№ 128814239, 11.07.2025, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/310/25

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.07.2025 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України" (вх. № 10953/25 від 30.06.2025) про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, а саме на проїзд до судових засідань (витрат на службові відрядження) у справі

за позовом: Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління

Служби безпеки України"

(вул. Причальна, буд. 5 А, м. Київ, 02081)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "XXI СТОЛІТТЯ - ПЛЮС"

(вул. Шевченка, буд. 101, смт. Богородчани (з), Богородчанський район,

Івано-Франківська область, 77701)

про стягнення штрафних санкцій в розмірі 910 967, 21 гривень,

за участі:

від позивача: Макаренка Артема Вікторовича (в режимі відеоконференції),

від відповідача: Гуменюка Богдана Степановича,

В С Т А Н О В И В:

у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходилась справа за позовом Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "XXI СТОЛІТТЯ - ПЛЮС" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 910 967, 21 гривень.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2025 у справі № 909/485/25 позов Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "XXI СТОЛІТТЯ - ПЛЮС" про стягнення штрафних санкцій в сумі 910 967, 21 гривень задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "XXI СТОЛІТТЯ ПЛЮС" на користь Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України" заборгованість в сумі 605 172, 97 гривень, з яких: 10 598, 54 гривень 3 % річних, 9 687, 57 гривень інфляційні нарахування, 329 955, 00 гривень штраф у розмірі 5 % від суми прострочення, 101 246, 37 гривень пеня за кожен день прострочення, 154 645, 49 гривень штраф у розмірі 7 % від суми прострочення, а також 9 077, 33 гривень судового збору.

30.06.2025 за вх. № 10953/25 через підсистему "Електронний суд" від представника Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи № 909/310/25, а саме витрати на проїзд до судових засідань (витрати на службові відрядження - транспорт, проживання, добові відрядження).

01.07.2025 за вх. № 10978/25 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "XXI СТОЛІТТЯ - ПЛЮС" надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою від 02.07.2025 суд призначив вищезазначену заяву до розгляду в судовому засіданні на 11.07.2025.

При розгляді заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, а саме на проїзд до судових засідань (витрат на службові відрядження), суд виходить з такого.

Заява Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України" мотивована тим, що представники позивача у порядку самопредставництва (в. о. директора Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України" - Артем Макаренко та начальнак юридичного відділу Ірина Сивобородько) на підставі наказів в. о. директора Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України" були відряджені в Господарський суд Івано-Франківської області та брали участь у чотирьох судових засіданнях, на що позивачем було витрачено кошти в загальному розмірі 35 015, 48 гривень.

Заявник вважає, що ці витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду і підлягають відшкодуванню відповідачем.

За змістом частин 1 та 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із пунктом 3 частини 1, частинами 3, 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Статтею 56 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

Зі змісту частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України випливає, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження самопредставництва працівниками позивача - Макаренка Артема Вікторовича та Сивобородько Ірини Іванівни підтверджуються наявною у матеріалах справи випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У справі наявні звіти про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт від 24.04.2025, 19.05.2025, 09.06.2025 та 30.06.205, з яких вбачається, що вказаним працівникам відшкодовано добові витрати для відряджень у розмірі 800, 00 гривень за добу, всього за 12 діб відряджень на двох представників відшкодовано 19 200, 00 гривень (12 діб х 800, 00 грн х 2 особи = 19 200, 00 гривень), а також додатково в розмірі вартості проїзду поїздом за чотири відрядження до місця відрядження в суд (м. Івано-Франківськ) і назад (м. Київ) (16 квитків загальною вартістю 8 615, 48 гривень) та витрати на проживання в загальному розмірі 7 200, 00 гривень.

Також позивачем надано проїзні документи які підтверджують витрати на проїзд в означеному розмірі 8 615, 48 гривень та рахунки за послуги проживання в готелі, як доказ понесення витрат на проживання в загальному розмірі 7 200, 00 гривень.

Суд зазначає, що будь-які дії учасника господарської справи, пов`язані із її розглядом судом, зокрема, явка в судове засідання, участь у судовому засіданні, відправлення документів є процесуальною дією в розумінні пункту 4 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, а відтак, і витрати, понесені такою стороною, відносяться до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат стороні, пов`язаних із прибуттям до суду, необхідно виходити з конкретних обставин справи, зважаючи на вид транспорту, яким скористалась особа, а також документи, подані нею на підтвердження здійснення цих витрат. Якщо на підтвердження здійснених стороною витрат, пов`язаних із прибуттям до суду, подано документи щодо проїзду транспортом загального користування, то такі витрати повинні бути відшкодовані у розмірі вартості квитка, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством (правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18).

Такі обмеження, зокрема, встановлені Постановою Кабінету Міністрів України № 98 від 02.02.2011 та Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 59 від 13.03.1998.

Згідно абзацу 2 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 98 від 02.02.2011, витрати на найм житлового приміщення під час відрядження відшкодовуються за наявності підтвердних документів (далі - підтвердні документи).

Отже, понесені відповідачем транспортні витрати на суму 8 615, 48 гривень та витрати на проживання в загальному розмірі 7 200, 00 гривень, є такими, що пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, та правомірно заявлені відповідачем на підставі пункту 4 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, представники не є адвокатами і перебувають у трудових відносинах із позивачем, є його штатними працівниками та виконують обов`язки, передбачені трудовим договором, до яких (в тому числі) належить представництво інтересів юридичної особи у суді, а також отримують заробітну плату за рахунок державного бюджету, з цих підстав суд вважає, що понесені, у зв`язку із виконанням посадових обов`язків витрати на відрядження у розмірі 800, 00 гривень за добу (12 діб х 800, 00 х 2 особи = 19 200, 00 гривень) не підлягають задоволенню.

При цьому, щодо відсутності попереднього розрахунку судових витрат суду зазначає таке.

Положення статті 124 Господарського процесуального кодексу України не містить імперативних приписів про те, що у випадку неподання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, суд зобов`язаний відмовити у відшкодуванні судових витрат.

Натомість, частиною 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Тобто, застосування відповідних положень статті 124 Господарського процесуального кодексу України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин кожної справи, а також інших чинників, зокрема, дій або бездіяльності сторони або її представника під час розгляду справи (додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.05.2020 у справі № 922/2167/19). Сам факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат (п. 28 постанови у даній справі).

Окрім того, позивачем під час розгляду справи подано клопотання про збільшення розміру судових витрат (вх. № 8006/25 від 13.05.2025), в якому зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат по справі, який зокрема, складається з судових витрат в розмірі 35 200, 00 гривень. Витрати для двох представників за одну поїздку на судове засідання попередньо (орієнтовно) складають (білети 2 200, 00 грн + проживання 1 800, 00 грн + добові 4 800, 00 грн) - 8 800, 00 гривень.

Також, позивач у вказаному клопотанні вказав, що відповідно до пункту 8 частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду позивач зобов`язується надати суду докази, які підтверджують сплачений розміру судових витрат у зв`язку з розглядом справи.

Відтак доводи відповідача, зазначені у запереченнях, у цій частині судом відхиляються.

Таким чином, підтверджується понесення позивачем витрат на відрядження його представників в загальному розмірі 15 815, 48 гривень.

Відтак, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження понесення судових витрат, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення витрати пов`язані з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, а саме представництва інтересів позивача в Господарському суді Івано-Франківської області.

Поряд із цим, відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позов у даній справі задоволено частково, а саме присуджено до стягнення 605 172, 97 гривень із заявленої до стягнення суми в розмірі 910 967, 21 гривень.

Таким чином, пропорційно до задоволених позовних вимог сума витрат, пов`язаних з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, а саме представництва інтересів позивача в Господарському суді Івано-Франківської області, складає 10 506, 22 гривень.

Інші витрати в розмірі 5 309, 25 гривень підлягають покладенню на позивача, у зв`язку з відмовою в задоволенні іншої частини позову.

За вказаних обставин, суд вважає, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню в частині покладення на відповідача витрат на службові відрядження представників позивача в розмірі 10 506, 22 гривень.

Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву представника Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України" (вх. № 10953/25 від 30.06.2025) про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, а саме на проїзд до судових засідань (витрат на службові відрядження) у справі № 909/310/25 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "XXI СТОЛІТТЯ ПЛЮС" (вул. Шевченка, буд. 101, смт. Богородчани (з), Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77701; ідентифікаційний код: 30051316) на користь Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України" (вул. Причальна, буд. 5 А, м. Київ, 02081; ідентифікаційний код: 20003226) 10 506, 22 гривень (десять тисяч п`ятсот шість гривень двадцять дві копійки) судових витрат на проїзд до судових засідань (витрат на службові відрядження).

3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. В частині стягнення 24 509, 26 гривень судових витрат на проїзд до судових засідань (витрат на службові відрядження) - відмовити.

5. Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення.

7. Повний текст додаткового рішення складено - 14.07.2025.

Суддя В. В. Михайлишин