Ухвала суду № 128815588, 08.07.2025, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"08" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2498/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В., при секретарі судового засідання Босової Ю.С., розглянувши у судовому засіданні заяву керівника Вознесенської прокуратури Миколаївської області (56051, Миколаївська область, м. Вознесенськ, пров. Костенка, 2, код ЄДРПОУ 02910048) в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 40477150) за вх.суду№2-979/25 від 25.06.2025 до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) та Приватного підприємства «Екоспецприлад» (65029, м. Одеса, вул. Градоначальницька, 4, код ЄДРПОУ 37224083) про забезпечення позову

за участю представників сторін:

від прокурора: Коломійчук І.О.;

від позивача: Задачина С.П. (приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції);

від відповідачів: АТ «НАЕК «Енергоатом»: Мачкова О.П.;

ПП «Екоспецприлад»: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Керівник Вознесенської прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідачів Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та Приватного підприємства «Екоспецприлад» в якому просить:

- визнати недійсним договір від 05.03.2019 №53-123-01-19-05147, укладений між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електростанція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та приватним підприємством «Екоспецприлад»;

- стягнути з Приватного підприємства «Екоспецприлад на користь Акціонерного товариства «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» акціонерного товариства «НАЕК «Енергоатом» 291 600,00 грн, а з Акціонерного товариства «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» акціонерного товариства «НАЕК «Енергоатом» одержані ним за рішенням суду 291 600,00грн стягнути в дохід держави.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що договір від 05.03.2019 №53-123-01-19-05147, укладений між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електростанція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та приватним підприємством «Екоспецприлад» суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ПП «Екоспецприлад».

Разом із позовом прокурор звернувся до суду з заявою про забезпечення позову в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно, що належить приватному підприємству «Екоспецприлад» та грошові кошти, які належать приватному підприємству «Екоспецприлад», що знаходяться на всіх рахунках відповідача в банківських або інших фінансово-кредитних установах, в межах суми позову 291 600,00грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.06.2025 заяву керівника Вознесенської прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби про забезпечення позову прийнято до розгляду та призначено судове засідання для розгляду заяви на 03.07.2025 о 12:20.

В судовому засіданні від 03.07.2025 було оголошено перерву на 08.07.2025 о 12:30 про що зазначено в протоколі судового засідання.

В обґрунтування заяви прокурор зазначає, що ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» за наслідками проведення відкритих торгів (ідентифікатор публічної закупівлі UA-2018-12-28-001706-b), з ПП «Екоспецприлад» укладено договір на постачання товару від 05.03.2019 №53-123-01 19-05147 на загальну суму 291 600,00грн з ПДВ (далі договір). Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю від 06.05.2019 відповідачі взяті на себе зобов`язання виконали ПП «Екоспецприлад» за поставлений товар сплачено 291 600,00грн з ПДВ. У подальшому, рішенням адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 12.04.2024 № 72/25-р/к у справі №72/17-23 визнано, що ПП «Екоспецприлад» та ТОВ «НТЦ Екотехніка» вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6 п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів із закупівлі товарів - прилади для вимірювання витрати, рівня та тиску рідин і газів (збуджувач витрат), проведених ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» за допомогою електронних закупівель «Prozorro» (оголошення UA 2018-12-28-001706-b).

Як вказує прокурор, узгодивши свої поведінку та пропозиції конкурсних торгів, вказані суб`єкти господарювання усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже, спотворили результати проведених замовником торгів, порушивши право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, тобто вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України «Про захист економічної конкуренції», а також допустили порушення принципів здійснення закупівель, передбачених статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії й ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Тому дії ПП «Екоспецприлад» спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору від 05.03.2019 №53-123-01-19-05147 не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі. Ураховуючи зазначене, в діях ПП «Екоспецприлад» вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. Завідомо суперечлива мета дій ПП «Екоспецприлад» полягала в тому, щоб уникнути встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах. Поведінка ПП «Екоспецприлад» під час участі в тендері явно несумісна з добросовісністю та принципами здійснення публічних закупівель. Тому договір від 05.03.2019 №53-123-01-19-05147, укладений за підсумками тендеру, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ПП «Екоспецприлад», на підставі статей 203, 215, 228 ЦК України.

Прокурор зазначає, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ПП «Екоспецприлад» станом на 19.06.2025 в процесі припинення не перебуває. Згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відповідач ПП «Екоспецприлад» має зареєстрований статутний капітал на рівні 50 000,00грн. Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за відповідачем майна не зареєстровано. Окрім того, за даними Уповноваженого органу з питань публічних закупівель «Прозорро», підприємство лише поставило товарів для ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» на суму понад 2 млн грн та, за інформацією з сайту Опендатабот у 2024 році отримало понад 6 млн доходу від здійснення підприємницької діяльності у сфері публічних закупівель. Відповідно, підприємство здійснює активну господарську діяльність, маючи можливість витратити кошти не для здійснення розрахунків з позивачем.

Як зазначає прокурор, предметом спору у цій справі є вимога про стягнення з ПП «Екоспецприлад» коштів у сумі 291 600,00грн за наслідком визнання недійсним договору про надання послуг. Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів чи майно вказаної вартості, а отже застосування заходу забезпечення позову, обраного прокурором, безпосередньо пов`язано із предметом позову.

Враховуючи викладене, прокурор просить задовольнити вимоги заяви та накласти арешт на майно, що належить ПП «Екоспецприлад» та грошові кошти, які належать ПП «Екоспецприлад», що знаходяться на всіх рахунках відповідача в банківських або інших фінансово-кредитних установах, в межах суми позову 291 600,00грн.

Розглянувши заяву керівника Вознесенської прокуратури Миколаївської області про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Так, забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду; забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

За положеннями ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Відповідно до ч.1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Згідно ч.6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення, суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Також заходи забезпечення позову не є додатковим засобом відповідальності або стимулювання відповідача до виконання певних дій, а діють виключно як засіб забезпечення ефективного вирішення існуючого спору та реального виконання рішення суду.

Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч.2, 5, 6, 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

У вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти чи майно відповідача, суд повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на значний розмір заявленого у позовній заяві боргу.

Як було наведено судом вище, Керівник Вознесенської прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідачів Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та Приватного підприємства «Екоспецприлад» в якому просить визнати недійсним договір від 05.03.2019 №53-123-01-19-05147, укладений між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електростанція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та приватним підприємством «Екоспецприлад» та стягнути з Приватного підприємства «Екоспецприлад на користь Акціонерного товариства «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» акціонерного товариства «НАЕК «Енергоатом» 291 600,00 грн, а з Акціонерного товариства «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» акціонерного товариства «НАЕК «Енергоатом» одержані ним за рішенням суду 291 600,00грн стягнути в дохід держави.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що договір від 05.03.2019 №53-123-01-19-05147, укладений між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електростанція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та Приватним підприємством «Екоспецприлад» суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ПП «Екоспецприлад».

Отже у даному випадку предметом позову у цій справі є, зокрема, й майнова вимога прокурора в інтересах держави до Приватного підприємства «Екоспецприлад» про стягнення грошових коштів.

За такого, враховуючи предмет та підстави заявленого позову майнового характеру, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі за позовом про стягнення грошових коштів у сумі 291 600,00грн, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме Приватне підприємство «Екоспецприлад» необхідну суму грошових коштів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Водночас, суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, та його майном є беззаперечною, що в майбутньому може утруднити виконання судового рішення, за умови якщо таке буде ухвалене на користь Позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Крім того, оскільки в силу положень ст. 192 Цивільного кодексу України гроші є платіжним засобом, то відповідач може в будь-який момент розрахуватись коштами і доведення позивачем доказами такого його права і, відповідно, можливості не вимагається.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22, від 20.04.2023 у справі № 914/3316/22, від 27.04.2023 у справі № 916/3686/22, від 09.06.2023 у справі № 37з-23, від 07.04.2025 у справі № 915/1386/24

Судом також враховано, що адекватність такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача у межах ціни позову полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Так, виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Арешт майна, який накладається судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, має на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки внаслідок арешту такі кошти та майно залишаються у власності відповідача, проте знерухомлюються з метою недопущення їх виведення з рахунків боржника (відчуження) й уникнення виконання ним судового рішення у майбутньому. Крім того, такий захід скасовується у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову.

В такий спосіб грошові кошти та майно залишаються у володінні та користуванні Приватного підприємства «Екоспецприлад», а можливість розпоряджатися ними тимчасово обмежується виключно щодо частини коштів, якої стосується спір.

Прокурор просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно, що належить приватному підприємству «Екоспецприлад» та грошові кошти, які належать приватному підприємству «Екоспецприлад», що знаходяться на всіх рахунках відповідача в банківських або інших фінансово-кредитних установах, в межах суми позову 291 600,00грн.

За умови неможливості встановити обставину достатності чи недостатності грошових коштів, що належать відповідачу та знаходяться/обліковуються на всіх його рахунках в усіх банківських установах, з метою забезпечення позову про стягнення суми позову, яка є значною, існує доцільність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту як на грошові кошти відповідача, так і на його майно в межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто в межах різниці між сумами позову та арештованих грошових коштів.

Так, можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника. Така позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.11.2024 у справі № 915/538/24, від 07.04.2025 у справі № 915/1386/24.

Однак, як вказує сам прокурор, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за відповідачем майна не зареєстровано.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Тобто в даному випадку накладення арешту на майно Приватного підприємства «Екоспецприлад», яке у нього відсутнє не є обґрунтованою вимогою та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.5 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту також на грошові кошти Приватного підприємства «Екоспецприлад» в межах суми у розмірі 291 600,00грн.

Проаналізувавши наявні матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти Приватного підприємства «Екоспецприлад» в межах суми у розмірі 291 600,00грн, оскільки на думку суду зазначені заходи є адекватними і співмірними із зазначеними прокурором позовними вимогами.

Слід також відзначити, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, необхідним для попередження подальших неправомірних дій, про усунення яких позивач просить в позові, і такий захід забезпечення позову не вирішує наявності будь-якого права. Крім того, вказаний спосіб забезпечення позову покликаний на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову з огляду на предмет спору, правову природу спірних правовідносин.

Суд також зазначає про відсутність необхідності вирішення питання щодо зустрічного забезпечення станом на день вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому процесуальним законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019 у справі № 911/1695/18.

Водночас, суд зазначає, що Приватне підприємство «Екоспецприлад» не позбавлене права звернутися до Господарського суду Одеської області з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Враховуючи викладене, заява керівника Вознесенської прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби про забезпечення позову, підлягає задоволенню в частині вимог про накладення арешту на грошові кошти Приватне підприємство «Екоспецприлад» у межах суми у розмірі 291 600,00грн, в іншій частині заяви судом відмовлено.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву керівника Вознесенської прокуратури Миколаївської області (56051, Миколаївська область, м. Вознесенськ, пров. Костенка, 2, код ЄДРПОУ 02910048) в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 40477150) за вх.суду№2-979/25 від 25.06.2025 до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) та Приватного підприємства «Екоспецприлад» (65029, м. Одеса, вул. Градоначальницька, 4, код ЄДРПОУ 37224083) про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Накласти арешт на грошові кошти Приватного підприємства «Екоспецприлад» (65029, м. Одеса, вул. Градоначальницька, 4, код ЄДРПОУ 37224083), що знаходяться на всіх рахунках в банківських або інших фінансово кредитних установах, в межах суми позову 291 600,00грн.

3. В решті вимог заяви відмовити.

Стягувачем за даною ухвалою є: Вознесенська прокуратура Миколаївської області (56051, Миколаївська область, м. Вознесенськ, пров. Костенка, 2, код ЄДРПОУ 02910048).

Боржником за даною ухвалою є: Приватне підприємство «Екоспецприлад» (65029, м. Одеса, вул. Градоначальницька, 4, код ЄДРПОУ 37224083).

Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання у строк, передбачений Законом України Про виконавче провадження.

Повний текст ухвали підписаний 14 липня 2025.

Ухвала набирає законної сили 08.07.2025 та підлягає оскарженню в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Степанова Людмила Валеріївна