні від 22.05.2025 було оголошено перерву на 03.07.2025 о 11:30 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.05.2025 викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 03.07.2025 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/4448/24.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Як вказує позивач, 28.05.2021 між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (позивач, Покупець, Адміністрація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРЕЙН ЕНЕРДЖІ» (новим найменуванням якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22») (відповідач, Постачальник) було укладено договір поставки №35-В-АМПУ-21 (далі договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставляти покупцю товар: за кодом ДК 021:2015 09130000-9 «Нафта і дистилянти» (Бензини у талонах або картках (бланках-дозволах)), а Покупець зобов`язався прийняти і оплатити такий товар в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1).

Позивач зазначає, що за умовами договору: найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що поставляється згідно з цим договором, визначені у Специфікації (Додаток № 1 до цього договору) (далі Специфікація), яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору); покупець розподіляє кількість товару, зазначену у Специфікації, між відокремленими підрозділами (філіями) Покупця (далі - Філії), перелік яких визначений у Додатку №2 до договору, який є невід`ємною частиною договору, в межах загальної кількості відповідного найменування товару, шляхом зазначення у Замовленні (Додаток № 3 до цього договору, який є невід`ємною частиною договору) кількості товару, необхідної до постачання (п. 1.4 договору); оплата за партію товару здійснюється Покупцем у національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний в договорі (п. 4.1 договору); розрахунки проводяться Покупцем через Філію, яка фактично отримала товар, протягом 10 банківських днів з дати отримання Філією оригіналу належним чином оформленого рахунку на оплату партії товару, за умови наявності підписаної сторонами видаткової накладної на поставку (передачу) талонів або карток (бланків дозволів) на отримання відповідної партії товару (п. 4.2 договору); поставка (передача) талонів або карток (бланків-дозволів) на отримання товару здійснюється Постачальником за власний рахунок, на умовах DDP відповідно до Інкотермс 2010 за місцями поставки (передачі) талонів або карток (бланків-дозволів), викладених у Додатку №2 до договору, який є його невід`ємною частиною. талони або картки (бланки-дозволи) на отримання товару є паперовими або пластиковими, одноразового використання, номіналом 10 або 20 літрів, на талонах або картках (бланках-дозволах) зазначені марка палива та номінал. Талони або картки (бланки дозволи) діють по всій території України (не обмежені в отриманні територіально конкретним регіоном), з можливістю отримання палива через АЗС, які розташовані в обов`язкових та бажаних містах (у разі наявності) України, на автомобільних шляхах загального користування, а також у багатьох регіонах та великих містах України. Обов`язкові міста розташування АЗС: місто Київ та Київська область; місто Одеса та Одеська область; місто Миколаїв та Миколаївська область; місто Херсон та Херсонська область; місто Черкаси; місто Дніпро; місто Запоріжжя Запорізька область; місто Чорноморськ Одеська область (та/або смт Олександрівка, та/або смт Малодолинське та/або смт Бурлача Балка Одеська область); місто Білгород-Дністровський (Одеська область); місто Ізмаїл та/або Ізмаїльський район (Одеська область); місто Маріуполь (Донецька область). А також, на автомобільних шляхах загального користування за маршрутами: місто Маріуполь (Донецька область) - місто Мелітополь (Запорізька область) - місто Одеса; місто Маріуполь (Донецька область) - місто Запоріжжя - місто Київ; місто Одеса - місто Київ; місто Миколаїв - місто Київ; місто Миколаїв - місто Одеса, місто Миколаїв - місто Херсон. Строк дії (використання) талонів або карток (бланків-дозволів) становить не менш ніж 12 місяців від дати їх поставки Покупцю (п. 5.1 договору); поставка талонів або карток (бланків-дозволів) на отримання товару здійснюється окремим партіями протягом 5 робочих днів з дати отримання Постачальником Замовлення на відповідну партію товару. … Датою отримання Замовлення Постачальником, вважається дата відправлення Покупцем Замовлення електронною поштою (п. 5.4.1 договору); на постачальника покладається обов`язок зберігання партії товару та навантаження (заправка) товару у транспортний засіб або ємності Покупця. Поставка (передача) партії товару покупцю здійснюється на АЗС постачальника або третіх осіб, визначених Постачальником, шляхом навантаження (заправки) товару у транспортні засоби або ємності Покупця, на підставі наданих покупцем талонів або карток (бланків-дозволів) на отримання товару, які Постачальник поставив (передав) Покупцю відповідно до умов цих договорів (п. 5.4.2 договору); право власності на товар (партію товару) переходить від Постачальника до покупця з дати підписання сторонам видаткової накладної на талони або картки (бланки дозволи) на отримання товару (п. 5.4.3 договору); покупець зобов`язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату прийнятої партії талонів або карток (бланків-дозволів) через Філії, в порядку та на умовах визначених цим договором (п. 6.1.1 договору); Постачальник зобов`язаний, зокрема: забезпечити поставку (передачу) талонів або карток (бланків-дозволів) на отримання товару (партій товару) у строки та порядку, встановленими договором (п. 6.3.1 договору); у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та договором (п. 7.1 договору); у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій (п. 9.1 договору); у разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України (п. 9.2 договору); цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення печатками, якщо такі є, у випадках передбачених чинним законодавством України і діє до 30.04.2021 включно, а в частині здійснення розрахунків Покупцем за поставлений товар та отримання товару протягом строку дії талонів - до повного виконання зобов`язань (п. 11.1 договору).

Як зазначає позивач, з урахуванням погодженої сторонами Специфікації, Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕЙН ЕНЕРДЖІ» зобов`язалось передати Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» загальний обсяг викупленого пального на загальну суму 3 477 319,20грн.

Позивач вказує, що на виконання умов договору відповідач, як Постачальник, листом №П-31/21 від 31.05.2021 повідомив про відповідальних осіб постачальника за виконання умов договору та надав позивачу, як Покупцю, перелік АЗС, де Покупець може отримати товар за талонами або картками (бланками-дозволами). На виконання умов договору Покупець (в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Миколаївського морського порту)) листами №1982/10-02-01/Вих від 07.06.2021 та №2065/10-02-01/Вих від 11.06.2021 направив на адресу Постачальника замовлення на постачання 8850 літрів бензину у талонах або картках (бланках-дозволах). Місце поставки товару: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23, тобто за місцем знаходження Покупця. З урахуванням наведеного, відповідачем виставлені позивачу рахунки на оплату №211 від 08.06.2021 на суму 222 038,40грн з ПДВ на оплату бензину у кількості 8080 літрів, та №222 від 15.06.2021 на суму 21 159,60грн з ПДВ на оплату бензину у кількості 770 літрів. Покупець сплатив кошти у сумі 222 038,40грн (у тому числі 37 006,40грн ПДВ) на поточний рахунок Постачальника, що підтверджується платіжним дорученням №10336 від 24.06.2021. Покупець сплатив кошти у сумі 21 159,60грн (у тому числі 3 526,60грн ПДВ) на поточний рахунок Постачальника, що підтверджується платіжним дорученням №10351 від 29.06.2021. Згідно видаткової накладної №210 від 08.06.2021, та №221 від 15.06.2021 Постачальник передав Покупцю талони на придбання бензину у кількості 8850 літрів. Під час виконання договору в частині передачі Продавцем Покупцю палива, на підставі наданих останнім талонів між сторонами виникли спірні відносини. Так, 01.02.2022 та 02.02.2022 на АЗС партнерів ТОВ «КВОРУМ-НАФТА» та ТОВ «Shell», що розташовані у м. Миколаєві, водіям транспортних засобів Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» під час пред`явлення талонів на бензин операторами АЗС було відмовлено у заправці паливом, про що свідчать доповідні записки водіїв комплексу автотранспортного забезпечення.

Позивач вказує, що з метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідальних осіб за виконання умов договору, вказаних відповідачем в листі №П-31/21 від 31.05.2021, щодо з`ясування причин виникнення такої ситуації на АЗС. Листом № 353/10-02-01/Вих від 03.02.2022 позивач повідомив відповідача про наявність проблемних питань щодо отримання на АЗС постачальника товару, за який покупцем було сплачено кошти та придбано у власність. У листі № 02/015-О від 04.02.2022 відповідач зазначив, що у зв`язку з подорожчанням дизельного палива та бензину товариство не взмозі виконувати зобов`язання за договорами. Також позивач листом №564/10-02-01/Вих від 16.02.2022 звертався до відповідача із вимогою щодо виконання постачальником вимог Договору та забезпечення фактичного отримання покупцем товару. У відповідь на зазначені листи, відповідач листом № 02/081-О від 17.02.2022 повідомив, що у період з жовтня по грудень 2021 року відбулось значне підвищення цін на паливо та подальше виконання Постачальником умов укладених з позивачем договорів призведе до збитків постачальника. Таким чином, виходячи із змісту вказаних листів, відповідач фактично відмовився від виконання зобов`язань за договором. У подальшому, позивач листом № 2981/10-03-12/Вих від 08.12.2022 звернувся до відповідача із вимогою щодо повернення грошових коштів за договором. Відповідь на вказаний лист на адресу позивача не надходила. 13.08.2024 Адміністрацією направлена претензія №1052/18-03-11/Вих на адресу Постачальника з вимогою виконати умови договору, відповідь на зазначену претензію не отримана. На момент подання позовної заяви у Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Миколаївського морського порту) невикористаними залишились неотоварені талони на загальну кількість 1300 літрів бензину А-95 на загальну суму 35 724,00грн. Зазначений товар підлягає передачі покупцю в натурі, що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Щодо стягнення пені та штрафу позивач зазначає, що згідно п. 7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором. Умовами договору не передбачено окремих штрафних санкцій за порушення п. 5.4.2 договору, у зв`язку з чим є правомірним застосування положень ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, зокрема, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Позивач вказує, що в свою чергу, позивач, є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, зазначене підтверджується його правовим статусом державного підприємства та відповідає критеріям, визначеним у ст. 22 Господарського кодексу України. Застосування ст. 231 Господарського кодексу України в даному випадку є правомірним, оскільки вона встановлює імперативні норми щодо розміру штрафних санкцій для господарських зобов`язань за участю суб`єктів державного сектора економіки і ці норми мають пріоритет над договірними умовами, якщо останні не встановлюють більший розмір відповідальності. Таким чином, позивач має право на стягнення штрафних санкцій у розмірі, визначеному ст. 231 Господарського кодексу України, що відповідає принципу законності та забезпечує захист інтересів державного підприємства. Постачальник в порушення умов договору та норм законодавства України не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов`язання щодо поставки товару. Так як умовами договору не передбачено іншого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, нарахування припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Враховуючи, що талони за договором отримані на замовлення покупця 08.06.2021, строк дії (використання) талонів закінчився 08.06.2022. Таким чином, штрафні санкції за порушення строку поставки товару розраховуються з 09.06.2022. За порушення виконання зобов`язання, визначеного п. 5.4.2 договору, Відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1 % від вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення: Розрахунки за період з 09.06.2022 по 30.09.2024 на заборгованість в розмірі 35 724,00грн за період з 09.06.2022 по 09.12.2022 (з урахуванням обмеження, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України) нараховується пеня в розмірі 6 573,22грн. Розрахунок пені з 09.06.2022 по 09.06.2022 (днів: 184, ставка визначена в законі: 0.1% на день). Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України після 30 днів прострочення додатково нараховується штраф в розмірі 7% від вартості товару, з якого допущено прострочення виконання зобов`язання: 35 724,00/100х7=2 500,68грн. Загальна сума санкцій, що підлягає стягненню становить 9 073,90грн.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а саме зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Алфі Світ Лайф 22» виконати умови договору №35-В-АМПУ-21 від 28.05.2021 та навантажити (заправити) у транспортні засоби або ємності Миколаївської філії «Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Миколаївського морського порту) бензин А-95 у кількості невикористаних паливних талонів об`ємом 1300 літрів та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22 на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Миколаївського морського порту) 6 573,22грн пені, 2 500,68грн штрафу.

Відповідач в засідання суду не з`явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався у зв`язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а як встановлено у ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.05.2021 між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №35-В-АМПУ-21, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався поставляти покупцю товар: за кодом ДК 021:2015 09130000-9 «Нафта і дистилянти» (Бензини у талонах або картках (бланках-дозволах)), а позивач зобов`язався прийняти і оплатити такий товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

За ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

На виконання умов договору, відповідач, листом №П-31/21 від 31.05.2021 повідомив про відповідальних осіб постачальника за виконання умов договору та надав позивачу, як Покупцю, перелік АЗС, де Покупець може отримати товар за талонами або картками (бланками-дозволами). На виконання умов договору Покупець (в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Миколаївського морського порту)) листами №1982/10-02-01/Вих від 07.06.2021 та №2065/10-02-01/Вих від 11.06.2021 направив на адресу Постачальника замовлення на постачання 8850 літрів бензину у талонах або картках (бланках-дозволах). Місце поставки товару: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23, тобто за місцем знаходження Покупця.

З урахуванням наведеного, відповідачем виставлені позивачу рахунки на оплату №211 від 08.06.2021 на суму 222 038,40грн з ПДВ на оплату бензину у кількості 8080 літрів, та №222 від 15.06.2021 на суму 21 159,60грн з ПДВ на оплату бензину у кількості 770 літрів. Покупець сплатив кошти у сумі 222 038,40грн (у тому числі 37 006,40грн ПДВ) на поточний рахунок Постачальника, що підтверджується платіжним дорученням №10336 від 24.06.2021.

Покупець сплатив кошти у сумі 21 159,60грн (у тому числі 3 526,60грн ПДВ) на поточний рахунок Постачальника, що підтверджується платіжним дорученням №10351 від 29.06.2021.

Згідно видаткової накладної №210 від 08.06.2021, та №221 від 15.06.2021 Постачальник передав Покупцю талони на придбання бензину у кількості 8850 літрів.

Статтею 662 Цивільного кодексу України встановлено, що Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Пунктом 6.3.1. договору сторони передбачили, що Постачальник зобов`язаний, забезпечити поставку (передачу) талонів або карток (бланків-дозволів) на отримання товару (партій товару) у строки та порядку, встановленими договором.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Під час виконання договору в частині передачі Продавцем Покупцю палива, на підставі наданих останнім талонів між сторонами виникли спірні відносини. Так, 01.02.2022 та 02.02.2022 на АЗС партнерів ТОВ «КВОРУМ-НАФТА» та ТОВ «Shell», що розташовані у м. Миколаєві, водіям транспортних засобів Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» під час пред`явлення талонів на бензин операторами АЗС було відмовлено у заправці паливом, про що свідчать доповідні записки водіїв комплексу автотранспортного забезпечення.

Отже, відповідачем порушені норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності поставки обумовленого договором товару.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Цей спосіб захисту застосовується у зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа має виконати зобов`язання на користь позивача, але відмовляється від виконання останнього чи уникає його. Примусове виконання обов`язку в натурі має наслідком імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування тощо), і не спрямоване на підсилення існуючого зобов`язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення суду аналогічно тому, як воно було унормовано сторонами у договорі.

Умовами укладеного між сторонами договору сторони передбачили обов`язок Продавця здійснити поставку (передачу) партії товару Покупцю на АЗС Постачальника або третіх осіб, визначених Постачальником, шляхом навантаження (заправки) товару у транспортні засоби або ємності Покупця, на підставі наданих Покупцем талонів або карток (бланків-дозволів) на отримання товару, які Постачальник поставив (передав) Покупцю.

Однак, як видно з матеріалів справи, відповідач свої зобов`язання щодо передачі позивачу товару на виконав чим порушив умови договору.

Станом на день розгляду справи відповідач умови договору щодо передачі товару не виконав, доказів які спростовують позовні вимоги не надав, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача виконати умови договору №35-В-АМПУ-21 від 28.05.2021 та навантажити (заправити) у транспортні засоби або ємності Миколаївської філії «Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Миколаївського морського порту) бензин А-95 у кількості невикористаних паливних талонів об`ємом 1300 літрів, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 6573,22грн пені та 2500,68грн штрафу, слід зазначити наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Приписами ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 2 і 4 статті 231 Господарського кодексу передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості. Розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких обставин, суд вважає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена зокрема у постанові Верховного Суду від 02.04.2019р. у справі №917/194/18).

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно п. 7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором.

Умовами договору не передбачено окремих штрафних санкцій за порушення п. 5.4.2 договору, у зв`язку з чим є правомірним застосування положень ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, зокрема, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Позивач, є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, зазначене підтверджується його правовим статусом державного підприємства та відповідає критеріям, визначеним у ст. 22 Господарського кодексу України.

Застосування ст. 231 Господарського кодексу України в даному випадку є правомірним, оскільки вона встановлює імперативні норми щодо розміру штрафних санкцій для господарських зобов`язань за участю суб`єктів державного сектора економіки і ці норми мають пріоритет над договірними умовами, якщо останні не встановлюють більший розмір відповідальності.

Таким чином, позивач має право на стягнення штрафних санкцій у розмірі, визначеному ст. 231 Господарського кодексу України, що відповідає принципу законності та забезпечує захист інтересів державного підприємства.

Постачальник в порушення умов договору та норм законодавства України не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов`язання щодо поставки товару. Так як умовами договору не передбачено іншого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, нарахування припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи, що талони за договором отримані на замовлення покупця 08.06.2021, строк дії (використання) талонів закінчився 08.06.2022.

Таким чином, штрафні санкції за порушення строку поставки товару розраховуються з 09.06.2022.

За порушення виконання зобов`язання, визначеного п. 5.4.2 договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1 % від вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені на заборгованість в розмірі 35 724,00грн за період 09.06.2022 09.12.2022 у сумі 6 573,22грн, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 6 573,22грн.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України після 30 днів прострочення додатково нараховується штраф в розмірі 7% від вартості товару, з якого допущено прострочення виконання зобов`язання.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу у розмірі 7% у сумі 2 500,68грн, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягає штраф у розмірі 7% у сумі 2 500,68грн.

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Миколаївського морського порту) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22 про зобов`язання виконати умови договору №35-В-АМПУ-21 від 28.05.2021 та навантажити (заправити) у транспортні засоби або ємності Миколаївської філії «Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Миколаївського морського порту) бензин А-95 у кількості невикористаних паливних талонів об`ємом 1300 літрів та стягнення 6573,22грн пені та 2500,68грн штрафу, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 4 844,80грн покласти на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства Адміністрація морських портів України (01135, м. Київ, пр-т Берестейський, 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Миколаївського морського порту) (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23, код ЄДРПОУ 387228444) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22 (65069, м. Одеса, вул. Героїв оборони Одеси, 90, код ЄДРПОУ 41829696) про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення 9 073,90грн задовольнити у повному обсязі.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Алфі Світ Лайф 22» (65069, м. Одеса, вул. Героїв оборони Одеси, 90, код ЄДРПОУ 41829696) виконати умови договору №35-В-АМПУ-21 від 28.05.2021 та навантажити (заправити) у транспортні засоби або ємності Миколаївської філії «Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Миколаївського морського порту) (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23, код ЄДРПОУ 387228444) бензин А-95 у кількості невикористаних паливних талонів об`ємом 1300 літрів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22 (65069, м. Одеса, вул. Героїв оборони Одеси, 90, код ЄДРПОУ 41829696) на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України (01135, м. Київ, пр-т Берестейський, 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Миколаївського морського порту) (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23, код ЄДРПОУ 387228444) 6 573,22грн пені, 2 500,68грн штрафу, 4 844,80грн судового збору.

Накази видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 14 липня 2025 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова