Рішення № 128815582, 03.07.2025, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4674/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСН-КАПІТАЛ" (вул. Набережна, 1, Піски, Новоодеський район, Миколаївська область, 56662) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНИЙ РИБАК" (вул. Шкільна, 1, Красна Коса, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 67734) про стягнення 495508,39 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились;

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "КСН-КАПІТАЛ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНИЙ РИБАК" про стягнення 495508,39грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору на виконання робіт по перевезенню зерна №051022-1 від 05.10.2022.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.10.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

29.10.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

Відповідач зазначає, що в позовній заяві, в обгрунтування вимоги про стягнення з Відповідача, пені у сумі 149427,62 посилається на п. 4.2. Договору на виконання робіт по перевезенню зерна № 051022-1 від 05.10.2022 року. Але відповідно до вказаного пункту Договору визначено стягнення пені з Виконавця, тобто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КСН-КАПІТАЛ», у випадку прострочення строків виконання робіт.

Позивач своїм правом на надання відповіді на відзив не скористався.

Ухвалою від 20.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, але звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання 03.07.2025 не з`явився, про причини свого нез`явлення суд не повідомив.

У судовому засіданні 03.07.2025р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

05 жовтня 2022 року між ТОВ «КСН-КАПІТАЛ» (Виконавець) та ТОВ «КРАСНИЙ РИБАК» (Замовник) було укладено договір на виконання робіт про перевезенню зерна №051022-1, за умовами якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги по перевезенню зернових з поля на зернотік Замовника за кількістю, якістю, в строки та на умовах, що були визначені вказаним договором, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору:

- визначили вартість робіт 9000 грн без ПДВ за 1 повну добу роботи однієї одиниці техніки (п. 2.1 Договору);

- порядок розрахунків шляхом підписання Актів приймання передачі наданих послуг (п. 2.3 Договору), при цьому сторони домовилися, що їх представники здійснюватимуть щоденний облік обсягу виконаної роботи (п. 2.4. Договору);

- порядок розрахунків за надані послуги через чотирнадцять днів з дня підписання Акту приймання передачі наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця (п. 2.3 Договору);

- строк дії Договору до повного виконання зобов`язань по ньому (п. 6.1 Договору).

Позивач зазначає, що згідно Акту надання послуг №40 від 07 листопада 2022 року, складеного і підписаного сторонами, вартість послуг по перевезенню зернових за 33 дні (період жовтень липень 2022 року) станом на 07.11.2022 року склала 297 000 грн без ПДВ, які Замовник мав сплатити Виконавцю 21 листопада 2022 року, але це зобов`язання ТОВ «КРАСНИЙ РИБАК» не виконані.

З неналежне виконання договору в частині оплати за виконану роботу, позивач нарахував пеню в розмірі 149427,62грн, інфляційні в розмірі 32670грн. та 3% річних в розмірі 16410,77грн.

Враховуючи вищевикладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "КСН-КАПІТАЛ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНИЙ РИБАК" про стягнення 495508,39грн., з яких пеня в розмірі 149427,62грн, інфляційні в розмірі 32670грн. та 3% річних в розмірі 16410,77грн

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковими для неї. Виконання цивільного обов`язку забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, яка встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 14 ЦК України).

За змістом ст. ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У частині 1 статті 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, 05 жовтня 2022 року між ТОВ «КСН-КАПІТАЛ» та ТОВ «КРАСНИЙ РИБАК» було укладено договір на виконання робіт про перевезенню зерна №051022-1, за умовами якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги по перевезенню зернових з поля на зернотік Замовника за кількістю, якістю, в строки та на умовах, що були визначені вказаним договором, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно Акту надання послуг №40 від 07 листопада 2022 року, складеного і підписаного сторонами, вартість послуг по перевезенню зернових за 33 дні (період жовтень липень 2022 року) станом на 07.11.2022 року склала 297 000 грн без ПДВ, які Замовник мав сплатити Виконавцю 21 листопада 2022 року, але ці зобов`язання ТОВ «КРАСНИЙ РИБАК» не виконані.

Отже, суд дійшов висновку, що з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню сума основного боргу за договором у розмірі 297000 грн., що не заперечується відповідачем.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 149427,62 грн.

В позовній заяву Позивач, в обгрунтування вимоги про стягнення з Відповідача, пені у сумі 149427,62 посилається на п. 4.2. Договору на виконання робіт по перевезенню зерна № 051022-1 від 05.10.2022 року.

Відповідно до п. 4.2. Договору, за прострочення строків виконання робіт, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що нараховується на вартість робіт, за кожен дунь прострочення робіт.

Отже, відповідно до вказаного пункту Договору визначено стягнення пені з Виконавця, тобто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КСН-КАПІТАЛ», у випадку прострочення строків виконання робіт.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно ч.ч.1-3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст.547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Таким чином, суд доходить доходить до висновку та погоджується із запереченнями відповіда, що пеня може бути стягнута лише у тому випадку, коли основне зобов`язання прямо забезпечено неустойкою (пеня, штраф) у чинному договорі, а також ним встановлено її розмір (встановлено за згодою сторін), або стягнення пені за невиконання основного зобов`язання передбачено законом.

Позивачем не надано доказів визначення розміру та нарахування пені, що підлягає стягненню з Відповідача у вчиненому сторонами правочині, а тому, позовна вимога про стягнення з відповідача 149427,62 грн. пені є безпідставною та необґрунтованою, в зв`язку з чим задоволенню не підлягає.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційні в розмірі 32670грн. та 3% річних в розмірі 16410,77грн.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційні, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом інфляційні в розмірі 32670грн. та 3% річних в розмірі 16410,77грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та несвоєчасне погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають судом задоволенню частково.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та не погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають судом задоволенню частково.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, за подання позову покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вмогам.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНИЙ РИБАК" (вул. Шкільна, 1, Красна Коса, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 67734, код 03889362, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КСН-КАПІТАЛ" (вул. Набережна, 1, Піски, Новоодеський район, Миколаївська область, 56662, код 41351256) 297000 грн. - заборгованість за договором про надання робіт по перевезенню зерна №051022-1 від 05.10.2022 року, 32 670,60 грн. інфляційні втрати, 16 410,77 грн. 3% річних та витрати на сплату судового збору в розмірі 4152,97 грн.

3. В іншій частині позовних вимог задовольнити.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 14 липня 2025 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов