Рішення № 128812574, 08.11.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/7220/22

Провадження № 2/761/5010/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Марінченко Л.В.,

за участі

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Кожушко В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Національного антикорупційного бюро України, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, зважаючи на невиконання Генеральною прокуратурою України та Національним антикорупційним бюро України 32-х судових рішень і систематичного невиконання своїх службових обов`язків, передбачених КПК України. Так, відповідачами не виконуються ухвали слідчих суддів про внесення відомостей за текстами заяв позивача про їх власні службові злочини, надаються недостовірні витяги з ЄРДР. Зазначене тягне за собою подальші звернення з відповідними повідомленнями про вчинення злочинів. Так, відповідачами не були виконані наступні судові рішення: ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.09.2021 у справі № 757/48139/21-к; слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04.11.2021 у справі № 760/28738/21; ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.12.2021 у справі № 757/61978/21-к; ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04.11.2021 у справі № 760/28732; ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 24.11.2021 у справі № 760/29851/21;ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29.11.2021 у справі 760/30889/21;ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01.12.2021 у справі № 760/30890/21; ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22.12.2021 у справі № 760/33284/21;ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 05.09.2018 у справі № 760/20293/18;ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22.12.2021 у справі № 760/33286/21; ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.12.2021 у справі № 757/67660/21-к;ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17.01.2022 у справі № 760/33722/21; ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.01.2022 у справі № 757/931/22-к; ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.01.2022 у справі № 757/933/22-к;ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.01.2022 у справі № 760/34908/21; ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18.02.2022 у справі № 760/2237/22; ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04.02.2022 у справі № 760/2243/22; ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.01.2021 у справі № 757/57920/20-к;ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.01.2021 у справі № 761/1441/21; ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22.01.2021 у справі № 760/817/21;ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.01.2021 у справі № 757/1566/21-к; ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 03.02.2021 у справі № 760/815/21; ухвала Печерського районного суду м. Києва від 04.02.2021 у справі № 757/5068/21-к; ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.04.2021 у справі № 757/11479/21-к;ухвала Печерського районного суду м. Києва вдід 19.01.2021 у справі № 757/29207/20-к;ухвала Печерського районного суду м. Києва від 06.07.2020 у справі № 757/25237/20-к;ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.08.2020 у справі № 757/33093/20-к;ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.01.2021 у справі № 757/57799/20-к; ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 16.08.2019 у справі № 757/52192/18; ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2018 у справі № 757/56154/17-к; ухвала слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 05.01.20218 у справі № 757/35460/17-к. Даними рішеннями було зобов`язано уповноважених осіб відповідачів внести відомості за заявами позивача (скаржника) про вчинення злочинів до ЄРДР. Разом з тим, позивач отримував лише формальні відписки від відповідних органів. Така бездіяльність спричинила ОСОБА_1 моральну шкодувнаслідок чого позивачу було завдано моральної , оскільки направлені на покриття корупційних злочинів та перешкоджанню розкриття вбивства рідного брата ОСОБА_1 його власним сином. За таких обставин позивач просить суд стягнути з Держави України в особі відповідачів солідарно з Державного казначейства України шляхом списання з Державного бюджету України на його користь моральну шкоду у розмірі 2 240 000,00 грн. та матеріальну шкоду, а саме витрати понесені на виготовлення і надання дуже численних ксерокопій документів у розмірі 20 000,00 грн. , вартість експертизи шкоди 5 000,00 грн. (у разі її призначення судом).

Провадження у справі відкрито 13.02.2024, відповідно до положень ст. ст. 19, 274 ЦПК України, вирішено питання про її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Представником Національного антикорупційного бюро України подано відзив на позов, де зазначено наступне. Відповідно до чинного законодавства України моральна шкода може полягати у приниження честі, гідності, престижу або ділової репутації , моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я , у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку із незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При цьому обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Разом з тим, з аналізу позову, наявних матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 не надано докахів неправомірних дій чи бездіяльності Національного бюро, пов`язаних з невиконанням судових рішень, а також будь - яких доказів завдання моральної шкоди. Зазначає, що права позивача у зв`язку із невнесенням уповноваженою особою відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР були відновлені відповідними ухвалами слідчих суддів Солом`янського районного суду м. Києва, що є достатньою сатисфакцією х урахуванням обставин цієї справи. Усі доводи позивача грунтуються виключно на припущеннях та не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Представник Офісу Генерального прокурора також подав відзив на позов. Зазначив, що позов є безпідставним, таким, що не підлягає задоволенню. Всі рішення слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва були виконані, відомості по заявам ОСОБА_1 внесені до ЄРДР, досудові розслідування проведені, провадження у частині кримінальних провадженнях закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у деяких справах досудове розслідування триває. Вказане свідчить про те, що підстави для відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, в розумінні ст. ст. 1173,1174 ЦК України відсутні. При цьому, наявність певних недоліків у процесуальній діяльності посадових осіб відповідача сама по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої й, відповідно, не може бути підставою для безумовного стягнення відшкодування моральної або матеріальної шкоди. Крім того, Верховним судом зроблено сформовано правовий висновок про те, що сам факт звернення позивача із заявами до правоохоронних органів чи до суду не може свідчити про реальне порушення його прав. Не погоджуючись з рішеннями слідчого чи прокурора , позивач у повному обсязі реалізує своє конституційне право на доступ до правосуддя шляхом звернення до слідчого судді, який згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України здійснює судовий контроль за додержанням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Ухвалами слідчих суддів, на які посилається позивач, незаконними дії чи бездіяльність Офісу Генерального прокурора .

У відповіді на відзиви НАБУ та Офісу Генерального прокурора позивач вказав, що шаблонно-трафаретна відповідь не спростовує його доводів щодо не виконання рішень слідчих суддів.

Державна казначейська служба України не скористалась правом надати відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити в повному обсязі.

Представники НАБУ, Офісу Генерального прокурора просили відмовити у задоволенні заявлених вимог, у зв`язку із їх безпідставністю.

Представник Державної казначейської служби в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши наявні докази та надавши їм належну оцінку, суд приходить до наступних висновків.

Встановлено і не заперечується сторонами, що 16.09.2021 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб офісу Генерального прокурор, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення кримінального правопорушення від 19.008.2021.

Зобов`язано уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора внести відомості Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення кримінального правопорушення від 19.008.2021 № 897/2 та розпочати досудове розслідування, про що проінформувати заявника.

04.11.2021 слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої службової особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зобов`язано службову особу Національного антикорупційного бюро України , до компетенції якої входить внесення відомостей до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення, зазначені у заяві вих.№ 898 від 20.10.2021, поданій ОСОБА_1 (вх. № С-13543 від 20.10.2021).

07.12.2021 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення та зобов`язано уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 про внесення кримінального правопорушення від 20.10.2021 вих. № 898, розпочати досудове розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

04.11.2021 слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР та зобов`язано службову особу Національного антикорупційного бюро України, до компетенції якої входить внесення відомостей до ЄРДР, не пізніше 24 годин після отримання копії ухвали , внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення, зазначені у заяві вих. № 901 від 26.10.2021, поданій ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України (вх. С-13850 від 26.10.2021).

24.11.2021 слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР, зобов`язано службову особу Національного антикорупційного бюро України, до компетенції якої входить внесення відомостей до ЄРДР , не пізніше 24 годин після отримання копії ухвали, внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення, зазначені у заяві вих. 902 від 05.11.2021, поданій ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України.

29.11.2021 слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність відповідальних осіб Національного антикорупційного бюро України, щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР, зобов`язано уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, вжити дії щодо внесення до ЄРДР відомостей на підставі заяви ОСОБА_1 за № 903 від 10.11.2021 (зареєстровано 10.11.2021 під № С-14532) про вчинення кримінального правопорушення.

01.12.2021 слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка виразилась у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язано уповноважену службову особу Національного антикорупційного бюро України внести до ЄРДР відомості згідно заяв ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення , що отримана суб`єктом оскарження № С- №14792, №С-14793 від 15.11.2021 про що проінформувати заявника.

22.12.2021 слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка виразилась у невнесенні відомостей до ЄРДР , зобов`язано уповноважену службову особу Національного антикорупційного бюро України внести до ЄРДР відомості згідно заяви ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення від 03.12.2021 № 910, що отримана суб`єктом оскарження № С-15729 03.12.2021 про що проінформувати заявника.

05.09.2018 слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва скасовано постанову детектива Національного антикорупційного бюро України Жуваки С.О. про відмову у визнанні потерпілим від 26.07.2018, зобов`язано видати ОСОБА_1 пам`ятку про права потерпілого.

22.12.2021 слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка виразилась у невнесенні відомостей до ЄРДР, зобов`язано уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України внести до ЄРДР відомості згідно заяви ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення № 922 від 06.12.2021, що отримана суб`єктом оскарження № С-15827 06.12.2021 про що проінформувати заявника.

17.01.2022 слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка виразилась у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язано уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України внести до ЄРДР відомості згідно заяви ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення від 13.12.2021 № 912, що отримана суб`єктом оскарження 13.12.2021 про що проінформувати заявника.

13.01.2022 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення, зобов`язано уповноважену особу Офісу Генерального прокурора розглянути в порядку ч. 4 ст. 214 КПК України заяву ОСОБА_1 від 24.12.2021 за № 918 про вчинення кримінального правопорушення.

25.01.2022 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, зобов`язано компетентну особу на внесення до ЄРДР Офісу Генерального прокурора внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 № 919 від 28.12.2021 про вчинення кримінального правопорушення.

10.01.2022 слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої службової особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР, зобов`язано службову особу Національного антикорупційного бюро України, до компетенції якої входить внесення відомостей до ЄРДР, не пізніше 24 годин після отримання копії ухвали, внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення, зазначені у заяві вих. № 919 від 28.12.2021, поданої ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України (вх. № С-16830 від 28.12.2021).

18.02.2022 слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва частково задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка виразилась у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язано уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України внести до ЄРДР відомості згідно заяви ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення № 921 від 27.01.2022, що отримана суб`єктом оскарження 27.01.2022.

04.02.2022 слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність директора Національного антикорупційного бюро України Ситника А., яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР, зобов`язано службову особу Національного антикорупційного бюро України, до компетенції якої входить внесення відомостей до ЄРДР, не пізніше 24 годин після отримання копії ухвали, внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення, зазначені у заяві вих. № 923 від 24.01.2022, поданій ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Національного антикорупційного бюро України (вх. № Ко-740 від 24.02.2022).

25.01.2021 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, зобов`язано компетентну особу на внесення відомостей до ЄРДР Офісу Генерального прокурора внести відомості до ЄРДР за повідомленням ОСОБА_1 від 21.12.2020 вх. С-18849 про вчинення кримінального правопорушення.

22.01.2021 слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва частково задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність директора Національного антикорупційного бюро України Ситника А.С., яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, зобов`язано службову особу Національного антикорупційного бюро України, до компетенції якої входить внесення відомостей до ЄРЛР , не пізніше 24годин після отримання копії ухвали, внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, зазначені в заяві № 871 від 11.01.2021, поданій ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України (вх. С-273 від 11.01.2021).

18.01.2021 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва частково задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, зобов`язано уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора розглянути в порядку ч. 4 ст. 214 КПК України заяву ОСОБА_1 про груповий службовий злочин № 872 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 382, ч. 2 ст. 256, ст. 396 КК України.

03.02.2021 слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України щодо невнесення відомостей до ЄРДР, зобов`язано уповноважених службових осіб Національного антикорупційного бюро України внести до ЄРДР відомості по заяві ОСОБА_1 № 872 від 11.01.2021.

04.02.2021 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва частково задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність вповноважених прокурорів Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, зобов`язано уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 27.01.2021 № 876 від 26.01.2021 і від 25.01.2021 про вчинення кримінального правопорушення та розпочати досудове розслідування, про що проінформувати заявника.

05.04.2021 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва частково задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, зобов`язано уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення від 15.06.2020 № 842, розпочати досудове розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

06.07.2021 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, зобов`язано компетентних осіб Офісу Генерального прокурора внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 № 842 від 15.06.2020.

13.08.2020 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва частково задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, зобов`язано уповноважену особу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України розглянути в порядку ч. 4 ст. 214 КПК України заяву ОСОБА_1 від 22.07.2020 № 845/1 про вчинення злочинів..

12.01.2021 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва частково задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, зобов`язано уповноважену особу Офісу Генерального прокурора внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення № 860 від 21.12.2020, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

16.08.2019 слідчим суддею Деснянського районного суду м. Києва задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України щодо невнесення відомостей до ЄДДР, зобов`язано уповноважену особу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення по заяві ОСОБА_1 № 809 та № 810 від 16.10.2018, повідомити ОСОБА_1 про внесення відомостей по заяві про кримінальне правопорушення до ЄРДР та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

07.02.2018 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, зобов`язано уповноважених осіб Генеральної прокуратури України внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення за № 759 від 19.09.2017 та розпочати досудове розслідування, про що проінформувати заявника.

05.01.2018 слідчим суддею Дарницького районного суду м. Києва задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора, зобов`язано уповноважених осіб Генеральної прокуратури України внести заяву скаржника ОСОБА_1 про намір вчинення злочинів № 747, № 748 та № 749 від 12.06.2017 до ЄРДР.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 2 КПК України визначає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з положеннями ч.1, 2 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.

В матеріалах справи також наявне численне листування між Офісом Генерального прокурора, НАБУ та ОСОБА_1 з приводу внесення відомостей за заявами позивача до ЄРДР та виконання винесених на користь позивача ухвал, з якого вбачається, що ухвали слідчих суддів, винесених на користь позивача, виконані у спосіб, передбачений законом, не були.

Позивач вказує, що відповідачі не виконують свої обов`язки, передбачені КПК України належним чином, як не виконують і судові рішення, прийняті на його користь, відомості до ЄРДР не вносять, що і потягло за собою цілу низку подальших щодо оскарження бездіяльності Прокуратури і НАБУ протягом 2018-2022, на що витрачати свій час, робити численні копії документів, що призвело до моральних страждань, порушення звичайних життєвих зв`язків.

За положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За приписами ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування шкоди за рахунок держави, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно частини першої ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно положень ст. 2 ЦК України держава Україна є учасником цивільних відносин.

За змістом частини першої статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частина 2 цієї статті визначає, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Статтею 1173 ЦК України, визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Основними елементами для відшкодування моральної шкоди за статтею 1167 ЦК України є: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, а за статтею 1173 ЦК України - наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 3, 4 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статі 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами.

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

При цьому, в силу вимог ст. 12, 76, 77, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до наведених вище положень ЦК України, та відповідачем у справі є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Отже, саме на державу покладається обов`язок відшкодувати шкоду, яка заподіяна посадовими особами СБУ, НАБУ, ДБР та ТУ ДБР.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 199/1478/17, сам факт зобов`язання ухвалою суду внести відповідні відомості до ЄРДР не свідчить про протиправність дій прокуратури та завдання моральної шкоди позивачу, враховуючи, що права та інтереси позивача були поновлені. Лише незгода позивача з прийнятими працівниками органів прокуратури процесуальними рішеннями, які були ним оскаржені в передбаченому КПК України порядку, не свідчить про наявність правових підстав для відшкодування йому моральної шкоди в межах відповідного кримінального провадження.

Питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами КПК України, відповідно суд загальної юрисдикції самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

Зазначене також узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена в постанові від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17, при цьому судом враховано правові позиції Верховного Суду наведені в постановах по справі № 640/3837/17 від 10 жовтня 2018 року; № 638/14260/16 від 04 липня 2018 року; в рішенні по справі № 641/2328/17 від 04 липня 2018 року, в постанові по справі № 761/21498/17 від 01 вересня 2021 року.

З огляду на зазначене, тривалий розгляд кримінального провадження щодо умисного вбивства брата близнюка позивача - ОСОБА_2 (більше семи років), відсутність прийнятих процесуальних рішень, п`ять ухвал слідчих суддів щодо зобов`язання посадових осіб органів досудового розслідування внести відомості до ЄРДР, які не були виконані останніми, спричинило порушення розумних строків розгляду заяв позивача, що свідчить про надмірну тривалість вирішення питання про обґрунтованість кримінального обвинувачення та є порушенням права на ефективний засіб правового захисту, гарантованого статтею 13 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод.

Крім того, суд також враховує, що внаслідок бездіяльності відповідачів позивач був позбавлений можливості вести нормальний спосіб життя та витрачати свій час на підготовку численних документів, зокрема листів, заяв та скарг, копій до них, відвідувати установи, де розташовані відповідачі, звертатись до суду, що призвело, як наслідок, до душевних страждань та завдання позивачу моральної шкоди.

За таких обставин, судом встановлено, що внаслідок бездіяльності відповідачів, яка полягала у невнесенні відомостей за заявами позивача до ЄРДР, останньому було завдано моральної шкоди.

У свою чергу відповідачі належними та допустимими доказами зазначених обставин не спростували, протилежного не довели.

Так, механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 3 серпня 2011 року.

Відповідно до пункту 35 даного Порядку, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду.

Згідно пункту 38 Порядку, для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.

Отже за наявності відповідного судового рішення про стягнення моральної шкоди за рахунок коштів Державного бюджету України, Державна казначейська служба України в особі відповідного територіального органу, здійснює списання коштів з рахунку, відкритого на вказані потреби, що фінансується за рахунок державного бюджету.

Так, на відшкодування спричиненої моральної шкоди позивач просить стягнути суму у розмірі 2 400 000,00 грн.

Разом з тим, пунктах 9, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» надано роз`яснення, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З огляду на природу інституту відшкодування моральної шкоди цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.

Такий висновок зроблено Верховним Судом у складі суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19.12.2018 р. у справі № 640/14909/16-ц

Отже з урахуванням тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих відносинах позивача, часу та зусиль, що знадобились позивачеві для відновлення для відновлення попереднього стану, суд приходить до висновку, що на користь позивача з метою компенсацію моральної шкоди з відповідача необхідно стягнути суму у розмірі 50 000,00 грн.

Вирішуючи питання щодо відшкодування матеріальної шкоди суд має зазначити наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Так, позивач просить суд стягнути на його користь витрати по виготовленню копій документів у розмірі 20 000,00 грн. та вартість експертизи у розмірі 5 000,00 грн. (в разі її призначення).

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення витрат у вказаному в позові розмірі, а судова експертиза у даній справі не призначалась.

Зазначене, унеможливлює задоволення позову в цій частині.

Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 142 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 19, 56 Конституції України, ст. 214 КПК України, ст. 2, 16, 23, 1173, 1174, 1176 ЦК України, ст. 2, 4, 10-13, 17-19, 76-81, 133, 137, 141, 258-259, 263-268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Національного антикорупційного бюро України, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 50 000 грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: