Рішення № 128815181, 14.07.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.07.2025Справа № 910/5188/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ"

до Підприємства з іноземними інвестиціями "МЄКАС ІНВЕСТМЕНТС Л. В."

про стягнення 60 178,30 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями "МЄКАС ІНВЕСТМЕНТС Л. В." про стягнення збитків у сумі 60178,30 грн у зв`язку з нереєстрацією податкових накладних за фактом здійснення господарських операцій за Договором оренди нерухомого майна №12/2020 від 08.12.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань щодо реєстрації податкових накладних за фактом здійснення господарських операцій за договором оренди нерухомого майна № 12/2020 від 08.12.2020.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 29.04.2025 позовну заяву залишив без руху.

05.05.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.05.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/5188/25, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

07.07.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові письмові пояснення. Подані позивачем додаткові пояснення разом з доданими до них доказами долучені судом до матеріалів справи.

10.07.2025 та 14.07.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли доповнення до додаткових пояснень. Подані позивачем докази долучені судом до матеріалів справи.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 12.05.2025 направлена судом до електронного кабінету відповідача.

Згідно із п.2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно із повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи ухвала суду про відкриття провадження доставлена до електронного кабінету відповідача 12.05.2025 о 23:14, а отже вважається врученою відповідачу 13.05.2025.

Відтак, згідно із п.2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч.4 ст.240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.240 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі укладеного договору оренди нерухомого майна № 12/2020 від 08.12.2020, позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти за оренду приміщення, що підтверджується платіжними інструкціями, однак відповідачем не складено та не зареєстровано податкові накладні за договором за період 31.10.2023 - 02.12.2023 на загальну суму 60178,30 грн.

Позивач зазначає, що внаслідок невиконання відповідачем свого обов`язку щодо реєстрації податкових накладних у встановлений законодавством строк, порушено право позивача на отримання податкового кредиту та право на відповідне зменшення податкових зобов`язань.

Посилаючись на порушення відповідачем п.201.10 ст.201 ПК України на підставі ст.22 ЦК України та ст.224, 225 ГК України позивач заявив про стягнення з відповідача збитків у сумі 60178,30 грн у зв`язку з не реєстрацією податкових накладних за фактом здійснення господарських операцій за договором оренди нерухомого майна №12/2020 від 08 грудня 2020 року.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу та в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

08.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" (орендар, позивач) та Підприємством з іноземними інвестиціями "МЄКАС ІНВЕСТМЕНТС Л. В." (орендодавець, відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна №12/2020.

Відповідно до п.2.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) об`єкт оренди - приміщення № 2 (два), загальною площею 370,2 м.кв., що розташовані на 2 (другому) поверсі будівлі.

Передача об`єкта оренди здійснюється уповноваженими представниками сторін в день укладення строку до 09.12.2020 включно (п.3.1. договору).

Згідно з п.3.2 договору прийом-передача об`єкта оренди оформляється актом прийому-передачі об`єкта оренди (додаток № 3), в якому зазначається його технічний стан, встановлене в ньому обладнання, меблі, техніка інший інвентар, можливість нормального функціонування систем, комунікацій, відповідність об`єкта оренди плану, зазначеному в додатку № 1 до цього договору, та інші відомості. Акт підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їхніми печатками (за їх наявністю) та є невід`ємною частиною цього договору. Разом із підписанням акту передаються ключі від приміщення, один екземпляр з яких залишається у орендодавця та знаходиться на пропускному пункті. Зазначений екземпляр ключів може бути використаний орендодавцем або власником об`єкта оренди лише у випадках, передбачених п.5.7. договору. Сторони погодили, що орендар матиме доступ до об`єкта оренди починаючи з дати підписання акту прийому-передачі об`єкта оренди.

Відповідно до п.3.3 договору право користування об`єктом оренди виникає у орендаря з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі об`єкта оренди. Нарахування плати за об`єкт оренди, інших платежів, передбачених цим договором, та обов`язки орендаря щодо їхньої сплати виникають з моменту передачі об`єкта оренди за актом прийому-передачі об`єкта оренди.

Згідно із п.4.3. договору орендар сплачує орендну плату за користування об`єктом оренди авансовим платежем щомісячно шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок орендодавця у строк, не пізніше 5 (п`ятого) числа поточного місяця. Оплата здійснюється на підставі цього договору. Виставлення рахунків не є обов`язковим. Неотримання орендарем рахунку від орендодавця не звільняє його від сплати орендної плати. Якщо 5 (п`яте) число поточного місяця припадає на неробочий або вихідний, або святковий день, або не банківський день, то останнім днем є наступний робочий або банківський день. Строк оплати орендної плати починається з моменту підписання акту прийому-передачі об`єкта оренди.

Відповідно до п.8.1. договору за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України, з урахуванням особливостей, встановлених цим договором.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання, однак в частині набуття права оренди приміщення строк становить період з "1" січня 2021 року та діє до "30" листопада 2023 року, включно, а в частині виконання взятих зобов`язань до повного їх виконання (п.10.1. договору).

Відповідно до п.4.1. договору розмір орендної плати за місяць за користування об`єктом оренди складає 12000 доларів США з урахування ПДВ (20%) за офіційним курсом НБУ дату оплати на період з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року.

У п.1 додаткової угоди №5 від 02.05.2022 до договору сторони домовились, що за період з травня 2022 року по серпень 2022 року встановити розмір орендної плати 50% від суми, вказаної в п.4.1. договором оренди нерухомого майна №12/2020 від 08 грудня 2020 року, а саме 175529,40 грн, що є еквівалентом 6000 тисяч доларів США за офіційним курсом НБУ 1 дол. США - 29,2549 грн.

Відповідно до п.1 додаткової угоди №6 від 01.09.2022до договору сторони домовились, що за період з вересня 2022 року та по закінчення воєнного стану встановити розмір орендної плати 50% від суми, вказаної в п.4.1. договором оренди нерухомого майна №12/2020 від 08 грудня 2020 року, за фіксованим курсом НБУ на дату оплати.

У п.1 додаткової угоди №7 від 30.11.2022 сторони домовились, що за період з листопада 2022 року та по закінчення воєнного стану встановити розмір орендної плати 40% від суми, вказаної в п.4.1. договором оренди нерухомого майна №12/2020 від 08 грудня 2020 року за фіксованим курсом НБУ на дату оплати.

Відповідно до п. 4.6 договору у вартість орендної плати не включаються комунальні послуги, а саме: централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів, які повинні бути сплачені орендарем щомісячно не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дати отримання відповідного рахунку на оплату від обслуговуючої будинок організації (ОСББ "Крит"), а за електропостачання - з дати отримання рахунку від власника об`єкта оренди. Власник об`єкта оренди забезпечує отримання орендарем електроенергії шляхом укладання (переукладання) і виконання договору на постачання електричної енергії з ПАТ "Київенерго" для власних приміщень, у т.ч. для приміщення, що є об`єктом оренди за цим договором. Орендар компенсує власнику об`єкта оренди фактичні витрати на подачу електроенергії в орендоване приміщення за цінами постачальника та згідно витрачених кВт/год за лічильником, встановленим для орендованого приміщення. Розрахунковим періодом для компенсації витрат електроенергії є розрахунковий місяць, що встановлюється постачальником електроенергії. Компенсація витрат за електроенергію здійснюється у безготівковій формі, згідно рахунків власника об`єкта оренди, які є додатками до цього договору та одночасно надає акти компенсації вартості спожитої орендарем електроенергії. В рахунках та актах зазначаються: кількість спожитої електроенергії за відповідний період, а також розмір діючого тарифу.

Позивач та відповідач підписали акти надання послуг №210 від 31.10.2023 на суму 174556,32 грн, в тому числі сума ПДВ 29092,72 грн (орендна плата приміщення за жовтень 2023 року); №236 від 30.11.2023 на суму 174600,96 грн, в тому числі сума ПДВ 29100,16 грн (орендна плата приміщення за листопад 2023 року); №226 від 07.11.2023 на суму 12076,19 грн, в тому числі сума ПДВ 2012,70 грн (компенсація витрат за активну електроенергію за жовтень 2023 року).

У подальшому, між сторонами підписаний акт від 02.12.2023 коригування ціни до акту надання послуг №210 від 31.10.2023, згідно із яким орендна плата за жовтень 2023 року становить 174496,80 грн та акт від 02.12.2023 коригування ціни до акту надання послуг №236 від 30.11.2023, згідно із яким орендна плата за листопад 2023 року становить 174496,80 грн.

Позивач зазначає, що орендна плата за жовтень 2023 року та листопад 2023 року сплачена шляхом зарахування гарантійного платежу у сумі 336993,60 грн (сума ПДВ 56165,60 грн), який позивач сплатив платіжною інструкцією №UE1890 від 09.12.2020 (заява про зустрічне зарахування однорідних вимог вих.№02/12-1 від 02.12.2023) та сплачена платіжною інструкцією №5422 від 01 грудня 2023 року на суму 12000,00 грн (в тому числі сума ПДВ 2000,00 грн) з призначенням платежу: доплата оренди за жовтень, листопад 2023 року.

Оплата компенсації витрат за активну електроенергію за жовтень 2023 року у сумі 12076,19 грн, в тому числі сума ПДВ 2012,70 грн сплачена позивачем платіжною інструкцією №5394 від 07.11.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за період 31.10.2023 - 02.12.2023 на дату виникнення податкових зобов`язань відповідачем не складено та не зареєстровано податкові накладні за договором за оренду приміщення та компенсацію витрат на електроенергію на загальну суму ПДВ - 60178,30 грн (56165,60 грн + 2000,00 грн + 2012,70 грн).

На підтвердження того, що відповідач не зареєстрував податкові накладні на загальну суму ПДВ 60178,30 грн позивач надав у матеріали справи скрін-шот з сайту Державної податкової служби України.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із матеріалами справи правові відносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору оренди нерухомого майна №12/2020 від 08.12.2020.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як встановлено вище, на виконання умов договору оренди нерухомого майна №12/2020 від 08.12.2020 позивач та відповідач підписали акти надання послуг:

№210 від 31.10.2023 на суму 174556,32 грн, в тому числі сума ПДВ 29092,72 грн (орендна плата приміщення за жовтень 2023 року);

№236 від 30.11.2023 на суму 174600,96 грн, в тому числі сума ПДВ 29100,16 грн (орендна плата приміщення за листопад 2023 року);

№226 від 07.11.2023 на суму 12076,19 грн, в тому числі сума ПДВ 2012,70 грн (компенсація витрат за активну електроенергію за жовтень 2023 року).

Надалі, між сторонами підписаний акт від 02.12.2023 коригування ціни до акту надання послуг №210 від 31.10.2023, згідно із яким орендна плата за жовтень 2023 року становить 174496,80 грн та акт від 02.12.2023 коригування ціни до акту надання послуг №236 від 30.11.2023, згідно із яким орендна плата за листопад 2023 року становить 174496,80 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Крім того, відповідно до ч.1 ст.601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

За обґрунтуваннями позивача, в рахунок оплати оренди за жовтень 2023 року та листопад 2023 року було зараховано гарантійний платіж у сумі 336993,60 грн (сума ПДВ 56165,60 грн), що підтверджується заявою про зустрічне зарахування однорідних вимог вих.№02/12-1 від 02.12.2023, направленою відповідачу 02.12.2023, що підтверджується описом вкладення у цінний лист №0215607276001, накладною №0215607276001 та фіскальним чеком від 02.12.2025.

Доказів наявності заперечень відповідача щодо зарахування гарантійного платежу в рахунок оплати за жовтень 2023 року та листопад 2023 року та/або оспорення відповідачем заяви про зустрічне зарахування однорідних вимог матеріали справи не містять.

Також позивач здійснив оплату решти орендної плати на суму 12000,00 грн (в тому числі сума ПДВ 2000,00 грн) згідно із платіжною інструкцією №5422 від 01 грудня 2023 року з призначенням платежу: доплата оренди за жовтень, листопад 2023 року.

Оплата компенсація витрат за активну електроенергію за жовтень 2023 року у сумі 12076,19 грн, в тому числі сума ПДВ 2012,70 грн сплачена позивачем платіжною інструкцією №5394 від 07.11.2023.

За доводами позивача, оскільки відповідачем не були належним чином зареєстровані податкові накладні відповідно до статті 201 Податкового кодексу України щодо складання податкових накладних та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач позбавлений права на включення суми ПДВ до складу податкового кредиту, що на думку позивача, завдало йому збитків у розмірі 60178,30 грн.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 та Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 911/224/19 при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

За приписами частин 1,2 статті 22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

З урахуванням предмету позову для висновку щодо заподіяння збитків предметом доказування у цій справі є установлення обставин, пов`язаних з наявністю в діях/бездіяльності відповідача повного складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (пункт 14 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

При цьому доведеність протиправних дій/бездіяльності відповідача у цій справі, з урахуванням підстав позову, потребує доведенню факту порушення відповідачем податкового законодавства стосовно невчиненням дій з реєстрації в установлений спосіб податкової накладної (її відсутність в Єдиному державному реєстрі податкових накладних).

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок, як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки, полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу (пункт 37 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.22018 у справі № 918/219/17).

Факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни (постанова Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №916/334/22).

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно із п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Враховуючи вказані норми ПК України на відповідача, як платника податків, покладено обов`язок з реєстрації податкових накладних з дати вчинення господарської операції.

Враховуючи зазначені приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивач мав законне очікування про виконання відповідачем обов`язку щодо реєстрації податкових накладних, реєстрація яких надавала позивачу право на отримання податкового кредиту у розмірі 60178,30 грн.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №925/17/18.

Однак, згідно із наявної у матеріалах справи скрін-шот з сайту Державної податкової служби України в реєстрі отриманих накладних станом на 03.04.2025, податкова накладна/податкові накладні на суму 60178,30 грн відсутня.

Таким чином, відповідач в порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 60178,30 грн.

Судом враховано, що відповідно до приписів абз.4 п.198.6 ст.198 ПК України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Приймаючи до уваги положення п.198.6 ст.196 ПК України, судом встановлено, що позивач втратив право на внесення податкового кредиту у сумі 60178,30 грн.

З огляду на викладене, у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач заперечень проти позову та доказів на спростування обставин наведених позивачем у позові, не надав.

Враховуючи приписи ст.76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу Україні, з огляду на встановлені вище обставини, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків розмірі 60178,30 грн.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" про стягнення з Підприємства з іноземними інвестиціями "МЄКАС ІНВЕСТМЕНТС Л. В." збитків у сумі 60178,30 грн у зв`язку з нереєстрацією податкових накладних за фактом здійснення господарських операцій за Договором оренди нерухомого майна №12/2020 від 08.12.2020.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Водночас суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З урахуванням зазначених положень, оскільки позивачем було подано позовну заяву у даній справі в електронній формі, розмір судового збору за подання цього позову підлягає пониженню на коефіцієнт 0,8 та становить 2422,40 грн.

Оскільки позивачем сплачено судовий у більшому розмірі, суд роз`яснює позивачу, що він не позбавлений можливості звернутись до суду із клопотанням у порядку ст.7 Закону України "Про судовий збір" про повернення судового збору у зв`язку із сплатою судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями "МЄКАС ІНВЕСТМЕНТС Л. В." (01025, м. Київ, вулиця Володимирська, будинок, 4, ідентифікаційний код 32114299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" (01001, м. Київ, вулиця Десятинна, будинок, 13-Б; ідентифікаційний код 41963985) збитки у сумі 60178,30 грн та судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 14.07.2025.

Суддя С.О. Турчин