Вирок № 128812577, 11.07.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/18207/25

Провадження №1-кп/761/3304/2025

В И Р О К

іменем України

11 липня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Києва кримінальне провадження №12025100100001310, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 квітня 2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Так, 13 квітня 2025 року, приблизно о 18 годині 58 хвилин, тобто в умовах воєнного стану, який діє на території України відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2025 року №26/2025, ОСОБА_3 , перебуваючи у торгівельному залі другого поверху торгівельного центру «ЦУМ», який знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Хрещатик, 38, діючи таємно, з корисливих мотивів, будучи достовірно впевненим, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає та не зможе завадити, шляхом вільного доступу з торгівельного стелажу взяв (викрав) джинси жіночі, широку, бренду «Isabel Marant Etolle», розміру 34, бежевого кольору, з артикулом «PA0504FA-C1H02E», штрих кодом 10000768000400415, вартістю 24398 гривень, які належить ТОВ «ПЕРШИЙ УНІВЕРМАГ», код ЄДРПОУ 39326550, з якими направився до виходу з торгівельного центру, прикривши зверху викрадене своєю кофтою. Після чого, ОСОБА_3 , разом із викраденим майном, пройшов повз антикрадіжні рамки, не здійснивши оплату за товар та покинув торгівельний центр «ЦУМ» та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Так, ОСОБА_6 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в умовах військового стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав у повному обсязі та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.

Так, ОСОБА_6 суду надав показання про те, що точного часу не пам`ятає, 13 квітня 2025 року, перебуваючи у приміщенні торгівельного центру «ЦУМ» вирішив поцупити штани для дівчини. Підійшовши до стелажу на яких зберігались штани бежевого кольору взяв їх та закривши кофтою вийшов з торгівельного центру. Повідомив, що в подальшому подарував вказані штани своїй дівчині. Разом з тим, ОСОБА_6 зазначену в обвинувальному акті вартість викраденого майна підтвердив та вказав, що щиро покаявся у вчиненому.

Таким чином, показання ОСОБА_6 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Так відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України зі згоди учасників судового провадження, які на думку суду правильно розуміють зміст обставин по справі, не оспорюють їх та немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і визначив обсяг доказів, що підлягає дослідженню в судовому засіданні, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_6 , показання якого відповідають фактичним обставинам справи, та дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом було роз`яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.

Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені в судовому засіданні матеріали, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що слід кваліфікувати як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, який відносяться до категорії тяжкого злочину, умисний винний протиправний характер діяння, форму й ступінь вини, мотивацію вчиненого, дані про його особу та обставини, що пом`якшують та обтяжують обвинуваченому покарання.

Зокрема, судом враховано особу обвинуваченого, який раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, неодружений, на утриманні дітей не має, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_6 , суд визнає його щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Відповідно до правил призначення покарання закріплених ч. 2 ст.50, ч. 2 ст.65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, та повинно бути необхідним та достатнім для такого виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами.

Так, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України та з урахуванням всіх обставин справи на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробовуванням, якщо останній протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки відповідно до ст. 76 КК України.

Саме вказаний вид покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідатиме тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, буде необхідним, достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні застосовано не було.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати в даному кримінальну провадженні, а саме за проведення експертизи №СЕ-19/111-25/25726-ТВ від 28.04.2025 року у сумі 1782 (тисяча сімсот вісімдесят вісімдесят дві) грн. 80 коп., - стягнути з ОСОБА_6 .

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.

На підставі викладеного та керуючись статтями 349, 369-374, 394 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням - іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки, якщо протягом вказаного строку він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази у даному кримінальному провадженню, а саме: довідка №1304 від 13.04.2025 про вартість товару, копія інвентаризаційного опису №ЦБ-4480 від 14.04.2025, копія переліку надходження товару №ЦБ-181 від 27.02.2025, копія довідки про транспортні витрати №1004/25-Ф від 21.02.2025, копія електронної декларації про поставку товару №25UA100200603033U7, копія міжнародної товарно-транспортної накладної №100423UA, копія рахунок-фактури №10318309 від 07.02.2025, відеозаписи з камер відеоспостереження, які встановлені в приміщенні ТЦ «ЦУМ» на фасаді будівлі, що за адресою: м.Київ, вул.Хрещатик, 38, а саме відеозапис з назвами: «Відео №1», «Відео №2», «Відео №3», «Відео №4», «Відео №5», «Відео №6», «Відео №7», «Відео №8», «Відео №9», «Відео №10», «Відео №11», які було записано на DVD-R диск об`ємом пам`яті 4,7 GB, - залишити у матеріалах кримінального провадження, жіночі широкі джинси «Isabel Marant Etolle», розмір 34, колір бежевий - повернути власнику майна.

Процесуальні витрати за проведення експертизи №СЕ-19/111-25/25726-ТВ від 28.04.2025 року у сумі 1782 (тисяча сімсот вісімдесят вісімдесят дві) грн. 80 коп. - стягнути з ОСОБА_6 .

Вирок суду першої інстанції в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України оскарженню не підлягає. В іншій частині може бути оскаржено учасниками процесу протягом 30-ти діб з моменту його проголошення до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції до Шевченківського районного суду м. Києва.

Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Шевченківського

районного суду м. Києва ОСОБА_1